—оц≥олог≥¤ > —оц≥олог≥¤ осв≥ти

—оц≥альна система навчанн¤ передбачаЇ задоволенн¤ технолог≥чних, економ≥чних, пол≥тичних, еколог≥чних та ≥нших потреб сусп≥льства. Ќайр≥зноман≥тн≥ соц≥альн≥ системи навчанн¤ складають систему осв≥ти. ѕриродно, основний зм≥ст осв≥ти Ч навчанн¤. јдже в процес≥ навчанн¤, освоЇнн¤, усвоЇнн¤ знань людина оволод≥ваЇ соц≥альними призначенн¤ми предмет≥в ≥ методами користуванн¤ ≥ використанн¤ њх в повс¤кденному житт≥, моральними основами повед≥нки ≥ формами сп≥лкуванн¤ з ≥ншими людьми. ”своЇнню належать вс≥ зм≥стовн≥ компоненти повед≥нки людини Ц спонукально-мотивац≥йн≥ ≥ операц≥ональн≥. ”своЇнн¤ визначенн¤ предмет≥в людськоњ матер≥альноњ ≥ духовноњ культури ≥ метод≥в користуванн¤ ними становл¤ть основний, внутр≥шн≥й зм≥ст процесу навчанн¤. ”м≥нн¤ вивчати т≥ чи ≥нш≥ ¤вища, визначенн¤ предмет≥в тощо Ц ≥ндив≥дуальн≥ показ≠ники швидкост≥ ≥ ¤кост≥ усвоЇнн¤ ≥ освоЇнн¤ людиною знань, ум≥нн¤ ≥ навик≥в в процес≥ навчанн¤.

¬≥др≥зн¤ють загальне ум≥нн¤ вивчати т≥ чи ≥нш≥ життЇв≥ ¤вища, под≥њ тощо ¤к зд≥бн≥сть усвоЇнн¤ будь-¤ких знань ≥ спец≥альне усвоЇнн¤ знань ¤к зд≥бн≥сть вивчати, освоювати окрем≥ види знань, р≥з≠них наук, мистецтва, вид≥в практичноњ д≥¤льност≥. ¬ основ≥ навчанн¤ лежить р≥вень розвитку п≥знавальних процес≥в (сприйн¤тт¤, у¤вленн¤, пам'¤ть, мисленн¤, увага, мова), мотивац≥йна Ч вольовоњ ≥ емоц≥ональноњ сфери особи, а також розвиток вив≥дних компонент≥в навчальноњ д≥¤льност≥ (з'¤суванн¤ зм≥сту знань, що освоюютьс¤, шл¤хи ≥ ступ≥нь активного њх впровадженн¤ в практику). Ќавчанн¤ визначаЇтьс¤ не лише р≥внем розвитку активного п≥знанн¤, тобто тим, що суб'Їкт може п≥знати ≥ усвоњти самовпливово, але й р≥внем Ђрецептивногої п≥знанн¤, тобто тим, що суб'Їкт може п≥знати ≥ усвоњти з допомогою ≥ншоњ людини, ¤ка уже волод≥Ї в≥дпов≥дними знанн¤ми та ум≥нн¤м. “ому навчанн¤ ¤к зд≥бн≥сть людини знань ≥ усвоЇнн¤ њх в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д њњ зд≥бност≥ до самост≥йноњ св≥домост≥ ≥ не може бути повн≥стю оц≥нено одними показниками њњ розвитку. –≥вень розвитку навчанн¤, освоЇнн¤ людиною знань визначаЇтьс¤ можливост¤ми самост≥йного п≥знанн¤.

