‘≥нанси > ƒ≥¤льн≥сть орган≥зац≥й на ф≥нансовому ринку

ƒ≥¤льн≥сть орган≥зац≥й на ф≥нансовому ринку

1. —утн≥сть ≥ види ф≥нансових ринк≥в

ќр≥Їнтац≥¤ на альтернативн≥ витрати в ход≥ обірунтуванн¤ ф≥нансових р≥шень перетворюЇ п≥дприЇмство у в≥дкриту ф≥нансову систему. ≈фективн≥сть його д≥¤льност≥ визначаЇтьс¤ не т≥льки станом виробничого чи потенц≥алу квал≥ф≥кац≥Їю роб≥тник≥в, але ≥ такими зовн≥шн≥ми факторами ¤к р≥вень процентноњ ставки, темпи ≥нфл¤ц≥њ, загальний стан економ≥ки крањни, а також стан св≥товоњ економ≥ки. ” своњй повс¤кденн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмству пост≥йно приходитьс¤ в≥дчувати присутн≥сть ще одного економ≥чного суб'Їкта кр≥м своњх покупц≥в, постачальник≥в, орган≥в держрегулюванн¤ ≥ т.п.. ÷им суб'Їктом Ї ринок, що робить вир≥шальне вплив на вс≥ аспекти роботи п≥дприЇмства: постачанн¤, виробництво, збут, у тому числ≥ ≥ на його ф≥нанси. ѕопит на продукц≥ю п≥дприЇмства знаходить висв≥тленн¤ в ц≥нах, по ¤ких вона може бути продана. –инкова ц≥на Ї ор≥Їнтиром при формуванн≥ виробничоњ програми п≥дприЇмства Ц продавати продукц≥ю за ц≥ною нижче ринковоњ означаЇ зб≥льшенн¤ його альтернативних витрат, намагатис¤ продати њњ дорожче даремно. јналог≥чним образом обстоњть ситуац≥¤ з ус≥ма факторами виробництва: матер≥альними ресурсами, устаткуванн¤м, робочою силою. ƒл¤ кожного з них ≥снуЇ в≥дпов≥дний ринок, на ¤кому концентруЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про попит та пропозиц≥ю на даний ресурс ≥ формуЇтьс¤ його ц≥на.

‘≥нансов≥ ресурси чи кап≥тал Ї таким же виробничим фактором ¤к сировина чи основн≥ фонди. ƒл¤ дос¤гненн¤ своЇњ основноњ мети Ц зб≥льшенн¤ багатства власник≥в Ц п≥дприЇмству пост≥йно приходитьс¤ вишукувати нов≥ можливост≥ дох≥дного вкладенн¤ своњх актив≥в. ƒуже часто прийн¤т≥ п≥дприЇмством ≥нвестиц≥йн≥ проекти вимагають залученн¤ додаткового кап≥талу. ” випадку недостатност≥ внутр≥шн≥х ресурс≥в (чистого прибутку й амортизац≥њ) п≥дприЇмство може придбати в≥дсутн≥й йому кап≥тал на ф≥нансовому ринку. ÷≥ною приваблюваного кап≥талу буде доход, виплачуваний п≥дприЇмством ≥нвестору (банк≥вський в≥дсоток, купонна ставка по обл≥гац≥¤х, див≥денди по акц≥¤х ≥ т.п.). ѕ≥дприЇмство може виступати на ф≥нансовому ринку не т≥льки ¤к покупець, але ≥ ¤к продавець. ” випадку, ¤кщо в нього маЇтьс¤ надлишковий власний оборотний кап≥тал ≥ в≥дсутн≥ ≥нвестиц≥йн≥ можливост≥, здатн≥ принести йому прийн¤тну ставку доходу, п≥дприЇмство може зд≥йснити ф≥нансов≥ вкладенн¤ Ц придбати ц≥нн≥ чи папери розм≥стити в≥льн≥ засоби на банк≥вському депозит≥. “им самим воно спробуЇ хоча б частково в≥дшкодувати альтернативн≥ витрати волод≥нн¤ коштами.  упуючи ц≥нн≥ папери ≥нших ем≥тент≥в, п≥дприЇмство продаЇ њм св≥й тимчасово в≥льний кап≥тал. …ого ц≥ною в цьому випадку знов-таки виступаЇ ставка доходу, виплачувана по ф≥нансових вкладенн¤х, що здобуваютьс¤.

