—оц≥олог≥¤ > —оц≥олог≥¤ осв≥ти
—оц≥олог≥¤ осв≥ти—тор≥нка: 1/3
ѕлан ¬ступ —оц≥олог≥¤ осв≥ти ћетодолог≥чн≥ основи соц≥олог≥њ осв≥ти “енденц≥њ розвитку соц≥олог≥њ осв≥ти —оц≥олог≥чна осв≥та в ”крањн≥: проблеми та перспективи ¬исновок ¬икористана л≥тература
¬ступ ќсв≥та Ц один з найдавн≥ших соц≥альних ≥нститут≥в, що викликана потребами сусп≥льства в≥дтворювати ≥ передавати знанн¤, ум≥нн¤, навики, готувати нов≥ покол≥нн¤ дл¤ житт¤, готувати субСЇкт≥в соц≥альноњ д≥њ дл¤ вир≥шенн¤ економ≥чних, соц≥альних, культурних проблем, що сто¤ть перед людством. ” сучасному св≥т≥ осв≥та Ц складне ≥ багатоман≥тне сусп≥льне ¤вище, сфера передач≥, освоЇнн¤ ≥ переробленн¤ знань ≥ соц≥ального досв≥ду. ќсв≥та ≥нтегруЇ р≥зн≥ види навчальноњ ≥ виховноњ д≥¤льност≥, њх зм≥ст в Їдину соц≥альну систему, ор≥ЇнтуЇ њх на соц≥альне замовленн¤, на соц≥альн≥ потреби сусп≥льства. —еред соц≥альних ≥нститут≥в сусп≥льства сучасноњ цив≥л≥зац≥њ осв≥та займаЇ одну з пров≥дних позиц≥й. јдже благо людини, становище культури та духовност≥ в сусп≥льств≥, темпи економ≥чного, науково-техн≥чного, пол≥тичного ≥ соц≥ального прогресу саме ≥ залежать в≥д ¤кост≥ ≥ р≥вн¤ осв≥ти. Ќавчанн¤, ум≥нн¤, вивченн¤, осв≥та та ≥н. пон¤тт¤, терм≥ни використовуютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ навчального процесу. ќсв≥та Ч це ц≥л≥сна самост≥йна система, що маЇ ≥нституал≥зований характер. ÷е не просто д≥¤льн≥сть з навчанн¤ ≥ вихованн¤, а особлива орган≥зована, структурал≥зована, ролева д≥¤льн≥сть, що опираЇтьс¤ на спец≥альн≥ установи, регульована спец≥альними нормами. —оц≥олог≥¤ осв≥ти Ї самост≥йна спец≥ал≥зована галузь з навчальним предметом ¤коњ Ї система осв≥ти як соц≥альний ≥нститут, взаЇмод≥¤ њњ компонент≥в, а також взаЇмод≥¤ системи осв≥ти та њњ компонент≥в ≥ з сусп≥льством, насамперед, з його соц≥альною структурою та ≥н. —оц≥олог≥¤ осв≥ти —оц≥олог≥¤ осв≥ти Ч одна з наук, що прагне впливати на подоланн¤ негативних тенденц≥й в одержанн≥ знань, шукаЇ нов≥ ≥мпульси впливу на озброЇнн¤ сучасноњ людини, ¤ка освоюЇ культуру: —оц≥олог≥¤ саме ≥ вивчаЇ осв≥ту ¤к соц≥окультурний ≥нститут, його розвиток, функц≥онуванн¤, структуру, способи орган≥зац≥њ, динам≥ку соц≥альноњ структури сфери осв≥ти, њњ взаЇмод≥њ ≥ншими соц≥альними та сусп≥льними ≥нститутами ≥ сферу житт¤ людини. “а й саму навчальну д≥¤льн≥сть соц≥олог≥¤ осв≥ти подаЇ з позиц≥й соц≥окультурних умов, життЇвих ор≥Їнтац≥й, особливостей способу житт¤ учн≥в, студент≥в, потреб виробництва, науки, вс≥Їњ культури сусп≥льства тощо. ¬изначаютьс¤ основн≥ напр¤мки соц≥олог≥њ осв≥ти: м≥сце осв≥ти ¤к соц≥ального ≥нституту в систем≥ сусп≥льного в≥дтворенн¤; взаЇмов≥дносини процесу осв≥ти з ≥ншими процесами сусп≥льного житт¤ (економ≥чними, демограф≥чними, пол≥тичними); взаЇмозв'¤зок системи осв≥ти з соц≥альною структурою сусп≥льства; соц≥альне визначенн¤ осв≥ти ≥ динам≥ка зм≥н; соц≥альне становище ≥ сп≥льна роль учител¤ ≥ викладача; динам≥ка взаЇмов≥дносин м≥ж учн¤м ≥ вчител¤ми та ≥н. ќсв≥та Ч це ц≥л≥сна самост≥йна система, що маЇ ≥нституал≥зований характер. ÷е не просто д≥¤льн≥сть з навчанн¤ ≥ вихованн¤, а особлива орган≥зована, структурал≥зована, ролева д≥¤льн≥сть, що опираЇтьс¤ на спец≥альн≥ установи, регульована спец≥альними нормами. —оц≥олог≥¤ осв≥ти Ї самост≥йна спец≥ал≥зована галузь знань, предметом ¤коњ Ї система осв≥ти ¤к соц≥альний ≥нститут, взаЇмод≥¤ њњ компонент≥в, а також взаЇмод≥¤ системи осв≥ти та њњ компонент≥в з сусп≥льством, насамперед, з його соц≥альною структурою та ≥н. —оц≥олог≥¤ осв≥ти розгл¤даЇ осв≥ту ¤к форму та зас≥б громад¤нського бутт¤, досл≥джуЇ загальн≥ соц≥альн≥ законом≥рност≥ осв≥ти та вихованн¤ ¤к соц≥альних процес≥в та њх функц≥њ на вс≥х р≥вн¤х взаЇмод≥њ громадських сил. ќб'Їкт соц≥олог≥њ осв≥ти Ч це сфера осв≥ти, Ї саме те соц≥альне середовище, де розгортаЇтьс¤ функц≥онуванн¤ процес≥в осв≥ти, де д≥ють певн≥ суб'Їкти у форм≥ р≥зноман≥тних навчальних зан¤ть з в≥дпов≥дною системою взаЇмод≥њ людей, з њх ≥нституц≥ональною та не≥нституц≥ональною орган≥зац≥Їю. Ќайважлив≥ш≥ суттЇв≥ оц≥нки осв≥ти та навчанн¤ зумовлен≥, а ≥нколи безпосередньо визначен≥ впливом ≥нших сфер житт¤ чи способом бутт¤ особи. «м≥ст соц≥олог≥њ осв≥ти охоплюЇ безпосередню галузь самого навчанн¤ посв≥ти Ч культурн≥ ц≥нност≥, бо з приводу њх засвоЇнн¤ формуЇтьс¤ процес навчанн¤ ¤к галузь соц≥окультурноњ д≥¤льност≥. —оц≥окультурний п≥дх≥д дозвол¤Ї простежити динам≥ку галуз≥ осв≥ти, характер ¤к≥сноњ взаЇмод≥њ осв≥ти з ≥ншими сферами житт¤ сусп≥льства, усв≥домити реальний процес становленн¤ та розвитку субТЇкта п≥д впливом осв≥ти. —оц≥олог≥¤ осв≥ти Ї компонентом соц≥олог≥њ культури, без њњ принцип≥в, настанов теор≥њ неможливо зд≥йснити соц≥олог≥чний анал≥з осв≥ти. —оц≥олог≥¤ осв≥ти Ї частиною соц≥олог≥њ вихованн¤: навчанн¤ ¤к форма вихованн¤ ор≥Їнтоване на розвиток певних ¤костей, властивостей культури. ќтже, предмет соц≥олог≥њ осв≥ти Ї становище ≥ динам≥ка соц≥окультурних процес≥в в галуз≥ осв≥ти; закони, принципи, механ≥зми та технолог≥њ навчанн¤, соц≥окультурна д≥¤льн≥сть людини, взаЇмод≥¤ галуз≥ осв≥ти з ≥ншими сферами сусп≥льного житт¤ та сп≥вв≥дношенн¤ соц≥олог≥њ осв≥ти ≥ соц≥олог≥њ культури, науки, вихованн¤. ћетодолог≥чн≥ основи соц≥олог≥њ осв≥ти ћетодолог≥чно соц≥олог≥¤ осв≥ти виходить з принцип≥в д≥алектичноњ лог≥ки, ≥ насамперед, Їдност≥ теор≥њ ≥ практики Ц основи п≥знанн¤. —оц≥олог≥¤ осв≥ти маЇ два взаЇмозвС¤заних р≥вн¤ Ч теоретичний та емп≥ричний (досл≥дний). “еоретичний р≥вень передуЇ емп≥ричному, ¤кий завершуЇ теоретичний. —оц≥олог≥¤ осв≥ти обірунтовуЇ законом≥рност≥ ≥ особливост≥ розвитку осв≥ти, даЇ теоретичне узагальненн¤ процес≥в, що в≥дбуваютьс¤, визначаЇ напр¤м емп≥ричних соц≥олог≥чних досл≥джень сусп≥льноњ думки учн≥вськоњ молод≥, педагог≥в, адм≥н≥страц≥њ, громадських орган≥зац≥й. —оц≥олог≥¤ осв≥ти висуваЇ г≥потези, ¤к≥ ще потребують перев≥рки практикою. Ѕез теоретичних передумов н≥¤ке емп≥ричне досл≥дженн¤ не даЇ необх≥дних результат≥в, а матиме випадковий характер у вигл¤д≥ набору суджень ≥ факт≥в. Ќедосить квал≥ф≥кован≥ досл≥дники нер≥дко намагаютьс¤ об≥йтись без теоретичних обірунтувань ≥ досл≥дженн¤ звод¤ть до поверхово в≥д≥браних факт≥в, даних, тощо. ¬ соц≥олог≥чних досл≥дженн¤х осв≥ти нер≥дко культивуЇтьс¤ суб'Їктив≥зм, коли бажан≥ в≥дпов≥д≥ респондент≥в ф≥ксуютьс¤ т≥льки ¤ к позитивн≥, прикрашуван≥ реальну д≥йсн≥сть, що ≥гноруЇ њњ суперечност≥. “ак, ≥гнорувавс¤ важлив≥ший методолог≥чний принцип Ц обСЇктивн≥сть розгл¤д сусп≥льних ¤вищ. ≈мп≥ричн≥ досл≥дженн¤ систематично ведутьс¤ в школах, вищих навчальних закладах ≥ охоплюють широке коло питань Ч соц≥ально-пол≥тичний ≥ моральний образ учн¤, студента, педагог≥в, њх ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, ставленн¤ до навчанн¤, прац≥, р≥вень культури, задоволен≥сть працею, сусп≥льна д≥¤льн≥сть та ≥н. ƒл¤ анон≥много виб≥ркового опиту учн≥вськоњ, студентськоњ молод≥ та педагог≥в розробл¤ютьс¤ соц≥олог≥чн≥ анкети. ќдержан≥ емп≥ричн≥ результати дають факти, дан≥ дл¤ узагальнень ≥ анал≥зу процес≥в в систем≥ осв≥ти, збагачуючи тим самим теор≥ю соц≥олог≥њ. ¬заЇмод≥¤ теор≥њ ≥ практики не перетворюЇтьс¤ в схоластику ≥ догматизм, набуваЇ здатност≥ творчо розвиватис¤, даючи прац≥вникам системи осв≥ти нов≥ висновки ≥ практичн≥ рекомендац≥њ. ¬ ”крањн≥ найб≥льш ефективно ≥ планом≥рно ведутьс¤ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤ проблем осв≥ти в ’арков≥ переважно в державному ун≥верситет≥, в державному педагог≥чному ун≥верситет≥, а також в галузевих ун≥верситетах ≥ ≥нститутах Ч рад≥отехн≥чному, пол≥техн≥чному, ≥нститут≥ сходознавства та м≥жнародних в≥дносин ≥ ≥н. ¬ процес≥ соц≥ального п≥знанн¤ теор≥¤ ≥ практика осв≥ти збагачуЇтьс¤, доповнюючи одна одну. “енденц≥њ розвитку соц≥олог≥њ осв≥ти ƒ≥алектична лог≥ка вимагаЇ розгл¤ду сучасноњ системи осв≥ти ≥ њњ розвитку та зм≥н, в ус≥х зв'¤зках та взаЇмод≥¤х. —оц≥олог≥¤ осв≥ти Ч означаЇ необх≥дн≥сть враховувати ≥сторичн≥ етапи в сусп≥льному розвитку та своЇчасно вносити зм≥ни в систему осв≥ти, в≥дкрити дл¤ впливу, на нењ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х умов дл¤ впливу на теор≥ю ≥ практику. ƒ≥алектична лог≥ка вимагаЇ обл≥ку ≥ анал≥зу економ≥чних, пол≥тичних, науково-техн≥чних, ≥деолог≥чних