ќсв≥та Ч певна система навчальних форм д≥¤льност≥. ќсв≥та ≥нтегруЇ р≥зн≥ види навчальноњ д≥¤льност≥, њњ зм≥ст, суб'Їкт≥в в Їдину соц≥альну систему, ор≥Їнтуючи њх на соц≥альне замовленн¤, на соц≥окультурн≥ потреби сусп≥льства. ¬ систем≥ осв≥ти взаЇмов≥дносини того, хто навчаЇтьс¤ ≥ того, хто навчаЇ надаЇтьс¤ соц≥ально-≥нституц≥йна форма. ‘ункц≥онуванн¤ соц≥ального ≥нституту осв≥ти веде до розгортанн¤ спец≥альноњ сфери сусп≥льного житт¤ Ч сфери осв≥ти. «начно впливаЇ на характер ≥ форму включенн¤ в сферу осв≥ти соц≥альне становище осв≥ти в р≥зних сферах житт¤, можливост≥ моб≥льност≥ осв≥ти, культурний р≥ст тощо.

—оц≥олог≥чна осв≥та в ”крањн≥: проблеми та перспективи

—оц≥олог≥чна осв≥та в ”крањн≥ Ч це пор≥вн¤но нова галузь вищоњ профес≥йноњ осв≥ти ¤к соц≥ального ≥нституту. ћетою соц≥олог≥чноњ осв≥ти Ї створенн¤, онов≠ленн¤ та поширенн¤ соц≥олог≥чних знань ≥ п≥дготовка квал≥ф≥кова≠них фах≥вц≥в. “ривалий пер≥од соц≥олог≥чна осв≥та в ”крањн≥ в≥дсутн¤ через ≥деолог≥чн≥ причини ≥ лише в 80-х роках створюютьс¤ перш≥ кафедри соц≥олог≥њ. ј тому соц≥олог≥¤ не багата досв≥дом такоњ систе≠ми п≥дготовки фах≥вц≥в, ¤к ≥сторики, економ≥сти, ф≥лософи та юрис≠ти. јле це не означаЇ, що потреба сусп≥льства у них менша, чи менш важлив≥ша. јдже соц≥олог≥¤ Ї ≥ фундаментальною наукою, поклика≠ною формувати св≥тогл¤дну, методолог≥чну та ≥деолог≥чну культуру людей. —оц≥олог≥¤ Ї ≥ прикладною наукою, покликаною давати конкретне наукове знанн¤ про сусп≥льство, сусп≥льн≥ в≥дносини, ста≠новище масовоњ св≥домост≥ та сусп≥льних настроњв. Ќе випадково, в крањнах з розвинутою економ≥кою та демократ≥Їю соц≥олог≥¤, по≠р¤д з економ≥чними та правовими науками, займаЇ пров≥дне м≥сце в соц≥ально-гуман≥тарному навчанн≥ молод≥ в закладах осв≥ти.

¬ сучасних умовах соц≥олог≥чна осв≥та ”крањни маЇ певну мережу навчальних та науково-досл≥дних заклад≥в, що зд≥йснюють соц≥альну пол≥тику держави в систем≥ науки та осв≥ти. —оц≥олог≥в, готують в шести державних ун≥верситетах, що мають соц≥олог≥чн≥ факультети або в≥дд≥ленн¤ на ≥нших факультетах Ч  ињвський нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ “араса Ўевченка, ’арк≥вський, ƒн≥пропетровський, Ћьв≥вський, ќдеський та ¬олинський державн≥ ун≥верситети. ™ спец≥ал≥зац≥¤ з соц≥олог≥њ у ¬≥йськовому гуман≥тарному ≥нститут≥,  иЇво-ћогил¤нськ≥й академ≥њ, в  ињвському ≥нститут≥ культури, ’арк≥вському державному педагог≥чному ун≥верситет≥ та ≥н. ѕ≥дготовку з соц≥олог≥чних знань (переважно прикладних соц≥олог≥чних предмет≥в) розпочали де¤к≥ в≥домч≥ та комерц≥йн≥ приватн≥ навчальн≥ заклади. ™ випадки створенн¤ соц≥олог≥чних п≥дрозд≥л≥в у вищих техн≥чних над≠≥льних закладах. ѕ≥дготовку спец≥ал≥ст≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ через асп≥рантуру та докторантуру зд≥йснюють  ињвський, ’арк≥вський ун≥верситети та ≥нститут соц≥олог≥њ Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук ”к≠рањни. Ќа початку 90-х рок≥в ћ≥н≥стерство осв≥ти надало соц≥олог≥њ статус базового навчального предмету в державних закладах осв≥ти. ѕол≥пшенн¤ соц≥олог≥чноњ осв≥ти в навчальних закладах ”крањни вимагаЇ розв'¤занн¤ двох основних проблем: проблеми адекватного зм≥сту сучасноњ соц≥олог≥њ викладанн¤ њњ в непроф≥льних закладах осв≥ти та проблеми ¤к≥сноњ на р≥вн≥ сучасних вимог п≥дготовки фа≠х≥вц≥в з соц≥олог≥њ.

