–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ’арчова промислов≥сть ”крањни, проблеми ≥ перспективи спирто-гор≥лчаноњ галуз≥

ƒжерело: концерн Ђ”крспиртї

“≥ньовий ринок.

‘≥нансов≥ схеми.

Ќелегальне отриманн¤ акцизних марок та застосуванн¤ ф≥нансових схем - основн≥ фактори, ¤к≥ привели до перенасиченн¤ ринку алкоголю дешевою нефальсиф≥кованою гор≥лкою. ÷е негативно вплинуло на споживчий попит та на тих виробник≥в, ¤к≥ використовують звичайн≥ методи веденн¤ б≥знесу.

—пец≥ал≥сти стверджують, що Уефект подешевшанн¤Ф, ¤кий виходить, ¤кщо використовувати р≥зноман≥тн≥ ф≥нансов≥ схеми, призводить до того, що роздр≥бна ц≥на гор≥лки ви¤вл¤Їтьс¤ нижчою н≥ж сума податк≥в, ¤к≥ мав сплатити виробник.

якщо прийн¤ти до уваги те, що ставка акцизного збору насьогодн≥ складаЇ 16 грн. «а 1 л≥тр, то сума сплати до бюджету буде складати 3 грн. 20 коп≥йок. ≤снуюча метода розрахунку податку на додану варт≥сть, так, що ѕƒ¬ розраховуЇтьс¤ ¤к 20 % в≥д суми доданоњ вартост≥ та акцизного збору. “аким чином, нав≥ть за нульовоњ доданоњ вартост≥ ѕƒ¬ у даному випадку не може бути менше н≥ж 65 коп., а податки з пл¤шки гор≥лки не теоретично не можуть бути менше н≥ж 3,85 грн.

ѕроте враховуючи то й факт, що додана варт≥сть завжди перевищуЇ нульову величину (враховуючи варт≥сть спирту, тари, розливу, виробництва, транспорту), ц≥на пл¤шки найдешевшоњ легально виробленоњ гор≥лки маЇ становити десь б≥л¤ 5-6 грн. Ќе зважаючи на це, в м≥лкому опт≥ дешев≥ сорти гор≥лки реал≥зовуютьс¤, починаючи з 3,10 грн. за пл¤шку. ≤ далеко не завжди така гор≥лка Ї фальсиф≥кованою. ¬ чому ж причини?

«а ≥нформац≥Їю наданою ƒѕј”, в 2000 роц≥ було видано марок акцизного збору майже на 40% б≥льше н≥ж у 1999 роц≥. ѕри цьому досить велика к≥льк≥сть марок ви¤вилась розкраденою. ÷е дозвол¤Ї стверджувати про, б≥льш менш поширений метод здешевленн¤ гор≥лки, ¤кий заздалег≥дь виключаЇ формуванн¤ вартост≥ продукту з урахуванн¤м акцизного збору.

ќтже через, те що в нелегальному оборот≥ опинилос¤ сотн≥ тис¤ч акцизних марок, то контролерам досить важко вичислити нелегальну парт≥ю алкоголю. јдже викраден≥ марки н≥чим, окр≥м номер≥в та сер≥й не видають себе. ј випадки, коли податк≥вц≥ приход¤ть на перев≥рку з УноутбукамиФ, ¤к≥ м≥ст¤ть базу даних по краденим акцизним маркам, Ї украй р≥дкими. ¬ результат≥, справжн≥ми акцизними марками марк≥рована велика к≥льк≥сть алкогольних напоњв не врахованих оф≥ц≥йно. ÷¤ обставина , за умови прийн¤тноњ ¤кост≥ продукц≥њ, робить малоймов≥рним вилученн¤ ц≥Їњ продукц≥њ з об≥гу, не зважаючи на те, що марками акцизного збору гор≥лка була марк≥рована незаконно. ≤ пот≥м такою гор≥лкою торгують ц≥лком легально та по демп≥нговим ц≥нам. ѕроте ≥снують й ≥нш≥, на вигл¤д ц≥лком легальн≥ способи здешевленн¤ продукту.

¬≥дпускна ц≥на виробника, ¤к правило така, що в нењ можна включити податки в повному обс¤з≥. «астосуванн¤ ф≥нансових схем дозвол¤Ї занизити ц≥ну вже на стад≥њ торгових операц≥й з продуктом.

