–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ’арчова промислов≥сть ”крањни, проблеми ≥ перспективи спирто-гор≥лчаноњ галуз≥

Ѕ≥льш≥сть виробник≥в вважають, що вир≥шити питанн¤ фальсиф≥кат≥в можна лише на ур¤довому р≥вн≥. ѕоки що виробники орган≥зовують рейди з правоохоронними органами по точках роздр≥бноњ торг≥вл≥ ≥ захищають пл¤шку й етикетку. јле ¤к показуЇ досв≥д, таких м≥р недостатньо ≥ вони малоефективн≥. Ќа¤вн≥сть нелегального ринку гальмуЇ збут продукц≥њ легальних виробник≥в в ”крањн≥, оск≥льки значну частину украњнських споживач≥в поки б≥льше ц≥кавить варт≥сть, н≥ж ¤к≥сть.

IV. ўо треба зробити?

√оловною причиною обвалу ринку стало зб≥льшенн¤ ставки акцизного збору 1 липн¤ 2000 року на 50% (з 11 до 16 грн.). ѕри цьому було загублено близько 10% обс¤гу виробництва алкогольноњ продукц≥њ. «вичайно п≥двищенн¤ акцизу продовжитьс¤, оск≥льки в ”крањн≥ в≥н значно нижче, н≥ж в ™вроп≥. јле в≥д того, ¤кими методами будуть п≥двищуватис¤ акцизн≥ ставки, багато в чому залежить подальший розвиток ринку алкогольноњ продукц≥њ. ¬ украњнських умовах таке п≥двищенн¤ повинне бути дуже плавним ≥ планом≥рним.

ѕ≥двищувати акцизи на спирт необх≥дно т≥льки з одночасним жорстким контролем за виготовленн¤м ≥ реал≥зац≥Їю п≥дакцизних товар≥в. ѕроте, на жаль, люди, що зобов'¤зан≥ виконувати контролююч≥ функц≥њ, незац≥кавлен≥ в цьому через њхн≥й надзвичайно низьк≥ зарплати. ’оча одним з можливих р≥шень проблеми могла б стати заборона торг≥вл≥ гор≥лкою та ≥ншими л≥керо-гор≥лчаними виробами на оптових ринках, однак на сьогодн≥шн≥й день воно навр¤д чи було б д≥йсно ефективним ≥ корисним.

“их м≥р, ¤ких вдаЇтьс¤ держава дл¤ наведенн¤ пор¤дку на ринку, ¤вно недостатньо. ¬веденн¤ ≥ наступне скасуванн¤ м≥н≥мальних ц≥н на алкогольну продукц≥ю - ¤скравий приклад. јдже в ≥деал≥ п≥сл¤ введенн¤ м≥н≥мальних ц≥н передбачалос¤, що сегмент нелегальноњ гор≥лки зникне. јле цього не в≥дбулос¤, ≥ нав≥ть б≥льш - спостер≥гаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ даного сегмента. √олограми, м≥н≥мальн≥ ц≥ни, контроль акцизних марок - кожна з цих м≥р окремо маЇ позитивн≥ сторони, але кожна живе власним окремим житт¤м. ј дл¤ врегулюванн¤ ринку необх≥дний комплекс м≥р, кожна з ¤кий доповнюЇ ≥ п≥дтримуЇ ≥ншу.

¬же давно напрошувалос¤ створенн¤ орган≥зац≥њ, ¤ка б захищала ≥нтереси учасник≥в ринку алкоголю в≥д свав≥лл¤ чиновник≥в та бюрократ≥њ в≥д утиск≥в з боку ф≥скальних ≥ силових орган≥в держави, працювала дл¤ створенн¤ прозорих, однакових дл¤ вс≥х правил повед≥нки шл¤хом ≥н≥ц≥юванн¤ зм≥н у д≥юче правове поле. “акою орган≥зац≥Їю стала недавно створена јсоц≥ац≥¤ спри¤нн¤ обороту ≥ виробництву алкоголю ≥ тютюновоњ продукц≥њ (—ќѕј“). ќсновна мета ц≥Їњ орган≥зац≥њ - допомогти держав≥ розробити так≥ правила гри, ¤к≥ б влаштовували ≥ держава, ≥ легальних учасник≥в ринку. ≤ одним з , на мою думку найкорисн≥ших напр¤м≥в д≥¤льност≥ јсоц≥ац≥њ, стало ≥н≥ц≥ануванн¤ створенн¤  оординац≥йноњ ради при  абм≥н≥. ƒо ¤коњ повинн≥ входити профес≥йн≥, галузев≥ ≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, при ¤к≥њ повинен знаходитис¤ анал≥тичний центр, ¤кий би займавс¤ анал≥зом ринк≥в, прогнозом насл≥дк≥в прийн¤тих р≥шень, що регулюють ринки алкоголю ≥ тютюну. —аме тут маЇ в≥дбуватис¤ те, чого не вистачало попередн≥м д≥¤м державних орган≥в щодо регулюванн¤ ринку алкоголю Ц анал≥з та прогноз насл≥дк≥в прийн¤тих р≥шень. јдже зараз н≥хто всерйоз не вивчаЇ ринки ан≥ алкоголю, ан≥ тютюну. «вичайно ≥снують так≥ орган≥зац≥њ, ¤к ”крспирт, ”кртютюн,”крањнська корпорац≥¤ по виноградарству ≥ виноробн≥й промисловост≥ У”крвинпромФ, вони мають ≥нформац≥ю, проте в ц≥лому вона не анал≥зуЇтьс¤.

