“ехн≥чн≥ науки > —истема техн≥чного обслуговуванн¤ й ремонту автомоб≥л≥в

—езонне техн≥чне обслуговуванн¤ (—“ќ) виконують дв≥ч≥ на р≥к дл¤ п≥дготуванн¤ автомоб≥л≥в до експлуатац≥њ в холодну й теплу пори ро≠ку й, ¤к правило, сум≥щують з черговим техн≥чним обслуговуванн¤м. —“ќ передбачаЇ: Х зам≥ну сезонних сорт≥в мастильних матер≥ал≥в ≥ охолодних р≥дин; Х промиванн¤ в≥дпов≥дних систем; Х установленн¤ або зн¤тт¤ втеплювач≥в ≥ прилад≥в передпускового п≥д≥гр≥ванн¤ дви≠гун≥в; Х ≥нш≥ роботи.

”с≥ роботи, пов'¤зан≥ з≥ ў“ќ та “ќ-1 рухомого складу, сл≥д зд≥й≠снювати у м≥жзм≥нний час.

ƒл¤ виконанн¤ техн≥чного обслуговуванн¤ на автотранспортних п≥дприЇмствах (ј“ѕ) Ї спец≥ально пристосован≥ й обладнан≥ прим≥-щенн¤-проф≥лактор≥њ.

«алежно в≥д виробничоњ площ≥ ј“ѕ та обладнанн¤ проф≥лакто≠р≥ю техн≥чне обслуговуванн¤ орган≥зовуЇтьс¤ на тупикових постах або на потоков≥й л≥н≥њ.

Ќа невеликих ј“ѕ, де вс≥ роботи, за вин¤тком прибиранн¤ й митт¤, ¤к правило, виконуютьс¤ на одному посту, техн≥чне обслуго≠вуванн¤ орган≥зовують на тупикових постах.

Ќа великих ј“ѕ, де щоденно виконуЇтьс¤ багато техн≥чних об≠слуговувань, застосовують потоковий метод, за ¤ким роботи, передбачен≥ “ќ, розпод≥л¤ють на к≥лькох спец≥ал≥зованих, посл≥дов≠но розташованих постах: прибиранн¤, митт¤, суш≥нн¤, кр≥пильних, регулювальних, електротехн≥чних роб≥т, мащенн¤ та шинних роб≥т.

ѕрибирально-мийн≥ роботи виконують уручну, механ≥зованим, автомати≠зованим або комб≥нованим способами.

ƒл¤ ручного прибиранн¤ салону автомоб≥л≥в та автобус≥в вико≠ристовують стац≥онарн≥ або переносн≥ пилососи.

–учне митт¤ зд≥йснюють за допомогою шланга з брандспойтом або мийного п≥столета струменем води низького (0,2...0,4 ћѕа) чи високого (≥...2 ћѕа) тиску.

”становки дл¤ механ≥зованого митт¤ автомоб≥л≥в залежно в≥д конструкц≥њ робочого органа бувають: Х струминн≥; Х щ≥тков≥; Х стру≠минно-щ≥тков≥.

” струминн≥й установц≥ вода або мийний розчин подаЇтьс¤ кр≥зь сопло чи форсунки, з'Їднан≥ з≥ шлангами або трубопроводами за допомогою колектор≥в. “ак≥ установки використовують переважно дл¤ митт¤ вантажних автомоб≥л≥в водою та легкових Ч мийним розчином.

” щ≥тков≥й установц≥ за робоч≥ органи правл¤ть цил≥ндричн≥ обертов≥ щ≥тки, до ¤ких п≥дводитьс¤ мийний розчин. “ак≥ установки застосовують дл¤ митт¤ легкових автомоб≥л≥в ≥ автобус≥в.

«а допомогою струминно-щ≥ткових установок, до сопел ¤ких подаЇтьс¤ мийний розчин, миють легков≥ автомоб≥л≥, вантажн≥, автомоб≥л≥-фургони й автобуси.

јвтоматичн≥ мийн≥ установки починають працювати в момент нањзду колеса автомоб≥л¤ на важ≥ль, умонтований у п≥длогу, або в≥д фотоеле≠мента, коли автомоб≥ль перетинаЇ св≥тловий пром≥нь п≥сл¤ опусканн¤ моне≠ти в касовий апарат.

 омб≥нован≥ мийн≥ установки складаютьс¤ з пристрою дл¤ стру≠минного митт¤ шас≥ та механ≥зованоњ щ≥тковоњ установки дл¤ митт¤ зовн≥ш≠н≥х частин кузова автомоб≥л¤. ќстанн¤ маЇ г≥дравл≥чну частину, що призна≠чаЇтьс¤ дл¤ подаванн¤ мийного розчину, й механ≥чну, ¤ка забезпечуЇ митт¤ автомоб≥л¤.

¬ода п≥сл¤ митт¤ автомоб≥л¤ збираЇтьс¤ в м≥жкол≥йну канаву, що маЇ уклон у б≥к приймального трапа, розташованого в центр≥. ƒл¤ очищенн¤ ст≥чних вод пости митт¤ обладнують гр¤зев≥дст≥йниками та оливопаливовло-влювачами, принцип д≥њ ¤ких грунтуЇтьс¤ на р≥зниц≥ густин води, механ≥ч≠них дом≥шок та нафтопродукт≥в.