Ќе зважаючи на те, що процедура оф≥ц≥йного отриманн¤ акцизних марок припускаЇ обов'¤зкову передплату акцизного збору та вартост≥ марок (≥накше вони просто не видаютьс¤), проте де¤ким виробникам удаЇтьс¤ роками виробл¤ти та в≥дпускати марк≥ровану справжн≥ми марками продукц≥ю, зб≥льшуючи заборгован≥сть перед бюджетом.  р≥м того, експерти зазначають на ≥снуванн≥ ≥нших схем, основн≥ з ¤ких, звод¤тьс¤ до таких:

ѕри л≥керо-гор≥лчаному завод≥ (Ћ√«), ¤кий маЇ заборгован≥сть по сплат≥ податк≥в, створюЇтьс¤ торгова орган≥зац≥¤ (в≥дособлена юридична особа), ¤ка отримуЇ ексклюзивне право на реал≥зац≥ю продукц≥њ, що знаходитьс¤ в податков≥й застав≥. ј так ¤к за ≥снуванн¤ недоњмки за бюджетними платежами в податков≥й застав≥ формально знаходитьс¤ вс¤ продукц≥¤ недоњмника, вона в повному обс¤з≥ пр¤мо з конвеЇра потрапл¤Ї в розпор¤дженн¤ ексклюзивного торговц¤. ѕри цьому податков≥ зобов'¤занн¤ Ћ√« не перешкоджають робот≥ ф≥рми-реал≥затора.

” друг≥й схем≥ ф≥рма-реал≥затор отримуЇ важел≥ впливу на Ћ√« (наприклад, входить до складу акц≥онер≥в) та постачаЇ йому за сильно завищеною ц≥ною матер≥али чи сировину дл¤ виробництва. ѕот≥м, отримавши товар за заводською ц≥ною, реал≥ затор значно знижуЇ њњ (його дох≥д - ран≥ше зроблена нац≥нка на матер≥али чи сировину). “аким чином постачаючи на ринок дешеву гор≥лку.

як частковий випадок, в≥дм≥чаЇтьс¤ ≥снуванн¤ в об≥гу ран≥ше виданих вексел≥в спиртозавод≥в, придбаних ≥з дисконтом. ¬ результат≥ пред'¤вленн¤ таких вексел≥в до оплати ц≥на спирту виходить нижче за звичайну (тобто дешевий спирт передаЇтьс¤ Ћ√« уже по суттЇво зб≥льшен≥й ц≥н≥).

‘альсиф≥кати.

як в≥домо, проблема фальсиф≥кац≥њ товар≥в Ї дуже актуальною дл¤ ”крањни. ≤ найприваблив≥шою в цьому дл¤ фальсиф≥кат≥в Ї п≥дакцизна алкогольна продукц≥¤, через њњ високу рентабельн≥сть, ¤ка дос¤гаЇтьс¤ за уникненн¤ в≥д сплати акцизного збору та ѕƒ¬. як≥ складають три чверт≥ ц≥ни легальноњ гор≥лки. «а неоф≥ц≥йними даними, рентабельн≥сть п≥дп≥льноњ іуральн≥ може дос¤гати 500-1000% (розб≥жност≥ викликан≥ сумл≥нн¤м того чи ≥ншого "виробника" ≥, в≥дпов≥дно, ¤к≥стю п≥дробки).

Ќа¤вн≥сть на в≥тчизн¤ному ринку величезноњ к≥лькост≥ фальсиф≥кат≥в нараз≥ виг≥дна надто багатьом. ѕосилюЇ цю тенденц≥ю ≥ низька платоспроможн≥сть населенн¤, що вкрай загострюЇ ц≥нову конкуренц≥ю, тод≥ ¤к сфальсиф≥кований товар на 15-100% дешевший за ориг≥нал. ≤ страждають в≥д фальсиф≥кованоњ продукц≥њ не т≥льки виробники алкогольних вироб≥в, але м≥неральних вод, солодкоњ води. “ак, наприклад тор≥к ј“ "ћиргородський завод м≥неральних вод", втратило 3 млн. грн. через те, що 10% проданоњ на теренах ”крањни продукц≥њ п≥д ц≥Їю маркою виготовили фальсиф≥катори. “обто грош≥ п≥шли "п≥дп≥льникам".

Ќелегальне виробництво особливо актив≥зуЇтьс¤ прот¤гом пер≥оду ман≥пулюванн¤ державою ставками акцизу через п≥двищенн¤ ц≥н на л≥керо-гор≥лчану продукц≥ю. ѕ≥дробн≥ ≥ не¤к≥сн≥ алкогольн≥ напоњ Ї серйозною загрозою дл¤ здоровТ¤, а ≥нод≥ й житт¤ споживач≥в. ќсновн≥ порушенн¤: п≥двищений вм≥ст сивушних масел ≥ занижений ум≥ст алкоголю.

ќбс¤ги нелегального ринку вигл¤дають просто загрозливо. ќдразу треба зазначити, що не вс¤ продукц≥¤ на нелегальному ринку гор≥лки Ї фальсиф≥катом Ц за оц≥нками р≥зних спец≥ал≥ст≥в, лише 30-40 %. ј в≥тчизн¤н≥ виробники вина вважають, що фальсиф≥кована й контрабандна продукц≥¤ на ринку складаЇ не менше 70 % обс¤гу легального виробництва. Ќайб≥льшою м≥рою в≥д п≥дробок на винному ринку потерпають власники добре розкручених марок. Ќаприклад, за оц≥нками спец≥ал≥ст≥в УћасандриФ, на кожну легально вироблену ними пл¤шку вина на ринку припадаЇ не менше 10 пл¤шок фальсиф≥кату.

