‘≥лософ≥¤ > ≈колог≥¤ та еколог≥чн≥ проблеми в ”крањн≥

ƒемограф≥чна пол≥тика Ч система спец≥альних заход≥в, спр¤мованих на дос¤гненн¤ у майбутньому бажаного дл¤ сусп≥льства типу або р≥вн¤ в≥дтворенн¤ населенн¤. Ќайб≥льш в≥дчутно можна впливати на динам≥ку в≥дтворенн¤ населенн¤ ≥ на демограф≥чну ситуац≥ю через регулюванн¤ або через вплив з боку держави на р≥вень народжуваност≥.

¬≥д чого залежить р≥вень народжуваност≥ (у держав≥, у певному рег≥он≥, населеному пункт≥)? ћожна вид≥лити дес¤тки фактор≥в. ќсь найважлив≥ш≥ серед них.

1. ƒемограф≥чний. ¬раховуЇтьс¤ на¤вн≥сть в≥дпов≥дноњ пропорц≥њ сп≥вв≥дношенн¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок на певн≥й територ≥њ.

2. ≈коном≥чний. ћова йде про р≥вень економ≥чного розвитку держави, рег≥ону, с≥м'њ.

3. ћедичний. Ѕеретьс¤ до уваги р≥вень здоров'¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, на¤вн≥сть в≥дпов≥дних медичних заклад≥в генетичних консультац≥й тощо.

4. —оц≥альний. ¬изначаЇтьс¤ р≥вень ≥ умови житт¤ людей, на¤вн≥сть системи охорони здоров'¤ населенн¤, житла, дит¤чих дошк≥льних заклад≥в, шк≥л, розвинутоњ ≥нфраструктури сусп≥льства.

5. ѕравовий. –озгл¤даЇтьс¤ р≥вень певного законодавчого захисту с≥м'њ, матер≥ ≥ дитини.

6. ѕсихолог≥чний. јнал≥зуютьс¤ особливост≥ ставленн¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок Ч потенц≥йних батьк≥в до норми народжуваност≥ у с≥м'њ з урахуванн¤м особливостей њхньоњ псих≥ки, ситуац≥њ в с≥м'њ.

7. ≈тичний. «важаЇтьс¤ на ставленн¤ батьк≥в до д≥тей, до к≥лькост≥ њх у с≥м'њ, на на¤вн≥сть чи в≥дсутн≥сть допомоги з боку бабусь ≥ д≥дус≥в у догл¤д≥ та вихованн≥ онук≥в, вир≥шенн¤ ≥нших питань, що спираютьс¤ не т≥льки на почутт¤, а й на в≥дпов≥дн≥ норми морал≥.

8. ≈колог≥чний. ¬раховуЇтьс¤ стан навколишнього середовища, ¤кий безпосередньо впливаЇ на р≥вень народжуваност≥ у тому чи ≥ншому рег≥он≥. ќсобливо гостро це в≥дчуваЇ населенн¤  ињвськоњ, ∆итомирськоњ, „ерн≥г≥вськоњ та ≥нших областей ”крањни, ¤к≥ зазнали значного рад≥оактивного забрудненн¤ внасл≥док авар≥њ на „ј≈— у 1986 p.

9. “ип культури, традиц≥њ. ƒобре в≥домо, що в ”збекистан≥, “уркмен≥њ, де¤ких ≥нших крањнах вважаЇтьс¤ нормою, коли у с≥м'њ народжуЇтьс¤ 6-8-10 д≥тей. ¬одночас у великих Ївропейських м≥стах, ≥ зокрема в  иЇв≥, ц¤ норма Ч одна-дв≥ дитини.

Ќазван≥ фактори не Ї однор¤дними або однопор¤дковими. ќкрем≥ з них мають ≥нтегративний характер, наприклад, соц≥альний, психолог≥чний, етичний, еколог≥чний. ¬они взаЇмопов'¤зан≥ ≥ вид≥л¤ти њх можна лише умовно, технолог≥чно.