–емонт Ч це сукупн≥сть орган≥зац≥йних ≥ техн≥чних заход≥в, що зд≥йснюютьс¤ дл¤ в≥дновленн¤ справност≥ або працездатност≥ авто≠моб≥льного транспорту й пол¤гають в усуванн≥ в≥дмов ≥ несправнос≠тей, ¤к≥ виникають п≥д час експлуатац≥њ або ви¤вл¤ютьс¤ в ход≥ “ќ. ѕ≥д час ремонту несправн≥ агрегати, вузли (складальн≥ одиниц≥) й де≠тал≥ зам≥нюють справними, вз¤тими з оборотного фонду, а також ви≠конують розб≥рн≥, регулювальн≥, складальн≥, слюсарн≥, механ≥чн≥, зварювальн≥, електромехан≥чн≥ та ≥нш≥ роботи.

–емонтн≥ роботи виконують ¤к у раз≥ потреби, спричиненоњ в≥д≠мовою або несправн≥стю, так ≥ за планом через певний проб≥г чи встановлений терм≥н роботи рухомого складу (запоб≥жний ремонт).

«апоб≥жний ремонт рекомендуЇтьс¤ насамперед дл¤ м≥ських або м≥жм≥ських автобус≥в, автомоб≥л≥в-такс≥, автомоб≥л≥в швидкоњ медич≠ноњ допомоги, пожежних автомоб≥л≥в, автомоб≥л≥в-бензовоз≥в, до ¤ких ставл¤тьс¤ п≥двищен≥ вимоги щодо забезпеченн¤ безпеки руху та безв≥дмовноњ роботи. “акож сл≥д зд≥йснювати запоб≥жний ремонт автомоб≥л≥в, що працюють в однакових умовах. ѕри цьому спро≠щуЇтьс¤ визначенн¤ терм≥н≥в зам≥ни чи ремонту окремих деталей ≥ вузл≥в дл¤ запоб≥ганн¤ в≥дмовам п≥д час роботи автомоб≥л≥в на л≥н≥њ та пов'¤заних ≥з ними простоњв.

ѕланово-запоб≥жна система техн≥чного обслуговуванн¤ й ремон≠ту даЇ змогу своЇчасно усунути причини по¤ви р≥зних несправностей, зменшити витрату запасних деталей та обс¤г ремонтних роб≥т, застосувати прогресивн≥ методи ремонту й в≥дновленн¤ деталей, ско≠ротити час простою автомоб≥л≥в, пов'¤заного з ремонтом, а отже, п≥двищити коеф≥ц≥Їнт техн≥чноњ готовност≥.

ѕоложенн¤м про техн≥чне обслуговуванн¤ та ремонт рухомого складу автомоб≥льного транспорту передбачено два види ремон≠ту: Х поточний; Х кап≥тальний.

ѕоточний ремонт (ѕ–), спр¤мований на усуненн¤ в≥дмов ≥ не≠справностей, що виникають п≥д час експлуатац≥њ автомоб≥л¤, зд≥йс≠нюЇтьс¤ в ремонтних майстерн¤х ј“ѕ ≥ передбачаЇ часткове розби≠ранн¤ автомоб≥л¤, зам≥ну окремих несправних агрегат≥в, вузл≥в та де≠талей новими або в≥дремонтованими, складанн¤ й випробуванн¤.

ѕ≥д час поточного ремонту агрегат≥в автомоб≥л¤ несправност≥ усувають зам≥ною або ремонтом окремих вузл≥в ≥ деталей, кр≥м базо≠вих. ƒо базових деталей належать: Х блок цил≥ндр≥в двигуна; Х карте≠ри коробки передач, заднього моста, рульового механ≥зму; Х балка переднього моста; Х металевий каркас кузова чи каб≥ни; Х поздовжн≥ балки (лонжерони) рами.

—воЇчасне проведенн¤ поточного ремонту даЇ змогу уникнути кап≥тального ремонту й зб≥льшити м≥жремонтний проб≥г автомоб≥л¤ (терм≥н служби агрегату). ѕоточний ремонт маЇ забезпечити безв≥д≠мовну роботу автомоб≥л¤ до “ќ-2.

ƒл¤ скороченн¤ часу перебуванн¤ автомоб≥л¤ в поточному ре≠монт≥ його сл≥д проводити агрегатним методом, за ¤ким не≠справн≥ агрегати або так≥, що потребують кап≥тального ремонту, за≠м≥нюютьс¤ справними, вз¤тими з оборотного фонду.

 ап≥тальний ремонт ( –) спр¤мований на в≥дновленн¤ частково або повн≥стю витраченого ресурсу автомоб≥л¤ (агрегату), проводить≠с¤ на спец≥альних ј“ѕ ≥ передбачаЇ повне розбиранн¤ автомоб≥л¤ та його агрегат≥в, ремонт чи зам≥ну вс≥х несправних агрегат≥в, вузл≥в ≥ деталей, у тому числ≥ базових, а також складанн¤, регулюванн¤ та ви≠пробуванн¤. –есурс автомоб≥л¤ та його частин п≥сл¤ кап≥тального ре≠монту маЇ становити не менше н≥ж 80% ресурсу нового автомоб≥л¤. як правило, автомоб≥ль п≥дл¤гаЇ одному кап≥тальному ремонту.