та ≥нших фактор≥в, що впливають на процес осв≥ти, ¤к це св≥дчить практика в сучасних умовах ”крањни. ¬ процес≥ демократизац≥њ осв≥ти в ”крањн≥ органи народноњ осв≥ти, середн¤ та вища школа враховують дос¤гнуте, в≥дбирають все прогресивне, в≥дкидаючи все негативне, що завдаЇ шкоди вихованню молод≥, п≥дготовц≥ спец≥ал≥ст≥в дл¤ народного господарства. «розум≥ло, на розвиток системи осв≥ти впливають економ≥чн≥, пол≥тичн≥, науково-техн≥чн≥, ≥деолог≥чн≥ фактори. ¬ процес≥ вдосконаленн¤, перебудови системи осв≥ти ”крањни враховуютьс¤ ≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ у сусп≥льн≥й св≥домост≥ прац≥вник≥в осв≥ти ≥ учн≥вськоњ молод≥, в њх ставленн≥ до прац≥ ≥ навчанн¤, у формуванн≥ њх особистих ¤костей Ч позитивних та негативних. —оц≥олог≥¤ розкриваЇ суперечност≥ у розвитку системи осв≥ти ≥ њњ вдосконаленн¤, нам≥чаЇ шл¤хи њх вир≥шенн¤. —учасна практика показуЇ: чим вище р≥вень осв≥ти, тим нижче зароб≥тна плата прац≥вника Ц це головний показник сусп≥льноњ нерозвиненост≥ спец≥ал≥ста. ѕрогалини, вади правосв≥домост≥ ≥ г≥дност≥ спец≥ал≥ст≥в (тобто кардинальн≥ умови пануванн¤ некомпетентност≥ та засм≥ченн¤ вс≥х сфер д≥¤льност≥) закладаютьс¤ ще системою гуман≥тарноњ осв≥ти, що виховуЇ послушну людину, послушного виконавц¤. ¬ сучасних умовах в ”крањн≥ усв≥домлюЇтьс¤ кардинальний характер зм≥н, необх≥дних в сусп≥льств≥, що вимагають зовс≥м не просто адаптац≥њ або модерн≥зац≥њ гуман≥тарноњ осв≥ти. ¬ища школа маЇ випереджати зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤, готувати студент≥в до прац≥ ≥ житт¤ в сусп≥льств≥, формувати демократичне сусп≥льство. ќсв≥та орган≥чно зв'¤зана з ус≥ма галуз¤ми матер≥ального виробництва та духовноњ культури, що забезпечуЇ приЇмлив≥сть ≥ в≥дтворенн¤ соц≥ального досв≥ду, Ї прогресом культури особливий вид д≥¤льност≥ з вивченн¤ ≥ вихованн¤, Ї обТЇктом досл≥дженн¤ багатьох наук, меж≥ м≥ж. ¤кими пост≥йно рухом≥. ¬ сучасних умовах важливо зближувати систему вищоњ осв≥ти спец≥ал≥ст≥в ”крањни з прогресивними зразками систем осв≥ти, що складаютьс¤ в крањнах ринковоњ економ≥ки, забезпечити конверц≥йн≥сть диплом≥в вищих навчальних заклад≥в ”крањни. “ут розгл¤даютьс¤ обидва завданн¤ стосовно до п≥дготовки бакалавра (на «аход≥ Ц чотири роки навчанн¤ п≥сл¤ дванадц¤тир≥чноњ школи) в вищих навчальних закладах природничого ≥ техн≥чного проф≥лю. ”раховуючи умови, з ¤ких доведетьс¤ працювати майбутн≥м спец≥ал≥стам, орган≥заторам виробництва, необх≥дно визначити головн≥ особист≥сн≥ ¤кост≥, моральн≥ у¤вленн¤ ≥ гуман≥тарн≥; знанн¤, ¤кими маЇ д≥¤ти в умовах ринкових в≥дносин та ≥н.
Ќазва: —оц≥олог≥¤ осв≥ти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5298 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