‘≥нансов≥ ринки зд≥йснюють практично вс≥ т≥ ж функц≥њ, що ≥ њхн≥ товарно-сировинн≥ аналоги Ц вони забезпечують учасник≥в ус≥Їю необх≥дною ≥нформац≥Їю про попит та пропозиц≥ю на ресурси ≥ формують ринков≥ ц≥ни цих ресурс≥в. –еал≥зац≥¤ цих функц≥й дозвол¤Ї ф≥нансовим ринкам створювати можливост≥ вибору дл¤ споживач≥в, спри¤ти керуванню ризиками, впливати на керуванн¤ компан≥¤ми. ”насл≥док великоњ розмањтост≥ вид≥в ≥ форм р≥зних ф≥нансових ≥нструмент≥в, а також способ≥в торг≥вл≥ ними, ≥снують р≥зн≥ ф≥нансов≥ ринки. ѓх можна класиф≥кувати по дек≥лькох ознаках. ” залежност≥ в≥д тривалост≥ наданих ресурс≥в розр≥зн¤ють ринки довгострокового ≥ короткострокового кап≥тал≥в. ¬ останньому випадку звичайно говор¤ть про грошов≥ ринки, на них пол¤гають угоди терм≥ном до 1 року. √рошов≥ ринки п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на кредитн≥ ≥ валютн≥ ринки. Ќа кредитних ринках п≥дприЇмства ≥ банки можуть одержати короткостроков≥ позички. ѕ≥дприЇмства звичайно кредитуютьс¤ в комерц≥йних банках. —ам≥ банки залучають короткостроковий кап≥тал на ринку м≥жбанк≥вського кредиту. «агальновизнаним у св≥т≥ ор≥Їнтиром ц≥ни на такого роду кредити служить ставка пропозиц≥њ на Ћондонському м≥жбанк≥вському ринку (LIBOR).

ƒо грошових ринк≥в можуть бути в≥днесен≥ також операц≥њ по покупц≥ ≥ продажу короткострокових ф≥нансових ≥нструмент≥в Ц вексел≥в, казначейських зобов'¤зань ≥ обл≥гац≥й ≥ под≥бних њм ц≥нних папер≥в. як правило в такий спос≥б залучають кап≥тал ур¤ду ≥ велик≥ банки, дл¤ п≥дприЇмств вони служать ≥нструментом короткострокових ф≥нансових вкладень. Ќайб≥льш в≥домим ≥нструментом такого роду Ї 3-х ≥ 6-м≥с¤чн≥ вексел≥  азначейства —Ўј. 23 березн¤ 2000 року ставка виплачуваного по них доходу склала в≥дпов≥дно 5,9% ≥ 6,1% р≥чних.

≈м≥с≥¤ короткострокових корпоративних обл≥гац≥й також маЇ поширенн¤ в розвитих крањнах. ќднак до такого способу придбанн¤ короткострокового кап≥талу звичайно приб≥гають т≥льки найб≥льш велик≥ компан≥њ, дл¤ ¤ких витрати ем≥с≥њ мають незначну питому вагу в пор≥вн¤нн≥ з обс¤гом приваблюваних ресурс≥в. ƒл¤ б≥льшост≥ середн≥х ≥ невеликих п≥дприЇмств короткостроковий банк≥вський кредит обходитьс¤ дешевше.

