—оц≥олог≥¤ > ќсновн≥ етапи розвитку емп≥ричноњ соц≥олог≥њ

ќсновн≥ етапи розвитку емп≥ричноњ соц≥олог≥њ

¬иникненн¤ емп≥ричноњ соц≥олог≥њ

¬ даний час практично у вс≥х крањнах св≥ту провод¤тьс¤ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤, що найчаст≥ше нос¤ть прикладний характер, тобто зд≥йснюЇтьс¤ по соц≥альному замовленню, ≥ призначаютьс¤ дл¤ р≥шенн¤ виникаючих у процес≥ життЇд≥¤льност≥ людей соц≥альних проблем. ‘ундаментальними соц≥олог≥чними досл≥дженн¤ми займаютьс¤, ¤к правило, вчен≥ в ун≥верситетах, а в рад≥ крањн ще й у наукових ≥нститутах. “ака спец≥ал≥зац≥¤ прац≥ серед соц≥олог≥в виникла в 30-≥ рр. нашого стор≥чч¤ в —Ўј в зв'¤зку з по¤вою ≥ широким поширенн¤м соц≥ального замовленн¤ на проведенн¤ тих чи ≥нших соц≥олог≥чних досл≥дженнь.

„икагська школа емп≥ричноњ соц≥олог≥њ ¤вл¤ла собою ≥снуванн¤ в перш≥й половин≥ XX стор≥чч¤ специф≥чний п≥дрозд≥л ун≥верситету з досить рано сформованими традиц≥¤ми досл≥дницькоњ д≥¤льност≥ ≥ величезним впливом на д≥¤льн≥сть соц≥олог≥в ус≥Їњ крањни, а пот≥м ≥ усього св≥ту.

≈мп≥рична соц≥олог≥¤ з'¤вл¤Їтьс¤ разом з теоретичноњ, але здобуваЇ самост≥йне значенн¤ лише на початку нашого стор≥чч¤ ¤к специф≥чна область соц≥олог≥чних досл≥джень з особливими традиц≥¤ми ≥ лог≥ки розвитку. ’оча ц¤ роль у становленн≥ соц≥олог≥њ ¤к науки високо оц≥нювалас¤ з перших крок≥в, орган≥зац≥¤ ≥ проведенн¤ емп≥ричних соц≥олог≥чних досл≥джень обумовлювалас¤ насамперед потребами сусп≥льства.

≈мп≥рична соц≥олог≥¤ - це комплекс соц≥олог≥чних досл≥джень, ор≥Їнтованих на зб≥р ≥ анал≥з конкретних факт≥в громадського житт¤ з використанн¤ спец≥альних метод≥в (опитувань, анкетуванн¤, ≥нтерв'юванн¤ ≥ статичних метод≥в в ≥н.).

ѕо¤ва емп≥ричноњ соц≥олог≥њ бути зв'¤зано з≥ спробами створенн¤ соц≥олог≥њ на принципах позитив≥зму: пошук об'Їктивного емп≥ричного обірунтуванн¤ соц≥альних ¤вищ, участь соц≥альноњ науки в процес≥ удосконалюванн¤ соц≥альних в≥дносин. Ќа ранн≥х стад≥¤х становленн¤ емп≥ричн≥ досл≥дженн¤ ≥снували паралельно теоретичноњ соц≥олог≥њ ¤к приватний ≥нтерес ентуз≥аст≥в р≥зн≥ профес≥њ й окремих учених-соц≥олог≥в.

—амост≥йним напр¤мком соц≥олог≥чних досл≥джень емп≥рична соц≥олог≥¤ стаЇ в —Ўј. Ќа процес "прагматизац≥њ" соц≥олог≥њ вплинуло перетворенн¤ прагматизму в нац≥ональну ф≥лософ≥ю —Ўј. ѕрагматизм у самому широкоњ зм≥ст≥ слова був ≥деолог≥чним тлом, на ¤кому склалас¤ емп≥рична тенденц≥¤ в соц≥олог≥њ. —прийн¤вши де¤к≥ ≥дењ √.—пенсера, американськ≥ соц≥ологи п≥д впливом основоположник≥в прагматизму, що ≥нтенсивно розвивали психолог≥чну науку, намагалис¤ провести аналог≥ю не м≥ж б≥олог≥чними ≥ соц≥альними ¤вищами ≥ процесами.

