‘≥зкультура > ўо таке Уздоровий спос≥б житт¤Ф молод≥

ўо таке Уздоровий спос≥б житт¤Ф молод≥

1.1. ¬изначенн¤ пон¤тт¤ Уздоров`¤Ф людини, його компоненти та передумови

—учасн≥ у¤вленн¤ св≥товоњ науки стосовно феномена здоров`¤ людини грунтуютьс¤ на новому розум≥нн≥ актуальност≥ проблеми виживанн¤ людства взагал≥.

Ќа прик≥нц≥ ’’ стол≥тт¤ л≥дери св≥товоњ науки зал≥чили проблему здоров`¤ до кола глобальних проблем, вир≥шенн¤ ¤ких обумовлюЇ факт подальшого ≥снуванн¤ людства ¤к б≥олог≥чного виду на планет≥ «емл¤1. Ќин≥ у науковому об≥гу виникло нове визначенн¤ - антрополог≥чна катастрофа2, сутн≥сть ¤коњ пол¤гаЇ в тому, що зг≥дно з основним б≥олог≥чним законом кожен б≥олог≥чний вид вимираЇ, ¤кщо зм≥нюютьс¤ умови ≥снуванн¤, до ¤ких в≥н був пристосований тис¤чол≥тт¤ми в ход≥ еволюц≥њ. ƒо останнього етапу розвитку людства (до початку ’’ стол≥тт¤) умови його ≥снуванн¤ формувала природа, ≥ саме до цих умов орган≥зм людини ≥ пристосувавс¤ б≥олог≥чно прот¤гом попереднього еволюц≥йного пер≥оду. јле з того часу ¤к людина охопила своЇю д≥¤льн≥стю майже всю планету (’’ стол≥тт¤) вона почала ≥стотно зм≥нювати умови життЇд≥¤льност≥, до ¤ких була пристосована в своЇму ≥сторико-б≥олог≥чному розвитку3. ÷≥ зм≥ни в останн≥й чверт≥ стол≥тт¤, ¤к св≥дчать об`Їктивн≥ досл≥дженн¤, набули катастроф≥чного масштабу4. «а даними медичноњ статистики п≥двищенн¤ показник≥в захворюваност≥ ≥ смертност≥ спостер≥гаЇтьс¤ саме з другоњ половини ’’ стол≥тт¤, ≥ де¤к≥ вчен≥ пов`¤зують це з тим, що негативн≥ процеси набули планетарного розмаху5.

√лобальна вагом≥сть ≥ актуальн≥сть проблеми викликала необх≥дн≥сть грунтовних досл≥джень феномена здоров`¤ людини ≥ його складник≥в, пошуку шл¤х≥в позитивного впливу. « ц≥Їю метою передов≥ представники св≥товоњ науки об`Їдналис¤ в м≥жнародний рух. 1977 р. ¬ќќ« ≥н≥ц≥ювала кампан≥ю "«доров`¤ дл¤ вс≥х", у межах ¤коњ розпочавс¤ процес збору ≥ систематизац≥њ ≥нформац≥њ про ≥снуючи загрози здоров`ю6. «а п≥дсумками роботи було скликано ћ≥жнародну конференц≥ю з першочергових заход≥в щодо охорони здоров`¤ (јлма-јта, 1978 р.), ¤ка проголосила в≥дпов≥дну ƒекларац≥ю7. 1980 р. ¬ќќ« визначила глобальну стратег≥ю "«доров`¤ дл¤ вс≥х до 2000 р.", що грунтувалас¤ на результатах вже проведених досл≥джень ≥ започатковувала нов≥. ¬исновки науковц≥в оприлюднен≥ на I ћ≥жнародн≥й конференц≥њ з пропаганди здорового способу житт¤ (ќттава, 1986 р.). ѓњ п≥дсумком була ќттавська ’арт≥¤8, що визначила сучасне наукове у¤вленн¤ про пон¤тт¤ здоров`¤, його складов≥ частини, детерм≥нанти, стратег≥њ позитивного впливу. ќсновн≥ тези, положенн¤ ≥ принципи ’арт≥њ стали програмними ≥мперативами, ¤кими нин≥ керуЇтьс¤ св≥това сп≥льнота в д≥¤льност≥ з проблем здоров`¤. —аме на цьому п≥дгрунт≥ побудований теоретико-методолог≥чний п≥дх≥д до обгрунтуванн¤ ≥ндикатор≥в нац≥онального опитуванн¤ украњнськоњ молод≥ з проблем здоров`¤ ≥ здорового способу житт¤.

