‘≥лософ≥¤ > ≈колог≥¤ та еколог≥чн≥ проблеми в ”крањн≥

≈колог≥¤ та еколог≥чн≥ проблеми в ”крањн≥

—лово еколог≥¤ походить в≥д грецьких "oikos" Ч осел¤ ≥ "logos"Ч вченн¤. ≈колог≥¤ Ч це наука про навколишнЇ середовище, оселю, людину, њњ взаЇмод≥ю ≥з цим середовищем ≥ шл¤хи забезпеченн¤ умов дл¤ њњ житт¤.

яка сьогодн≥ еколог≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥? як взаЇмод≥ють сусп≥льство ≥ природа в умовах Ќ“–? як≥ способи ≥ шл¤хи розв'¤занн¤ найгостр≥ших соц≥ально-еколог≥чних проблем в ”крањн≥?

¬провадженн¤ у виробництво найнов≥ших дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, по¤ва нових технолог≥й, енергоджерел ≥ матер≥ал≥в призвели до революц≥йних зм≥н у житт≥ сусп≥льства. Ћюдство вступило в епоху науково-техн≥чноњ революц≥њ, що посилило антропогенний вплив на природу. ÷ей вплив маЇ суперечливий характер. ” ньому перепл≥таютьс¤ позитивн≥ й негативн≥ ¤вища. « одного боку, вдосконаленн¤ технолог≥й ≥ зростанн¤ виробництва спри¤ють б≥льш повному задоволенню потреб людей, рац≥ональному користуванню природними ресурсами, зб≥льшенню виробництва продукт≥в харчуванн¤ ≥ т.≥н. « ≥ншого Ч забруднюЇтьс¤ природне середовище, знищуютьс¤ л≥си, посилюЇтьс¤ ероз≥¤ грунт≥в, випадають кислотн≥ дощ≥, зменшуЇтьс¤ озоновий шар земл≥, пог≥ршуЇтьс¤ стан здоров'¤ людей тощо.

«ростаюч≥ потреби сусп≥льства ≥ виробництва обумовлюють подальше прискоренн¤ темп≥в науково-техн≥чного прогресу. ÷≥лком зрозум≥ло, що чим вищий ≥сторичний етап розвитку сусп≥льства, тим б≥льшою м≥рою стан природного середовища детерм≥нуЇтьс¤ ц≥лепокладаючою людською д≥¤льн≥стю. ѕоглибленн¤ ≥ розширенн¤ масштаб≥в такоњ д≥¤льност≥ можуть призвести до глобальних суперечностей у розвитку цив≥л≥зац≥њ, ¤к≥ можна подолати лише шл¤хом проведенн¤ докор≥нних зм≥н у рамках розвитку самого сусп≥льства.

—учасна еколог≥чна ситуац≥¤ складалась стих≥йно в ход≥ д≥¤льност≥ людей, спр¤мованоњ на задоволенн¤ њхн≥х потреб. Ћюдина дос¤гла висот сучасноњ цив≥л≥зац≥њ завд¤ки тому, що пост≥йно зм≥нювала природу у в≥дпов≥дност≥ з≥ своњми ц≥л¤ми. Ћюди дос¤гали ц≥лей, на ¤к≥ розраховували, але одержували насл≥дки, ¤ких не чекали.

