—трахуванн¤ > —трахуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ власник≥в транспортних засоб≥в
“ак, наприклад, у випадку переданн¤ транспортного засобу разом ≥з вод≥Їм принциповим Ї факт, з ¤ким п≥дприЇмством вод≥й транспортного засобу маЇ трудов≥ в≥дносини в процес≥ експлуатац≥њ транспортного засобу. ÷е стосуЇтьс¤ також факту переданн¤ транспортного засобу, наприклад, прац≥вникам м≥л≥ц≥њ в≥дпов≥дно до вимог чинного законодавства. ” випадку, коли керуванн¤ транспортним засобом зд≥йснюЇ прац≥вник м≥л≥ц≥њ, то ≥ власником транспортного засобу в контекст≥ автоцив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ стаЇ в≥дпов≥дний орган внутр≥шн≥х справ. “аку правову ситуац≥ю необх≥дно визначати ¤к зм≥ну в≥дпов≥дального власника джерела п≥двищеноњ небезпеки. ÷е Ї обірунтованим з причини того, що первинний власник позбавлений можливост≥ контролювати експлуатац≥ю джерела п≥двищеноњ небезпеки або повед≥нку особи (пох≥дного власника), ¤к≥й була видана дов≥рен≥сть. ÷е правило маЇ вин¤ток у випадках, коли транспортний зас≥б був переданий особам, ¤к≥ перебували у стан≥ алкогольного чи наркотичного сп'¤н≥нн¤, або особам, ¤к≥ не мали права на керуванн¤ конкретним транспортним засобом (неналежним особам). ” цих випадках майнова в≥дпов≥дальн≥сть первинного та пох≥дного власника встановлюЇтьс¤ залежно в≥д ступен¤ вини кожного. Ќеобх≥дно враховувати, що зм≥на в≥дпов≥дального власника джерела п≥двищеноњ небезпеки не настаЇ при переданн≥ одним громад¤нином ≥ншому громад¤нину автотранспортного засобу дл¤ керуванн¤ без юридичного оформленн¤. ≈ксплуатац≥¤ транспортного засобу ¤к у присутност≥, так ≥ без присутност≥ первинного власника зумовлюЇ настанн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ такого власника без на¤вност≥ його вини у споЇнн≥ ƒ“ѕ. Ќайб≥льш складними щодо визначенн¤ обс¤г≥в страхового в≥дшкодуванн¤ Ї вимоги страхувальник≥в про в≥дшкодуванн¤ шкоди, що була запод≥¤на в результат≥ взаЇмод≥њ джерел п≥двищеноњ небезпеки. ” випадку з≥ткненн¤ двох автотранспортних засоб≥в органи ƒержавноњ автомоб≥льноњ ≥нспекц≥њ у значн≥й к≥лькост≥ випадк≥в, з р≥зних причин винос¤ть постанови про визнанн¤ вини одного ≥з учасник≥в дорожньо-транспортноњ пригоди без об'Їктивного анал≥зу р≥вн¤ вини ≥ншого автовласника. “ак≥ випадки об'Їктивно зач≥пають ≥нтереси сторони, ¤ка за таким сценар≥Їм стаЇ винуватцем ƒ“ѕ у повному обс¤з≥. ” будь-¤кому випадку, при встановленн≥ р≥вн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ автовласник≥в при з≥ткненн≥ дек≥лькох автомоб≥л≥в, необх≥дно вир≥шувати питанн¤ щодо на¤вност≥ њх взаЇмноњ в≥дпов≥дальност≥. ѕри цьому треба виходити ≥з норми, що автовласникиЧспричинювач≥ загальноњ шкоди несуть сп≥льну в≥дпов≥дальн≥сть незалежно в≥д того, кому з них спричинена б≥льша шкода. “им б≥льше, що в цьому випадку встановленн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ вимагаЇ враховуванн¤ суб'Їктивноњ умови цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥, а саме визнанн¤ вини спричинювачем шкоди, його морального ставленн¤. “ут необх≥дно зауважити, що на в≥дм≥ну в≥д законодавства ≥нших крањн, украњнське законодавство не м≥стить спец≥альних норм (застережень) щодо умов взаЇмноњ (сп≥льноњ) в≥дпов≥дальност≥ автовласник≥в. “обто в≥дпов≥дальн≥сть автовласник≥в необх≥дно виводити ≥з цив≥льно-правових норм. ” даному випадку, за в≥дсутност≥ вини учасник≥в ƒ“ѕ, н≥ один ≥з автовласник≥в не повинен претендувати на в≥дшкодуванн¤ шкоди за рахунок ≥ншого, Ч вони повинн≥ перебувати у р≥вних умовах. ÷е, в першу чергу, стосуЇтьс¤ випадк≥в, коли при випадковому з≥ткненн≥ автомоб≥л≥в автовласникам вантажних автомоб≥л≥в завдаютьс¤, ¤к правило, в≥дносно менш≥ збитки, н≥ж власникам легкових автомоб≥л≥в. «азначен≥ вище р≥вн≥ умови можуть бути забезпечен≥ лише шл¤хом розпод≥лу загальноњ шкоди м≥ж такими учасниками ƒ“ѕ у р≥вних дол¤х. “ак, наприклад, в результат≥ випадкового з≥ткненн¤ двох автомоб≥л≥в автомоб≥лю ј був завданий збиток у розм≥р≥ 1000 грошових одиниць, а автомоб≥лю Ѕ Ч у розм≥р≥ 9000 грошових одиниць. «агальна шкода в результат≥ такоњ авар≥њ становить 10000 грошових одиниць. —праведливим Ї р≥шенн¤ щодо необх≥дност≥ компенсац≥њ власником автомоб≥л¤ ј власнику автомоб≥л¤ Ѕ запод≥¤ноњ шкоди у розм≥р≥ 4000 грошових одиниць ((1000 + 9000) : : 2-1000-4000). як було встановлено ран≥ше, автомоб≥ль виступаЇ джерелом п≥двищеноњ небезпеки лише п≥д час його експлуатац≥њ. “ак, при випадковому нањзд≥ автомоб≥л¤ ј, що рухавс¤, на автомоб≥ль Ѕ, що сто¤в (зд≥йснював сто¤нку), в повному обс¤з≥ розгл¤даЇтьс¤ лише цив≥льна в≥дпов≥дальн≥сть власника автомоб≥л¤ ј за шкоду, запод≥¤ну автовласнику Ѕ. ѕор¤док ≥ умови зд≥йсненн¤ цього виду обов'¤зкового страхуванн¤ в ”крањн≥ в ц≥лому в≥дпов≥дають загальноприйн¤тим страховим традиц≥¤м. —трахувальников≥ надаЇтьс¤ право вибору страховика дл¤ укладанн¤ договору обов'¤зкового страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥. —траховик (страхова орган≥зац≥¤) не може в≥дмовити будь-¤кому страхувальников≥ в укладанн≥ договору обов'¤зкового страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥. —траховик маЇ право зменшувати розм≥р страхових платеж≥в, заохочуючи власник≥в транспортних засоб≥в, ¤к≥ пост≥йно забезпечують безавар≥йну експлуатац≥ю своњх транспортних засоб≥в, а також п≥двищувати розм≥ри страхових платеж≥в власникам транспортних засоб≥в, з вини ¤ких сталис¤ страхов≥ випадки. ” раз≥ вињзду за меж≥ ”крањни страхувальник зобов'¤заний мати чинний догов≥р обов'¤зкового страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ на умовах, встановлених ћ“—Ѕ”, ¤кщо користуванн¤ транспортним засобом за межами ”крањни потребуЇ обов'¤зкового страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ на умовах крањн в≥дв≥данн¤. ƒл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих унасл≥док дорожньо-транспортноњ пригоди, ¤к страхувальник, так ≥ потерп≥ла трет¤ особа (њњ спадкоЇмець, правонаступник) мають право ≥ зобов'¤зан≥ (залежно в≥д випадку) звернутис¤ ≥з за¤вою до страховика (страховоњ орган≥зац≥њ) або до ћ“—Ѕ”. ¬иплата страхового в≥дшкодуванн¤ трет≥й особ≥ зд≥йснюЇтьс¤ страховиком на п≥дстав≥ документ≥в, що п≥дтверджують розм≥р шкоди, прот¤гом 15 робочих дн≥в з дн¤ отриманн¤ страховиком необх≥дних документ≥в, окр≥м випадк≥в, коли спори, пов'¤зан≥ з виплатою страхового в≥дшкодуванн¤, розгл¤даютьс¤ у судовому пор¤дку. «а шкоду, запод≥¤ну здоров'ю третьоњ особи внасл≥док дорожньо-транспортноњ пригоди, страховик (страхова орган≥зац≥¤) зд≥йснюЇ виплату страхового в≥дшкодуванн¤ в межах страховоњ суми у раз≥: Ч загибел≥ п≥д час дорожньо-транспортноњ пригоди або смерт≥ внасл≥док ц≥Їњ пригоди спадкоЇмцю третьоњ особи Ч у розм≥р≥ страховоњ суми; Чустановленн¤ трет≥й особ≥ ≥нвал≥дност≥ ≤ групи Ч в розм≥р≥ 100 % страховоњ суми, II групи Ч 80 %, III групи Ч 60 % ц≥Їњ суми; Чтимчасовоњ втрати третьою особою працездатност≥ за кожну добу у розм≥р≥ 0,2 %, але не б≥льш ¤к 50 % страховоњ суми. ” цьому в≥дношенн≥ необх≥дно окремо зазначити, що в ”крањн≥, при запровадженн≥ цього виду обов'¤зкового страхуванн¤, був застосований особливий п≥дх≥д забезпеченн¤ в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ життю та здоров'ю потерп≥лих. «д≥йсненн¤ ф≥ксованих страхових виплат притаманне видам особистого страхуванн¤. «астосуванн¤ такого принципу до страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ фактично встановлюЇ право потерп≥лих на отриманн¤ грошовоњ компенсац≥њ у вигл¤д≥ пром≥жних грошових виплат без оц≥нки фактичноњ шкоди, запод≥¤ноњ њх життю та здоров'ю. Ѕеручи до уваги, що в червн≥ 2000 року м≥н≥мальна страхова сума з цього виду обов'¤зкового страхуванн¤ щодо шкоди, запод≥¤ноњ здоров'ю потерп≥лих, була встановлена на р≥вн≥ 8500 гривень, можливо констатувати, що пром≥жн≥ компенсац≥њ виплати через механ≥зм обов'¤зкового страхуванн¤ в р¤д≥ випадк≥в можуть перевищувати аналог≥чн≥ виплати, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ вод≥¤м й-винуватц¤ ми в ситуац≥њ, коли так≥ вод≥њ не мали чинного договору страхуванн¤. Ќеобх≥дно зауважити, що такий проф≥ль страхового забезпеченн¤ в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ життю ≥ здоров'ю потерп≥лих, маЇ бути зм≥нений на поелементний розрахунок р≥вн¤ спричиненоњ шкоди. ќсновними елементами шкоди Ї витрати на л≥куванн¤ потерп≥лих, витрати у зв'¤зку з≥ смертю потерп≥лих, недоотриман≥ у цьому випадку кошти на утриманн¤ член≥в родини, недоотриман≥ доходи у зв'¤зку з тимчасовою або ст≥йкою непрацездатн≥стю. ” раз≥ запод≥¤нн¤ шкоди майну третьоњ особи внасл≥док дорожньо-транспортноњ пригоди, ¤кщо суб'Їкти страхуванн¤ не д≥йшли згоди щодо розм≥ру збитк≥в, виплата страхового в≥дшкодуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ висновк≥в експертизи, ¤ка провадитьс¤ за рахунок страховика. —траховик не в≥дшкодовуЇ збитк≥в: Чу раз≥ запод≥¤нн¤ шкоди життю та здоров'ю власника транспортного засобу, винного у скоЇнн≥ дорожньо-транспортноњ пригоди; Чза пошкоджене або знищене будь-¤ке майно (вантаж), що м≥стилос¤ у транспортному засоб≥ страхувальника, винного у скоЇнн≥ дорожньо-транспортноњ пригоди; Ч за пошкоджений або знищений транспортний зас≥б його власников≥, винному в споЇнн≥ дорожньо-транспортноњ пригоди; Чза забрудненн¤ або пошкодженн¤ об'Їкт≥в навколишнього природного середовища; Чза насл≥дки пожеж≥, ¤ка виникла поза краЇм проњзноњ частини та на прилегл≥й до нењ територ≥њ; Чза пошкодженн¤ або знищенн¤ антикварних речей, вироб≥в з дорогоц≥нних метал≥в, з коштовного та нап≥вкоштовного кам≥нн¤, предмет≥в рел≥г≥йного культу, колекц≥й картин, рукопис≥в, грошових знак≥в, ц≥нних папер≥в; Ч¤кщо дорожньо-транспортна пригода сталас¤ внасл≥док навмисних д≥й або грубоњ необережност≥ третьоњ особи, визнаних такими в установленому пор¤дку; Ч¤кщо дорожньо-транспортна пригода сталас¤ внасл≥док масових безпор¤дк≥в ≥ групових порушень громадського пор¤дку, в≥йськових конфл≥кт≥в, стих≥йного лиха, вибуху боЇприпас≥в, пожеж≥ транспортного засобу, не пов'¤заноњ з ц≥Їю пригодою.
Ќазва: —трахуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ власник≥в транспортних засоб≥в ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2359 прочитано) |