¬ останн≥ дес¤тир≥чч¤ в ”крањн≥, ¤к ≥ в усьому цив≥л≥зованому св≥т≥, спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зниженн¤ народжуваност≥. Ќа територ≥њ колишнього —–—– у 1965-1966 роках на 100 ж≥нок репродуктивного в≥ку припадало 246 народжень. ” 1980Ч1981 роках Ч 224. ” 1988 Ч 245. ј дл¤ забезпеченн¤ розширеного в≥дтворенн¤ населенн¤ потр≥бно 260Ч270 народжень. “акий р≥вень народжуваност≥ у кращому випадку лише забезпечуЇ зам≥ну покол≥нь, але не зростанн¤ к≥лькост≥ населенн¤. ќстанн≥ми роками в ”крањн≥ к≥льк≥сть населенн¤ нав≥ть знижуЇтьс¤. ’арактерно, що це в≥дбуваЇтьс¤ паралельно з помолодшанн¤м мам. ” 1959Ч1960 роках найб≥льша к≥льк≥сть д≥тей, народжених ж≥нками у в≥ц≥ в≥д 20 до 34 рок≥в, у 1990 Ч в≥д 15 до 29 рок≥в. ÷е дещо небезпечна тенденц≥¤ дл¤ держави ≥ дл¤ нац≥њ.

” чому причини зниженн¤ народжуваност≥ у багатьох крањнах св≥ту? ÷е гостре питанн¤ привертаЇ увагу демограф≥в, ур¤довц≥в ≥ пол≥тик≥в. ј ¤кщо брати до уваги нер≥вном≥рн≥сть зниженн¤ народжуваност≥ у р≥зних рег≥онах св≥ту або у таких супер≥мпер≥¤х, ¤кою був колишн≥й –ад¤нський —оюз, то стаЇ зрозум≥лим, що де¤ким "великим" нац≥¤м у перспектив≥ загрожуЇ зникненн¤. ≤ це не може не турбувати пров≥дних ≥деолог≥в державних нац≥й, вони про¤вл¤ють велику увагу до к≥льк≥сного складу своЇњ нац≥њ.

якими засобами забезпечуЇтьс¤ статус к≥льк≥сно великоњ нац≥њ Ч це окреме ≥ дуже складне питанн¤. Ќайрозумн≥ший ≥ гуман≥стичний шл¤х Ч створенн¤ ¤к у межах держави, так ≥ за њњ межами умов дл¤ розширеного в≥дтворенн¤, розвиток економ≥ки, спр¤мованоњ на максимальне задоволенн¤ потреб людини, припиненн¤ воЇн, скороченн¤ виробництва зброњ, турбота про охорону здоров'¤ людей та збереженн¤ навколишнього середовища ≥ т. ≥н. јле це, так би мовити, теоретично. ѕрактично р≥зн≥ нац≥њ, а точн≥ше р≥зн≥ пол≥тичн≥ л≥дери вир≥шують його по-своЇму залежно в≥д ситуац≥њ. “ут ≥ фальсиф≥кац≥њ перепису населенн¤ та реЇстрац≥њ народжених, ≥ геноцид, ≥ знищенн¤ ≥нших народ≥в, ≥ переселенн¤, ≥ асим≥л¤ц≥¤, ¤к це було з боку рос≥йського царського, а пот≥м рад¤нського ур¤ду щодо украњнц≥в, латиш≥в, литовц≥в, казах≥в, чеченц≥в, татар тощо. “ому за таким, здавалос¤ б, простим, дел≥катним ≥ глибоко ≥нтимним питанн¤м, ¤к к≥льк≥сть народжених у с≥м'њ д≥тей постають справд≥ надзвичайно серйозн≥ проблеми майбутнього ≥ нац≥й, ≥ рас, ≥ людства. —аме тут сьогодн≥ ф≥лософський ≥ пол≥тичний вим≥ри проблем.

” чому вбачають причини зниженн¤ народжуваност≥ демографи? « цього питанн¤ Ї к≥лька концепц≥й: 1) теор≥¤ "перешкод"; 2) теор≥¤ зм≥ни ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й; 3) теор≥¤ вит≥сненн¤ потреби у д≥т¤х;

4) ≥нтегративна теор≥¤ або теор≥¤ народжуваност≥ ¤к адаптивноњ реакц≥њ с≥м'њ до вс≥Їњ сукупност≥ умов житт¤ людей.

