—оц≥олог≥¤ > ќрган≥зац≥¤ соц≥олог≥чних досл≥джень, методи збиранн¤ та анал≥зу соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ

јле часто складне досл≥дженн¤ неможливе або в ньому просто немаЇ необх≥дност≥. ј тому дл¤ вир≥шенн¤ завдань досл≥дженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ виб≥рка. ¬иб≥рка або вторинна сукупн≥сть Ч це части≠на об'Їкт≥в генеральноњ сукупност≥, ¤ка в≥д≥брана за допомогою спец≥альних прийом≥в дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ про всю сукупн≥сть у ц≥лому. „исло одиниць спостереженн¤, що складаЇ виб≥ркову сукупн≥сть, називаЇтьс¤ њњ обс¤гом (обс¤гом виб≥рки).

≤снуЇ р¤д процедур зд≥йсненн¤ виб≥рки. ƒосл≥дник повинен ука≠зати, ск≥льки ступен≥в в≥дбору застосовуЇтьс¤ у виб≥рц≥, ¤ка одиниц¤ в≥дбору ≥ теми в≥дбору на кожному ступен≥; що виступаЇ основою виб≥рки (список, картотека, карта); .¤ка одиниц¤ спостереженн¤ на останньому ступен≥ виб≥рки тощо.

« питанн¤м вибору метод≥в виб≥рки орган≥чно зв'¤зана процеду≠ра визначенн¤ об'Їкта виб≥рковоњ сукупност≥ та забезпеченн¤ њњ пред≠ставництва. ÷е найб≥льш важлив≥ питанн¤ теор≥њ виб≥рки. « одного боку, виб≥ркова сукупн≥сть повинна бути досить великою, щоб отримати на њњ основ≥ достов≥рну ≥нформац≥ю. « другого Ч Ђекономноюї, тобто оптимальною. який же критер≥й оптимальност≥? ƒосв≥д св≥д≠чить, що дл¤ пробних опитувань достатн¤ виб≥рка обс¤гом 100Ч 250 чол. ѕри масових опитуванн¤х (генеральна сукупн≥сть становить 5000 чол. ≥ б≥льше) обс¤гом виб≥рковоњ сукупност≥ повинен становити 10% генеральноњ сукупност≥, але не б≥льше 2Ч2,5 тис. чол. ÷е гаран≠туЇ достатньо достов≥рн≥ результати досл≥дженн¤. ѕомилки виб≥рки, ¤к≥ ≥нколи трапл¤ютьс¤, бувають насл≥дком нев≥рних вих≥дних ста≠тистичних даних про параметри контрольних ознак генеральноњ су≠купност≥; недостатнього обс¤гу виб≥рковоњ сукупност≥, неправиль≠ного застосуванн¤ способу в≥дбору одиниць анал≥зу (наприклад, в≥дб≥р ≥з неправильно складеного списку, невдалий виб≥р м≥сц¤, часу проведенн¤ опитуванн¤ тощо).

–обочий план соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ впор¤дковуЇ основн≥ етапи досл≥дженн¤ зг≥дно з його програмою, календарними строка≠ми проведенн¤, матер≥альними та людськими затратами, а також основн≥ процедурн≥ заходи, п≥дб≥р ≥ п≥дготовку виконавц≥в, характер ≥ пор¤док роз'¤снювальноњ роботи, передбачаЇ розробку форм контро≠лю за проведенн¤м досл≥дженн¤. ќсновними ланками робочого плану Ї: проба методик збору первинних даних (п≥лотажне, розв≥дувальне досл≥дженн¤); польове обсл≥дуванн¤ (масовий зб≥р даних на об'Їкт≥); п≥дготовка перших даних дл¤ обробки; обробка соц≥олог≥чних даних (њх анал≥з ≥ ≥нтерпретац≥¤), викладанн¤ результат≥в досл≥дженн¤.