ўодо сировинноњ проблеми, то ¤к вже зазначалос¤ основною проблемою украњнських виноградник≥в Ї в≥дсутн≥сть ел≥тних, ст≥йких до неспри¤тливих кл≥матичних умов сорт≥в винограду. јдже украњнська селекц≥¤ винограду була ор≥Їнтована на виведенн¤ нових сорт≥в, у результат≥ чого б≥льш≥сть нин≥шн≥х виноградник≥в ви¤вилис¤ залежними в≥д кл≥матичних умов.

“ому, на м≥й погл¤д, основним вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми дл¤ украњнських виробник≥в, Ї створенн¤ власноњ сировинноњ бази. ўо вони ≥ робл¤ть. ” нин≥шньому роц≥ в ”крањн≥ було закладено близько 200 га винограду б≥льш ст≥йких французьких сорт≥в.  р≥м цього, закладен≥ Ђ≥тал≥йськ≥ї ≥ Ђ≥спанськ≥ї виноградники. ¬иробники приступили до самост≥йного формуванн¤ сировинноњ бази, щоб максимально захистити себе в≥д кл≥матичних Ђкаприз≥вї уже прот¤гом найближчих дек≥лькох рок≥в. ƒо реал≥зац≥њ комплексноњ програми Ђ¬иноградникиї приступила «ј“ Ђ октебельї, ≥нвестують у розвиток виноградник≥в Ђјлеф-¬инальї, Ђ¬инний Ѕудинок Ћогосї щор≥чно закладаЇ близько 200 га нових виноградник≥в.

ўодо сировинноњ проблеми у пивовар≥нн≥, то вона на сьогодн≥шн≥й день залишаЇтьс¤ такою ж гострою. ћожливим виходом могло б бути створенн¤ заводами своњх власних солодовень, аби не сплачувати таке високе вв≥зне мито на солод. ѕроте звичайно одним з найкращих виход≥в, було б зниженн¤ державою ставки вв≥зного мита, або введенн¤ квоти на безмитний вв≥з хмелю, ¤ку ¬ерховна –ада так ≥ не затвердила цього року.

Ѕуло б доц≥льно розробити Їдиний закон, ¤кий би дозвол¤в щор≥чно вводити квоту на ув≥з невистачаючого обс¤гу хмелю доти, поки в ”крањн≥ не буде ц≥лком в≥дновлена власна сировинна база.

ўодо фальсиф≥кату, то поки що в≥тчизн¤ний сумл≥нний виробник, аби захиститис¤ в≥д п≥дробок, покладаЇ найб≥льш≥ над≥њ на вс≥л¤к≥ голограми, термопол≥граф≥ю тощо. Ќараз≥ це подекуди спрацьовуЇ, але фах≥вц≥ вважають, що "гонка озброЇнь" м≥ж виробниками ≥ фальсиф≥каторами щодо запровадженн¤ ≥ п≥дробки щораз нових засоб≥в захисту себе практично вичерпала, адже подекуди захист у структур≥ соб≥вартост≥ споживчих товар≥в займаЇ до 30%. Ќе дають ефекту ≥ заходи з ≥нформуванн¤ покупц¤ - йому просто набридаЇ розбиратис¤ у тонкощах систем захисту. «начно прост≥ше в≥дмовитис¤ в≥д куп≥вл≥ товар≥в з≥ скомпрометованою торговою маркою. ¬т≥м, сьогодн≥ ≥снують способи, що можуть досить над≥йно захистити товар в≥д п≥дробки, принаймн≥ у перший час. “ак досить ефективним ≥ недорогим вважаЇтьс¤ краплеструменеве маркуванн¤ товару. ѕрим≥ром, у Ѕ≥лорус≥ запровадженн¤ такоњ технолог≥њ на л≥керо-гор≥лчаному виробництв≥ захищало продукц≥ю в≥д п≥дробок майже п≥втора року. ¬ ”крањн≥ сьогодн≥ краплеструменеве маркуванн¤ запровадило п≥дприЇмство "“авр≥¤" з Ќовоњ  аховки, що виготовл¤Ї конь¤к.

