‘≥нанси > ƒ≥¤льн≥сть орган≥зац≥й на ф≥нансовому ринку

“аким чином, дл¤ того щоб УдогодитиФ власникам п≥дприЇмства, менеджери повинн≥ пост≥йно в≥дшукувати найб≥льш високоприбутков≥ напр¤мки ≥нвестуванн¤ кап≥талу, обірунтовувати ≥ реал≥зовувати в≥дпов≥дн≥ проекти. Ќедол≥к власних ресурс≥в п≥дприЇмства не може бути достатньою п≥дставою дл¤ в≥дмовленн¤ в≥д реал≥зац≥њ проекту, що маЇ позитивну NPV. ‘≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й може зд≥йснюватис¤ за рахунок кап≥талу, що здобуваЇтьс¤ на фондовому ринку.  ритер≥Їм ефективност≥ буде не обс¤г в≥дсутн≥х засоб≥в, а њхн¤ ц≥на, що повинна бути нижче IRR проекту. ≤нформац≥¤ про ц≥ну кап≥талу створюЇтьс¤ ф≥нансовим ринком, тобто саме ринок установлюЇ менеджерам критер≥й, ор≥Їнтуючись на ¤кий вони завжди будуть задовольн¤ти головну потребу вс≥х ≥нвестор≥в Ц стати багатшими.

–инок не т≥льки даЇ ор≥Їнтир менеджерам, але ≥ створюЇ умови дл¤ ефективного контролю за њх д≥¤льн≥стю з боку власник≥в п≥дприЇмства. як уже в≥дзначалос¤ вище, бухгалтерськ≥ дан≥ про величину прибутку п≥дприЇмства мають ном≥нальний характер, тому що на њњ величину значно впливають р≥зн≥ обл≥ков≥ процедури: способи оц≥нки актив≥в ≥ розпод≥лу непр¤мих витрат, методи нарахуванн¤ амортизац≥њ ≥ т.п. Ѕухгалтерська зв≥тн≥сть може не м≥стити в соб≥ ≥нформац≥њ про планован≥ проекти й угоди, судових процесах, у ¤ких ви¤вилос¤ вт¤гнене п≥дприЇмство, основних макроеконом≥чних тенденц≥¤х ≥ багатьох ≥нших факторах, що робл¤ть вплив на оц≥нку його д≥¤льност≥. ќстаточну оц≥нку ефективност≥ роботи менеджер≥в виносить ф≥нансовий ринок, агрегиру¤ ≥нформац≥ю, що м≥ститьс¤ не т≥льки у ф≥нансових зв≥тах, але ≥ у вс≥х ≥нших загальнодоступним (а часом Ц ≥ конф≥денц≥йних) джерелах ≥нформац≥њ. ¬она знаходить своЇ в≥дображенн¤ в ринков≥й ц≥н≥ акц≥й п≥дприЇмства. –≥ст ц≥ни означаЇ зб≥льшенн¤ реальноњ вартост≥ ≥нвестованого в п≥дприЇмство кап≥талу, тобто реальне зб≥льшенн¤ багатства його власник≥в. ќчевидно, що саме такого результату оч≥кують вони в≥д менеджменту: подорожчанн¤ акц≥њ хоча б на 10 коп≥йок означаЇ дл¤ њњ власника значно б≥льше, н≥ж шестизначн≥ прибутки, в≥дбит≥ в зв≥тност≥ п≥дприЇмства.