” 40 - 50-≥ рр. емп≥рична соц≥олог≥¤ в —Ўј змогла дос¤гти нового р≥вн¤ розвитку багато в чому завд¤ки впливу на нењ методу структурно-функц≥онального анал≥зу, що розробл¤вс¤ в ц≥ роки “.ѕарсовом ≥ його посл≥довниками. јле ≥ сам структурний функц≥онал≥зм народжувавс¤ ц≥лком емп≥рично ор≥Їнтованоњ соц≥олог≥њ, що враховувала важливу роль ≥ значенн¤ теор≥њ в емп≥ричних досл≥дженн¤х. « по¤вою структурно-функц≥онального п≥дходу до анал≥зу соц≥альних ¤вищ ≥ процес≥в емп≥ричн≥ досл≥дженн¤ усе б≥льше перем≥щаютьс¤ ≥з соц≥ально-психолог≥чного р≥вн¤ на р≥вень анал≥зу соц≥альних ≥нститут≥в ≥ великомасштабних систем. јле при цьому збер≥гаЇтьс¤ увага до точки зору суб'Їкта д≥њ, хоча вона утрачаЇ своЇ самост≥йне значенн¤. ” методолог≥чному план≥ "принцип розум≥нн¤" вит≥сн¤Їтьс¤ "принципом по¤сненн¤". јле чим ретельн≥ше розробл¤вс¤ пон¤т≥йний апарат у "теор≥њ соц≥альноњ д≥њ" “.ѕарсонса, тим менше в≥н був пристосований дл¤ проведенн¤ емп≥ричних досл≥джень. «надобилас¤ спец≥альна модиф≥кац≥¤ ключових пон¤ть структурного функц≥онал≥зму, що почав наприк≥нц≥ 40-х рр. –.ћертон ≥ ¤ка продовжуЇтьс¤ ≥ в даний час з урахуванн¤м тих дос¤гнень в област≥ емп≥ричних соц≥олог≥чних досл≥джень, ¤ких домоглис¤ соц≥ологи вс≥л¤ких шк≥л ≥ напр¤мк≥в.

’арактерними рисами емп≥ричноњ соц≥олог≥њ Ї:

1) ототожненн¤ науковоњ соц≥олог≥њ з емп≥ричноњ соц≥олог≥¤;

2) розривши м≥ж теоретичними й емп≥ричними досл≥дженн¤ми в силу р≥зних р≥вн≥в узагальненн¤, особливостей концептуального апарата теор≥й;

3) захопленн¤ математичними методами анал≥зу даних, що приводить у де¤ких випадках до звуженн¤ обр≥ю досл≥дженн¤ ≥ в≥дмовленню в≥д теоретичних узагальнень.

”середин≥ емп≥ричноњ соц≥олог≥њ вид≥л¤ють дв≥ галуз≥ - академ≥чну ≥ прикладну.

«адача академ≥чноњ вбачаЇтьс¤ в створенн≥ системи наукового знанн¤ про окрем≥ област≥ ≥ ¤вища громадського житт¤ (соц≥ологиї м≥ста, села, родини, молод≥, мистецтва ≥ т.д.), що використовуютьс¤ ¤к методолог≥чну основу конкретних емп≥ричних досл≥джень.

ѕрикладн≥ емп≥ричн≥ досл≥дженн¤, на в≥дм≥ну в≥д академ≥чних, спр¤мован≥ на р≥шенн¤ ч≥тко визначених практичних задач ≥ безпосередньо зв'¤зан≥ з виконанн¤м функц≥й соц≥альноњ ≥нженер≥њ. “реба сказати, у 70-80-≥ тт. в≥дбулос¤ р≥зке зб≥льшенн¤ обс¤гу прикладних досл≥джень.