ѕерша проблема. —оц≥олог≥¤ викладаЇтьс¤ в навчальних закладах пор¤д з ф≥лософ≥Їю, пол≥толог≥Їю, економ≥кою, ≥стор≥Їю та де¤кими ≥ншими гуман≥тарними науками ≥ здеб≥льшого серед них зв'¤зана з емп≥ричним досл≥дженн¤м соц≥ального житт¤ сусп≥льства. ¬ивченн¤ соц≥олог≥њ маЇ забезпечити молод≥ одержанн¤ системного знанн¤ про сусп≥льство, його структуру та розвиток, причини кризового становища, тенденц≥њ в основних сферах сусп≥льного житт¤ ≥ спонукати вести пошук нових соц≥альне значущих ц≥нностей, правильно ≥ оц≥нювати пройдений, шл¤х та в≥днаходити нов≥ шл¤хи оновленн¤ сусп≥льства, становленн¤ нац≥ональноњ самосв≥домост≥, наукового св≥тогл¤ду, баченн¤ перспективи. ÷им, насамперед, обумовлюЇтьс¤ необх≥дн≥сть загальноњ соц≥олог≥чноњ п≥дготовки студент≥в у навчальних закладах ”крањни. “им часом вир≥шенн¤ важливого завданн¤ у нав≠чальних закладах гальмуЇтьс¤ р¤дом орган≥зац≥йних, теоретичних та методичних причин. ƒержавн≥ нормативн≥ документи на викладанн¤ соц≥олог≥њ в непроф≥льних вищих навчальних закладах в≥двод¤ть один кредит часу (54 г.). ѕроте нав≥ть ц≥ обмежен≥ години в реальн≥й практиц≥, ¤к правило, зменшуютьс¤. ƒо того ж навчальн≥ курси за зм≥стом дуже нер≥вноц≥нн≥ ≥ неоптимальн≥, не враховують специф≥ки вищо≠го навчального закладу та р≥вн≥: одна з них та, що в б≥льшост≥ ви≠щих навчальних заклад≥в викладають соц≥олог≥ю переквал≥ф≥канти. ÷е не було б проблемою ¤кост≥ викладанн¤, ¤кби ≥снував, ¤к ран≥ше, ≥нститут п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ викладач≥в. ѕроте система п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ зруйнована. ¬край р≥дко в≥дбуваютьс¤ ≥ науково-практичн≥ конференц≥њ та сем≥нари викладач≥в. як насл≥док Ц зростаЇ дистанц≥¤ м≥ж р≥внем викладанн¤ та р≥внем розвитку соц≥олог≥њ ¤к академ≥чноњ науки.