Ќауково-техн≥чна революц≥¤ зм≥нюЇ стосунки людини з природою, створюЇ нов≥ умови њњ ≥снуванн¤, пом≥тно впливаЇ на спос≥б њњ житт¤ ≥ прац≥. ¬икористовуючи сучасн≥ засоби виробництва, людство впливаЇ на природу в планетарному масштаб≥. –≥зке зб≥льшенн¤ масштаб≥в такого впливу загострило проблему передбаченн¤ насл≥дк≥в людськоњ д≥¤льност≥. ≈колог≥чне прогнозуванн¤ стало необх≥дною умовою оптим≥зац≥њ процесу взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи. “ому важливо мати еколого-економ≥чну оц≥нку науково-техн≥чного прогресу. ÷¤ суперечлив≥сть пов'¤зана з нер≥вном≥рн≥стю розвитку р≥зних галузей виробництва, науки ≥ техн≥ки. ѕодальше вдосконаленн¤ техн≥ки маЇ зд≥йснюватись ≥з врахуванн¤м њњ негативного впливу на стан природного середовища. ¬ умовах структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни, зам≥ни застар≥лоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ новими в≥дкриваютьс¤ широк≥ можливост≥ дл¤ пом≥тного зменшенн¤ негативного впливу виробничоњ д≥¤льност≥ на природу.

” сучасн≥й еколог≥чн≥й ситуац≥њ важливо при оц≥нц≥ економ≥чноњ ефективност≥ науково-техн≥чного прогресу враховувати еколог≥чн≥ насл≥дки впровадженн¤ новоњ техн≥ки, проводити комплексн≥ еколого-економ≥чн≥ експертизи новоњ техн≥ки. “ак≥й експертиз≥ мають п≥дл¤гати не т≥льки створен≥ техн≥ка ≥ технолог≥њ, а й техн≥чн≥ ≥дењ, розробки, проекти нових техн≥чних засоб≥в. —аме п≥д цим кутом зору розгл¤немо стан навколишнього середовища в ”крањн≥.

”крањна здобула статус незалежноњ держави ≥ вступила в новий ≥сторичний пер≥од свого розвитку. «а природними умовами вона Ї одн≥Їю з багатих крањн св≥ту, що даЇ п≥дстави з оптим≥змом дивитис¤ у майбутнЇ. “еритор≥¤ ”крањни займаЇ площу 60355 тис га. Ѕлизько 95% њњ територ≥њ Ч р≥внинна частина, а на долю г≥рських систем  арпат та  риму припадаЇ лише 5%. Ћ≥си займають 19% њњ територ≥њ.

–азом з тим ”крањна Ї одн≥Їю з найб≥льш неблагополучних в еколог≥чному в≥дношенн≥ крањн ™вропи. „ого варта лише одна „ј≈—! ÷е Ч результат непродуманоњ ≥ еколог≥чно необгрунтованоњ господарськоњ д≥¤льност≥ кер≥вних структур колишнього —–—–. јдже економ≥ка ”крањни формувалась без урахуванн¤ об'Їктивних потреб та ≥нтерес≥в њњ народу, в той час ¤к ф≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в зд≥йснювалось за залишковим принципом. ¬насл≥док цього њњ економ≥ка перенасичена х≥м≥чними, металург≥йними та г≥рничорудними виробництвами ≥з застар≥лими технолог≥¤ми ≥ значним руйн≥вним впливом на навколишнЇ середовище.

ƒеформована галузева структура виробництва спричинила деформовану його територ≥альну орган≥зац≥ю. ¬иникли г≥гантськ≥ центри надм≥рного зосередженн¤ промисловост≥, що характеризуютьс¤ високим антропогенним впливом на природне середовище. ÷е насамперед ƒонбас ≥ ѕридн≥пров'¤ Ч найб≥льш забруднен≥ рег≥они в ™вроп≥. ¬ даному рег≥он≥, а в≥н займаЇ 18% територ≥њ з 28% населенн¤ ”крањни, виробл¤Їтьс¤ 40% загального обс¤гу промисловоњ продукц≥њ.