≤ншими словами, кер≥вництво УпродаЇФ на ф≥нансовому ринку зв≥тн≥ показники свого п≥дприЇмства. –еакц≥¤ ринку на т≥ сам≥ цифри, показан≥ р≥зними компан≥¤ми, може бути далеко не однаковоњ. ≈мп≥рично доведене, що пол≥пшенн¤ зв≥тних показник≥в, викликане зм≥ною обл≥ковоњ пол≥тики п≥дприЇмства, не робить враженн¤ на ≥нвестор≥в ≥ практично не впливаЇ на р≥вень ринкових ц≥н акц≥й цього п≥дприЇмства. «б≥льшенн¤ див≥дендних виплат на акц≥ю робить значно б≥льш ≥стотний вплив на ц≥ни. ќднак це не виходить, що саме розм≥р див≥денд≥в Ї вичерпним показником дл¤ ринку Ц у розрахунок приймаЇтьс¤ вс¤ сукупн≥сть на¤вноњ ≥нформац≥њ про п≥дприЇмство. ” результат≥ Уц≥наФ зв≥тного прибутку може дуже рознитьс¤ дл¤ р≥зних п≥дприЇмств. ” б≥ржов≥й практиц≥ вим≥рником такоњ Уц≥ниФ Ї в≥дношенн¤ Уц≥на/прибутокФ (P/E ratio), котуЇме в щоденних л≥стингах ц≥нних папер≥в. Ќаприклад, 14 липн¤ 1995 року показник P/E компан≥њ У ока- олаФ складав 64, у той час ¤к в одного з њњ основних конкурент≥в Ц компан≥њ Уѕепс≥коФ Ц цей коеф≥ц≥Їнт був дор≥внюЇ лише 19. ќчевидно, ринок б≥льш високо оц≥нював перспективи У ока- олиФ, погоджуючись виплачувати 64 цента за 1 цент прибутку, в≥дбитоњ в њњ бухгалтерськ≥й зв≥тност≥. ÷≥каво, що в≥дношенн¤ Уц≥на/прибутокФ не менш в≥домоњ корпорац≥њ У‘ордФ складало в той день 32, тобто вдв≥ч≥ менше, н≥ж у У ока- олиФ, незважаючи на те, що У‘ордФ виплатив своњм акц≥онерам значно б≥льш висок≥ див≥денди (в≥дпов≥дно $1,24 ≥ $0,88 у розрахунку на 1 акц≥ю).

ўе одним п≥дтвердженн¤м такоњ неоднозначноњ оц≥нки ринком ф≥нансовоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмств Ї бум Internet-компан≥й, що спостер≥гавс¤ в 1999 ≥ перш≥й половин≥ 2000 року. ÷≥ни акц≥й цих п≥дприЇмств ( щокотирувалис¤ в NASDAQ) безупинно росли, незважаючи на те, що вони взагал≥ не приносили прибутку, навпаки, з кожним зв≥тним кварталом зростали њхн≥ збитки. —итуац≥¤ була наст≥льки неординарна, що багато спостер≥гач≥в заговорили про виникненн¤ де¤коњ Уновоњ економ≥киФ, середовищем проживанн¤ ¤коњ повинний був стати в≥ртуальний св≥т Углобальноњ павутиниФ, у ¤кому, щоб д≥ставати прибуток, зовс≥м необов'¤зково нењ заробл¤ти. як ≥ покладаЇтьс¤ в под≥бних випадках, одночасно з заздоровниц¤ми новому св≥ту, в≥дбувалос¤ в≥дсп≥вуванн¤ УстароњФ, традиц≥йноњ економ≥ки, символом ¤коњ стала NYSE: одночасно з ростом котирувань NASDAQ в≥дбувалос¤ пад≥нн¤ ц≥н на Ќью-йоркськ≥й фондов≥й б≥рж≥. ќднак, п≥сл¤ ухваленн¤ р≥шенн¤ про можливу демонопол≥зац≥ю компан≥њ ћайкрософт (на початку кв≥тн¤ 2000 року), ринок NASDAQ упав, а ринок NYSE, навпаки, п≥шов нагору. ÷е дало прив≥д згадати про Утюльпаноман≥њФ, що вразила √олланд≥ю в XIX стол≥тт≥.

