‘≥зкультура > ўо таке Уздоровий спос≥б житт¤Ф молод≥

«важивши вс≥ аспекти у межах ц≥Їњ парадигми щодо здорового способу житт¤, сл≥д зазначити важлив≥сть таких питань:

- чи маЇ ≥ндив≥д знанн¤ про здоровий спос≥б житт¤;

- чи ≥снують можливост≥ отримати ц≥ знанн¤;

- чи знаЇ ≥ндив≥д, де отримати необх≥дн≥ або додатков≥ знанн¤;

- чи доступн≥ ц≥ джерела дл¤ кожного;

- чи достатн≥й р≥вень його п≥дготовки, щоб скористатис¤ знанн¤ми;

- пор≥вн¤нн¤ свого житт¤ ≥з принципами здорового способу житт¤;

- самооц≥нка необх≥дност≥ зм≥н у своЇму житт≥ та усв≥домленн¤ ц≥Їњ необх≥дност≥;

- оц≥нка на¤вност≥ об`Їктивних (що не залежать в≥д ≥ндив≥да) можливостей дл¤ здорового способу житт¤;

- оц≥нка на¤вних суб`Їктивних (що залежать в≥д ≥ндив≥да) можливостей дл¤ здорового способу житт¤;

- оц≥нка спроможност≥ зм≥нити субТЇктивн≥ можливост≥, що заважаЇ цим зм≥нам, чи прагне сам ≥ндив≥д до цих зм≥н, ¤к≥ умови необх≥дн≥, щоб зм≥нити.

ѕо кожн≥й з трьох зазначених вище категор≥й модел≥ ¤кост≥ житт¤ Ї досить розроблен≥ ≥ндикатори здорового способу житт¤:

1) задоволен≥сть своњми даними:

Ј зовн≥шн≥сть;

Ј т≥ло;

Ј усп≥шн≥сть або виконанн¤ службових обов`¤зк≥в пор≥вн¤но з ≥ншими;

Ј своњм статусом у колектив≥ (виробничий, друз≥в, однодумц≥в тощо);

Ј своњм статусом у с≥м`њ;

Ј своњм сприйн¤тт¤м св≥ту.

)2 задоволен≥сть соц≥альним оточенн¤м:

Ј сприйн¤тт¤ соц≥альних проблем;

Ј с≥м`¤;

Ј сус≥ди;

Ј родич≥;

Ј колеги;

Ј товариш≥ у заклад≥ осв≥ти;

Ј р≥вень соц≥альноњ напруженост≥;

Ј пол≥тична ситуац≥¤;

Ј дов≥ра до кер≥вних орган≥в;

Ј р≥вень безпеки.

)3 задоволен≥сть можливост¤ми:

Ј р≥вень зарплатн≥;

Ј житло;

Ј предмети довготривалого користуванн¤;

Ј престижн≥ реч≥;

Ј од¤г;

Ј харчуванн¤;

Ј транспорт;

Ј осв≥та;

Ј робота;

Ј медичне обслуговуванн¤;

Ј культурн≥ запити;

Ј зан¤тт¤ спортом;

Ј проведенн¤ в≥льного часу (на¤вн≥сть заклад≥в, њх доступн≥сть за ц≥нами);

Ј сп≥лкуванн¤;

Ј отриманн¤ ≥нформац≥њ;

Ј сексуальн≥ стосунки;

Ј громадська активн≥сть.

“акий п≥дх≥д дозвол¤Ї розгл¤дати ≥ндив≥д≥в у контекст≥ оточенн¤ та умов житт¤, узагальнювати на р≥вн≥ однор≥дних утворень, конкретних населених пункт≥в чи м≥крорайон≥в.

ѕевний досв≥д вивченн¤ соц≥ального самопочутт¤ населенн¤ накопичений ≥ украњнською соц≥олог≥чною наукою. Ќайб≥льш грунтовн≥ напрацюванн¤ зроблен≥ прот¤гом останн≥х рок≥в у межах досл≥дженн¤ сусп≥льства, що трансформуЇтьс¤. јнал≥з соц≥ального самопочутт¤ людей ¤к њхньоњ реакц≥њ на соц≥альн≥ зм≥ни ув≥йшов у практику емп≥ричних соц≥олог≥чних досл≥джень в ”крањн≥ всупереч невизначеност≥ теоретичноњ ≥нтерпретац≥њ категор≥њ Усоц≥ального самопочутт¤Ф. Ќайб≥льш важливим Ї те, що соц≥альне самопочутт¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к ≥нтегративний показник, що в≥дбиваЇ головн≥ сфери життЇд≥¤льност≥ людини та емоц≥йну оц≥нку людиною соц≥альноњ д≥йсност≥ та власного м≥сц¤ в н≥й. —еред грунтовних наукових досл≥джень сл≥д зазначити роботу ™.≤.√оловахи та Ќ.¬.ѕан≥ноњ У≤нтегрований ≥ндекс соц≥ального самопочутт¤Ф19. ѕерел≥к емп≥ричних ≥ндикатор≥в умовно под≥лений на 11 сфер соц≥альноњ д≥¤льност≥ ≥ндив≥да, кожна з ¤ких обмежуЇтьс¤ р≥вним числом ≥ндикатор≥в: сфера соц≥альних в≥дносин; сфера соц≥альноњ безпеки; сфера нац≥ональних в≥дносин; соц≥ально-пол≥тична сфера; профес≥йно-трудова сфера; ≥нформац≥йно-культурна сфера; рекреац≥йно-культурна сфера; матер≥ально-побутова сфера (1-й р≥вень необх≥дност≥); матер≥ально-побутова сфера (2-й р≥вень Ц тобто предмети не першоњ необх≥дност≥); сфера м≥жособист≥сних стосунк≥в; особист≥сна сфера (¤кост≥ особи).