ƒл¤ емп≥ричноњ соц≥олог≥њ в ц≥лому залишаЇтьс¤ важливоњ ≥ невир≥шеноњ проблема зв'¤зку академ≥чноњ в прикладн≥й емп≥ричн≥й соц≥олог≥њ дл¤ подоланн¤ фрагментарност≥ з метою одержанн¤ всеб≥чноњ, ун≥ф≥кованоњ ≥нформац≥њ, що в остаточному п≥дсумку може дати картину соц≥ального житт¤ в ц≥лому.

—труктурний функц≥онал≥зм

ƒо середини 30-х рр. соц≥ологи —Ўј нагромадили значний емп≥ричний матер≥ал, зд≥йснивши велику к≥льк≥сть р≥зноман≥тних по масштаб≥ ≥ тематиц≥ емп≥ричних соц≥олог≥чних досл≥джень, що, однак, не виходили за рамки окремих рег≥он≥в крањни ≥ стосувалис¤ лише де¤ких проблем громадського житт¤. јнал≥зуючи емп≥ричн≥ факти, вони домагалис¤ т≥льки приватних узагальнень часток чи ¤вищ≥ њхн≥х клас≥в, зб≥льшуючи чисельн≥сть "дискретних теор≥й". јле чим б≥льше з'¤вл¤лос¤ таких теор≥й, тим гостр≥ше з≥знавалас¤ необх≥дн≥сть розробки систематичноњ теор≥њ науки, що сама Ї найб≥льш важливим показником њњ зр≥лост≥.

«а р≥шенн¤ ц≥Їњ задач≥ вз¤вс¤ один з ведучих викладач≥в соц≥олог≥чного факультету √арвардського ун≥верситету —Ўј “олкотт ѕарсонс (1902-0979), що у 1937 р. опубл≥кував свою першу книгу "—труктура соц≥ального д≥њ".

—труктурний функц≥онал≥зм - один з основних методолог≥чних п≥дход≥в у сучасному сусп≥льствознавств≥. …ого сутн≥сть складаЇтьс¤ у вид≥ленн≥ елемент≥в соц≥олог≥чноњ взаЇмод≥њ, що п≥дл¤гають досл≥дженню, ≥ визначенн≥ њхнього м≥сц¤ ≥ значенн¤ (функц≥њ) у де¤кому зв'¤зку.

” т≥м чи ≥ншому вид≥ функц≥ональний п≥дх≥д ≥снував у вс≥х соц≥олог≥чних концепц≥¤х, де сусп≥льство розгл¤далос¤ системним образом. ѕри цьому виникла ≥ ви¤вилас¤ дуже ст≥йка аналог≥¤ м≥ж сусп≥льством ≥ орган≥змом. ¬≥дпов≥дно в сусп≥льств≥ вишукувалис¤ подоби орган≥в, функц≥онуванн¤ ¤ких забезпечуЇ життЇздатн≥сть ц≥лого. “ак≥ ≥де¤ були в у ѕлатона й јристотел¤, √оббса, —пинози, –уссо. ¬ичленовуванн¤ власне соц≥олог≥њ ¤к науки йшло з XIX в. паралельно перетворенню б≥олог≥њ в особливу науку. ÷е привело до б≥льш широких аналог≥й з функц≥онально розчленованим орган≥змом ≥ першими соц≥олог≥чними формулюванн¤ми пон¤тт¤ функц≥њ. “ак, —пенсер у "ѕ≥дставах соц≥олог≥њ" доводить, що сусп≥льство Ї орган≥зм, на¤вн≥сть у ньому структурноњ диференц≥ац≥њ говорить про "правильне розум≥нн¤" функц≥й ¤к "несхожих частин" пол≥тичного т≥ла ≥ живого т≥ла. ƒюркгейм даЇ вже б≥льш тонк≥ ≥ зм≥стовн≥ визначенн¤: "—лово функц≥¤ вживаЇтьс¤ в двох досить р≥зних значенн¤х. “е воно означаЇ систему життЇвих рух≥в - в≥двол≥каючи в≥д њхн≥х насл≥дк≥в те виражаЇ в≥дношенн¤ в≥дпов≥дност≥, що ≥снуЇ м≥ж цими рухами ≥ в≥домими потребами орган≥зму. «апитувати, ¤ка функц≥¤ под≥лу прац≥, це значить досл≥джувати, ¤коњ потреби воно в≥дпов≥даЇ".