“аким чином, усп≥шним Ї менеджер, здатний не т≥льки створити ¤к≥сний УтоварФ (у даному контекст≥ Ц висок≥ зв≥тн≥ показники), але ≥ виг≥дно УпродатиФ його на ф≥нансовому ринку. ѕодорожчанн¤ актив≥в, в≥дбите у ф≥нансов≥й зв≥тност≥ зб≥льшуЇ ном≥нальний кап≥тал п≥дприЇмства. –еальна його варт≥сть може бути визначена т≥льки ринком. ѕрибуток у розум≥нн≥ власник≥в це не т≥льки цифри, в≥дбит≥ в зв≥т≥ про прибутки ≥ збитки; скор≥ше њх ц≥кавить прир≥ст ринковоњ вартост≥ акц≥й, ¤кими вони волод≥ють. « позиц≥њ акц≥онера не варт≥сть актив≥в визначаЇ величину кап≥талу, а навпаки, активи п≥дприЇмства коштують р≥вно ст≥льки, у ск≥лькох оц≥нюЇтьс¤ ринком сумарна варт≥сть вс≥х акц≥й п≥дприЇмства (сума ринковоњ кап≥тал≥зац≥њ). ¬арт≥сть кап≥талу ¤к би Уставитьс¤Ф активам п≥дприЇмства. ѕричому в даному випадку мова йде про правоб≥чне Узобов'¤занн≥Ф, тому що права сторона балансу визначаЇ величину його л≥воњ сторони. ” бухгалтерському обл≥ку використовуЇтьс¤ концепц≥¤ ном≥нального кап≥талу, що припускаЇ л≥востороннЇ Узобов'¤занн¤Ф Ц величина власного кап≥талу визначаЇтьс¤ ефективн≥стю використанн¤ актив≥в п≥дприЇмства, подорожчанн¤ цих актив≥в означаЇ прибуток, тобто прир≥ст власного кап≥талу.

” житт≥ обидв≥ ц≥ концепц≥њ взаЇмодоповнюють один одного: дл¤ того, щоб ринок оц≥нив реальну варт≥сть кап≥талу, необх≥дне представленн¤ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, у ¤к≥й в≥дбиваЇтьс¤ зм≥на його ном≥нальноњ величини. ќчевидно, що ф≥нансова теор≥¤ не може зневажати жодним н≥ ≥ншим п≥дходом, у противному випадку вона стала б значно прост≥ше дл¤ розум≥нн¤, але ≥ значно некорисне дл¤ практичного застосуванн¤. ‘≥нансова зв≥тн≥сть Ц лише одне з джерел ≥нформац≥њ, що надходить на ринок. јкумулюючи величезн≥ обс¤ги ≥нформац≥њ з ус≥л¤ких джерел, ринок повинний досить швидко переробити њњ, щоб трансформувати безл≥ч вих≥дних чисел ≥ букв в одну невелику цифру Ц ц≥ну акц≥њ. «датн≥сть ринку зд≥йснювати так≥ перетворенн¤ ≥нформац≥њ називаЇтьс¤ його ефективн≥стю.

3 ќсновн≥ ≥ндикатори ф≥нансового ринку

‘≥нансовий ринок не т≥льки переробл¤Ї величезн≥ к≥лькост≥ р≥зноман≥тних даних, але ≥ Ї найб≥льшим постачальником найважлив≥шоњ ф≥нансово-економ≥чноњ ≥нформац≥њ. Ѕезумовно, основним ≥нформац≥йним УтоваромФ ринку Ї б≥ржов≥ котируванн¤ акц≥й, зведенн¤ про ц≥ни обл≥гац≥й, валютних курсах, процентних ставках. ўоденн≥ д≥лов≥ виданн¤ (газети: англ≥йська Financial Times, американська The Wall Street Journal, рос≥йськ≥ У¬≥домост≥Ф ≥ У омерсантФ; т≥л≥- ≥ рад≥опрограми; сайти Internet) регул¤рно довод¤ть до користувач≥в цю ≥нформац≥ю. ÷≥лком УпереваритиФ так≥ обс¤ги щоденних ф≥нансових новин одн≥й людин≥ неможливо, та й не потр≥бно. Ќаст≥льки докладн≥ зведенн¤ необх≥дн≥ учасникам ринку т≥льки по тим ≥нструментам ≥ компан≥¤м, на ¤ких вони спец≥ал≥зуютьс¤. ” той же час величезну ц≥нн≥сть дл¤ них представл¤Ї узагальнена ≥нформац≥¤ про стан ринку в ц≥лому, одержавши ¤ку вони могли б швидко оц≥нити характер основних тенденц≥й, що превалюють на даний момент. “аку ≥нформац≥ю учасникам ринку надають р≥зн≥ зведен≥ (композитн≥) б≥ржов≥ ≥ндекси, регул¤рно публ≥кован≥ у ф≥нансових виданн¤х.

