‘≥нанси > ƒ≥¤льн≥сть орган≥зац≥й на ф≥нансовому ринку
ƒовгостроковий позиковий кап≥тал формуЇтьс¤ шл¤хом ем≥с≥њ обл≥гац≥й. –инки обл≥гац≥й також под≥л¤ютьс¤ на первинн≥ ≥ вторинн≥. ќсоблив≥стю цих ринк≥в Ї пом≥тна присутн≥сть на них пор¤д з п≥дприЇмствами держави, мун≥ципальних орган≥в, а також р≥зних ур¤дових агентств. ƒовгостроков≥ державн≥ обл≥гац≥њ розгл¤даютьс¤ ¤к найб≥льш над≥йн≥, тому корпорац≥¤м приходитьс¤ п≥двищувати ц≥ни на приваблюваний ними довгостроковий позиковий кап≥тал. ѕор¤д з валютними обл≥гац≥¤ми дл¤ Увнутр≥шньогоФ використанн¤, ≥снуЇ можлив≥сть ем≥тувати так називан≥ УЇврообл≥гац≥њФ Ц ц≥нн≥ папери, ном≥нован≥ в доларах, але випущен≥ за межами —Ўј. ƒл¤ формуванн¤ власного кап≥талу п≥дприЇмства можуть використовуватис¤ р≥зн≥ способи: частки п≥дприЇмства формують своЇ майно за рахунок засоб≥в њхн≥х власник≥в; дл¤ господарчих товариств ≥ товариств цив≥льним законодавством передбачен≥ р≥зноман≥тн≥ режими внеску ≥ поверненн¤ пањв (часткою) њхн≥х учасник≥в ≥ т.п. ѕроте, св≥това практика переконливо показуЇ переваги акц≥онерноњ форми волод≥нн¤ п≥дприЇмством. ќсобливо ц≥ переваги очевидн≥ у випадку великих компан≥й, побудованих на корпоративних принципах Ц з повним под≥лом функц≥й власност≥ ≥ керуванн¤ п≥дприЇмством. јкц≥њ таких корпорац≥й можуть здобуватис¤ ≥ купуватис¤ на фондовому ринку. ќрган≥зований фондовий ринок функц≥онуЇ на фондових б≥ржах, таких ¤к Ќью-…оркська (NYSE), Ћондонська, “ок≥йська й ≥н. ”се велику конкуренц≥ю традиц≥йним формам проведенн¤ орган≥зованих торг≥в представл¤ють глобальн≥ комп'ютерн≥ системи, що дозвол¤ють учасникам ринку зд≥йснювати угоди, не залишаючи своњх оф≥с≥в. “иповим представником под≥бних систем Ї американська —истема автоматичного котируванн¤ Ќац≥ональноњ асоц≥ац≥њ дилер≥в по ц≥нних паперах (NASDAQ). ќстанн≥м часом спостер≥гаЇтьс¤ значно б≥льш швидкий р≥ст саме ц≥Їњ системи, тому що традиц≥йно на н≥й котируютьс¤ акц≥њ високотехнолог≥чних компан≥й, д≥¤льн≥сть ¤ких у даний час переживаЇ пер≥од високоњ активност≥ внасл≥док широкого впровадженн¤ Internet-технолог≥й. ƒо к≥нц¤ березн¤ 2000 року в систем≥ NASDAQ котирувалис¤ акц≥њ компан≥й, що мають найб≥льш високу у св≥т≥ ринкову кап≥тал≥зац≥ю (загальну ринкову варт≥сть ус≥х своњх акц≥й) Ц Cisco (555,44 млрд. долар≥в —Ўј) ≥ Microsoft (541,63 млрд. долар≥в —Ўј). ѕор¤д з акц≥¤ми на орган≥зованих ринках можуть зд≥йснюватис¤ ≥ торг≥вл¤ обл≥гац≥¤ми (на Ќью-…оркськ≥й фондов≥й б≥рж≥ маЇтьс¤ окреме прим≥щенн¤ дл¤ цих ц≥лей), однак основний обс¤г угод з борговими паперами виробл¤Їтьс¤ на позаб≥ржовому ринку. “ому, говор¤чи про орган≥зований фондовий ринок, звичайно його ототожнюють з ринком акц≥й. ѕор¤д з орган≥зованим фондовим ринком ≥снуЇ Устих≥йнаФ торг≥вл¤ акц≥¤ми (over the counter), ¤к правило в такий спос≥б зд≥йснюють первинне розм≥щенн¤ своњх акц≥й нов≥ невелик≥ компан≥њ. ¬елику допомогу таким п≥дприЇмством робить на¤вн≥сть ринку ризикового (венчурного) кап≥талу, на ¤кому ≥нвестори прагнуть знайти найб≥льш перспективн≥ об'Їкти вкладенн¤ дл¤ своњх ресурс≥в. ќднак розраховувати на значн≥ припливи акц≥онерного кап≥талу можуть розраховувати т≥льки компан≥њ, що усп≥шно