ƒопом≥жн≥ документи досл≥дженн¤. ¬ажливий елемент про≠грами Ч ≥нструкц≥¤ анкетеру (≥нтерв'юеру). ¬ н≥й коротко форму≠люютьс¤ ц≥л≥, завданн¤ соц≥олог≥чного досл≥дженн¤, основн≥ проце≠дури, ¤к≥ повинен зд≥йснювати досл≥дник. ”казуютьс¤ м≥сце ≥ терм≥н проведенн¤ опитуванн¤, коло ос≥б, з ¤ким треба вв≥йти в контакт, характер опитуванн¤ (анон≥мний, за списком ≥ т.≥н.), форма й зм≥ст вступноњ бес≥ди з респондентами дл¤ роз'¤сненн¤ ц≥л≥ досл≥дженн¤, пор¤док роботи анкетера в ход≥ опитуванн¤, процедури, ¤к≥ в≥н по≠винен виконувати ≥з заповненими анкетами. ѕрим≥тка м≥стить в≥домост≥ про адресата (кому ≥ в ¤кому вигл¤д≥ здаютьс¤ анкети).

«в≥т Ч певна форма п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в соц≥олог≥чного досл≥д≠женн¤ Ч м≥стить опис ус≥х розд≥л≥в програми досл≥дженн¤. «в≥т включаЇ основн≥ висновки, практичн≥ рекомендац≥њ, оц≥нюЇ соц≥аль≠ну та економ≥чну ефективн≥сть в≥д реал≥зац≥њ результат≥в досл≥д≠женн¤. ” додаток зв≥ту вход¤ть ус≥ методолог≥чн≥ та методичн≥ до≠кументи соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ (програма, план, ≥нструмен≠тар≥й, ≥нструкц≥њ тощо), а також т≥ соц≥олог≥чн≥ дан≥ (таблиц≥, гра≠ф≥ки, ≥ндив≥дуальн≥ думки), ¤к≥ не вв≥йшли у зв≥т при пошуку в≥дпов≥д≥ на основну г≥потезу. Ќа основ≥ зв≥ту складаЇтьс¤ анал≥≠тична дов≥дка в дек≥лька стор≥нок.

ћетоди проведенн¤ соц≥олог≥чних досл≥джень. ѕри розгл¤д≥ цього питанн¤ сл≥д зазначити, що жоден з метод≥в соц≥олог≥чних досл≥джень не Ї ун≥версальним, але маЇ своњ ч≥тко визначен≥ п≥знавальн≥ можливост≥. ј тому не ≥снуЇ взагал≥ Ђдобрихї чи Ђпоганихї метод≥в, Ї методи або адекватн≥ або неадекватн≥ поставленому досл≥дником завданню; над≥йн≥сть методу забезпечуЇтьс¤ не т≥льки його обірунтован≥стю, але й дотримуванн¤м правил його застосуванн¤.

Ќайб≥льш економ≥чним з точки зору затрат прац≥ та анал≥з документ≥в. ¬≥н маЇ й р¤д ≥нших переваг у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими методами. јнал≥з документ≥в дозвол¤Ї оперативно отримувати фактограф≥чн≥ дан≥, наприклад про п≥дприЇмство в ц≥лому ≥ йо≠го роб≥тник≥в та службовц≥в. ÷¤ ≥нформац≥¤ носить об'Їктивний ха≠рактер. јле при цьому не можна забувати про обмеженн¤, ¤к≥ зв'¤зан≥ з ¤к≥стю такоњ ≥нформац≥њ.

ƒокументом у соц≥олог≥њ Ї спец≥ально створений людиною предмет, призначений дл¤ передач≥ чи збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ. ƒоку≠ментами Ї: письмов≥ документи (державн≥ арх≥ви, арх≥ви орган≥за≠ц≥й, особист≥ документи); ≥конограф≥чн≥ документи (твори образо≠творчого мистецтва Ч картини, гравюри, скульптури тощо); к≥но-, в≥део-, фотодокументи; фонетичн≥ документи (магн≥тофонн≥ записи, грамплат≥вки).

