—оц≥олог≥¤ > ќрган≥зац≥¤ соц≥олог≥чних досл≥джень, методи збиранн¤ та анал≥зу соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ

ќрган≥зац≥¤ соц≥олог≥чних досл≥джень, методи збиранн¤ та анал≥зу соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ

¬ступ:

—утн≥сть, види та складов≥ соц≥олог≥чних досл≥джень. ¬ив≠чаючи це питанн¤, сл≥д звернути увагу на те, що соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤ Ч своЇр≥дна в≥дзнака соц≥олог≥в, що вид≥л¤Ї њх серед представник≥в ≥нших соц≥альних та гуман≥тарних наук. ќволод≥нн¤ соц≥олог≥чними методами вимагаЇ в≥д досл≥дника ірунтовноњ про≠фес≥йноњ п≥дготовки не т≥льки з виключно соц≥олог≥чних дисципл≥н, а також ≥з соц≥альноњ ф≥лософ≥њ, психолог≥њ, етнограф≥њ, але й, що зовс≥м особливо не просто дл¤ гуман≥тар≥њв, потр≥бн≥ певн≥ знанн¤ математики, статистичних метод≥в, ≥нформатики ≥ т. ≥н.

ўо ж таке соц≥олог≥чне досл≥дженн¤? ÷е система лог≥чно пос≠л≥довних методолог≥чних, методичних, орган≥зац≥йно-техн≥чних процедур, ¤ка передбачаЇ отриманн¤ достов≥рних даних та факт≥в ¤ро ¤вища чи процеси, що вивчаютьс¤, дл¤ њх подальшого використанн¤ в соц≥альному управл≥нн≥.

—оц≥олог≥чне досл≥дженн¤ м≥стить у соб≥ де¤к≥ елементи, що притаманн≥ будь-¤к≥й науков≥й д≥¤льност≥. ѕо-перше, це об'Їкт досл≥дженн¤. ” соц≥олог≥њ об'Їктом досл≥дженн¤ можуть, бути будь-¤к≥ процеси та ¤вища соц≥альноњ д≥йсност≥ (демограф≥чн≥, еколог≥чн≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥, м≥жнац≥ональна, с≥мейно-побутов≥ та ≥н.). ѕо-друге, це суб'Їкт досл≥дженн¤ (соц≥олог-досл≥дник або група соц≥≠олог≥в). ѕо-третЇ, ¤к будь-¤ке ≥нше досл≥дженн¤, соц≥олог≥чне спр¤≠моване на дос¤гненн¤ певноњ мети ≥ вир≥шенн¤ конкретних завдань. ѕо-четверте, це засоби, що застосовуютьс¤ в досл≥дженн≥ (техн≥чн≥ й орган≥зац≥йн≥). ѕо-п'¤те, це результати досл≥дженн¤, заради ¤ких воно проводитьс¤.

ќсновне завданн¤ соц≥олог≥чних досл≥джень Ч добуванн¤ фак≠т≥в про соц≥альну д≥йсн≥сть, њњ окрем≥ ¤вища, сторони. —оц≥альний факт Ч це певним чином ф≥ксований, описаний фрагмент соц≥аль≠ноњ д≥йсност≥. як же вибрати саме т≥ факти, ¤к≥ допоможуть знайти науково достов≥рну в≥дпов≥дь на запитанн¤, що ц≥кавл¤ть досл≥д≠ника, заохот¤ть його до проведенн¤ досл≥дженн¤? ƒл¤ цього не≠обх≥дно виокремити випадковий дл¤ ¤вища, що вивчаЇтьс¤, факт в≥д невипадкових, сконцентрувавши свою увагу на регул¤рних, масо≠вих, ≥накше кажучи, Ч типових фактах. —аме дл¤ цього соц≥оло≠г≥чна наука розробила ц≥лу систему наукових процедур. ÷≥ процеду≠ри Ч результат глибоких теоретичних ≥ багаторазових досл≥д≠ницьких проробок Ч Ї надбанн¤м науковоњ корпорац≥њ соц≥олог≥в.

—оц≥олог≥чне досл≥дженн¤ складаЇтьс¤ з трьох основних етап≥в: п≥дготовчого (розробка програми досл≥дженн¤), основного (прове≠денн¤ емп≥ричного досл≥дженн¤), завершального (обробка й анал≥з даних, формуванн¤ висновк≥в ≥ рекомендац≥й).  ожний етап вклю≠чаЇ в себе р¤д важливих процедур.

«алежно в≥д складност≥ й масштабност≥ анал≥зу предмета вид≥≠л¤ють три види соц≥олог≥чного досл≥дженн¤: розв≥дувальне (п≥ло≠тажне), описове, анал≥тичне.

Ќайб≥льш простим видом Ї розв≥дувальне (п≥лотажне) досл≥д≠женн¤. ¬оно будуЇтьс¤ на спрощен≥й програм≥ й охоплюЇ невелик≥ су≠купност≥, маЇ стислий за обс¤гом ≥нструментар≥й. ≤нструментар≥й Ч це методичн≥ документи, за допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ зб≥р первинноњ соц≥олог≥чноњ ≤нформац≥њ (анкети, бланк-≥нтерв'ю, питальники, картки дл¤ ф≥ксац≥њ результат≥в спостереженн¤ чи анал≥зу документ≥в тощо).

ќписове досл≥дженн¤ Ї б≥льш складним видом соц≥олог≥чного анал≥зу. ¬оно проводитьс¤ за розробленою програмою, на баз≥ апро≠бованого ≥нструментар≥ю ≥ застосовуЇтьс¤ в≥дносно великоњ сп≥ль≠ност≥ людей (наприклад, колектив великого п≥дприЇмства). «б≥р ≥нформац≥њ тут може бути доповнений методами спостереженн¤, анал≥зу документ≥в.

јнал≥тичне досл≥дженн¤ Ч найб≥льш поглиблений вид соц≥оло≠г≥чного анал≥зу. ¬оно не т≥льки описуЇ структурн≥ елементи ¤вища, що вивчаЇтьс¤, але й з'¤совуЇ його причини. ѕ≥дготовка анал≥тич≠ного досл≥дженн¤ вимагаЇ значного часу, ретельно розробленоњ про≠грами, ≥нструментар≥ю, попередньоњ у¤ви про об'Їкт, ¤кий вив≠чаЇтьс¤. «а методами збору ≤нформац≥њ даний вид соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ носить комплексний характер. « гносеолог≥чноњ точки зору соц≥олог≥чне досл≥дженн¤ за об'Їктом та процедурою Ї емп≥≠ричним, а за р≥внем узагальненн¤ воно може бути й емп≥ричним, ≥ теоретичним.

Ѕудь-¤ке досл≥дженн¤ починаЇтьс¤ з постановки проблеми. ѕро≠блема досл≥дженн¤ може бути заданою ззовн≥ ¤кимось замовником або викликана п≥знавальним ≥нтересом. ўо ж таке проблема? ѕро≠блема Ч це завжди протир≥чч¤ м≥ж знанн¤ми про потреби людей в ¤кихось результативних практичних чи теоретичних д≥¤х та в≥д≠сутн≥стю знань про шл¤хи й засоби њх реал≥зац≥њ.

¬ир≥шити проблему Ч значить отримати нове знанн¤ або побу≠дувати теоретичну модель, ¤ка б по¤снювала те чи ≥нше ¤вище, ви¤≠вити фактори, ¤к≥ б дозволили вплинути на розвиток ¤вищ у бажа≠ному напр¤мку.

