–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ’арчова промислов≥сть ”крањни, проблеми ≥ перспективи спирто-гор≥лчаноњ галуз≥

III. ўо було зроблено дл¤ вир≥шенн¤ проблем?

ќдн≥Їю з≥ спроб держави зменшити т≥ньовий ринок, та дос¤гти зб≥льшенн¤ акцизних надходжень до бюджету було введенн¤ м≥н≥мальноњ ц≥ни на гор≥лчану продукц≥ю.

« 6 липн¤ 2001 року в ”крањн≥ знову почали д≥¤ти м≥н≥мальн≥ ц≥ни на алкогольн≥ напоњ. ѕостанова  ћ в≥д 21 червн¤ 2001 року Уѕро введенн¤ м≥н≥мальних ц≥н на в≥тчизн¤н≥ й ≥мпортн≥ гор≥лку ≥ л≥керо-гор≥лчан≥ виробиФ (є700). Ќова м≥н≥мальна ц≥на на спиртне встановлена на р≥вн≥ 24,85 грн. (опт) ≥ 27,34 грн. (роздр≥б) за л≥тр 100%-вого спирту. “обто з 6 липн¤ п≥вл≥тра 40% гор≥лки мала продаватис¤ оптом не менш н≥ж за 4,97 грн., а в роздр≥бн≥й торг≥вл≥ - по 5,47 грн.

¬ роздр≥бн≥й торг≥вл≥ гор≥лка найчаст≥ше пропонуЇтьс¤ по 3,2-3,5 грн. за 0,5 л, тод≥ ¤к т≥льки акцизний зб≥р ≥ ѕƒ¬ ≥з кожноњ п≥вл≥тровки складають не менш 3,9 грн. ¬иход¤чи з цього ≥ був установлений нин≥шн≥й розм≥р м≥н≥мальних ц≥н. «а задумом розробник≥в постанови, введенн¤ У40-градусного м≥н≥мумуФ мало привести до легал≥зац≥њ ринку ≥ до зростанн¤ надходжень у бюджет (у першу чергу, звичайно, в≥д акцизного збору).

«вичайно, що виробники спиртного, ¤к≥ сплачують ус≥ податки, та торговц≥ њхньою продукц≥Їю цей закон не мав турбувати. јдже гор≥лки цих виробник≥в (УЁвансФ, У—оюз-¬≥ктанФ, Ујртем≥даФ, У н¤жий √радФ, У√етьманФ ≥ т.д.) в роздр≥бн≥й торг≥вл≥ продаЇтьс¤ за 7 грн. за 0,5 л.

ѕроте навр¤д чи так≥ д≥њ приведуть до тотальноњ сплати податк≥в та росту надходжень у бюджет. «вичайно п≥двищитьс¤ конкурентноздатн≥сть середнього ц≥нового сегмента, тобто гор≥лки ц≥ною 7,0 грн. за пл¤шку. јле дл¤ б≥льшост≥ покупц≥в маЇ значенн¤ р≥зниц¤ в ц≥н≥ нав≥ть на дек≥лька гривеник≥в за пл¤шку.

“а й можливе скороченн¤ обороту, адже торговц≥ неврахованоњ 40-градусноњ (зробленоњ на легальних п≥дприЇмствах з використанн¤м схем ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в) ≥ Убод¤гоюФ (водно-спиртовою сум≥шшю, що розливаЇтьс¤ в п≥двалах) з лишком компенсують ростом нац≥нок (коли вже держава примушуЇ њх продавати товар дорожче). «розум≥ло, що виробники такого спиртного платити акцизний зб≥р п≥сл¤ введенн¤ м≥н≥мальних ц≥н не почнуть.

Ѕезсумн≥вно, зростуть надходженн¤ в≥д сплати ѕƒ¬. јле, ¤к уже зазначалос¤, основний податок з гор≥лки Ч акциз.