Ќайб≥льш в≥домим у св≥т≥ ≥ндексом д≥ловоњ активност≥ Ї Dow Jones Industrial Average, DJIA Ц середн≥й ≥ндекс ƒоу-ƒжонса, що розраховуЇтьс¤ по акц≥¤х 30 промислових п≥дприЇмств, що котируЇтьс¤ на NYSE. ƒо складу цього ≥ндексу вход¤ть акц≥њ найб≥льш великих американських компан≥й, таких ¤к IBM, General Electric ≥ ≥н., що називають Ублакитними ф≥шкамиФ (blue chips). ѕо своњй сут≥ в≥н представл¤Ї середньоарифметичну зважену ц≥н цих акц≥й на момент закритт¤ б≥рж≥. ќсобливост≥ методики його розрахунку (використанн¤ спец≥ального Употочного середнього д≥льникаФ, коректуЇмого в м≥ру зм≥ни складу ≥ндексу) робл¤ть його безрозм≥рною величиною, використовуваноњ дл¤ в≥дстеженн¤ динам≥ки ринку. ѕередбачаЇтьс¤, що компан≥њ, акц≥њ ¤ких вход¤ть до складу ≥ндексу, досить повно представл¤ють ринок у ц≥лому. “ому, в≥дсл≥дковуючи зм≥ни цього показника в час≥, можна судити про характер розвитку усього фондового ринку. “реба сказати, динам≥ка ≥ндексу ƒоу-ƒжонса, особливо за останн≥ 10 рок≥в, вражаЇ: на початку 90-х рок≥в в≥н уперше перевищив оц≥нку 3000, а до к≥нц¤ цього дес¤тил≥тт¤ його величина перевалила за 12000 (свого м≥н≥мального значенн¤ в XX стол≥тт≥ цей показник дос¤гало в 1932 роц≥, в≥н дор≥внював тод≥ 42,11).  р≥м промислового DJIA розраховуютьс¤ ще три його р≥зновиди: ≥ндекс внутр≥шн≥х обл≥гац≥й (Home Bonds); ≥ндекс 20 транспортних компан≥й (Transport); ≥ндекс 15 комунальних компан≥й (Utilities).

—амим всеос¤жним ≥ндексом, що охоплюЇ вс≥ звичайн≥ акц≥њ, що котируютьс¤ на NYSE, Ї зведений ≥ндекс ц≥Їњ б≥рж≥ Ц NYSE Composite. ќднак найб≥льшу ц≥нн≥сть дл¤ ф≥нансових анал≥тик≥в представл¤Ї трет≥й ≥ндекс Ќью-…оркськоњ фондовоњ б≥рж≥ Ц Standard and –ооr's 500 (S&P 500), до складу ¤кого включаютьс¤ акц≥њ 400 промислових, 40 ф≥нансових, 40 комунальних ≥ 20 транспортних компан≥й. ѕо першим двох групах компан≥й розраховуютьс¤ також ≥ндекси S&P Industrials ≥ S&P Financials. “аким чином, ≥ндекс S&P 500 Ї зведеним, тому ≥нод≥ в≥н позначаЇтьс¤ ¤к Standard and –ооr's Composite. ÷ей ≥ндекс охоплюЇ 80% загальноњ кап≥тал≥зац≥њ NYSE. ¬≥н широко використовуЇтьс¤ дл¤ розрахунку середньоњ прибутковост≥ по фондовому ринку в ц≥лому, а також при анал≥з≥ ризикованост≥ акц≥й окремих компан≥й. “ому в≥н часто використовуЇтьс¤ в повс¤кденн≥й робот≥ ф≥нансових менеджер≥в п≥дприЇмств реального сектора.

1	2	3	4

Ќазва: ƒ≥¤льн≥сть орган≥зац≥й на ф≥нансовому ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4473 прочитано)