ѕричина, знову ж таки, казкова рентабельн≥сть виробництва при уникненн≥ акцизу ≥ ѕƒ¬. Ќаприклад, рентабельн≥сть при нелегальному виробництв≥ шампанського дос¤гаЇ 200%. —постер≥гаЇтьс¤ де¤кий спад виробництва шампанських вин, що по¤снюЇтьс¤ величезною присутн≥стю на ринку фальсиф≥кованоњ продукц≥њ та втратою дов≥ри споживача до цього продукту.

3. —ировинна проблема.

Ќа тепер≥шн≥й час украњнське пивовар≥нн¤ Ї одним ≥з тих, хто найб≥льше потерпаЇ в≥д браку сировини. «а останн≥ пТ¤ть рок≥в повс¤кчасного зростанн¤ галуз≥ не воднораз зростали й акцизи, тарифи на ≥мпорт сировини Ч солоду та хмелю. ѕри цьому власне виробництво хмелю було практично знищене.

ќтже ”крањна залишилась без в≥тчизн¤ноњ сировини: солоду та хм≥лепродукц≥њ. ”же починаючи з 1999 року украњнськ≥ пивовари з≥ткнулис¤ з проблемою гострою нестач≥ сировини. ѕ≥д план виробництва 1999 року п≥дприЇмствам ”крањни необх≥дно було 2,5 тис. тон хмелю, тод≥ ¤к його врожай становими лише 0,45 тис.т. (“од≥ ¤к за час≥в колишнього —–—– украњнськ≥ земл≥ давали до 8 тис.т хмелю щор≥чно.) ” 1999 роц≥ сировинна проблема була частково вир≥шена, коли у жовтн≥ 1999 ¬ерховна –ада прийн¤ла закон про квотуванн¤ та тимчасове п≥льгове вв≥зне мито на солод та окрем≥ види хм≥лепродукц≥њ, що дало змогу украњнським пивоварам до к≥нц¤ року ≥мпортувати 50 тис.т солоду та 200 т хм≥лепродукц≥њ.

≤ з кожним наступним роком сировинна проблема поставала ще гостр≥ше. ” 2000 роц≥, в ”крањн≥ практично не було солоду через в≥дсутн≥сть пивоварного ¤чменю, ¤кий увесь був ввезений закордон. ” 2001 - за потреби у 3200 тонн з≥брали лише 720 тонн.

ј мито на ≥мпорт хмелю становить н≥ багато н≥ мало 50%. ’м≥ль залишаЇтьс¤ Їдиним з 97 вид≥в харчовоњ сировини, на ¤кий ¬ерховна –ада не скасувала ≥мпортний т¤гар.

¬иноробна галузь також переживаЇ в ”крањн≥ не найкращ≥ часи - насл≥дки антиалкогольноњ компан≥њ, очевидно, ще довго будуть нагадувати про себе. ¬иробництво вин, шампанського значно скоротилос¤ не тому що немаЇ попиту, а тому що нема з чого його виробл¤ти. Ќаприклад, ¤кщо у 1985-86 роках ќдеська область виробл¤ла 22-30 млн.дал. виноматер≥ал≥в, то останн≥ми роками Ц 2-3 млн.дал. ј ¤кщо згадати, що ќдеська обл. постачаЇ виноматер≥алами вс≥ шампанськ≥ заводи ”крањни, то цю к≥льк≥сть можна вважати м≥зерною.

«а даними корпорац≥њ Ђ”крвинпромї, у 2001 роц≥ винороби з≥брали усього близько 200 тис. тонн винограду, переробка ¤кого дасть вторинному виробництву приблизно 15 млн. дал виноматер≥ал≥в. ѕри цьому тор≥к було з≥брано близько 320 тис. т сировини. ѕричинами недобору врожаю винограду ≥ його невисокоњ ¤кост≥ стали неспри¤тлив≥ погодн≥ умови.

«а словами фах≥вц≥в, Ђщор≥чно в наш≥й крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ скороченн¤ площ виноградник≥в. –азом ≥з щор≥чним зниженн¤м врожайност≥ це призводить до зменшенн¤ валового збору виноградуї. Ђ√арний врожай 2000 року був обумовлений головним чином спри¤тливими погодними умовами, але н≥¤к не р≥шенн¤м сировинних проблем в≥тчизн¤них виробник≥вї, - вважаЇ Ќатал¤ ¬орожейк≥на. Ќа думку експерт≥в, основний недол≥к в≥тчизн¤ноњ сировинноњ бази - в≥дсутн≥сть ел≥тних, ст≥йких до неспри¤тливих кл≥матичних умов сорт≥в винограду. ”крањнська селекц≥¤ винограду була ор≥Їнтована на виведенн¤ нових сорт≥в, у результат≥ чого б≥льш≥сть нин≥шн≥х виноградник≥в ви¤вилис¤ залежними в≥д кл≥матичних умов.

1	2	3	4	5

Ќазва: ’арчова промислов≥сть ”крањни, проблеми ≥ перспективи спирто-гор≥лчаноњ галуз≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3032 прочитано)