≤сторично перша Ч теор≥¤ "перешкод" виходить ≥з того, що люд¤м, насамперед молодим люд¤м, ≥ особливо д≥вчатам, ж≥нкам, нема коли народжувати ≥ догл¤дати д≥тей. ƒо 17 рок≥в вони навчаютьс¤ в школ≥, пот≥м Ч у вуз≥. ѕот≥м Ч прац¤ нар≥вн≥ з чолов≥ками, бо чолов≥к або батьки не спроможн≥ забезпечити њх необх≥дними засобами ≥снуванн¤; великими перешкодами на шл¤ху зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ народжених д≥тей Ї незабезпечен≥сть молодоњ с≥м'њ житлом, побутов≥ труднощ≥: житт¤ у гуртожитку або з батьками, черги в магазинах, в≥дсутн≥сть кошт≥в на од¤г, взутт¤ дл¤ дитини, на необх≥дн≥ мебл≥, побутову техн≥ку тощо.

” 70-т≥ роки XX ст. ц¤ теор≥¤ вважалась загальновизнаною. ” 90-т≥ роки демографи д≥йшли висновку, що ц≥ "перешкоди" впливають на р≥вень народжуваност≥ не пр¤мо, а опосередковано, через формуванн¤ ц≥л≥сноњ системи потреб, ≥нтерес≥в, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й. ћайже кожний ≥з нас знаЇ молод≥ пари, забезпечен≥ практично вс≥м необх≥дним, ¤к≥ мають лише одну дитину. Ќа п≥дстав≥ цього демографи вважають, що сучасний р≥вень народжуваност≥ майже повн≥стю залежить в≥д зниженн¤ р≥вн¤ потреб у д≥т¤х. ”же сьогодн≥ Ї частина с≥мей, ¤к≥ зовс≥м не в≥дчувають потреби у д≥т¤х, ≥ демографи не виключають, що з часом ситуац≥¤ в цьому план≥ може пог≥ршуватись ≥ надал≥. „ому так? ” кожноњ людини чи с≥м'њ Ї ц≥ла система потреб, у тому числ≥ потреба у д≥т¤х. ” кожноњ людини Ї певна система загальних у¤влень про те, ¤к вона маЇ жити, ¤кими мають бути њњ квартира, мебл≥, од¤г, побутова техн≥ка, харчуванн¤ тощо. ” тому числ≥ ≥ ск≥льки вона хоче мати д≥тей. як≥ б матер≥альн≥ умови не створювало сусп≥льство дл¤ певноњ с≥м'њ, але ¤кщо у нењ нема потреби у 2-3-4 д≥т¤х, вона н≥коли не погодитьс¤ мати другу дитину.

“аким чином, на¤вн≥ матер≥альн≥ умови впливають на р≥вень народжуваност≥, але не пр¤мо, а через формуванн¤ загальних у¤влень у сусп≥льств≥ про "ц≥нност≥ житт¤", через формуванн¤ оптимального або престижного "образу с≥м'њ". «вичайно, до таких висновк≥в необх≥дно ставитись критично: це лише одна з концепц≥й, можуть бути й ≥нш≥ ситуац≥њ.

јвтори концепц≥њ зменшенн¤ "потреби у д≥т¤х" (демографи Ћ.™.ƒарський, ¬.ј.Ѕелова, надал≥ ѓхн≥ ≥дењ розвивали ¬.ј.Ѕорисов, ј.√.јнтонов та ≥нш≥) в≥дстоювали такий п≥дх≥д ще у 70-т≥ роки XX ст. —воњ висновки вони робили на п≥дстав≥ того, що у минулому потреба у велик≥й к≥лькост≥ д≥тей по¤снювалась високою економ≥чною ≥ соц≥альною вигодою. Ѕагато д≥тей Ч багато пом≥чник≥в, батькам на старост≥ над≥йний притулок. Ѕагатод≥тна с≥м'¤ ставала фортецею, розроставс¤ р≥д, посилювавс¤ вплив роду у населеному пункт≥. ≤ д≥т¤м ≥з цих с≥мей було легше жити, вони допомагали одне одному. ” сучасних умовах багатод≥тна с≥м'¤ перестаЇ бути економ≥чно ≥ соц≥альне виг≥дною, а це означаЇ, що вона перестаЇ бути ≥ привабливою.