Ќа валютних ринках зд≥йснюЇтьс¤ куп≥вл¤-продаж великих парт≥й ≥ноземноњ валюти. Ѕезпосередн≥ми учасниками таких ринк≥в Ї в основному банки, що мають в≥дпов≥дну л≥ценз≥ю ÷Ѕ. ѕри цьому вони можуть виконувати дорученн¤ своњх кл≥Їнт≥в (п≥дприЇмств) по чи покупц≥ продажу валюти в зв'¤зку з виконанн¤м п≥дприЇмствами зовн≥шньоеконом≥чних контракт≥в. « ≥ншого боку, банки-учасники валютного ринку можуть зд≥йснювати в≥д свого ≥мен≥ велик≥ спекул¤тивн≥ операц≥њ з ≥ноземною валютою з метою одержанн¤ доходу. ўодн¤ центральн≥ банки встановлюють оф≥ц≥йн≥ курси нац≥ональних валют. Ќа валютних ринках визначаютьс¤ курси УспотФ ≥ УфорвардФ. —пот-курс в≥дбиваЇ ц≥ну валюти при њњ негайн≥й куп≥вл≥-продажу. ‘орвардн≥ курси показують њњ оч≥кувану варт≥сть через 1, 3 м≥с¤ц≥ ≥ через 1 р≥к.

–инки довгострокового кап≥талу можна розд≥лити на банк≥вський ≥ фондовий. Ќа банк≥вському ринку п≥дприЇмство може одержати довгостроковий кредит. “ака форма кредитуванн¤ не маЇ дуже широкого поширенн¤ в наш≥й крањн≥. јктивна участь банк≥в у формуванн≥ довгострокового кап≥талу п≥дприЇмств спостер≥гаЇтьс¤ в основному в япон≥њ ≥ Ќ≥меччин≥. ¬ ≥нших розвитих крањнах комерц≥йн≥ банки займаютьс¤ в основному короткостроковим кредитуванн¤м своњх кл≥Їнт≥в. ≤нвестиц≥йн≥ банки (наприклад Morgan Stanley чи Merrill Lynch) надають п≥дприЇмствам допомогу в розм≥щенн≥ довгострокових ц≥нних папер≥в ≥ консультують њх з питань довгострокових ≥нвестиц≥й ≥ њхнього ф≥нансуванн¤. ќсновн≥ операц≥њ таких банк≥в зд≥йснюютьс¤ ними на фондових ринках, а не в сфер≥ пр¤мого кредитуванн¤ п≥дприЇмств. ‘ондовий ринок у даний час став основним джерелом довгострокового кап≥талу дл¤ п≥дприЇмств. ѕо видах приваблюваного кап≥талу його можна розд≥лити на ринок власного ≥ позикового довгострокового кап≥талу, а також ринок г≥бридних ≥нструмент≥в ( щосполучають у соб≥ властивост≥ ¤к власного так ≥ позикового кап≥тал≥в). ѕо зм≥сту чинених на ньому угод вид≥л¤ють первинний ≥ вторинний фондовий ринок. ѕо способ≥ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ розр≥зн¤ють орган≥зований ≥ неорган≥зований (over the counter Ц Учерез прилавокФ) ринки. ” залежност≥ в≥д особливостей ≥нструмент≥в, що звертаютьс¤ на ринку, можна вид≥лити ринки основних ≥ пох≥дних (дериватив≥в) ц≥нних папер≥в.

ѕриведена класиф≥кац≥¤ не Ї вичерпноњ ≥ безперечноњ. Ќаприклад, досить часто п≥д фондовим ринком розум≥ють торг≥влю т≥льки акц≥¤ми п≥дприЇмств, розгл¤даючи ринки чи обл≥гац≥й дериватив≥в ¤к самост≥йн≥ форми торг≥вл≥. ” даному контекст≥ об'Їднанн¤ р≥зноман≥тних ф≥нансових ≥нструмент≥в п≥д рубрикою Уфондовий ринокФ порозум≥ваЇтьс¤ насамперед тим, що за допомогою цих ≥нструмент≥в п≥дприЇмство одержуЇ можлив≥сть придбати ф≥нансов≥ чи ресурси фонди (funds), а також застрахувати себе в≥д можливих неспри¤тливих зм≥н ц≥н на ц≥ ≥нструменти. ≤снуЇ значна под≥бн≥сть у способах оц≥нки цих ≥нструмент≥в, правилах торг≥вл≥ ними, визначенн¤ њхньоњ прибутковост≥ ≥ т.п. ”с≥ ц≥ обставини представл¤ютьс¤ достатньою п≥дставою дл¤ сп≥льного розгл¤ду вищезгаданих ф≥нансових ≥нструмент≥в.

