“рудове право ”крањни > ѕравовий статус орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в у соц≥ально-трудов≥й сфер≥

ѕравовий статус орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в у соц≥ально-трудов≥й сфер≥

—тановленн¤ соц≥ального партнерства в ”крањн≥, розвиток колективно-догов≥рного регулюванн¤, вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в пов'¤зан≥ з по¤вою нових суб'Їкт≥в трудового права Ч орган≥зац≥й роботодавц≥в та њхн≥х об'Їднань. Ќайман≥ прац≥вники через профсп≥лки, њхн≥ об'Їднанн¤ та роботодавц≥ через своњ представницьк≥ орган≥, ¤к≥ трактуютьс¤ ћ≥жнарод≠ною ќрган≥зац≥Їю ѕрац≥ ¤к "профсп≥лки п≥дприЇмц≥в", висту≠пають активними учасниками соц≥ального партнерства на р≥зних р≥вн¤х. ќрган≥зац≥њ роботодавц≥в та њхн≥ об'Їднанн¤ пор¤д з профсп≥лками прац≥вник≥в Ї суб'Їктами колектив≠них в≥дносин. ¬они представл¤ють та захищають ≥нтереси роботодавц≥в на загальнодержавному р≥вн≥, на галузевому та територ≥альному р≥вн¤х. ¬ир≥шуючи широкий спектр соц≥аль≠но-економ≥чних питань, орган≥зац≥њ роботодавц≥в та њхн≥ об'Їд≠нанн¤ Ї суб'Їктами не лише трудових, а й цив≥льних, п≥дпри≠Їмницьких, господарських, ф≥нансових та ≥нших правов≥дносин. ќтже, необх≥дно ч≥тко визначити њхню роль у соц≥ально-тру≠дов≥й сфер≥, основн≥ ц≥л≥, пор¤док створенн¤, форми та на≠пр¤мки д≥¤льност≥, принципи взаЇмод≥њ з органами державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤, профсп≥лками, њхн≥ми об'Їднанн¤ми, ≥ншими об'Їднанн¤ми громад¤н.

ƒо цього часу у в≥тчизн¤н≥й юридичн≥й л≥тератур≥ правове становище орган≥зац≥й роботодавц≥в та њхн≥х об'Їднань ¤к суб'Їкт≥в трудового права не досл≥джувалось. ЌемаЇ й спец≥ального законодавства про њхню д≥¤льн≥сть. ¬перше питанн¤ ;

про статус об'Їднань роботодавц≥в ¤к суб'Їкт≥в колективних трудових в≥дносин розгл¤нуто у п≥дручнику "“рудовое право –оссии" 1998 року (“рудовое право –оссии: ”чеб. дл¤ вузов / ќтв. ред. проф. –.«. Ћившиц и проф. ё.ѕ. ќрловский (І 3 "ѕредставительство в коллективных трудовых отношени¤х. ”частие органов государственной власти и местного само≠управлени¤ в заключении соглашений" главы VI " оллек≠тивный договор и соглашение" (автор главы Ч к. ю. н. ј.‘. Ќуртдинова)). Ч ћ.: »зд. группа "»Ќ‘–ј-ћ Ч Ќќ–≠ћј", 1998. Ч —. 74Ч76). ќб'Їднанн¤ роботодавц≥в ви≠значаютьс¤ ¤к незалежн≥ в≥д держави, створен≥ на добров≥льн≥й основ≥ самост≥йн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ можуть мати права юри≠дичноњ особи. ¬они виступають ¤к представники роботодавц≥в у д≥¤льност≥ тристоронн≥х орган≥в, при проведенн≥ колек≠тивних переговор≥в дл¤ укладанн¤ угод, зд≥йсненн¤ контро≠лю за виконанн¤м угод, участ≥ у вир≥шенн≥ колективних тру≠дових спор≥в тощо.

