“ехн≥чн≥ науки > —истема техн≥чного обслуговуванн¤ й ремонту автомоб≥л≥в

ѕ≥дйомники п≥дн≥мають автомоб≥ль над п≥длогою на потр≥бну висоту дл¤ зручност≥ виконанн¤ роб≥т. «а типом механ≥зму п≥дйомники под≥л¤ють на електромехан≥чн≥ та г≥дравл≥чн≥.

—тац≥онарн≥ електричн≥ й г≥дравл≥чн≥ п≥дйомники бувають: одно-, дво-, три- та шестисто¤ков≥.

 анавн≥ п≥дйомники застосовують дл¤ вив≥шуванн¤ переднього або заднього моста автомоб≥л¤ п≥д час виконанн¤ роб≥т у канав≥. ¬они мають п≥двищену вантажоп≥дйомн≥сть, забезпечують доступ до агре≠гат≥в автомоб≥л¤ знизу й в≥льний прох≥д уздовж канави.

ѕерекидач≥ призначаютьс¤ дл¤ б≥чного нахилу (до 50∞) авто≠моб≥л¤ п≥д час обслуговуванн¤ його знизу. “ак забезпечуЇтьс¤ зруч≠ний доступ до днища. ѕеред перекиданн¤м з автомоб≥л¤ зн≥мають акумул¤тор ≥ герметизують отв≥р у пробц≥ головного гальмового ци≠л≥ндра. ѕерекиданн¤ виконують у б≥к, протилежний розташуванню горловини паливного бака й оливозаливноњ горловини двигуна.

ƒо п≥дйомно-транспортувального стац≥онарного обладнанн¤ нале≠жать: Х кран-балки; Х тал≥; Х конвеЇри тощо.

 ран-балки вантажоп≥дйомн≥стю 1...32 т призначаютьс¤ дл¤ перем≥щанн¤ вантаж≥в у прим≥щенн≥ вниз, угору, вздовж ≥ впоперек.

“ал≥ з найменшим рад≥усом закругленн¤ 1,5 м, що пересувають≠с¤ по п≥дв≥сних однорейкових кол≥¤х, мають вантажоп≥дйомн≥сть 0,25...! т ≥ дають змогу перем≥щати вантаж униз, угору та в напр¤м≥ рейкових кол≥й.

 онвеЇри використовують дл¤ перем≥щанн¤ автомоб≥л≥в у раз≥ орган≥зац≥њ “ќ потоковим методом. «а способом передач≥ руху автомоб≥л¤ конвеЇри бувають: о штовхальн≥; о несу≠ч≥; о т¤гнуч≥.

Ўтовхальний конвеЇр перем≥щуЇ автомоб≥ль за допомогою штовхального в≥зка, що впираЇтьс¤ в передн≥й або задн≥й м≥ст чи заднЇ колесо.

Ќесучий конвеЇр становить замкнений транспортувальний лан≠цюг, ¤кий рухаЇтьс¤ по напр¤мних кол≥¤х за допомогою приводноњ станц≥њ. јвтомоб≥ль установлюють на транспортувальний ланцюг або п≥дв≥шують за передн≥й та задн≥й мости.

“¤гнучий конвеЇр становить замкнений ланцюг, розташований уздовж потоковоњ л≥н≥њ обслуговуванн¤ автомоб≥л¤ знизу або зверху. јвтомоб≥ль за передн≥й буксирний крюк ч≥пл¤ють до т¤глового лан≠цюга за допомогою захвата, й в≥н котитьс¤ на своњх колесах. ” к≥нц≥ конвеЇра захват автоматично в≥дчеплюЇтьс¤.

ќбладнанн¤ дл¤ мащенн¤ та заправл¤нн¤ автомоб≥л¤ використо≠вують п≥д час виконанн¤ “ќ р≥зних вид≥в. Ќа потоков≥й л≥н≥њ облад≠нують спец≥ал≥зований пост дл¤ зам≥ни мастильного матер≥алу в аг≠регатах автомоб≥л¤ та дозаправл¤нн¤ його охолодною р≥диною й по≠в≥тр¤м.