«амовленн¤ соц≥ологу част≥ше за все формулюЇтьс¤ у вигл¤д≥ про≠блемноњ ситуац≥њ, звертаЇтьс¤ увага на ≤снуванн¤ ¤коњсь соц≥альноњ суперечност≥ або становитьс¤ питанн¤ про незадов≥льний стан справ у т≥й чи ≥нш≥й сфер≥ виробництва, управл≥нн≥ тощо. —оц≥ологу не≠обх≥дно проблемну ситуац≥ю сформулювати у вигл¤д≥ проблеми, котру в≥н буде досл≥джувати.

ѕ≥сл¤ вибору виду соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ починаЇтьс¤ йо≠го п≥дготовка. ƒаний етап передбачаЇ розробку програми. ѕрограма Ї обов'¤зковим вих≥дним документом будь-¤кого соц≥олог≥чного досл≥дженн¤, незалежно в≥д того, чи Ї це досл≥дженн¤ теоретичним або прикладним. ѕрограма, ¤к правило, включаЇ в себе наступн≥ розд≥ли: теоретичний (формулюванн¤ й обірунтуванн¤ проблеми, ц≥л≥, завданн¤, об'Їкт та предмет досл≥дженн¤, формулюванн¤ г≥по≠тез); методичний (обірунтуванн¤ виб≥рки, обірунтуванн¤ метод≥в збору даних, метод≥в обробки й анал≥зу даних); орган≥зац≥йний (робо≠чий план соц≥олог≥чного досл≥дженн¤, пор¤док досл≥дженн¤ п≥дроз≠д≥л≥в, розпод≥л людських та ф≥нансових ресурс≥в ≥ т. ≥н.)

–озгл¤немо б≥льш детально кожний з цих розд≥л≥в. ѕочнемо з теоретичного. ¬ажливим елементом тут виступаЇ формулюванн¤ й обірунтуванн¤ проблеми соц≥олог≥чного досл≥дженн¤. —оц≥альна проблема означаЇ, ¤к уже в≥дм≥чалос¤, стан Ђзнанн¤ про незнанн¤ї певних стор≥н, к≥льк≥сних та ¤к≥сних зм≥н, причин, ≥нших характери≠стик ¤вища чи процесу. «окрема це може бути, наприклад, незнанн¤ певною м≥рою причин кризових ¤вищ у сусп≥льств≥, пов≥льного пе≠реходу економ≥ки до ринку або причин нин≥шнього р≥вн¤ житт¤ ши≠роких народних мас в ”крањн≥ тощо. ѕри цьому важливо не допус≠кати постановки неактуальних проблем. —оц≥олог≥чне досл≥дженн¤ повинно мати одну проблему. ≤накше виникне зайва складн≥сть, знизитьс¤ ¤к≥сть результат≥в досл≥дженн¤.

Ќе менш важливим елементом теоретичного розд≥лу виступають ц≥л≥ й завданн¤ досл≥дженн¤. ÷≥ль досл≥дженн¤ визначаЇ його теоре≠тичну або прикладну ор≥Їнтац≥ю. якщо ц≥л≥ досл≥дженн¤ неч≥тко ви≠значен≥, то можуть виникнути труднощ≥ при оц≥нц≥ його результат≥в. ÷≥л≥ досл≥дженн¤ можуть бути р≥зними. «адач≥ досл≥дженн¤ ¤вл¤ють собою зм≥стовну, методичну й орган≥зац≥йну конкретизац≥ю мети.

ўе один важливий елемент теоретичного розд≥лу програми Ч визначенн¤ об'Їкта та предмету соц≥олог≥чного досл≥дженн¤. ќб'Їк≠том Ї д≥¤льн≥сть людей та умови, в ¤ких вона зд≥йснюЇтьс¤, предметом прийн¤то вважати ту сторону об'Їкта, ¤ку плануЇтьс¤ безпосе≠редньо вивчати. ќдному ≥ тому соц≥альному об'Їкту можуть в≥дпо≠в≥дати дек≥лька р≥зних предмет≥в досл≥дженн¤ (наприклад, щодо студент≥в вищого навчального закладу предметами досл≥дженн¤ мо≠жуть бути навчально-п≥знавальна, наукова, громадсько-пол≥тична д≥¤ль≠н≥сть студентськоњ молод≥, сп≥лкуванн¤ студент≥в, в≥льний час тощо).