¬изначенн¤ об'Їднань роботодавц≥в, ¤ке дають автори п≥дручника, на нашу думку, Ї неповним. ” ньому не назива≠ютьс¤ ц≥л≥, дл¤ дос¤гненн¤ ¤ких створюютьс¤ об'Їднанн¤.  р≥м того, суб'Їктами трудового права Ї не лише об'Їднанн¤ роботодавц≥в, а й орган≥зац≥њ роботодавц≥в. Ѕ≥льш вдалим Ї визначенн¤ орган≥зац≥њ роботодавц≥в та об'Їднанн¤ орган≥за≠ц≥й роботодавц≥в у проект≥ «акону ”крањни "ѕро орган≥зац≥њ роботодавц≥в", зг≥дно з ¤ким орган≥зац≥¤ роботодавц≥в Ч це неприбуткова статутна орган≥зац≥¤, що об'ЇднуЇ роботодав≠ц≥в на засадах добров≥льност≥ та р≥вноправност≥ з метою пред≠ставництва ≥ захисту њхн≥х прав та ≥нтерес≥в. ќб'Їднанн¤ орга≠н≥зац≥й роботодавц≥в визначаЇтьс¤ ¤к неприбуткова статут≠на орган≥зац≥¤, ¤ка об'ЇднуЇ орган≥зац≥њ роботодавц≥в на заса≠дах добров≥льност≥ та р≥вноправност≥ з метою представницт≠ва ≥ захисту прав та ≥нтерес≥в орган≥зац≥й роботодавц≥в ≥ ро≠ботодавц≥в.

ќтже, участю у систем≥ соц≥ального партнерства з метою представництва ≥ захисту прав та ≥нтерес≥в роботодавц≥в ≥ визначаЇтьс¤ становище орган≥зац≥й роботодавц≥в та њхн≥х об'Їднань ¤к колективних суб'Їкт≥в трудового права.

ќб'Їднанн¤ роботодавц≥в створюютьс¤ на засадах добров≥льност≥ та демократизму окремими п≥дприЇмствами вна≠сл≥док зд≥йсненн¤ роботодавц¤ми одного з найважлив≥ших колективних трудових прав Ч права на свободу асоц≥ац≥њ, реал≥зац≥њ ¤кого ћќѕ прид≥л¤Ї особливу увагу. —л≥дом за створенн¤м ц≥Їњ орган≥зац≥њ у 1919 роц≥ через р≥к у 1920 роц≥ була створена перша орган≥зац≥¤ роботодавц≥в Ч ћ≥жнарод≠на орган≥зац≥¤ роботодавц≥в. —аме ц≥ дв≥ впливов≥ орган≥зац≥њ визначають сьогодн≥ пол≥тику соц≥ального партнерства.

ƒекларац≥¤ ћќѕ "ѕро основн≥ принципи та права у св≥т≥ прац≥", ¤ка була прийн¤та на 86-й ћ≥жнародн≥й конфе≠ренц≥њ прац≥ у липн≥ 1998 p., зобов'¤зуЇ 174 крањниЧчлени ќрган≥зац≥њ поважати принципи, притаманн≥ семи основним стандартам прац≥, спри¤ючи њх загальному використанню. ƒекларац≥¤ знову п≥дтверджуЇ обов'¤зки крањнЧчлен≥в ћќѕ "поважати, спри¤ти та усв≥домлювати" право прац≥вник≥в та роботодавц≥в на свободу об'Їднань та ефективне право на колективн≥ переговори, право на л≥кв≥дац≥ю вс≥х форм при≠мусовоњ прац≥, право на скасуванн¤ дит¤чоњ прац≥ й л≥кв≥ду≠ванн¤ дискрим≥нац≥њ щодо зайн¤тост≥ та роботи.

” ƒекларац≥њ п≥дкреслюЇтьс¤, що вс≥ крањни-члени по≠винн≥ поважати с≥м головних принцип≥в незалежно в≥д того, чи були ратиф≥кован≥ в≥дпов≥дн≥ конвенц≥њ. …детьс¤ про наступн≥ с≥м  онвенц≥й:  онвенц≥¤ є87 про свободу асоц≥ац≥њ та захист права на орган≥зац≥ю, 1948 (рат. 122 крањни, або 70% член≥в ћќѕ);  онвенц≥¤ є98 про застосуванн¤ принцип≥в права на орган≥зац≥ю та на веденн¤ колективних переговор≥в, 1949 (рат. 138 крањн, приблизно 80% член≥в ћќѕ);  онвен≠ц≥¤ є29 про примусову чи обов'¤зкову працю, 1930 (рат. 149 крањнами-членами Ч 84%);  онвенц≥¤ є105 про скасу≠ванн¤ примусовоњ прац≥, 1957 (одержала 130 ратиф≥кац≥й Ч 75%);  онвенц≥¤ є100 про р≥вне винагородженн¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок на працю р≥вноњ ц≥нност≥, 1951 (рат. 137 крањнами Ч 79% член≥в ћќѕ);  онвенц≥¤ є111 про дискрим≥нац≥ю у галуз≥ прац≥ та зан¤ть, 1958 (одержала 130 ратиф≥кац≥й Ч 74% крањн Ч член≥в ћќѕ);  онвенц≥¤ є138 про м≥н≥мальний в≥к дл¤ прийн¤тт¤ на роботу, 1973 (рат. 63 крањнами Ч 36% член≥в ћќѕ) (86-та ћ≥жнародна конференц≥¤ прац≥ // ”крањна: аспекти прац≥. Ч 1998. Ч є6. Ч —. 49). “аким чином, право на свободу асоц≥ац≥њ належить до основних прин≠цип≥в ≥ прав у св≥т≥ прац≥.