ўе одним колективом, ¤кий системно вивчаЇ соц≥альне самопочутт¤ окремих груп населенн¤, Ї ”крањнський ≥нститут соц≥альних досл≥джень (попередн¤ назва Ц ”крањнський науково-досл≥дний ≥нститут проблем молод≥). ѕочинаючи з 1991 р. мон≥торингов≥ досл≥дженн¤ становища молод≥ пост≥йно включали так≥ складов≥, ¤к соц≥ально-економ≥чне становище, соц≥ально-пол≥тичн≥ ор≥Їнтац≥њ, р≥вень соц≥альноњ напруженост≥, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, духовн≥сть, громад¤нська самосв≥дом≥сть, модел≥ повед≥нки, соц≥альн≥ безпека та захист, профес≥йно-трудова д≥¤льн≥сть, культурн≥ потреби та р≥вень њх задоволенн¤, стан здоров`¤, структура харчуванн¤, р≥вень задоволеност≥ р≥зними аспектами свого житт¤, життЇв≥ плани, с≥мейно-шлюбн≥ стосунки тощо20.

¬раховуючи наведен≥ вище теоретичн≥ п≥дходи, конкретн≥ завданн¤ нац≥онального опитуванн¤ молод≥ у межах украњнсько-канадського проекту Ућолодь за здоровТ¤Ф, специф≥ку в≥кових груп, що Ї об¢Їктом досл≥дженн¤, та можливост≥ методу масового опитуванн¤, розроблено систему ≥ндикатор≥в показник≥в ≥ складових «—∆. ѕ≥дготовлен≥ анкети дл¤ д≥тей 10-14 рок≥в та молод≥ 15-22 роки пройшли експертну оц≥нку, тестуванн¤ шл¤хом апробац≥њ за участ≥ представник≥в ц≥льових груп опитуванн¤. —л≥д зауважити, що досл≥дницька група була також обмежена обс¤гом анкет, виход¤чи з розумноњ тривалост≥ опитуванн¤. “аким чином, можна сказати, що напрацьований ≥нструментар≥й опитуванн¤ Ї першим досв≥дом досл≥дженн¤ здорового способу житт¤ методом масового опитуванн¤ ≥ першим кроком у фундаментальному вивченн≥ проблеми соц≥олог≥чними методами.

ѕоказники ф≥зичного здоров`¤. ¬≥дпов≥дно до зм≥сту сфери ф≥зичного здоров`¤, наведеному у п≥дрозд≥л≥ 1.1 (≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ анатом≥чноњ будови т≥ла, переб≥гу ф≥з≥олог≥чних функц≥й орган≥зму в р≥зних умовах спокою, руху, довк≥лл¤, генетичноњ спадщини, р≥вн¤ ф≥зичного розвитку орган≥в ≥ систем орган≥зму), були визначен≥ ≥ндикатори зросту ≥ ваги, оск≥льки вони в≥дбивають (з певними обмеженн¤ми) вади (або њх в≥дсутн≥сть) анатом≥чноњ побудови т≥ла ≥ (також з певними обмеженн¤ми) ¤к≥сть генетичноњ спадковост≥. ўо стосуЇтьс¤ показник≥в переб≥гу ф≥з≥олог≥чних функц≥й орган≥зму в р≥зних умовах спокою, руху, довк≥лл¤ ≥ р≥вн¤ ф≥зичного розвитку орган≥в ≥ систем орган≥зму, то њх неможливо визначити ≥нструментар≥Їм соц≥олог≥чного опитуванн¤ через те, що потр≥бне лабораторне ф≥з≥олог≥чне тестуванн¤ систем орган≥зму, ¤к≥ забезпечують рухов≥ д≥њ (м`¤зовоњ, нервовоњ, енергозабезпечуючоњ). “ому були вибран≥ ≥ндикатори, що опосередковано св≥дчать про характер реакц≥њ орган≥зму на ф≥зичн≥ навантаженн¤ ≥ доступн≥ дл¤ об`Їктивного визначенн¤ при опитуванн≥: показники травмуванн¤, а також факту ≥ спроможност≥ виконанн¤ ф≥зичних навантажень, типових дл¤ звичайноњ руховоњ активност≥. ÷≥ ≥ндикатори можна розгл¤дати (з певними обмеженн¤ми) ¤к показники готовност≥ до виконанн¤ навантажень, тобто ¤к опосередкован≥ показники сфери ф≥зичного здоров`¤.