ћастильне обладнанн¤ призначаЇтьс¤ дл¤ подаванн¤ –≥дких (моторних ≥ трансм≥с≥йних), а також консистентних мастильних матер≥ал≥в ≥ залежно в≥д механ≥зму привода буваЇ: Х електричне; Х пневматичне; Х механ≥чне.

—тац≥онарна автоматична оливороздавальна колонка з електрич≠ним приводом дл¤ разового в≥дпусканн¤ й обл≥ку загальноњ витрати виданого мастильного матер≥алу (рис. 1, а) працюЇ так. ѕ≥сл¤ пуску електродвигуна 2

–ис. 1.

—тац≥онарна автоматична оливо роздавальна колонка з електричним приводом:

а Ц загальний вигл¤д; б Ц схема (1- насос; 2 Ц електродвигун; 3 Ц пов≥тр¤но-г≥дравл≥чний акумул¤тор; 4 Ц манометр; 5 Ц реле тиску; 6 Ц кран; 7 Ц л≥чильник оливки)

(рис. 1. б), коли клапан роздавального крана закритий, олива насосом 1 подаЇтьс¤ в пов≥тр¤но-г≥дравл≥чний акуму≠л¤тор 3, створюючи там тиск 15 ћѕа, ¤кий контролюЇтьс¤ маномет≠ром 4. ѕ≥сл¤ в≥дкритт¤ клапана роздавального крана мастильний матер≥ал надходить п≥д тиском пов≥тр¤ у пов≥тр¤но-г≥дравл≥чному акумул¤тор≥ 3.  оли тиск у систем≥ знижуЇтьс¤ до 8 ћѕа, автома≠тично вмикаЇтьс¤ електродвигун, ≥ мастильний матер≥ал нагн≥таЇтьс¤ насосом. ¬итрата мастильного матер≥алу визначаЇтьс¤ л≥чильником 7. ѕневматичний оливороздавальний пристр≥й дл¤ подаванн¤ р≥дких мастильних матер≥ал≥в (рис. 2) складаЇтьс¤ з бака 7, насоса 2 з пне≠вматичним двигуном, барабана 3 ≥з самонамотуваним шлангом ≥ роз≠давального п≥столета 4. Ќасос 2 й бак 7 установлюють в окремому прим≥щенн≥, що об≥гр≥ваЇтьс¤, а барабан 3 Ч на механ≥зованому посту централ≥зованоњ подач≥ мастильного матер≥алу до автомоб≥л¤.

ƒл¤ збиранн¤ в≥дпрацьованого мастильного матер≥алу викорис≠товують стац≥онарн≥ або переносн≥ резервуари з приймальними л≥й≠ками. Ѕаки розм≥щують у п≥двальному прим≥щенн≥. ѕриймальн≥ л≥й≠ки монтують безпосередньо на постах мащенн¤, в канав≥ або б≥л¤ п≥дйомника. “рубопроводи до л≥йок виконують ≥з шарн≥рними з'Їд≠нанн¤ми або у вигл¤д≥ гнучких шланг≥в. Ћ≥йку можна легко встановити в потр≥бному положенн≥ п≥д отвором дл¤ зливанн¤ мастильного матер≥алу.

–ис. 2.

—хема пневматичного оливо роздавального пристрою:

1- бак; 2 Ц насос; 3 Ц барабан; 4 - п≥столет

«аправл¤нн¤ агрегат≥в автомоб≥л≥в трансм≥с≥йними мастильними матер≥алами зд≥йснюють уручну з роздавального бака або механ≥зо≠ваним способом з використанн¤м стац≥онарноњ електромехан≥чноњ установки. ѕодають мастильний матер≥ал ≥з стац≥онарного бака шес≠теренним насосом з електроприводом.

ƒл¤ подаванн¤ консистентного мастильного матер≥алу застосову≠ють сол≥долонагн≥тач≥ (рис. 3.). ћастильний матер≥ал за допомогою м≥шалки 2 та шнека 3 подаЇтьс¤ з бункера кр≥зь с≥тчастий ф≥льтр 4до плунжерноњ пари насоса високого тиску. Ўнек розпушувача й кула≠чок 5 плунжера обертаютьс¤ в≥д електродвигуна 8 через шестеренча≠стий редуктор 9. –еле тиску 7 забезпечуЇ

–ис. 3.