™ два основних типи анал≥зу документ≥в: традиц≥йний (класичний) ≥ формал≥зований (контент-анал≥з). “радиц≥йний метод анал≥зу Ч це р≥зноман≥тн≥ операц≥њ, спр¤мован≥ на ≥нтерпретац≥ю даних, що м≥ст¤тьс¤ в документ≥, з прийн¤тоњ соц≥ологом певноњ точки зору Ч ≥нтерпретац≥ю з'¤суванн¤ зм≥сту документа. —лабк≥сть такого ана≠л≥зу в його суб'Їктивност≥.

ўоб позбутись елемент≥в суб'Їктив≥зму традиц≥йного анал≥зу, розроблен≥ формал≥зован≥ (к≥льк≥сн≥) методи анал≥зу документ≥в (контент-анал≥з). —уть цих метод≥в пол¤гаЇ в тому, щоб знайти так≥ ознаки, риси, властивост≥ документа (наприклад, частота вживанн¤ певних терм≥н≥в), ¤к≥ б в≥дображали ≥стотн≥ сторони його зм≥сту. “од≥ зм≥ст документа робитьс¤ вим≥рюваним, над ним можна про≠вести необх≥дн≥ обчислювальн≥ операц≥њ ≥ результати анал≥зу можуть дос¤гти певноњ об'Їктивност≥. ¬одночас формал≥зований анал≥з маЇ свою обмежен≥сть, ¤ка пол¤гаЇ в тому, що не весь зм≥ст документ≥в можна вим≥р¤ти за допомогою формальних показник≥в. ќб'Їктом контент-анал≥зу Ї зм≥ст газет, к≥ноф≥льм≥в, теле- ≥ рад≥опередач, публ≥чних виступ≥в, сусп≥льних ≥ особистих документ≥в, ≥нтерв'ю, в≥дпов≥д≥ на в≥дкрит≥ запитанн¤ анкет тощо.

¬ажливий метод соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ Ч спостереженн¤. ” соц≥олог≥чному досл≥дженн≥ п≥д спостереженн¤м маЇтьс¤ на уваз≥ метод збору первинних емп≥ричних даних, котрий пол¤гаЇ у св≥домому, ц≥леспр¤мованому, систематизованому, безпосередньо≠му сприйн¤тт≥ й реЇстрац≥њ соц≥альних факт≥в, ¤к≥ можна прокон≠тролювати й перев≥рити. √оловною перевагою безпосереднього спо≠стереженн¤ Ї те, що воно дозвол¤Ї ф≥ксувати под≥њ та елементи людськоњ повед≥нки в момент њх зд≥йсненн¤, в той час ¤к ≥нш≥ мето≠ди збору первинних даних базуютьс¤ на попередн≥х або ретроспек≠тивних судженн¤х ≥ндив≥д≥в.

—постереженн¤ ¤к метод застосовуЇтьс¤ тод≥, коли ≥нформац≥¤, ¤ка необх≥дна досл≥днику, не може бути отримана н≥¤кими ≥ншими способами. “ак буваЇ, ¤кщо не хочуть чи не можуть детально описа≠ти посл≥довн≥сть своњх д≥й. —постереженн¤ використовуЇтьс¤ ¤к джерело ≥нформац≥њ дл¤ побудови г≥потез, служить дл¤ перев≥рки даних, отриманих за допомогою ≥нших метод≥в.

ћетод спостереженн¤ в соц≥олог≥њ класиф≥куЇтьс¤ за такими прин≠ципами: за м≥рою формал≥зованост≥ (структурал≥зоване й неструкту-рал≥зоване спостереженн¤), залежно в≥д ступен¤ участ≥ досл≥дника в ситуац≥њ, що вивчаЇтьс¤ (включене та невключене), за м≥сцем прове≠денн¤, умовами орган≥зац≥њ спостереженн¤ (польове й лабораторне), за регул¤рн≥стю проведенн¤ (систематичне й несистематичне спо≠стереженн¤) тощо.

