“рудове право ”крањни > ѕравовий статус орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в у соц≥ально-трудов≥й сфер≥

Ћише за умов вдосконаленн¤ податковоњ, кредитно-≥нвес≠тиц≥йноњ пол≥тики, структурноњ перебудови економ≥ки, п≥д≠тримки малого п≥дприЇмництва роботодавц≥ в змоз≥ створю≠вати робоч≥ м≥сц¤. Ќин≥ к≥льк≥сть безроб≥тних майже в 20 раз≥в перевищуЇ к≥льк≥сть в≥льних робочих м≥сць. —торони домовились про створенн¤ умов дл¤ збереженн¤ ≥ створенн¤ не менше 150 000 робочих м≥сць на р≥к. ¬перше зроблено спробу перейти до формуванн¤ комплексу завдань щодо збереженн¤ ≥ розвитку трудового потенц≥алу крањни в пере≠х≥дний пер≥од. ”р¤д зобов'¤завс¤ стаб≥л≥зувати ф≥нансовий стан ƒержавного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤; за участю профсп≥лок та об'Їднань роботодавц≥в завершити роз≠робленн¤ проекту ƒержавноњ програми розвитку трудового потенц≥алу в ”крањн≥ на 2000Ч2010 роки.

ѕередбачаючи вдосконаленн¤ чинного законодавства, розробку нових нормативно-правових акт≥в, сторони √ене≠ральноњ угоди вперше визначили пор¤док розробленн¤ та погодженн¤ проект≥в закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањ≠ни та  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни з питань, що Ї предметом √енеральноњ угоди (ƒодаток 3 до √енеральноњ угоди на 1990Ч 2000 роки (ѕрофсп≥лки ”крањни. - 1999. - є3. - —. 50-51)). ¬изначений пор¤док погодженн¤ цих акт≥в з профсп≥лко≠вою стороною, з стороною власник≥в, пор¤док залученн¤ пред≠ставник≥в стор≥н до розробленн¤ проект≥в законодавчих акт≥в.

ўе ран≥ше ”крањнський союз промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в добивс¤ права безпосередньо брати участь у формуванн≥ пра≠вовоњ бази з питань соц≥ально-економ≥чного розвитку. 25 трав≠н¤ 1999 року в день ќб'Їднаного з'њзду промисловц≥в, п≥дпри≠Їмц≥в та роботодавц≥в ”крањни був п≥дписаний ”каз ѕрези≠дента ”крањни, ¤ким передбачено обов'¤зков≥сть погодженн¤ ус≥х проект≥в закон≥в, розпор¤джень та постанов  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, указ≥в ѕрезидента з  онфедерац≥Їю робо≠тодавц≥в та ”—ѕѕ. ƒл¤ реал≥зац≥њ цього було створено  оор≠динац≥йну раду з питань формуванн¤ соц≥ально-економ≥ч≠ноњ пол≥тики.

” березн≥ 2000 року на зас≥данн≥  оординац≥йноњ ради  онфедерац≥њ роботодавц≥в ”крањни у члени  онфедерац≥њ було прийн¤то јсоц≥ац≥ю платник≥в податк≥в (ѕрац¤ ≥ зар≠плата. Ч 2000. Ч є10. Ч Ѕерезень). Ѕуло розгл¤нуто питан≠н¤ про х≥д виконанн¤ √енеральноњ угоди м≥ж  аб≥нетом ћ≥≠н≥стр≥в ≥  онфедерац≥Їю роботодавц≥в та профсп≥лковими об'Їднанн¤ми на 1999Ч2000 роки. «а станом на 1 с≥чн¤ 2000 року з 19 пункт≥в угоди, що безпосередньо стосуютьс¤  он≠федерац≥њ роботодавц≥в, виконано три пункти, а 16 перебува≠ють на стад≥њ виконанн¤. “риваЇ п≥дготовка до ¬сеукрањн≠ського конкурсу на званн¤ " ращий роботодавець року", ¤кий проводитьс¤ зг≥дно з постановою ур¤ду.

ѕроведенн¤ глобальних макроеконом≥чних перетворень практично неможливе без в≥дпрацьованого механ≥зму пере≠говорного процесу. ƒл¤ ”крањни, ¤к ≥ дл¤ б≥льшост≥ крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, властивий розвиток двох р≥в≠н≥в Ч загальнодержавного, на ¤кому укладаютьс¤ угоди м≥ж ур¤дом, об'Їднанн¤м роботодавц≥в ≥ профсп≥лками, та вироб≠ничого Ч на р≥вн≥ п≥дприЇмства. Ќедостатньо розвинутими залишаютьс¤ галузевий ≥ рег≥ональн≥ р≥вн≥, тобто середн≥й р≥вень. ќтже, необх≥дно структурувати орган≥зац≥њ робото≠давц≥в, њхн≥ асоц≥ац≥њ на р≥вн≥ галуз≥. ѕ. 4.3. √енеральноњ уго≠ди передбачено зобов'¤занн¤ стор≥н вживати заход≥в до ство≠ренн¤ галузевих ≥ рег≥ональних об'Їднань роботодавц≥в та залученн¤ њхн≥х представницьких орган≥в до колективних пе≠реговор≥в з укладанн¤м угод в≥дпов≥дного р≥вн¤. ¬ цей час значна частина галузевих ≥ рег≥ональних угод укладаЇтьс¤ без участ≥ представницьких орган≥зац≥й роботодавц≥в, що звужуЇ сферу њх д≥њ.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни 6 жовтн¤ 1999 року видав дорученн¤ м≥н≥стерствам, ≥ншим центральним ≥ м≥сцевим органам виконавчоњ влади завершити орган≥зац≥й≠ну роботу з≥ створенн¤ представницьких орган≥в об'Їднань роботодавц≥в в галуз¤х економ≥ки ≥ рег≥онах крањни та про≠≥нформувати  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в про проведену роботу.