Ќайб≥льш ефективним, практично стов≥дсотковим захистом продукц≥њ Ї створенн¤ мереж≥ ф≥рмових магазин≥в, а також реал≥зац≥¤ товару виключно через оф≥ц≥йних дистриб'ютор≥в. Ќаприклад, у Ќ≥меччин≥ за дес¤тки рок≥в становленн¤ ринку було створено сталу систему "виробник-великогуртовий продавець-реал≥затор", що фактично унеможливлюЇ по¤ву на ринку п≥дробок.  ожен безпосередн≥й реал≥затор або др≥бногуртовий продавець впевнений, що на склад≥ ф≥рми-гуртовика вони отримають тiльки справжн≥й товар. “ак само ≥ покупець впевнений, що у "своЇму" магазин≥ в≥н н≥коли не отримаЇ п≥дробку.

Ћише р≥вном≥рний розпод≥л в≥дпов≥дальност≥, насамперед у торг≥вл≥, здатний забезпечити перемогу в боротьб≥ з фальсиф≥каторами. Ќасамперед торг≥вець ¤к гуртовий, так ≥ роздр≥бний, маЇ усв≥домлювати, що за фальсиф≥кат в≥дпов≥даЇ не лище покупець (своњм здоров`¤м) ≥ виробник (втраченими прибутками й репутац≥Їю), а й в≥н сам - безпосередньо своњм б≥знесом.

ќдним з найб≥льш д≥Ївих способ≥в боротьби з фальсиф≥катами, на мою думку, Ї становленн¤ галузевих громадських орган≥зац≥й виробник≥в, ≥мпортер≥в та торгiвц≥в на кшталт давн≥х рем≥сничих цех≥в або купецьких г≥льд≥й (приклад - л≥га "√орд≥сть ”крањни"). ћетою цих угруповань Ї зокрема й боротьба з п≥дробками. ”триманн¤ лаборатор≥й та мон≥торинг ринку обходитьс¤ значно дешевше, ¤кщо робити це гуртом. ƒо того ж у закон≥ "ѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ" Ї посиланн¤ на "правила, торгов≥ та ≥нш≥ чесн≥ звичањ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥". Ќорми цих "кодекс≥в чест≥" п≥сл¤ њх затвердженн¤ “оргово-промисловою палатою та јнтимонопольним ком≥тетом набувають юридичноњ сили, що дозвол¤Ї використовувати њх дл¤ судового пересл≥дуванн¤ у тому числ≥ й фальсиф≥катор≥в продукц≥њ.

Ќа сьогодн≥ вже затверджено кодекси профес≥йноњ етики асоц≥ац≥њ "√ран≥ти ”крањни" та союзу "’≥м≥ки ”крањни". ‘ах≥вц≥ цих та под≥бних орган≥зац≥й впевнен≥ у тому, що з њх розвитком та вдосконаленн¤м ≥нфраструктури ринку боротис¤ з фальсиф≥каторами стане значно легше - њх "душитимуть" у вузькому галузевому кол≥.

¬исновок.

ќтже можна зробити висновок, що головною проблемою галуз≥ напоњв Ї нест≥йке та недосконале державне регулюванн¤ ц≥Їњ галуз≥. ≤ вже ¤к насл≥док цього з'¤вл¤ютьс¤ проблеми великого т≥ньового ринку, ф≥нансов≥ схеми, не т≥льки невир≥шенн¤, а й загостренн¤ сировинноњ проблеми.

ќдним з найб≥льш вдалих та доречних вир≥шень ц≥Їњ проблеми на мою думку Ї створенн¤ та спри¤нн¤ розвитку таких орган≥зац≥й ¤к “овариство захисту споживач≥в, та —ќѕј“, ¤ке по сут≥ Ї товариством захисту виробник≥в. ¬они мають створити в≥дчутну допомогу держав≥, у функц≥њ контролю за ринком, тобто боротьб≥ з фальсиф≥катами, контраюандою. ј  оординац≥йна –ада при  абм≥н≥ своЇю д≥¤льн≥стю маЇ запоб≥гати виходу неподуманим законам, ¤к≥ т≥льки шкод¤ть галуз≥.

¬икористана л≥тература

Ўрамко ≈. «аспиртованные деньги // омпаньон, 2000, є11 (163).

—ахно ј. Two beer or not to beer //  омпаньон, 2000, є19 (171).

ѕочепцова ј.  ачественый скачок // омпаньон, 2001, є12 (216).

Ўилова Ћ. Ќа два фронта // омпаньон, 2001, є34 (238).

—ивовлас  . ћутный спирт // омпаньон, 2001, є12 (216).

—еров. ¬. Е“олько в профиль // Ѕизнес, 2001, є 31 (446).

ƒикаленко ћ. Е» выпьем за его прин¤тие // Ѕизнес, 2001, є 26 (441).

1	2	3	4	5

Ќазва: ’арчова промислов≥сть ”крањни, проблеми ≥ перспективи спирто-гор≥лчаноњ галуз≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3032 прочитано)