“.ѕарсонс, оц≥нюючи результати розвитку емп≥ричноњ соц≥олог≥њ в —Ўј в 20-30-з рр., в≥дзначав, що не могли вдало завершуватис¤ спроби побудувати "вичерпн≥ емп≥ричн≥ узагальненн¤", ¤к у ще б≥льш ранн≥ спроби установити значенн¤ р≥зних "фактор≥в" у визначенн≥ соц≥альних ¤вищ. ¬≥н п≥дкреслював, по факторн≥ теор≥њ (наприклад, теор≥¤ сусп≥льних формац≥й  .ћаркса) лише затримували розвиток теор≥њ соц≥альноњ системи, тому що, на його думку, ≥гнорували фундаментальний принцип будь-¤коњ науки вивченн¤ факт≥в т≥льки специф≥чних дл¤ нењ ¤вища.

÷≥ль теоретичноњ д≥¤льност≥ “.ѕарсонса - утримати увагу до знехтуваних ран≥ше "соц≥альних елемент≥в" соц≥альноњ системи ¤к дом≥нуючим факторам на основ≥ розробки узагальнюючоњ концептуальноњ схеми анал≥зу соц≥альних систем.  ожен досл≥дник намагаЇтьс¤ домогтис¤ "адекватного" опису емп≥ричноњ реальност≥, коли даютьс¤ визначен≥ ≥ перев≥р¤ютьс¤ емп≥рично (вериф≥кован≥) в≥дпов≥д≥ "на вс≥ стосовн≥ до справи науково важлив≥ питанн¤". ј важлив≥сть цих питань визначаЇтьс¤ лог≥чною структурою узагальненоњ концептуальноњ схеми.

÷≥нност≥ (зразки) “.ѕарсонс розгл¤дав ¤к головн≥ елементи особливого механ≥зму зв'¤зку м≥ж соц≥альними ≥ культурними системами, а норми - ¤к соц≥альн≥ ¤вища, що регулюють конкретн≥ соц≥альн≥ процеси ≥ в≥дносини.

¬≥дпов≥дно до основних положень структурно-функц≥ональноњ теор≥њ соц≥альних систем, сусп≥льство соц≥альна система, що дос¤гла стосовно навколишнього —ередовища найвищого р≥вн¤ самодостатност≥. ÷¤ точки зору “.ѕарсонса на сусп≥льство ¤к соц≥альну систему ц≥лком розходитьс¤ з загальноприйн¤тим у 50-з рр. погл¤дом на сусп≥льство ¤к на сукупн≥сть конкретних ≥ндив≥д≥в ≥ зближаЇтьс¤ з погл¤дом  .ћаркса на сусп≥льство ¤к на суму зв'¤зк≥в ≥ в≥дносин, у ¤ких ≥ндив≥ди знаход¤тьс¤ один з одним. јле, на в≥дм≥ну в≥д  .ћаркса, члени сусп≥льства розгл¤даютьс¤ ѕарсонсом ¤к частина оточенн¤ даноњ соц≥альноњ системи, внутр≥шн≥х умов њњ функц≥онуванн¤. “.ѕарсонс звернув пильну увагу на головн≥ аспекти тенденц≥њ до класового конфл≥кту в зах≥дному тип≥ соц≥альноњ системи: ≥ндив≥дуальн≥сть вибору зан¤ть ≥ де¤ка р≥вн≥сть можливостей; визначена протилежн≥сть м≥ж владою ≥ п≥длеглими: розвиток р≥зних культур у рамках диференц≥йованоњ соц≥альноњ структури; залежн≥сть диференц≥ац≥њ родин в≥д розходжень у положенн≥ людей у профес≥йн≥й структур≥, незд≥йсненн≥сть на практиц≥ абсолютноњ р≥вност≥ можливостей. « огл¤ду на них, можна створювати умови дл¤ запоб≥ганн¤ переростанн¤ латентних конфл≥кт≥в у класове протиборство.

1	2	3

Ќазва: ќсновн≥ етапи розвитку емп≥ричноњ соц≥олог≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4394 прочитано)