≤ншими словами, уведенн¤ м≥н≥мальних ц≥н на гор≥лку створюЇ лише видим≥сть пол≥пшенн¤ збиранн¤ акцизного збору.

«араз готуЇтьс¤ до другого читанн¤ «акон, здатний реально забезпечити надходженн¤ акцизу в≥д продажу гор≥лки. якщо документ набере сили, на кожен повний цикл виробництва спиртного буде видаватис¤ т≥льки одна л≥ценз≥¤. “обто перекриваЇтьс¤ один ≥з двох основних канал≥в надходженн¤ на ринок УнеоподаткованоњФ гор≥лки (коли п≥дприЇмець робить спиртне на чужих потужност¤х ≥ УзникаЇФ ≥з продукц≥Їю).  р≥м того в закон≥ намагаютьс¤ реал≥зувати можлив≥сть указувати на марках акцизного збору Їмн≥сть розлитого напою. “обто виробник уже не зможе купити марки дл¤ розливу спиртного в 100-грамов≥ пл¤шки ≥ зробити гор≥лку в п≥вл≥трових. ÷е позбавить можливост≥ виробл¤ти невраховану гор≥лку.  р≥м того, саме через це на будь-¤кому базар≥ продаютьс¤ зовс≥м легальн≥ акцизн≥ марки (де ≥ здобувають њх виробники Убод¤гиФ).

јле ¤кщо буде так, виникаЇ законне питанн¤: нав≥що нам тод≥ ще ≥ м≥н≥мальн≥ ц≥ни?

як вважають, велик≥ оптов≥ реал≥затори, ф≥ксована м≥н≥мальна ц≥на значно п≥дн≥ме рентабельн≥сть фальсиф≥кат≥в. „ергова спроба легал≥зувати алкогольний ринок вольовими методами навр¤д чи ув≥нчаЇтьс¤ усп≥хом.

–≥шенн¤ про введенн¤ м≥н≥мальних ц≥н, ¤к ≥ в минулий раз, ускладнить схеми продаж≥в дешевоњ гор≥лки, але продавати њњ все р≥вно будуть. ”веденн¤ м≥н≥мальних ц≥н ударить по законослухн¤них компан≥¤х. ¬они будуть змушен≥ конкурувати з тими, хто продаЇ гор≥лку дешевше м≥н≥мальних ц≥н, використовуючи УсхемиФ продаж≥в.

¬играють нелегальн≥ торговц≥. ” тому числ≥ ≥ ф≥нансово. ћожливо, трохи упадуть њхн≥ обороти, але зате виросте маржа. якщо сьогодн≥ вони реал≥зують гор≥лку по 2,50-2,80 грн., завтра вони стануть продавати њњ по 3,50 грн.

ѕоважаюч≥ себе ф≥рми можуть просто в≥дмовитис¤ в≥д роботи з дешевою гор≥лкою. ј велик≥ оптов≥ торговц≥ най≥мов≥рн≥ше сконцентруютьс¤ на продажах УрозкрученихФ в≥тчизн¤них марок, забезпечених серйозною рекламною п≥дтримкою.

ўодо др≥бних торговц≥в спиртним,то ≥ по 3 гривн≥ гор≥лка продаЇтьс¤ вкрай погано. “ому вони вочевидь знайдуть майже легальн≥ способи ¤к об≥йти цю постанову.

ўодо проблеми р≥зних ф≥нансових схем та схем взаЇмозал≥к≥в, то д≥њ державних орган≥в також ≥ тут не Ї дуже усп≥шними. ѕроте треба зазначити, що боротьба з Ут≥ньовоюФ гор≥лкою не приносить результат≥в не т≥льки через в≥дсутн≥сть у контролер≥в необх≥дноњ оргтехн≥ки або непрозорост≥ ф≥нансових схем. ѕодатк≥вц≥ вважають, що можлив≥сть продавати гор≥лку за демп≥нговими ц≥нами з'¤вилась через дек≥лька причин, ¤к≥ так чи ≥накше вплинули на послабшанн¤ контролю за виробниками гор≥лки з≥ сторони р≥зноман≥тних держструктур.