ѕоказники псих≥чного здоров`¤. ¬≥дпов≥дно до зм≥сту ц≥Їњ сфери здоров`¤, наведеному у п≥дрозд≥л≥ 1.1 (≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ псих≥чних процес≥в ≥ властивостей - збуджен≥сть, емоц≥йн≥сть, чутлив≥сть, схильн≥сть до стрес≥в, афект≥в, особливост≥ мисленн¤, характеру, зд≥бностей, потреб, ≥нтерес≥в, мотив≥в, стимул≥в, установок, ц≥лей, у¤в, почутт≥в тощо), були вибран≥ в≥дпов≥дн≥ ≥ндикатори: на¤вн≥сть проблем сп≥лкуванн¤, в≥дчутт¤ комфорту перебуванн¤ в колектив≥, характер стосунк≥в ≥з близьким оточенн¤м, вм≥нн¤ керувати своњм псих≥чним станом, ступ≥нь стресу, ступ≥нь самозадоволенн¤, тобто ≥ндикатори, ¤к≥ в≥дбивають ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ псих≥чних процес≥в ≥ властивостей людини. Ѕезпосередн≥й вим≥р таких властивостей псих≥ки, ¤к збуджен≥сть, псих≥чна стал≥сть, р≥вень емоц≥йност≥, мета чутливост≥, ст≥йк≥сть стимул≥в, причетн≥сть до певного психотипу тощо, не проводивс¤ тому, що його неможливо зд≥йснити засобами соц≥олог≥чного опитуванн¤. ÷е потребуЇ спец≥альних психоф≥зиолог≥чних досл≥джень кожного ≥ндив≥да у лабораторних умовах ≥з застосуванн¤м в≥дпов≥дноњ апаратури. —аме тому виб≥р ≥ндикатор≥в був достатньо р≥зноман≥тним, щоб максимально охопити сферу псих≥чного здоров`¤ тими засобами, ¤к≥ можлив≥ у соц≥олог≥чному опитуванн≥.

ѕоказники духовного здоров`¤. ¬≥дпов≥дно до зм≥сту ц≥Їњ сфери здоров`¤, наведеному в п≥дрозд≥л≥ 1.1 (ставленн¤ до осв≥ти, науки, мистецтва, рел≥г≥њ, морал≥, етики; св≥дом≥сть, ментальн≥сть, життЇва само≥дентиф≥кац≥¤, оц≥нка реал≥зац≥њ власних зд≥бностей ≥ можливостей), були вибран≥ ≥ндикатори, що св≥дчать про занепокоЇнн¤ (або його в≥дсутн≥сть) станом загальноприйн¤тих у сусп≥льств≥ чинник≥в духовност≥: рел≥г≥йних, культурних, патр≥отичних. ѕро духовн≥ запити св≥дчать ≥ндикатори вибору зм≥сту дозв≥лл¤. «алученн¤ до ≥нституту осв≥ти в≥дбивають ≥ндикатори р≥вн¤ осв≥ти, характеру сп≥лкуванн¤ з осв≥т¤нами. ѕриродно, до перел≥ку ≥ндикатор≥в не входили так≥, що безпосередньо спр¤мован≥ на визначенн¤ р≥вн¤ св≥домост≥ респондент≥в або ступен¤ в≥дданост≥ загальноприйн¤тому етичному кодексу людства, оск≥льки отримати об`Їктивну ≥нформац≥ю за такими показниками не у¤вл¤Їтьс¤ можливим.

ѕоказники соц≥ального здоров`¤, що пов`¤зан≥ з економ≥чними чинниками, стосунками ≥ндив≥да ≥з структурними одиниц¤ми соц≥уму (див. п≥дрозд. 1.1), визначалис¤ такими ≥ндикаторами, ¤к характеристики найближчого оточенн¤ ≥ взаЇмостосунк≥в в ньому, соц≥альний статус, соц≥альне самопочутт¤, на¤вн≥сть (в≥дсутн≥сть) в≥дчутт¤ безпеки в соц≥ум≥, ступень задоволеност≥ повс¤кденними умовами житт¤, самооц≥нка добробуту, прибутки, можливост≥ та структура витрат, умови житла, можливост≥ в≥дпочинку. Ќаведений перел≥к достатньо повно описуЇ соц≥альне здоров`¤ респондент≥в. —аме у соц≥альн≥й сфер≥ здоров`¤ засоби соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ дають найб≥льш повне у¤вленн¤ про стан справ ≥ практично не потребують додаткового ≥нструментар≥ю з арсеналу ≥нших наук.

1	2	3	4

Ќазва: ўо таке Уздоровий спос≥б житт¤Ф молод≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (5599 прочитано)