—трахуванн¤ > —трахуванн¤ «≈ќ

—трахуванн¤ «≈ќ

«м≥ст

1. —п≥встрахуванн¤ та пор¤док його зд≥йсненн¤

2. —уть перестрахуванн¤. —убТЇкти перестрахуванн¤

3. ћетоди перестрахуванн¤

Ћ≥тература

1. —п≥встрахуванн¤ та пор¤док його зд≥йсненн¤

ќдин ≥ той самий об'Їкт страхуванн¤ може бути застрахований за одним договором страхуванн¤ ≥, за згодою страхувальника, к≥лькома страховиками.

—п≥встрахуванн¤ Ч страхуванн¤, при ¤кому два та б≥льше страховик≥в беруть участь визначеними частками у страхуванн≥ одного й того самого ризику, видаючи сп≥льн≥ чи окрем≥ пол≥си, кожний на страхову суму у своњй частц≥.

ѕри цьому догов≥р маЇ м≥стити умови, що визначають права ≥ обов'¤зки кожного страховика.

«а на¤вност≥ угоди м≥ж сп≥встрахувальниками та страхувальником один з≥ сп≥встраховик≥в може представл¤ти вс≥х ≥нших у в≥дносинах ≥з страхувальником, залишаючись в≥дпов≥дальним перед ним лише у розм≥р≥ своЇњ частки.

Ќа практиц≥ страховик, котрий бере участь у страхуванн≥ в менш≥й частц≥, п≥дпор¤дковуЇтьс¤ умовам, узгодженим страховиком, що маЇ б≥льшу частку. ќднак це не зобов'¤зуЇ його, ¤к прийн¤то у пропорц≥йному перестрахуванн≥, п≥дпор¤дковуватис¤ вс≥м р≥шенн¤м л≥дируючого страховика та сплачувати свою частку у збитках на т≥й п≥дстав≥, що ≥нш≥ страховики сплатили своњ частки.

якщо страхувальник застрахував об'Їкт не на повну суму, в≥н розгл¤даЇтьс¤ ¤к один ≥з страховик≥в ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за недострахованою часткою. ≤нколи страховики, ¤к≥ беруть участь у сп≥встрахуванн≥, вимагають, щоб страхувальник сам виступав сп≥встраховиком, тобто утримував на власн≥й в≥дпов≥дальност≥ частину ризику.

≤нколи сп≥встрахуванн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к окремий випадок перестрахуванн¤, коли одночасно к≥лька страховик≥в за взаЇмним узгодженн¤м приймають чи передають на страхуванн¤ велик≥ ризики.

≤ це не випадково. ’оча з юридичного погл¤ду сп≥встрахуванн¤ та страхуванн¤ р≥зн≥, за своЇю економ≥чною сутн≥стю вони дуже схож≥. ¬ обох випадках зд≥йснюЇтьс¤ розпод≥л страхових внеск≥в та страхових виплат, на¤вна сп≥вучасть у прем≥¤х та страхових ризиках. ¬ обох випадках в≥дпов≥дно координуютьс¤ страхов≥ фонди р≥зних страховик≥в (перестраховик≥в), ¤к≥ одночасно беруть участь в одному й тому самому страхуванн≥.

—п≥встрахувальн≥ ознаки можна спостер≥гати на приклад≥ перестрахувальних пул≥в (об'Їднань, фонд≥в).

ѕул базуЇтьс¤ на концепц≥њ взаЇмност≥. —утн≥сть його пол¤гаЇ в тому, що прем≥¤ та суми збитк≥в за в≥дпов≥дними ризиками передаютьс¤ в пул, ¤кий розпод≥л¤Ї проходженн¤ операц≥й м≥ж членами пулу зг≥дно з розм≥ром прем≥њ, що њњ передано до пулу.

–озр≥зн¤ють два типи пул≥в: пули страхуванн¤ та пули перестрахуванн¤.

«ауважимо, що багато з пул≥в не виправдали над≥й, оск≥льки середн≥й результат д≥¤льност≥ страхових компан≥й, ¤к≥ не були членами пул≥в, був вищий, н≥ж у член≥в пулу.

ѕроте створенн¤ пул≥в було доречним при страхуванн≥ ризик≥в з потенц≥йною катастроф≥чною в≥дпов≥дальн≥стю (наприклад, страхуванн¤ атомних електростанц≥й, ав≥ац≥йних ризик≥в). ќб'Їднанн¤ страховик≥в до пул≥в в≥дбуваЇтьс¤ також за каско суден, у раз≥ страхуванн¤ нафторизик≥в, коштовностей тощо.

–ан≥ше в де¤ких крањнах пули створювались дл¤ скороченн¤ обс¤гу операц≥й з перестрахуванн¤, що виход¤ть за меж≥ крањни.