ѕон¤тт¤ здоров`¤. ¬и¤влена обмежен≥сть суто медичного п≥дходу, що визначаЇ здоров`¤ ¤к в≥дсутн≥сть хвороби. «а сучасними у¤вленн¤ми здоров`¤ розгл¤дають не ¤к суто медичну, а ¤к комплексну проблему, складний феномен глобального значенн¤. “обто здоров¢¤ визначаЇтьс¤ ¤к ф≥лософська, соц≥альна, економ≥чна, б≥олог≥чна, медична категор≥њ, ¤к об`Їкт споживанн¤, вкладу кап≥талу, ≥ндив≥дуальна ≥ сусп≥льна ц≥нн≥сть, ¤вище системного характеру, динам≥чне, пост≥йно взаЇмод≥юче з оточуючим середовищем. —тан власне системи охорони здоров`¤ обумовлюЇ в середньому лише близько 10% всього комплексу вплив≥в. –ешта 90% припадаЇ на еколог≥ю (близько 20%), спадков≥сть (близько 20%), ≥ найб≥льше - на умови ≥ спос≥б житт¤ (близько 50%).

«в≥дси походить загальноприйн¤те у м≥жнародному сп≥втовариств≥ визначенн¤ здоров`¤, викладене в ѕреамбул≥ —татуту ¬ќќ« (1948 р.): "«доров`¤ - це стан повного ф≥зичного, духовного ≥ соц≥ального благополучч¤, а не лише в≥дсутн≥сть хвороб або ф≥зичних вад".

 р≥м розгл¤нутого п≥дходу, що став базовим дл¤ украњнсько-канадського проекту Ућолодь за здоров¢¤Ф, ≥снуЇ широкий перел≥к дещо ≥нших п≥дход≥в до визначенн¤ пон¤тт¤ здоров¢¤ людини. ” своњй прац≥ У—оц≥альн≥ технолог≥њ культивуванн¤ здорового способу житт¤ людини9 Ћ.ѕ. —ущенко проводить досить детальний анал≥з в≥домих погл¤д≥в, визначень та п≥дход≥в до пон¤тт¤ здоров¢¤. Ќа њњ думку, - Уу даний час усе б≥льше утверджуЇтьс¤ точка зору, в≥дпов≥дно до ¤коњ здоров¢¤ визначаЇтьс¤ взаЇмод≥Їю б≥олог≥чних та соц≥альних чинник≥в, тобто зовн≥шн≥ впливи опосередкован≥ особливост¤ми функц≥й орган≥зму та њх регул¤торних систем.Ф10. ≤снуЇ визначенн¤ здоров¢¤ ¤к стан оптимальноњ життЇд≥¤льност≥ людини. ¬ науков≥й робот≥ анал≥зуЇтьс¤ понад 200 визначень пон¤тт¤ Уздоров¢¤Ф. ƒискус≥¤ щодо визначенн¤ пон¤тт¤ здоров¢¤ ще триваЇ, але важливим Ї визнанн¤ того, що здоров¢¤ людини не зводитьс¤ до ф≥зичного стану, а передбачаЇ психоемоц≥йну вр≥вноважен≥сть, духовне та соц≥альне здоров¢¤.

ѕон¤тт¤ сфер або складових здоров`¤. —в≥това наука розробила ц≥л≥сний погл¤д на здоров`¤ ¤к феномен, що ≥нтегруЇ принаймн≥ чотири його сфери або складов≥ - ф≥зичну, псих≥чну (розумову), соц≥альну (сусп≥льну) ≥ духовну. ¬с≥ ц≥ складов≥ нев≥д`Їмн≥ одна в≥д одноњ, вони т≥сно взаЇмопов`¤зан≥ ≥ саме разом, у сукупност≥ визначають стан здоров`¤ людини. ƒл¤ зручност≥ вивченн¤, полегшенн¤ методолог≥њ досл≥дженн¤ феномена здоров`¤ наука диференц≥юЇ пон¤тт¤ ф≥зичного, псих≥чного, соц≥ального ≥ духовного здоров`¤. ÷ей принцип диференц≥ац≥њ був закладений у групуванн¤ ≥ндикатор≥в опитуванн¤ з урахуванн¤м зм≥сту кожноњ сфери.

ƒо сфери ф≥зичного здоров`¤ включають так≥ чинники, ¤к ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ анатом≥чноњ будови т≥ла, переб≥гу ф≥з≥олог≥чних функц≥й орган≥зму в р≥зних умовах спокою, руху, довк≥лл¤, генетичноњ спадщини, р≥вн¤ ф≥зичного розвитку орган≥в ≥ систем орган≥зму.

ƒо сфери псих≥чного здоров`¤ в≥днос¤ть ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ псих≥чних процес≥в ≥ властивостей людини, наприклад збуджен≥сть, емоц≥йн≥сть, чутлив≥сть. ѕсих≥чне житт¤ ≥ндив≥да складаЇтьс¤ з потреб, ≥нтерес≥в, мотив≥в, стимул≥в, установок, ц≥лей, у¤в, почутт≥в тощо. ѕсих≥чне здоров`¤ пов`¤зано з особливост¤ми мисленн¤, характеру, зд≥бностей. ¬с≥ ц≥ складов≥ ≥ чинники обумовлюють особливост≥ ≥ндив≥дуальних реакц≥й на однаков≥ життЇв≥ ситуац≥њ, в≥рог≥дн≥сть стрес≥в, афект≥в.

ƒуховне здоров`¤ залежить в≥д духовного св≥ту особистост≥, зокрема складових духовноњ культури людства - осв≥ти, науки, мистецтва, рел≥г≥њ, морал≥, етики. —в≥дом≥сть людини, њњ ментальн≥сть, життЇва само≥дентиф≥кац≥¤, ставленн¤ до сенсу житт¤, оц≥нка реал≥зац≥њ власних зд≥бностей ≥ можливостей у контекст≥ власних ≥деал≥в ≥ св≥тогл¤ду - все це обумовлюЇ стан духовного здоров`¤ ≥ндив≥да.

—оц≥альне здоров`¤ пов`¤зано з економ≥чними чинниками, стосунками ≥ндив≥да ≥з структурними одиниц¤ми соц≥уму - с≥м`Їю, орган≥зац≥¤ми, з ¤кими створюютьс¤ соц≥альн≥ зв`¤зки, прац¤, в≥дпочинок, побут, соц≥альний захист, охорона здоров`¤, безпека ≥снуванн¤ тощо. ¬пливають м≥жетн≥чн≥ стосунки, вагом≥сть р≥зниц≥ у прибутках р≥зних соц≥альних прошарк≥в сусп≥льства, р≥вень матер≥ального виробництва, техн≥ки ≥ технолог≥й, њх суперечливий вплив на здоров`¤ взагал≥. ÷≥ чинники ≥ складов≥ створюють в≥дчутт¤ соц≥альноњ захищеност≥ (або незахищеност≥), що суттЇво позначаЇтьс¤ на здоров`њ людини. ” загальному вигл¤д≥ соц≥альне здоров`¤ детерм≥новане характером ≥ р≥внем розвитку головних сфер сусп≥льного житт¤ в певному середовищ≥ - економ≥чноњ, пол≥тичноњ, соц≥альноњ, духовноњ.