√еограф≥чне положенн¤ ”крањни спри¤тливе у природно-ресурсному в≥дношенн≥. «а р≥зноман≥тн≥стю ≥ багатством м≥нерально-сировинноњ бази ”крањна може забезпечити збалансований розвиток базових галузей промисловост≥ ≥ агропромислового комплексу. ”крањна виробл¤Ї близько 5% св≥тового обс¤гу м≥неральноњ сировини. Ќа њњ територ≥њ розв≥дано близько 8 тис. родовищ майже 90 вид≥в корисних копалин. ѕотребують промислового освоЇнн¤ так≥ нов≥ види м≥неральноњ сировини, ¤к золото, пол≥метали, де¤к≥ р≥дк≥сн≥ метали (л≥т≥й, сканд≥й та ≥н.), алун≥ти, флюорити, абразивна сировина, апатити, фосфорити, цеол≥ти. Ѕагато родовищ зал¤гають у виг≥дних географ≥чних ≥ еколого-економ≥чних умовах, що п≥двищуЇ њхню ц≥нн≥сть.

«а запасами окремих корисних копалин ”крањна випереджаЇ так≥ розвинут≥ крањни, ¤к —Ўј,  анаду, јнгл≥ю, Ќ≥меччину та ≥нш≥. ÷е ставить њњ в р¤д крањн, ¤к≥ при дбайливому ставленн≥ до своњх надр можуть в основному забезпечити своњ потреби за рахунок власноњ сировини ≥ вийти дл¤ њњ реал≥зац≥њ на м≥жнародний р≥вень.

јле дл¤ цього потр≥бн≥ докор≥нн≥ зм≥ни в ставленн≥ до м≥нерально-сировинноњ бази нашоњ крањни. јдже поки що немаЇ ч≥ткого механ≥зму управл≥нн¤ ≥ необх≥дного державного нагл¤ду за використанн¤м та охороною надр, що призводить до безгосподарського ставленн¤ г≥рничовидобувних п≥дприЇмств до м≥неральноњ сировини та зростанн¤ њњ необгрунтованих втрат. Ќедосконал≥ технолог≥њ видобуванн¤ та переробки м≥неральноњ сировини, незадов≥льне вир≥шенн¤ питанн¤ комплексного освоЇнн¤ родовищ призводить до того, що в надрах залишаЇтьс¤ ≥ втрачаЇтьс¤: розв≥даних запас≥в нафти Ч 70%, солей Ч 50%, вуг≥лл¤ Ч 40%, метал≥в Ч 25%. ¬≥дходи видобутку ≥ переробки корисних копалин майже не використовуютьс¤ 6 народному господарств≥ ≥ займають при цьому дес¤тки тис¤ч гектар≥в с≥льськогосподарських уг≥дь, ускладнюючи еколог≥чну ситуац≥ю.

” складному стан≥ перебувають земельн≥ ресурси та грунти ”крањни. ѓњ земельний фонд (60,4 млн. га) характеризуЇтьс¤ високим р≥внем освоЇност≥. –озоран≥сть територ≥њ становить 56%, чого немаЇ в жодн≥й крањн≥ св≥ту. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ у —Ўј цей показник 27%, у ‘ранц≥њ Ч 42%, у ‘–Ќ Ч 33%. ¬ середньому на одного жител¤ ”крањни припадаЇ 0,81 га с≥льськогосподарських уг≥дь ≥ 0,65 га р≥лл≥. ¬исокий р≥вень розвитку продуктивних сил ≥ спри¤тлив≥ грунтово-кл≥матичн≥ умови дл¤ веденн¤ с≥льського господарства обумовили ≥нтенсивне використанн¤ земель. “≥льки 8% територ≥њ крањни перебуваЇ в природному стан≥. ÷е болота, озера, г≥рськ≥ масиви, покрит≥ ≥ непокрит≥ л≥сом. ¬ ”крањн≥ вс≥ придатн≥ дл¤ ≥нтенсивного землекористуванн¤ територ≥њ вже введен≥ в р≥зн≥ сфери господарськоњ д≥¤льност≥.