«алученн¤ власного кап≥талу зд≥йснюЇтьс¤ п≥дприЇмством шл¤хом ем≥с≥њ звичайних ≥ прив≥лейованих акц≥й. —трого говор¤чи, прив≥лейован≥ акц≥њ Ї де¤кою м≥рою г≥бридним ≥нструментом, тому що права, надан≥ њх власникам, багато в чому аналог≥чн≥ правам кредитор≥в: звичайно розм≥р виплачуваних по них див≥денд≥в ф≥ксуЇтьс¤; виплата див≥денд≥в виробл¤Їтьс¤ в переважному пор¤дку стосовно див≥денд≥в по звичайних акц≥¤х; власники прив≥лейованих акц≥й не мають права голосу на зборах акц≥онер≥в. “ому при розрахунку найважлив≥ших ф≥нансових показник≥в (наприклад, ц≥ни кап≥талу), прив≥лейован≥ акц≥њ розгл¤даютьс¤ окремо в≥д звичайних. «алученн¤ нового акц≥онерного кап≥талу в≥дбуваЇтьс¤ на так званих первинних фондових ринках, на ¤ких акц≥њ продаютьс¤ самим п≥дприЇмством (чи його представниками). √рош≥ в≥д реал≥зац≥њ акц≥й формують статутний кап≥тал п≥дприЇмства. ƒана процедура називаЇтьс¤ перв≥сним розм≥щенн¤м (initial public offering Ц IPO). ќднак найб≥льший обс¤г угод з ц≥нними паперами виробл¤Їтьс¤ на вторинному ринку, де зд≥йснюЇтьс¤ Успекул¤ц≥¤Ф ними.

«давалос¤ б дл¤ п≥дприЇмств вторинний ринок не представл¤Ї н≥¤кого ≥нтересу, тому що в≥н не забезпечуЇ йому грошових приплив≥в. Ќасправд≥ на¤вн≥сть вторинного Успекул¤тивногоФ ринку Ї абсолютною необх≥дн≥стю дл¤ нормального функц≥онуванн¤ первинного ринку акц≥й. «а законом ≥нвестор не може повернути п≥дприЇмству-ем≥тенту куплен≥ в нього ран≥ше акц≥њ ≥ зажадати назад сплачен≥ за них грош≥. ƒл¤ нього Їдиною можлив≥стю позбутис¤ в≥д непотр≥бними папер≥в, що стали, Ї њхн≥й перепродаж на вторинному ринку. якщо такий Ї в≥дсутн≥м чи зд≥йсненн¤ угод на ньому утруднено (нел≥кв≥дний чи низькол≥кв≥дний ринок), то ≥нвестор просто не стане купувати в≥дпов≥дн≥ акц≥њ в процес≥ њхн≥й IPO. Ќе менш важливою функц≥Їю вторинного ринку Ї регул¤рне котируванн¤ ринкових ц≥н на акц≥њ, що звертаютьс¤. „и р≥ст зниженн¤ ринкового курсу Ї в остаточному п≥дсумку найважлив≥шою оц≥нкою ефективност≥ роботи п≥дприЇмства.  ер≥вництво п≥дприЇмства не може дозволити соб≥ розкош≥ УзабутиФ про цього посла первинного розм≥щенн¤ акц≥й. ” противному випадку вх≥д даноњ компан≥њ на ф≥нансов≥ ринки буде наглухо закритий, ¤кщо т≥льки њњ власники вчасно не закриють вх≥д у саму компан≥ю над м≥ру УзабудькуватимФ менеджерам.

1	2	3	4

Ќазва: ƒ≥¤льн≥сть орган≥зац≥й на ф≥нансовому ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4473 прочитано)