«г≥дно ≥з ст. 2  онвенц≥њ ћќѕ є87 про свободу асоц≥а≠ц≥њ та захист права на орган≥зац≥ю 1948 p. труд≥вники ≥ п≥дприЇмц≥ без ¤коњ б то не було р≥зниц≥ мають право створюва≠ти на св≥й виб≥р орган≥зац≥њ без попереднього на те дозволу, а також право вступати в так≥ орган≥зац≥њ з Їдиною умовою п≥длеглост≥ статутам цих останн≥х (ћеждународна¤ ќрга≠низаци¤ “руда.  онвенции и рекомендации 1919Ч1956. Ч T.I. Ч ∆енева: ћеждународное Ѕюро “руда, 1991. Ч —. 859Ч 860). «  онвенц≥њ ћќѕ є87 випливаЇ, що до орган≥зац≥њ труд≥вник≥в та п≥дприЇмц≥в застосовуютьс¤ однаков≥ прин≠ципи ≥ норми. …детьс¤ про право виробл¤ти своњ статути й адм≥н≥стративн≥ регламенти, в≥льно обирати своњх представ≠ник≥в, орган≥зувати св≥й апарат ≥ свою д≥¤льн≥сть ≥ формулю≠вати свою програму д≥й (ст. 3); орган≥зац≥њ труд≥вник≥в ≥ п≥дприЇмц≥в не п≥дл¤гають розпусков≥ або тимчасов≥й заборон≥ в адм≥н≥стративному пор¤дку (ст. 4); орган≥зац≥њ труд≥вни≠к≥в ≥ п≥дприЇмц≥в мають право створювати федерац≥њ та кон≠федерац≥њ, а також право приЇднуватис¤ до них, а кожна така орган≥зац≥¤, федерац≥¤ або конфедерац≥¤ маЇ право вступати до м≥жнародних орган≥зац≥й труд≥вник≥в ≥ п≥дприЇмц≥в (ст. 5);

ц≥ орган≥зац≥њ можуть набувати прав юридичноњ особи (ст. 7) та≥н. ” ц≥й  онвенц≥њ терм≥н "орган≥зац≥¤" означаЇ будь-¤ку орган≥зац≥ю труд≥вник≥в або п≥дприЇмц≥в, що маЇ за мету за≠безпеченн¤ ≥ захист ≥нтерес≥в труд≥вник≥в та п≥дприЇмц≥в.

ћќѕ визнаЇ необх≥дн≥сть повного дотриманн¤ автоном≥њ орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в ≥ труд≥вник≥в.  онвенц≥¤ є87 про свободу асоц≥ац≥њ та захист права на орган≥зац≥ю 1948 p. забо≠рон¤Ї ус¤ке втручанн¤ державних орган≥в влади, здатне об≠межити ц≥ права або перешкодити њхньому законному зд≥йсненню (ч. 2 ст. 3), а  онвенц≥¤ є98 про право на орган≥≠зац≥ю ≥ на веденн¤ колективних переговор≥в 1949 p. передба≠чаЇ, що орган≥зац≥њ труд≥вник≥в ≥ п≥дприЇмц≥в мають належ≠ний захист проти будь-¤ких акт≥в втручанн¤ з боку одн≥ одних чи з боку њхн≥х агент≥в або член≥в у створенн¤ й д≥¤льн≥сть орган≥зац≥й та керуванн¤ ними (ч. 1 ст. 2); д≥њ, що мають за мету спри¤ти заснуванню орган≥зац≥й труд≥вник≥в п≥д пануванн¤м п≥дприЇмц≥в чи орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в або п≥дтримувати орган≥зац≥њ труд≥вник≥в шл¤хом ф≥нансуван≠н¤ чи ≥ншим шл¤хом з метою поставити так≥ орган≥зац≥њ п≥д контроль п≥дприЇмц≥в чи орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в, розгл¤да≠ютьс¤ ¤к втручанн¤ у зм≥ст ц≥Їњ статт≥ (“ам же. Ч —. 1010).