ќб'Їднанн¤ страховик≥в до пул≥в виправдане також при проведенн≥ небажаних з техн≥чного погл¤ду страхових операц≥й або невеликих та вузькоспец≥ал≥зованих операц≥й окремих страховик≥в, дл¤ ¤ких важливо утримати спец≥ал≥ст≥в у ц≥й галуз≥, також виправдуЇ д≥¤льн≥сть пул≥в. ћало м≥сце створенн¤ рег≥ональних перестраховувальних пул≥в, мета ¤ких пол¤гала в м≥жнародному розпод≥л≥ ризик≥в.

”часники пулу зобов'¤зан≥ приймати вс≥ зазначен≥ в угод≥ ризики т≥льки в межах пулу. ¬они також повинн≥ приймати частку у вс≥х ризиках, що передан≥ до пулу, чи колективно п≥дписаних вс≥ма його членами.

Ќер≥дко через пул зд≥йснюЇтьс¤ перестрахуванн¤ ризик≥в. ” такому раз≥ договори страхуванн¤ спочатку укладаютьс¤ окремими його учасниками, а надал≥ передаютьс¤ повн≥стю в пул. „астка кожного члена пулу в перестрахуванн≥ визначаЇтьс¤ на п≥дстав≥ пропорц≥йного розпод≥лу. „астка, ¤ку отримуЇ кожний з учасник≥в пулу, маЇ вигл¤д ф≥ксованого в≥дсотка.

ѕул, створений на баз≥ сп≥встрахуванн¤, маЇ принципов≥ особливост≥. ¬≥н в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д перестраховувального пулу тим, що в пол≥с≥, ¤кий видаЇтьс¤ страхувальнику, зазначаЇтьс¤ перел≥к член≥в пулу, ¤к≥ беруть участь у страхуванн≥ певного ризику, ≥ њхн¤ частка в страхов≥й сум≥. ” тому раз≥, коли в пулах з≥ сп≥встрахуванн¤ беруть участь ≥ профес≥ональн≥ перестраховики, ¤к≥ не укладають пр¤мих договор≥в страхуванн¤, њхн¤ частка повинна бути погоджена ≥ п≥дписана пр¤мими страховиками, що беруть участь у конкретному пул≥.

 ожний ≥з учасник≥в пулу бере участь у ризиках, що покриваютьс¤ пулом, на п≥дстав≥ схеми пропорц≥йного розпод≥лу. „астка кожного члена пулу визначаЇтьс¤ у в≥дсотках в≥д загальноњ м≥сткост≥ пулу п≥д час його створенн¤. ≤з заруб≥жноњ практики в≥дом≥ також випадки визначенн¤ частки в абсолютних дол¤х (наприклад, 15 ≥з 100 часток), а ≥нколи ≥ в ф≥ксованих сумах. ƒл¤ крањн з високим р≥внем ≥нфл¤ц≥њ такий метод визначенн¤ пайовоњ участ≥ не зручний.

 ожний з учасник≥в пулу бере участь ¤к у тих ризиках, ¤к≥ в≥н сам прийн¤в ≥ передав до пулу, так ≥ в решт≥ ризик≥в, ¤к≥ внесен≥ до пулу ≥ншими учасниками. ÷е даЇ можлив≥сть кожному учаснику пулу зб≥льшити к≥льк≥сть ризик≥в, що приймаютьс¤ на страхуванн¤, пол≥пшити структуру страхового портфел¤, зменшити небезпеку кумул¤ц≥њ ризик≥в.

ѕул може нормально функц≥онувати т≥льки тод≥, коли в≥н дотримуЇтьс¤ прийн¤тих правил та обмежень ≥ вс≥ члени пулу використовують т≥ сам≥ умови та ставки прем≥й, аби уникнути будь-¤ких несанкц≥онованих переваг одного учасника над ≥ншими.

ћ≥жнародним досв≥дом об'Їднанн¤ страховик≥в в≥дпрацьован≥ головн≥ принципи њх орган≥зац≥њ. ÷≥ принципи в≥дображен≥ в угод≥ про пул та визначають так≥ умови:

Х форму об'Їднанн¤ (обов'¤зкову чи добров≥льну, з≥ створенн¤м юридичноњ особи чи без отриманн¤ в≥дпов≥дного статусу);

Х форму прийн¤тт¤ чи розпод≥лу в≥дпов≥дальност≥ за страховим ризиком: сп≥встрахуванн¤ чи перестрахуванн¤;

Х вид в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в пулу перед страхувальниками: часткова, сол≥дарна або субсид≥арна;

Х пор¤док об'Їднанн¤ страховик≥в у страховий пул: в≥льний, обмежений, з урахуванн¤м в≥дпов≥дних спец≥альних критер≥њв;

Х форму в≥дносин м≥ж учасниками пулу та страхувальниками, що стосуЇтьс¤ укладанн¤ договору страхуванн¤: будь-¤ким учасником пулу, т≥льки учасником-андеррайтером чи л≥дером пулу;

Х в установленн¤ л≥м≥ту в≥дпов≥дальност≥ пулу;

Х проведенн¤ сп≥льноњ пол≥тики з перестрахуванн¤ в≥дпов≥дальност≥, що перевищуЇ м≥стк≥сть пулу;

Х зд≥йсненн¤ сп≥льноњ пол≥тики ≥нвестуванн¤ страхових резерв≥в;

Х проведенн¤ страхуванн¤ на п≥дстав≥ загальних правил та тариф≥в.