«розум≥ло, що у реальному житт≥ вс≥ чотири складових - соц≥альна, духовна, ф≥зична, псих≥чна, ≥ д≥ють одночасно ≥ њх ≥нтегрований вплив визначаЇ стан здоров`¤ людини ¤к ц≥л≥сного складного феномена.

ѕон¤тт¤ передумов здоров`¤. ƒо основних передумов здоров`¤ зараховують в≥с≥м чинник≥в: мир, дах над головою, соц≥альна справедлив≥сть, осв≥та, харчуванн¤, прибуток, стаб≥льна екосистема, стал≥ ресурси. “≥ з передумов, на¤вн≥сть (в≥дсутн≥сть, недостатн≥сть) ¤ких у ц≥лому або частково можливо було визначити засобами опитуванн¤, в≥дбивають в≥дпов≥дн≥ ≥ндикатори.

ћир. ѕон¤тт¤ миру розум≥Їтьс¤ ширше, н≥ж в≥дсутн≥сть стану в≥йни в держав≥. ќчевидно, що в≥дсутн≥сть мирних стосунк≥в в с≥м`њ, конфл≥кти з ближн≥м оточенн¤м, на робот≥, де працюЇ людина, на¤вн≥сть конфл≥кт≥в в громад≥ або пом≥ж громадами (м≥жетн≥чних, м≥жконфес≥йних) суттЇво зашкоджують ус≥м складовим здоров`¤ - ф≥зичн≥й, псих≥чн≥й, духовн≥й, соц≥альн≥й.

ƒах над головою. ѕон¤тт¤ даху над головою дещо б≥льше, н≥ж на¤вн≥сть будь-¤коњ дом≥вки. ѕотр≥бен певний р≥вень побутових умов, стал≥сть майнових правов≥дносин, на¤вн≥сть ≥нших чинник≥в, що створюють в≥дчутт¤ впевненост≥ у майбутньому щодо захисту власного майна в≥д можливих негаразд≥в природного або сусп≥льного походженн¤. ¬ажливим Ї р≥вень розвитку соц≥альних ≥нституц≥й, д≥¤ ¤ких забезпечуЇ в≥дчутт¤ захищеност≥ особистост≥ та њњ майна (правопор¤дку, авар≥й, надзвичайних ситуац≥й тощо).

—оц≥альна справедлив≥сть, р≥вн≥сть, неупереджен≥сть. Ќа¤вн≥сть цих передумов здоров`¤ гарантуЇ вс≥м громад¤нам однаков≥ можливост≥ доступу до послуг соц≥альних ≥нституц≥й, р≥вн≥ громад¤нськ≥, майнов≥, соц≥альн≥ права, неможлив≥сть обмежень законних прав ≥ ≥нтерес≥в людини з боку будь-¤ких сильних або владних структур. Ќа¤вн≥сть цих передумов створюЇ у людини в≥дчутт¤ захищеност≥ ≥ впевненост≥ в майбутньому, а також надаЇ р≥вн≥ (в межах чинного законодавства) потенц≥йн≥ можливост≥ в реал≥зац≥њ потреб ≥ зд≥бностей, набутт¤ г≥дного соц≥ального статусу незалежно в≥д расових, нац≥ональних, рел≥г≥йних, майнових, статевих, в≥кових визначник≥в. ≤ незалежно в≥д ступен¤ використанн¤ цих можливостей конкретними особистост¤ми, сам факт њх на¤вност≥ у сусп≥льств≥ справл¤Ї позитивний вплив на стан ≥ндив≥дуального ≥ громадського здоров`¤.

1	2	3	4

Ќазва: ўо таке Уздоровий спос≥б житт¤Ф молод≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (5599 прочитано)