ћќѕ високо оц≥нюЇ роль орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в ≥ тру≠д≥вник≥в. ” ѕреамбул≥  онвенц≥њ є150 про регулюванн¤ пи≠тань прац≥: роль, функц≥¤ ≥ орган≥зац≥¤ 1978 p. зазначаЇтьс¤, що орган≥зац≥њ п≥дприЇмц≥в ≥ труд≥вник≥в в≥д≥грають головну роль у зд≥йсненн≥ ц≥лей економ≥чного, соц≥ального ≥ культур≠ного прогресу (ћеждународна¤ ќрганизаци¤ “руда.  он≠венции и рекомендации 1957Ч1990. Ч “. ѕ. Ч ∆енева:

ћеждународное Ѕюро “руда, 1991. Ч —. 1871).

” крањнах з розвинутими ринковими в≥дносинами орган≥≠зац≥њ п≥дприЇмц≥в в≥д≥грають активну роль у сусп≥льному житт≥, сп≥впрацюють з державними органами, профсп≥лка≠ми прац≥вник≥в, њхн¤ д≥¤льн≥сть спр¤мована на узгодженн¤ державних ≥ корпоративних ≥нтерес≥в, представництво ≥ за≠хист соц≥ально-економ≥чних прав та ≥нтерес≥в роботодавц≥в. Ќаприклад, координац≥ю зусиль п≥дприЇмц≥в у масштаб≥ на≠ц≥ональноњ економ≥ки зд≥йснюють так≥ орган≥зац≥њ, ¤к " ей-данрен" в япон≥њ, Ќац≥ональна асоц≥ац≥¤ промисловц≥в та Ќац≥ональна асоц≥ац≥¤ роботодавц≥в у ‘ранц≥њ, Ќац≥ональна асоц≥ац≥¤ промисловц≥в у —Ўј тощо. —труктура цих орган≥≠зац≥й, напр¤мки д≥¤льност≥ неоднаков≥. Ќаприклад, у —Ўј, япон≥њ д≥¤льн≥сть асоц≥ац≥й п≥дприЇмц≥в пов'¤зана ≥з сферою пол≥тики, а у ‘–Ќ, ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, скандинавських крањнах ц≥ орган≥зац≥њ разом з тим беруть участь у колективно-дого≠в≥рному процес≥. ¬ де¤ких крањнах ≥снують орган≥зац≥њ п≥дприЇмц≥в двох тип≥в: одн≥ д≥ють лише в економ≥чн≥й сфер≥, а ≥нш≥ Ч у соц≥ально-трудов≥й (наприклад, ‘–Ќ, Ўвейцар≥¤ та ≥н.). ” ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, Ѕельг≥њ орган≥зац≥њ п≥дприЇмц≥в виконують економ≥чн≥ й соц≥ально-трудов≥ функц≥њ (ќсновные направлени¤ и формы де¤тельности предпринимательских организаций в странах «апада / / “руд за рубежом. Ч 1991. Ч є1; —илин ј.ј. ѕредприниматель≠ские организации: основные задачи, функции, структура // “руд за рубежом. Ч 1994. Ч є4). ” де¤ких крањнах д≥¤льн≥сть орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в досить повно врегульовано на зако≠нодавчому р≥вн≥ разом з регулюванн¤м д≥¤льност≥ профсп≥лок. Ќаприклад, британський  онсол≥дований закон про проф≠сп≥лки ≥ трудов≥ в≥дносини 1992 p. м≥стить спец≥альний розд≥л (частина II) про орган≥зац≥њ п≥дприЇмц≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ѕравовий статус орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в у соц≥ально-трудов≥й сфер≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1886 прочитано)