ѕо-перше, зб≥льшенню виробництва дешевоњ гор≥лки спри¤ло зн¤тт¤ у 2000 роц≥ податкових пост≥в на Ћ√«. ÷≥ повноваженн¤ були передан≥ ƒержспецмонопол≥њ. ≤ хоча роботу податкових пост≥в бездоганною не можна назвати, податк≥вц≥ все ж мали дещо ширш≥ пор≥вн¤но з ƒержспецмонопол≥Їю можливост≥ щодо контролю за виробниками гор≥лки.

 онтроль за ринком алкоголю був послаблений ≥ п≥сл¤ позбавленн¤ податк≥вц≥в права реал≥зовувати конф≥скований товар Ц податков≥ органи просто втратили стимул дл¤ перев≥рок виробник≥в алкоголю в ц≥лому та гор≥лки зокрема. јдже з погл¤ду виконанн¤ плану з надходжень до бюджету це зан¤тт¤ стало дл¤ них безглуздим. ѕри цьому податк≥вц≥ стали менше контролювати не т≥льки легальних виробник≥в, але ≥ фальсиф≥катор≥в гор≥лки, що у п≥дсумку негативно в≥дбилос¤ ≥ на виробниках в≥домих марок.

¬веденн¤ контрольних талон≥в до товарно-транспортних накладних, ¤к≥ виписуютьс¤ на перевозим≥ алкогольн≥ напоњ, не зам≥нили контролю за легальними (з точки зору сплати податк≥в) виробництвом та реал≥зац≥Їю гор≥лки. ѕризначенн¤ цих талон≥в пол¤гало в контролюванн≥ перем≥щенн¤ сировини в≥д спиртозаводу до Ћ√«, а пот≥м гор≥лки - до оптових та роздр≥бних торговц≥в. ѕроте з одн≥Їњ парт≥њ спирту виникають р≥зн≥ парт≥њ р≥зноман≥тних напоњв, ¤к≥ реал≥зовуютьс¤ великою к≥льк≥стю продавц≥в, через це досконально просл≥дити њх вс≥ њх перем≥щенн¤ неможливо.

Ќа¤вн≥сть на в≥тчизн¤ному ринку величезноњ к≥лькост≥ фальсиф≥кат≥в виг≥дна надто багатьом. ≤ все ж зрушенн¤ на краще хоч ≥ пов≥льно, але в≥дбуваЇтьс¤. ЌакопичуЇтьс¤ арб≥тражна практика, коли виробник, що потерпаЇ в≥д п≥дробок, позиваЇтьс¤ з торг≥вцем, ¤кий т≥ п≥дробки св≥домо чи несв≥домо продаЇ. Ѕорютьс¤ за право бути на сторож≥ ≥нтерес≥в людей ≥ товариства споживач≥в. ўодо на юридичноњ процедури, за допомогою ¤коњ виробник може боротис¤ з фальсиф≥кац≥¤ми, то вона Ї такою. ѕрим≥ром, уздр≥вши п≥дробку п≥д власний продукт у N-ському магазин≥, виробник може, посилаючись на ст. 440 ÷ив≥льного кодексу (в≥дшкодуванн¤ збитк≥в особою, ¤ка ц≥ збитки запод≥¤ла) та на низку норм «акону "ѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ" (несанкц≥оноване коп≥юванн¤ продукц≥њ, шкода д≥лов≥й репутац≥њ) подати позов на в≥дпов≥дну суму проти власника магазину.