ќдночасно мають м≥сце значн≥ втрати уг≥дь ≥ в≥дведенн¤ земель дл¤ нес≥льськогосподарських потреб. «а 1981-1990 pp. дл¤ державних ≥ громадських потреб в≥дведено 360,5 тис. га земель, в тому числ≥ 117,4 тис. га с≥льськогосподарських уг≥дь, з них 67,3 тис. га р≥лл≥. Ќа зм≥ну земель, що вибули з об≥гу, освоювались м≥сц¤ розкорчованих багатор≥чних насаджень, с≥нокоси, пасовища, осушен≥ заболочен≥ ≥ перезволожен≥ уг≥дд¤, рекультивован≥ територ≥њ. як≥сний склад орних земель при цьому пог≥ршивс¤, тому що з об≥гу були виведен≥ б≥льш родюч≥ земл≥.

¬насл≥док екстенсивного розвитку с≥льського ≥ л≥сового господарства, водних ≥ х≥м≥чних мел≥орац≥й в≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсивний розвиток ероз≥йних процес≥в, ущ≥льненн¤ орного шару грунту, зниженн¤ його родючост≥, ослабленн¤ ст≥йкост≥ природних ландшафт≥в ”крањни. —тан грунт≥в у ц≥лому дос¤г критичного ≥ перебуваЇ на гран≥ виснаженн¤. ÷е зумовлено тривалим екстенсивним використанн¤м земельних уг≥дь, ≥ особливо р≥лл≥, що не компенсувалос¤ р≥внозначними заходами з в≥дтворенн¤ родючост≥ грунт≥в.

¬насл≥док нерац≥онального застосуванн¤ засоб≥в х≥м≥зац≥њ с≥льського господарства в грунтах накопичуютьс¤ залишки м≥неральних добрив ≥ пестицид≥в. ўороку використовуЇтьс¤ понад 4 млн. т м≥неральних добрив, що в перерахунку надушу населенн¤ становить майже 85 кг. Ќин≥ в ”крањн≥ забезпечен≥сть складськими прим≥щенн¤ми дл¤ збер≥ганн¤ добрив становить 54% в≥д потреби. ¬ останн≥ роки нам≥тилась тенденц≥¤ до зменшенн¤ застосуванн¤ х≥м≥чних ≥ зростанн¤ б≥олог≥чних засоб≥в захисту рослин.

јнал≥з стану земельних ресурс≥в показуЇ, що в результат≥ ≥нтенсиф≥кац≥њ землеробства ≥ безконтрольного застосуванн¤ засоб≥в х≥м≥зац≥њ ¤к≥сть грунт≥в пост≥йно пог≥ршуЇтьс¤, а родюч≥сть њх знижуЇтьс¤. ¬ цих умовах необх≥дно реально забезпечити ≥снуванн¤ р≥зних форм власност≥ на землю, звести розоран≥сть територ≥њ ”крањни до еколог≥чно обгрунтованих норм, зд≥йснити випуск с≥льськогосподарських машин, ¤к≥ б не переущ≥льнювали грунти, впровадити нов≥ нормативи в≥дведенн¤ земель дл¤ нес≥льськогосподарських потреб.

¬елике занепокоЇнн¤ викликаЇ стан водних ресурс≥в та способи њхнього використанн¤. ÷е насамперед води р≥к, озер, бол≥т, ставк≥в, водосховищ та п≥дземн≥ води. Ќа п≥вдн≥ ”крањна омиваЇтьс¤ водами „орного ≥ јзовського мор≥в. ¬ ”крањн≥ прот≥каЇ понад 22 тис. р≥чок загальною довжиною б≥льш ¤к 170 тис. км. ќсновн≥ запаси води знаход¤тьс¤ в п≥вн≥чн≥й ≥ п≥вн≥чно-зах≥дн≥й частин≥, а в п≥вденних област¤х води не вистачаЇ. « метою б≥льш над≥йного забезпеченн¤ водою маловодних рег≥он≥в виконано значн≥ роботи з регулюванн¤ стоку р≥чок, на ¤ких створено 1087 водосховищ, зроблено близько 28 тис. ставк≥в, 7 великих канал≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ≈колог≥¤ та еколог≥чн≥ проблеми в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (19328 прочитано)