Ќайб≥льш поширеним методом збору соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ Ї опитуванн¤. ќпитуванн¤ передбачаЇ, по-перше, усне чи письмове зверненн¤ досл≥дника до певноњ сукупност≥ людей Ч респондент≥в ≥з запитанн¤ми, зм≥ст ¤ких репрезентуЇ проблему, що вивчаЇтьс¤, на р≥вн≥ емп≥ричних ≥ндикатор≥в, по-друге, реЇстрац≥ю та статистичну обробку отриманих в≥дпов≥дей, а також њх теоретичну ≥нтерпре≠тац≥ю. «а формою й умовами сп≥лкуванн¤ соц≥олога з респондентом розр≥зн¤ють письмов≥ (анкетуванн¤) й усн≥ (≥нтерв'ю) опитуванн¤, за м≥сцем проживанн¤, за м≥сцем роботи ≥ в ц≥льових аудитор≥¤х (гл¤≠дач≥ в к≥нотеатрах, пац≥Їнти в кл≥н≥ках ≥ т. ≥н.), очн≥ (особист≥) й за≠очн≥ (зверненн¤ з анкетою через газету, телебаченн¤, по телефону), групов≥ й ≥ндив≥дуальн≥ ≥ т. ≥н.

Ќайб≥льш поширений вид опитуванн¤ Ч анкетуванн¤. ¬оно Ї груповим ≥ ≥ндив≥дуальним. √рупове опитуванн¤ застосовуЇтьс¤ за м≥сцем роботи або навчанн¤. ќдин анкетер найб≥льш ефективно працюЇ з 15Ч20 особами. ѕри цьому дос¤гаЇтьс¤ 100% поверненн¤ анкет, п≥дтримуютьс¤ взаЇмн≥ стосунки м≥ж анкетерами й респон≠дентами. ѕри ≥ндив≥дуальному анкетуванн≥ анкети розповсюджу≠ютьс¤ на робочих м≥сц¤х чи за м≥сцем проживанн¤ респондент≥в. “ерм≥н поверненн¤ анкет заздалег≥дь обговорюЇтьс¤.

—оц≥олог≥чна анкета Ч це система запитань, об'Їднаних Їди≠ним досл≥дницьким задумом ≥ спр¤мованих на з'¤суванн¤ к≥ль≠к≥сно-¤к≥сних характеристик об'Їкта ≥ предмета анал≥зу. ƒо анкети висуваЇтьс¤ р¤д вимог, ¤ких треба дотримуватись при њх конст≠руюванн≥. «апитанн¤ соц≥олог≥чних анкет повинн≥ класиф≥куватис¤ за зм≥стом (про факти св≥домост≥, повед≥нки, особу респондент≥в), за формою (в≥дкрит≥ й закрит≥, пр¤м≥ й непр¤м≥), за функц≥¤ми (основн≥ й неосновн≥) тощо.

≤нтерв'юванн¤. ÷ей метод опитуванн¤ зараз використовуЇтьс¤ р≥дше, н≥ж методи анкетуванн¤. ≤нтерв'ю беруть за м≥сцем роботи, за м≥сцем проживанн¤. –озр≥зн¤ють три види ≥нтерв'ю: формал≥зоване, фокусовано, в≥льне.

ћетод експертноњ оц≥нки. ƒл¤ њњ проведенн¤ ¤к методу збиранн¤ необх≥дних даних насамперед формуЇтьс¤ група добре по≥нфор≠мованих ос≥б, ¤к≥ в≥дбираютьс¤ за такими ознаками: профес≥йний статус (посада, науковий ступ≥нь ≥ вчене званн¤, стаж роботи тощо); результати тестуванн¤ (з урахуванн¤м оц≥нки њхньоњ попередньоњ д≥¤льност≥ ¤к експерт≥в) та атестац≥њ њх колегами. ¬раховуютьс¤ та≠кож громадська думка, ≥м≥дж кожного у дан≥й сфер≥ сусп≥льного жит≠т¤. ќсновний робочий ≥нструментар≥й експертних опитувань Ч анке≠ти або бланк-≥нтерв'ю, опрацьован≥ за спец≥альною програмою. «г≥дно з цим процедура одержанн¤ ≥нформац≥њ може вигл¤дати ¤к анкетуванн¤ чи ≥нтерв'юванн¤ експерт≥в.

1	2	3

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ соц≥олог≥чних досл≥джень, методи збиранн¤ та анал≥зу соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7346 прочитано)