ѕри цьому доведенн¤ факту торг≥вл≥ фальсиф≥катом покладаЇтьс¤ на позивача. ¬≥н же маЇ сплатити держмито та позовну заставу (5-10% позовноњ суми), ¤ка в раз≥ виграшу повертаЇтьс¤. якщо торгiвець ≥ справд≥ винен, то в нього вилучаЇтьс¤ ≥ фальсиф≥кований товар, ≥ визначена судом сума компенсац≥њ дл¤ позивача. —умл≥нний же торгiвець п≥сл¤ сплати в≥дшкодуванн¤ (воно з позовною сумою зазвичай не зб≥гаЇтьс¤), маЇ "право регрес≥њ" (ст. 451 ÷  "про сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть"), тобто може подати позов на гуртовика, в ¤кого придбав п≥дробку. ¬ласников≥ магазину треба довести те, що в≥н не м≥г знати про несправжн≥сть товару. “ак само ≥ гуртовик може позиватис¤ з виробником фальсиф≥кату, - зв≥сно ж, ¤кщо знайде його.

ёридично процедура зовн≥ вигл¤даЇ вельми пристойно, б≥льше того, законодавче забезпеченн¤ боротьби з несумл≥нною конкуренц≥Їю напрочуд стаб≥льне. Ќестаб≥льним Ї швидше ф≥нансове становище самих учасник≥в "розборки" (з голого н≥чого вз¤ти), та й зникнути вони можуть дуже просто. як св≥дчить судова практика, можливостей зат¤гнути ¤к розгл¤д, так ≥ виконанн¤ судового р≥шенн¤ на 1-3 роки тут не бракуЇ. ¬насл≥док цього абсолютну б≥льш≥сть арб≥тражних позов≥в щодо фальсиф≥кац≥њ продукц≥њ подають ≥ноземн≥ компан≥њ. Ќа завад≥ в≥тчизн¤ним "незаможникам" стоњть також небезп≥дставна впевнен≥сть у корумпованост≥ суд≥в ≥ все та ж позовна застава.

—тановленн¤ судовоњ практики тут дуже залежить в≥д нагромадженн¤ ц≥Їњ самоњ практики. ј зараз, за твердженн¤ми опитаних п≥дприЇмц≥в, коли так≥ проблеми й вир≥шуютьс¤, то здеб≥льшого через хабар≥, форсований розпродаж фальсиф≥кату за супернизькими ц≥нами (полюбовно з в≥дшкодуванн¤м), або за допомогою "братк≥в". ќтже, дл¤ багатьох Ї очевидною необх≥дн≥сть спрощенн¤ процедури захисту в суд≥ ≥нтерес≥в виробника продукц≥њ, що стаЇ об'Їктом заз≥хань фальсиф≥катор≥в, а також запровадженн¤ жорстких механ≥зм≥в реал≥зац≥њ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ насамперед за розповсюдженн¤ п≥дробок. –изик суттЇвих втрат, аж до банкрутства, маЇ змусити торг≥влю вибаглив≥ше ставитис¤ до вибору постачальник≥в товар≥в, а також до автентичност≥ та ¤кост≥ останн≥х.

Ќаприк≥нц≥ 1999 року на ринку стали пом≥тн≥ Узахищен≥Ф сер≥њ вин, об'Їднан≥ новими товарними марками. ѕри њхньому оформленн≥ виробники витратилис¤ на дорог≥ видатков≥ матер≥али: корков≥ пробки, термоусадочн≥ ковпачки, складн≥ етикетки, ориг≥нальну УнеоборотнуФ тару. ѕроте ≥ це не Ї над≥йним захистом в≥д фальсиф≥кату адже ≥нколи нав≥ть у тих випадках, коли виробник не скупитьс¤ на спецтару, голограми тощо. Ќе таЇмниц¤, що в де¤ких випадках ф≥рмова" тара, етикетки та засоби захисту "за домовлен≥стю" потрапл¤ють до п≥дп≥льних цех≥в з конвеЇра ц≥лком легального п≥дприЇмства, ¤ке виробл¤Ї њх на замовленн¤ виробника справжнього товару.

1	2	3	4	5

Ќазва: ’арчова промислов≥сть ”крањни, проблеми ≥ перспективи спирто-гор≥лчаноњ галуз≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3032 прочитано)