‘ормулюванн¤ г≥потези Ч заключна частина теоретичноњ п≥дго≠товки емп≥ричного соц≥олог≥чного досл≥дженн¤. √≥потеза в соц≥о≠лог≥чному досл≥дженн≥ Ч це науково обірунтована у¤ва про струк≠туру соц≥альних об'Їкт≥в, характер елемент≥в ≥ зв'¤зк≥в, ¤к≥ утворю≠ють ц≥ об'Їкти, про механ≥зм њх функц≥онуванн¤ й розвитку. Ќаукова г≥потеза може бути сформульована т≥льки в результат≥ попереднього анал≥зу досл≥джуваного об'Їкта з урахуванн¤м р≥зноман≥тних соц≥альних факт≥в.

√≥потези Ч це в≥дправн≥ моменти дл¤ досл≥дженн¤, в≥д них у пр¤м≥й залежност≥ знаход¤тьс¤ подальш≥ етапи емп≥ричного соц≥о≠лог≥чного досл≥дженн¤. —л≥д п≥дкреслити, що формулюванн¤ г≥потез Ч це не марн≥ теоретичн≥ вправи, а розробка лог≥чних вузлових мо≠мент≥в дл¤ збору й анал≥зу емп≥ричних даних. якщо досл≥дником були сформульован≥ г≥потези, то емп≥ричн≥ дан≥ використовуютьс¤ дл¤ њх перев≥рки, п≥дтвердженн¤ або спростуванн¤. якщо ж г≥потез з самого початку не було, то р≥зко падаЇ науковий р≥вень соц≥о≠лог≥чного досл≥дженн¤, а його результати й узагальненн¤ звод¤тьс¤ до опису процентних показник≥в тих чи ≥нших ≥ндикатор≥в ≥ до до≠сить простих рекомендац≥й. ¬≥дпов≥дно до висунутих г≥потез оби≠раЇтьс¤ конкретний ≥нструментар≥й досл≥дженн¤, формулюютьс¤ запитанн¤. ¬ажливо, щоб ус≥ г≥потези мали необх≥дний ≥нструмент дл¤ свого вир≥шенн¤.

ѕор¤д ≥з теоретичним велике значенн¤ в досл≥дженн≥ маЇ мето≠дичний розд≥л програми, котрий включаЇ в себе обірунтуванн¤ виб≥рки, обірунтуванн¤ метод≥в збору даних, методи обробки й анал≥зу даних. ÷ентральне значенн¤ в цьому розд≥л≥ займаЇ питанн¤ в≥дбору одиниць анал≥зу. ќб'Їкт соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ може бути великим (тис¤ч≥, дес¤тки, сотн≥ тис¤ч людей; населенн¤ м≥ста, рег≥ону, прац≥вники п≥дприЇмств, установ ≥ т. ≥н.), тому, наприклад, опитати вс≥х ф≥зично неможливо. «а таких умов, коли нараховуЇтьс¤ 500 ≥ б≥льше чолов≥к, застосовуЇтьс¤ виб≥рковий метод.

≤нод≥, коли об'Їкт досл≥дженн¤ пор≥вн¤но невеликий ≥ соц≥олог маЇ сили ≥ можливост≥ його вивчити, в≥н може досл≥джувати його ц≥лком. “од≥, говор¤ть соц≥ологи, об'Їкт досл≥дженн¤ тотожний ге≠неральн≥й сукупност≥. √енеральна сукупн≥сть Ч це сукупн≥сть ус≥х можливих соц≥альних об'Їкт≥в, ¤ка належить вивченню у межах програми соц≥олог≥чного досл≥дженн¤.

1	2	3

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ соц≥олог≥чних досл≥джень, методи збиранн¤ та анал≥зу соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7346 прочитано)