ƒе¤к≥ ≥з зазначених умов включаютьс¤ в угоду про страховий пул ¤к безперечн≥ принципи його орган≥зац≥њ. ƒо таких безперечних принцип≥в належать, наприклад, умови про проведенн¤ страхуванн¤ за Їдиними правилами та тарифами, умови зд≥йсненн¤ Їдиноњ пол≥тики з перестрахуванн¤ в≥дпов≥дальност≥, що перевищуЇ м≥стк≥сть пулу, л≥м≥т його в≥дпов≥дальност≥.

ѕитанн¤ про прийн¤тт¤ ≥нших умов ¤к основоположних принцип≥в орган≥зац≥њ страхового пулу може бути вир≥шене р≥зними шл¤хами.

Ќа принципи орган≥зац≥њ страхового пулу впливають, насамперед, так≥ чинники:

* ц≥л≥ та завданн¤, ¤к≥ встановлен≥ при його створенн≥;

* специф≥ка ризик≥в, дл¤ страхуванн¤ ¤ких створюЇтьс¤ пул;

* правова та страхова нормативна база, що регламентуЇ д≥¤льн≥сть страхових пул≥в у крањн≥ њх утворенн¤;

* особливост≥ нац≥ональноњ економ≥ки та нац≥онального страхового ринку, що коригують м≥жнародний досв≥д страхових пул≥в.

Ўл¤хом створенн¤ пулу вир≥шуютьс¤ так≥ завданн¤:

* «а¤вл¤ютьс¤ умови дл¤ страхуванн¤ ризик≥в, ран≥ш нев≥домих ≥ таких, точно оц≥нити ¤к≥ дуже важко; таких, що трапл¤ютьс¤ р≥дко ≥ не дають змоги в раз≥ максимального охопленн¤ сформувати збалансований страховий портфель; катастроф≥чних ризик≥в.

* «а рахунок об'Їднанн¤ ф≥нансових засоб≥в окремих страховик≥в в≥дпов≥дно зб≥льшуЇтьс¤ м≥стк≥сть пулу, а також п≥двищуютьс¤ можливост≥ страховик≥в з прийн¤тт¤ на страхуванн¤ значних ризик≥в.

* ѕ≥двищуЇтьс¤ над≥йн≥сть страхового захисту за рахунок зб≥льшенн¤ гарант≥й виконанн¤ страховиками своњх обов'¤зк≥в з в≥дшкодуванн¤ збитк≥в. ѕри цьому над≥йн≥сть страхового захисту, що гарантуЇтьс¤ пулом, залежить в≥д того, на основ≥ ¤кого договору будуютьс¤ в≥дносини м≥ж страховиками Ч учасниками пулу та страхувальниками: сп≥встрахуванн¤ або перестрахуванн¤. ≤ ¤кщо пул Ї сп≥встрахувальним, то на основ≥ ¤коњ в≥дпов≥дальност≥: частковоњ, сол≥дарноњ або субсид≥арноњ Ч д≥ють учасники страхового пулу. ‘орми договор≥в та в≥дпов≥дальност≥, на п≥дстав≥ ¤ких будуютьс¤ взаЇмов≥дносини учасник≥в пулу, визначаютьс¤ угодою про пул.

ќдин ≥з головних принцип≥в орган≥зац≥њ страхового пулу Ч це визначенн¤ л≥м≥ту його в≥дпов≥дальност≥.

Ћ≥м≥т в≥дпов≥дальност≥ пулу, чи максимальний обс¤г зобов'¤зань за договором страхуванн¤, що укладений в≥д ≥мен≥ пулу, установлюЇтьс¤ в угод≥ про пул ¤к сукупн≥сть максимальних обс¤г≥в в≥дпов≥дальност≥ кожного учасника пулу. ” свою чергу, максимальний обс¤г в≥дпов≥дальност≥ кожного страховика за окремим ризиком за договором страхуванн¤ не може перевищувати 10% сплаченого статутного фонду ≥ сформованих в≥льних резерв≥в та страхових резерв≥в страховика.

1	2	3

Ќазва: —трахуванн¤ «≈ќ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1905 прочитано)