—оц≥олог≥¤ ¤к сусп≥льствознавчий науковий предмет ще не зам≥нила у закладах осв≥ти ≥сторичний матер≥ал≥зм з точки зору формуванн¤ наукового св≥тогл¤ду, всеб≥чност≥ ≥ повноти розкритт¤ сусп≥льства та закон≥в його розвитку, анал≥зу сучасного стану ”крањни, хоч маЇ вс≥ п≥дстави. ј тому постанову ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни про обов'¤зкове викладанн¤ соц≥олог≥њ варто доповнити вказ≥вками про канон≥чне викладанн¤ њњ зм≥сту через призму нац≥ональноњ ≥дењ та св≥тогл¤дного потенц≥алу. ясна р≥ч, у сучасних навчальних програмах маЇ знайти м≥сце ≥сторико-соц≥олог≥чна тематика. Ќормативна програма маЇ виходити також з того, що соц≥олог≥¤ Ї ≥ фундаментальною, ≥ прикладною наукою, маЇ ≥ теоретичний, ≥ емп≥ричний р≥вн≥ п≥знанн¤. ј тому, кр≥м вивченн¤ загальносоц≥олог≥чноњ теор≥њ сусп≥льства, соц≥олог≥¤ повинна ор≥Їнтувати ≥ на те, ¤к саме треба науково вивчати сусп≥льство.

ƒруга проблема. як≥сть фаховоњ п≥дготовки соц≥олог≥в. ƒос≥ навчальн≥ заклади готували лише викладач≥в соц≥олог≥њ. ѕерех≥д на ступеневу п≥дготовку соц≥олог≥в лише почавс¤. Ќавчальн≥ плани складен≥, щоб студент п≥сл¤ навчанн¤ та усп≥шноњ атестац≥њ м≥г отримати атестат про зак≥нченн¤ базовоњ вищоњ осв≥ти Ч атестат бакалавра. ѕ≥сл¤ пС¤того року навчанн¤, захисту дипломноњ роботи ≥ складанн¤ державних ≥спит≥в випускник, ¤к ≥ ран≥ше, одержуЇ диплом про вищу осв≥ту з присвоЇнн¤м, квал≥ф≥кац≥њ спец≥ал≥ста. ѕринциповим тут Ї положенн¤, що навчальний процес маЇ в≥др≥зн¤тись не т≥льки орган≥зац≥Їю, але й зм≥стом навчанн¤, впровадженн¤м прогресивних навчальних техноло≠г≥й, ефективних форм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ самост≥йноњ роботи та кон≠тролю знань, ум≥нь ≥ навичок науково-досл≥дноњ роботи студент≥в. ќс≠в≥тньо-профес≥йна програма п≥дготовки спец≥ал≥ста передбачаЇ кр≥м нормативних гуман≥тарних, фундаментальних, соц≥ально-економ≥чних та спец≥альних дисципл≥н вивченн¤ близько 20 спецкурс≥в та курс≥в в≥льного вибору. —пец≥ал≥стами вивчаЇтьс¤ близько 80 навчальних курс≥в загальним обс¤гом понад 8 тис. годин.  ожний навчальний заклад, звичайно, маЇ своњ особливост≥ ≥ св≥й потенц≥ал. —укупн≥сть програм окремих навчальних курс≥в складаЇ п'¤ть основних блок≥в приблизноњ по 300 годин кожний. ÷е Ч ≥стор≥¤ соц≥олог≥њ, теор≥¤ соц≥олог≥њ, методолог≥¤. та методика соц≥олог≥чних досл≥джень, галузев≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ та спец≥альн≥ курси. ќстанн≥ два блоки навчальних курс≥в дл¤ вивченн¤ бакалаврами дещо скорочен≥, не передбачають предмет≥в в≥льного вибору студентом. ¬≥др≥зн¤Їтьс¤ ≥ зм≥ст практики. ѕол≥пшенн¤ соц≥олог≥чноњ осв≥ти в ”крањн≥ справа державноњ ваги. ¬ир≥шенн¤ њњ спри¤тиме п≥днесенню загального р≥вн¤ гуман≥тарноњ осв≥ти, поглибить знанн¤ молод≥ про сусп≥льн≥ процеси, њњ св≥тогл¤дну культуру.

1	2	3

Ќазва: —оц≥олог≥¤ осв≥ти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5298 прочитано)