ѕредставники ћќѕ називають три головних недол≥ки у сфер≥ соц≥ально-трудових в≥дносин в ”крањн≥: по-перше, в≥дсутн≥сть структурованих орган≥зац≥й роботодавц≥в приват≠ного сектору, б≥знесу; по-друге, недостатньо структурований процес соц≥ального д≥алогу, його пол¤ризац≥¤ (в≥н реал≥зуЇтьс¤ на загальнодержавному р≥вн≥ та на п≥дприЇмств≥); по-третЇ, суперечн≥сть у законодавств≥ не лише з соц≥ально-трудових, а й економ≥чних в≥дносин, що регулюЇ п≥дприЇмницьк≥ сто≠сунки (ѕроблеми соц≥ально-трудових в≥дносин в ”крањн≥ у контекст≥ м≥жнародного досв≥ду // ”крањна: аспекти прац≥. - 1998. - є4. - —. 46).

” цей час в≥дбуваЇтьс¤ побудова орган≥зац≥йноњ структу≠ри  онфедерац≥њ роботодавц≥в ”крањни. ѕоступово створю≠ютьс¤ галузев≥ орган≥зац≥њ роботодавц≥в, ¤к≥ взмоз≥ реально впливати на вир≥шенн¤ конкретних соц≥ально-економ≥чних проблем. “ак≥ орган≥зац≥њ вже створено у х≥м≥чн≥й, фарфоро≠во-скл¤н≥й промисловост≥, найближчим часом будуть ство≠рен≥ у дорожньому комплекс≥, буд≥вництв≥, зв'¤зку, вуг≥льн≥й галуз≥, у сфер≥ ринковоњ торг≥вл≥ (–аботодатель работнику не волк // Office magazine. Ч 1999. Чє6).

“аким чином, держава повинна дбати про зростанн¤ рол≥ громадських об'Їднань п≥дприЇмц≥в в сучасн≥й ринков≥й еко≠ном≥ц≥. –азом з тим сам≥ об'Їднанн¤ мають актив≥зувати свою роль ¤к учасники соц≥ального партнерства в ≥м'¤ дос¤гнен≠н¤ соц≥альноњ злагоди. Ќа жаль, не вс≥ орган≥зац≥њ робото≠давц≥в ч≥тко усв≥домлюють своЇ соц≥альне призначенн¤, пра≠ва та обов'¤зки. «ростанню рол≥ об'Їднань п≥дприЇмц≥в у со≠ц≥ально-трудових в≥дносинах та при реал≥зац≥њ економ≥чноњ пол≥тики в держав≥ спри¤тиме прийн¤тт¤ «акону ”крањни "ѕро орган≥зац≥њ роботодавц≥в", б≥льш широке залученн¤ цих об'Їднань органами державноњ влади та органами м≥сцево≠го самовр¤дуванн¤ до участ≥ у вир≥шенн≥ важливих соц≥аль≠но-економ≥чних питань у межах њхньоњ компетенц≥њ. Ќеобх≥д≠но доповнити законодавчу регламентац≥ю д≥¤льност≥ проф≠сп≥лок в≥дпов≥дною регламентац≥Їю д≥¤льност≥ орган≥зац≥й ро≠ботодавц≥в та њхн≥х об'Їднань. ¬ новому “рудовому кодекс≥ ”крањни також необх≥дно закр≥пити правовий статус орган≥≠зац≥й роботодавц≥в та њхн≥х об'Їднань ¤к суб'Їкт≥в трудового права. ƒо реч≥, в проект≥ “рудового кодексу –ос≥йськоњ ‘е≠дерац≥њ Ї окрема глава "ѕредставництво ≥нтерес≥в прац≥вник≥в та роботодавц≥в", ¤ка м≥стить дв≥ статт≥ Ч "ѕредставництво ≥нтерес≥в роботодавц≥в" та "ќб'Їднанн¤ роботодавц≥в".

—аме орган≥зац≥њ роботодавц≥в мають допомогти товаро≠виробникам вийти за вузьк≥ меж≥ ≥ндив≥дуальних ≥нтерес≥в та усв≥домити колективн≥, визначити перешкоди, ¤к≥ Ї на шл¤ху до ринкових в≥дносин. “≥льки сум≥сними зусилл¤ми орган≥в держави, роботодавц≥в ≥ профсп≥лок можливе розв'¤≠занн¤ важливих проблем сьогоденн¤.

1	2	3	4

Ќазва: ѕравовий статус орган≥зац≥й п≥дприЇмц≥в у соц≥ально-трудов≥й сфер≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1886 прочитано)