≤снують так≥ методи кап≥тального ремонту: Х ≥ндив≥дуальний; Х агрегатний.

” раз≥ застосуванн¤ ≥ндив≥дуального методу з автомоб≥≠л¤ зн≥мають пошкоджен≥ агрегати, в≥дновлюють њх ≥ встановлюють на той самий автомоб≥ль, ¤кий простоюЇ прот¤гом усього часу ремонту. ÷ей метод застосовують дуже р≥дко.

—утн≥сть агрегатного методу пол¤гаЇ в тому, що з автомо≠б≥л¤ зн≥мають несправн≥ агрегати,, а зам≥сть них ставл¤ть в≥дремонто≠ван≥ або нов≥, вз¤т≥ з оборотного фонду. «н¤т≥ з автомоб≥л¤ агрегати, ўо потребують кап≥тального ремонту, в≥дправл¤ють на авторемонтн≥ заводи, а агрегати, ¤к≥ потребують поточного ремонту, ремонтують у майстерн¤х ј“ѕ. «астосуванн¤ цього методу даЇ змогу ≥стотно ско≠ротити час простою автомоб≥л¤ в ремонт≥, зб≥льшити коеф≥ц≥Їнт тех≠н≥чноњ готовност≥ й п≥двищити ефективн≥сть використанн¤ автомо≠б≥льного парку.

–емонт виконують на ун≥версальних або спец≥ал≥зованих постах.

Ќа ун≥версальних постах зд≥йснюютьс¤ вс≥ роботи з ремонту од≠ного чи к≥лькох агрегат≥в, вузл≥в ≥ систем автомоб≥л¤.

ƒоц≥льно спец≥ал≥зувати виробнич≥ д≥льниц≥ на виконанн≥ роб≥т з ремонту двигуна, коробок передач, електрообладнанн¤, кузов≥в то≠що. ¬узька спец≥ал≥зац≥¤ ремонтних пост≥в даЇ змогу застосовувати найпродуктивн≥ш≥ методи ремонту, типов≥ технолог≥чн≥ процеси, за≠соби механ≥зац≥њ, пол≥пшувати ¤к≥сть ≥ знижувати соб≥варт≥сть ремон≠ту автомоб≥л¤.

” раз≥ експлуатац≥њ рухомого складу у в≥дрив≥ в≥д ј“ѕ поточний ремонт виконують з використанн¤м пересувних ремонтних засоб≥в, на станц≥¤х техн≥чного обслуговуванн¤ або м≥сцевих ј“ѕ.

ќбладнанн¤, що застосовуЇтьс¤ п≥д час “ќ й ремонту автомоб≥л≥в

ƒл¤ п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ при “ќ й ремонт≥ автомо≠б≥л≥в Ч одночасного виконанн¤ роб≥т зверху (двигун, електрооблад≠нанн¤), знизу (трансм≥с≥¤, п≥дв≥ска) та збоку (колеса, гальмов≥ меха≠н≥зми) Ч використовують п≥дйомно-огл¤дове, транспортувальне об≠ладнанн¤ й споруди.

ѕ≥дйомно-огл¤дове обладнанн¤ та споруди под≥л¤ють на: Х основн≥; Х допом≥жн≥.

ƒо основних п≥дйомно-огл¤дового обладнанн¤ й споруд нале≠жать: Х огл¤дов≥ канави; Х естакади; Х п≥дйомники; Х перекидач≥; до допом≥жних: Х домкрати; Х гаражне обладнанн¤ тощо.

ќгл¤дов≥ канави забезпечують доступ до автомоб≥л¤ знизу. ¬ н≥шах ст≥н канав установлюють низьковольтн≥ св≥тильники.  ана≠ви мають вентилюватис¤ та об≥гр≥ватис¤ пов≥тр¤м з температурою 16...25 ∞—. ƒл¤ видал¤нн¤ в≥дпрацьованих газ≥в передбачають вит¤ж≠ну вентил¤ц≥ю.  анави залежно в≥д призначенн¤ обладнуютьс¤ п≥д≠йомниками, пересувними л≥йками дл¤ зливанн¤ в≥дпрацьованоњ оли≠ви та пристро¤ми дл¤ заправл¤нн¤ мастильним матер≥алом, охолод≠ною р≥диною.

≈стакади Ч це металев≥, зал≥зобетонн≥ або дерев'¤н≥ кол≥йн≥ мости, розташован≥ на 0,7...1,4 м вище в≥д р≥вн¤ п≥длоги, з рампами, що мають уклон 20...25∞ дл¤ п≥д'њзду та з'њзду автомоб≥л¤.

1	2	3

Ќазва: —истема техн≥чного обслуговуванн¤ й ремонту автомоб≥л≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1762 прочитано)