—хема електромехан≥чного сол≥долонагн≥тача:

1 Ц бункер; 2 Ц м≥шалка; 3 Ц шнек; 4 Ц с≥тчастий ф≥льтр; 5 Ц кулачок плунжера; 6 Ц плунжерна пара насоса високого тиску; 7 Ц реле тиску; 8 Ц електродвигун; 9 Ц шестеренчастий редуктор

автоматичне вимиканн¤ двигуна в раз≥ перевищенн¤ тиску 25 ћѕа та пуск двигуна, коли тиск в л≥н≥њ знизитьс¤ до 12 ћѕа. “иск подач≥ мастильного матер≥алу ре≠гулюють спец≥альним пристроЇм.

ƒ≤ј√Ќќ—“”¬јЌЌя “≈’Ќ≤„Ќќ√ќ —“јЌ” ј¬“ќћќЅ≤Ћ≤¬

ƒ≥агностуванн¤ даЇ змогу оц≥нити техн≥чний стан автомоб≥л¤ в ц≥≠лому й окремих його агрегат≥в ≥ вузл≥в (складальних одиниць) без розбиранн¤, ви¤вити несправност≥, дл¤ усуненн¤ ¤ких потр≥бн≥ регу≠лювальн≥ або ремонтн≥ роботи, а також прогнозувати ресурс автомо≠б≥л¤.

«а часом проведенн¤ д≥агностуванн¤ под≥л¤ють на: Х пер≥о≠дичне (зд≥йснюЇтьс¤ п≥сл¤ певного проб≥гу автомоб≥л¤); Х непе≠рервне.

«алежно в≥д завдань, ¤к≥ вир≥шуютьс¤, розр≥зн¤ють два види д≥аг≠ностуванн¤: Х перше (ƒ-1), Х друге (ƒ-2). ѕ≥д час ƒ-1, що, ¤к прави≠ло, виконуЇтьс¤ перед “ќ-1 ≥ в процес≥ його, визначають техн≥чний стан агрегат≥в та вузл≥в, ¤к≥ забезпечують безпеку руху й придатн≥сть автомоб≥л¤ до експлуатац≥њ. ѕ≥д час ƒ-2, що здеб≥льшого зд≥йснюЇть≠с¤ перед “ќ-2, оц≥нюють техн≥чний стан агрегат≥в, вузл≥в ≥ систем ав≠томоб≥л¤, уточнюють обс¤ги роб≥т з “ќ-2 та визначають, чи потр≥бен ремонт.

«асоби д≥агностуванн¤ бувають: Х зовн≥шн≥; Х вбудован≥.

«овн≥шн≥ засоби д≥агностуванн¤ не вход¤ть до конструкц≥њ автомо≠б≥л¤. ƒо них належать: Х стенди; Х переносн≥ прилади; Х пересувн≥ станц≥њ, укомплектован≥ потр≥бними вим≥рювальними пристро¤ми.

¬будован≥ засоби д≥агностуванн¤ Ї складовою частиною автомоб≥≠л¤. ÷е датчики та прилади на панел≥ прилад≥в, њх використовують дл¤ неперервного або досить частого визначенн¤ параметр≥в техн≥чного стану автомоб≥л¤. ¬будован≥ засоби д≥агностуванн¤ дають змогу во≠д≥Їв≥ пост≥йно контролювати стан гальмовоњ системи, витрату пали≠ва, токсичн≥сть в≥дпрацьованих газ≥в, а також вибрати найеконом≥чн≥ш≥ й безпечн≥ режими роботи автомоб≥л¤ або своЇчасно припинити рух у раз≥ авар≥йноњ ситуац≥њ.

1	2	3

Ќазва: —истема техн≥чного обслуговуванн¤ й ремонту автомоб≥л≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1762 прочитано)