¬ажливо звернути увагу на таку обставину. «давалос¤ б, що зам≥на теор≥њ "перешкод" теор≥Їю "зменшенн¤ потреби у д≥т¤х" Ч це лише ≥нтелектуальна розвага тих, кого ц≥кавл¤ть так≥ проблеми, ≥ все це не стосуЇтьс¤ кожного з нас. ќднак зам≥на одн≥Їњ системи погл¤д≥в ≥ншою призводить до зм≥ни ор≥Їнтир≥в подальшого розвитку сусп≥льства, до зм≥ни пол≥тики. якщо автори теор≥њ "перешкод" вбачають шл¤х до п≥двищенн¤ р≥вн¤ народжуваност≥ у п≥двищенн≥ р≥вн¤ забезпеченн¤ молодих с≥мей матер≥альними благами (житлом, в≥дпусткою, умовами дл¤ догл¤ду за дитиною тощо), тобто у зн¤тт≥ "перешкод", то саме так≥ рекомендац≥њ вони дають ур¤ду ≥ пол≥тикам. ≤ саме тут брала св≥й початок декларована пол≥тика турботи  ѕ–— ≥ ур¤ду —–—– про молодь.

јвтори ≥ прихильники теор≥њ "зниженн¤ потреб у д≥т¤х" в ц≥лому не заперечують необх≥дност≥ пол≥пшенн¤ умов житт¤ людей, ≥ зокрема молодих с≥мей, але головний стимул впливу на народжуван≥сть вбачають у наданн≥ вс≥х умов насамперед тим, у кого уже Ї висока потреба у д≥т¤х. “ому важливо на р≥вн≥ держави вживати вс≥х заход≥в щодо наданн¤ п≥льг, р≥зних заохочень саме тим с≥м'¤м, у ¤ких уже Ї 4-5 д≥тей. —аме тут початок пол≥тики моральноњ, правовоњ ≥ матер≥альноњ п≥дтримки "матер≥в-героњнь", наданн¤ лег≥тимност≥ матер¤м, ¤к≥ н≥коли не були одружен≥. јдже у часи “.Ўевченка вважалось ганьбою дл¤ д≥вчини ≥ њњ батьк≥в народженн¤ дитини поза шлюбом. „асто таких дочок батьки виган¤ли з дому: так жорстко захищалась цнотлив≥сть, генетична ≥ моральна чистота с≥м'њ, роду ≥ нац≥њ. –ад¤нська держава, проголосивши мат≥р-одиночку майже героњнею, практично не ст≥льки турбувалась про житт¤ таких ж≥нок, ск≥льки ≥гнорувала моральн≥сть, чистоту такоњ св¤тоњ справи, ¤к народженн¤ дитини. ƒо реч≥, рад¤нську державу мало турбувало питанн¤, ¤ким буде житт¤ дитини матер≥-одиночки. ƒержав≥ потр≥бна була велика к≥льк≥сть населенн¤: чолов≥ки Ч дл¤ арм≥њ, охорони г≥гантських кордон≥в, веденн¤ воЇн, освоЇнн¤ ц≥лини, сиб≥рських простор≥в, п≥вн≥чних район≥в, ж≥нки Ч дл¤ чолов≥к≥в, дл¤ народженн¤ д≥тей. ƒо реч≥, питанн¤ ставилось лише про њхнЇ народженн¤. ј чи будуть вони щасливими, то уже питанн¤ самих д≥тей. ” цьому питанн≥ б≥льш зрозум≥лою Ї позиц≥¤ церкви, ¤ка засуджуЇ народженн¤ позашлюбних д≥тей. ’оча в ц≥лому це дуже складна проблема. ≤ автори прагнуть не ст≥льки засудити матер≥в-одиночок, рад¤нську державу, њњ недолугу демограф≥чну пол≥тику, спираючись на ¤ку вона прагнула забезпечити необх≥дний р≥вень в≥дтворенн¤ населенн¤ ≥ своЇ м≥сце у св≥т≥, ск≥льки привернути увагу студент≥в Ч майбутн≥х фах≥вц≥в, пол≥тик≥в, ур¤довц≥в до ц≥Їњ складноњ проблеми, њњ багатовим≥рност≥ ≥ невир≥шеност≥.

1	2	3	4

Ќазва: ≈колог≥¤ та еколог≥чн≥ проблеми в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (19328 прочитано)