”крањнознавство > ”крањна ≥ д≥аспора - процес формуванн¤ св≥тового украњнства

—л≥д зауважити, що поширенн¤ та стиканн¤ ≥нтерес≥в саме таких орган≥чно обумовлених Унац≥ональних ≥дейФ нещодавно призвело до особливо згубних насл≥дк≥в у колишн≥й ёгослав≥њ, а 60 рок≥в тому до фашизму! —аме друга св≥това в≥йна стала у державах «ах≥дноњ ™вропи поштовхом до створенн¤ наднац≥онального ≥нституту державност≥ п≥д назвою ™вропейський —оюз. ƒл¤ ≥деолог≥в цього проекту самозрозум≥лим було, що французи завжди будуть орган≥чно французами, а н≥мц≥ - н≥мц¤ми. Уѕроект ™вропаФ њм мав дати можлив≥сть поЇднати ц≥ почутт¤ орган≥чноњ сп≥льност≥ з ≥нституц≥йною ≥дентичн≥стю УЇвропейц¤Ф. –езультат сьогодн≥ стаЇ видимим: створюЇтьс¤ ≥дентичн≥сть УЇвропейц¤Ф Ц не т≥льки ¤к громад¤нина одноњ ≥з держав ™—, а саме ¤к особи, ¤ка в≥дчуваЇ приналежн≥сть (≥ в≥рн≥сть) ≥нститутам державност≥ ≥ економ≥ки ™вропи (в тому числ≥ до грошовоњ одиниц≥). «а аналог≥Їю з украњнською д≥аспорою Ївропейська ≥нституц≥йна ≥дентичн≥сть зовс≥м не заперечуЇ орган≥чн≥й нац≥ональн≥й чи нав≥ть рег≥ональн≥й (у випадку баск≥в чи фламандц≥в).

¬ ”крањн≥ так зван≥ нац≥онал-патр≥оти часто наголошують на тому, що ”крањна прагне до ™вропи. ÷е т¤ж≥нн¤ до де¤коњ м≥ри обумовлене ≥сторичною в≥дразою до всього рос≥йського, але також сл≥д наголосити, що вих≥дною тезою концепц≥њ УукрањнстваФ в так≥й проЇвропейськ≥й ≥деолог≥њ Ї саме орган≥чна (ексклюзивна) форма нац≥ональноњ ≥дентичност≥.

—тавленн¤ д≥аспори до поширенн¤ в ”крањн≥ орган≥чноњ форми нац≥ональноњ ≥дентичност≥ двозначне. ƒобре розум≥ючи згубн≥сть ексклюзивного нац≥онал≥зму, з державно-патр≥отичних причин д≥аспора не може бути зац≥кавлена в його поширенн≥ в ”крањн≥. –азом з тим украњнство дл¤ перес≥чного члена д≥аспори - це в першу чергу ви¤в ≥сторичного орган≥чно живого Укор≥нн¤Ф Ц походженн¤, звичањв, приналежност≥ до культури давн≥х предк≥в. ¬ ”крањн≥ необх≥дно плекати саме ≥нституц≥йну форму нац≥ональноњ ≥дентичност≥ (посилювати вагом≥сть громад¤нства, поширювати ≥деолог≥ю приналежност≥ до державних ≥нститут≥в, ¤ка включала б ус≥х охочих) дл¤ того, щоб посилити молоду державу ≥ оминути м≥жетн≥чних конфл≥кт≥в на њњ територ≥њ. ѕроте, ¤кщо утверджуватиметьс¤ ≥нституц≥йна концепц≥¤ нац≥ональноњ ≥дентичност≥ ≥ ”крањна надал≥ заборон¤тиме подв≥йне громад¤нство, вона тим самим в≥дчужуватиме в≥д себе д≥аспору.

ѕершочерговим завданн¤м буд≥вник≥в св≥тового украњнства Ї в≥дкритт¤ ”крањни д≥аспор≥. ”законенн¤ подв≥йного громад¤нства може стати першим, дуже потр≥бним кроком з украњнськоњ сторони, але з часом потр≥бн≥ будуть також д≥њ з боку д≥аспори. ќбидв≥ сторони мають бути св≥домими, що в план≥ визначенн¤ сут≥ УукрањнстваФ њх ≥нтереси можуть бути несум≥сними. ”крањна Ї в першу чергу державою, тому њњ ≥нтерес завжди буде у зм≥цненн≥ власних ≥нститут≥в державност≥. ƒ≥аспора Ї зорган≥зованою етн≥чною сп≥льнотою, ¤ка за своЇю суттю Ї позадержавною, тому ≥нститути державност≥ (нав≥ть ¤кщо це украњнськоњ держави) можуть суперечити њњ ≥нтересам.

 онцептуально дл¤ д≥аспорного украњнц¤ ”крањна Ї своЇр≥дною св¤тою землею, под≥бно ¤к ≤зрањль дл¤ Їврењв. «а аналог≥Їю до останн≥х, саме це почутт¤ св¤тост≥ украњнськоњ земл≥ може з часом стати основою дл¤ виникненн¤ ун≥кальноњ форми нац≥ональноњ ≥дентичност≥, ¤ка не буде н≥ виключно державницько-≥нституц≥йною, ан≥ орган≥чно-етн≥чною (на зразок Усв≥тового Їврейства,Ф ¤ке не п≥дл¤гаЇ наведеним типолог≥¤м вище). “ака перспектива ≥дейного формуванн¤ УукрањнстваФ надаЇ оптим≥зму. як би там не було, з ”крањною чи без нењ, д≥аспора у ¤к≥йсь форм≥ ≥снуватиме в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ ще довг≥ роки. —ьогодн≥шн¤ криза ц≥леспр¤мованост≥ Ї скор≥ше закликом ”крањн≥ в≥дкритис¤ перед д≥аспорними украњнц¤ми, ан≥ж реальною загрозою ≥снуванню д≥аспори. якщо украњнська ел≥та на таку в≥дкрит≥сть наважитьс¤, вона може в перспектив≥ дл¤ декого в д≥аспор≥ перетворити ”крањну ≥з концептуально-емоц≥йноњ батьк≥вщини на реальну Ц а в≥д цього майбутнЇ ”крањни лише виграЇ.

1	2	3

Ќазва: ”крањна ≥ д≥аспора - процес формуванн¤ св≥тового украњнства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1634 прочитано)