завершили IPO на одному з орган≥зованих фондових ринк≥в ≥ потрапили в його листинг. —ам факт котируванн¤ акц≥й п≥дприЇмства на одн≥й њх великих фондових б≥рж Ї дуже коштовною рекомендац≥Їю. «начною м≥рою це порозум≥ваЇтьс¤ тим, що сам≥ б≥рж≥, а також органи державного контролю за ринками ц≥нних папер≥в (у —Ўј Ц ом≥с≥¤ з ринку ц≥нних папер≥в, SEC) зд≥йснюють ретельний контроль за зв≥тн≥стю п≥дприЇмства ¤к на стад≥њ розгл¤ду його за¤вки, так ≥ п≥сл¤ включенн¤ в листинг. Ќаприклад, на початку 90-х рок≥в н≥мецька корпорац≥¤ Daimler-Benz затратила понад 1 млрд. долари на приведенн¤ своЇњ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ ≥ системи бухгалтерського обл≥ку у в≥дпов≥дн≥сть з вимогами американських «агальноприйн¤тих обл≥кових принцип≥в (GAAP). ÷е було зроблено дл¤ того, щоб акц≥њ ц≥Їњ компан≥њ були допущен≥ до торг≥в на Ќью-…оркськ≥й фондов≥й б≥рж≥. “акож ≥снують досить тверд≥ вимоги до масштаб≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ц дл¤ включенн¤ акц≥й ≥ноземноњ компан≥њ в листинг NYSE необх≥дно, щоб сумарний доход ц≥Їњ компан≥њ за три попередн≥х роки був не нижче 100 млн. долар≥в —Ўј, так≥й же сум≥ повинна дор≥внювати варт≥сть њњ матер≥альних актив≥в. ƒл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й велик≥ рос≥йськ≥ компан≥њ мають у своЇму розпор¤дженн≥ можлив≥сть виходу на закордонн≥ фондов≥ ринки без допуску до л≥стингу на б≥ржах. ƒл¤ цього вони можуть використовувати американськ≥ (ADR) ≥ н≥мецьк≥ (GDR) депозитарн≥ розписки на вже ем≥тован≥ ними акц≥њ, що звертаютьс¤ на рос≥йському ринку. јкц≥њ рос≥йського ем≥тента депонуютьс¤ в рос≥йському в≥дд≥ленн≥ ¤кого-небудь великого американських (чи н≥мецького) банку, що стаЇ њхн≥м ном≥нальним власником. ” свою чергу банк випускаЇ ADR, що Ї св≥дченн¤м його волод≥нн¤ акц≥¤ми рос≥йськоњ компан≥њ ≥ гарант≥Їю дл¤ ≥ноземного ≥нвестора виплати йому див≥денд≥в. Ќа американськ≥й (чи н≥мецькоњ) б≥рж≥ зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤ не самими акц≥¤ми, а випущеними банком депозитарними розписками. ѕор¤д з основними ф≥нансовими ≥нструментами (акц≥¤ми й обл≥гац≥¤ми) на фондовому ринку звертаЇтьс¤ велике число пох≥дних ≥ г≥бридних ц≥нних папер≥в. ѕох≥дн≥ (деривативи) ф≥нансов≥ активи випускаютьс¤ ¤к правило не з метою придбанн¤ додаткового кап≥талу, а дл¤ того, щоб застрахувати (хеджувати) ризик можливих утрат в≥д волод≥нн¤ основними ф≥нансовими активами. Ќайб≥льш в≥домими пох≥дними ≥нструментами Ї фьючерси й опц≥они. ‘ьючерси (ф'ючерсн≥ контракти) припускають чи покупку продаж ¤кого-небудь активу в майбутньому за ц≥ною, заф≥ксованоњ в момент висновку ф'ючерсноњ угоди. як основний актив не обов'¤зково повинна виступати ¤кий-небудь ц≥нний пап≥р: њм може бути ≥ноземна валюта, нафта, метал, зерно й ≥нш≥ товари, торг≥вл¤ ¤кими зд≥йснюЇтьс¤ на р≥зних б≥ржах. упуючи фьючерс, п≥дприЇмство може застрахуватис¤ в≥д р≥зкоњ зм≥ни ц≥н на базисний товар у майбутньому. ќпц≥он багато в чому аналог≥чний фьючерсу, однак його виконанн¤ не обов'¤зкове. “обто в≥н даЇ власнику право, але не покладаЇ на нього обов'¤зку по виконанню контракту. Ќаприклад, страхуючи в≥д ризику пад≥нн¤ курсу валюти, у ¤к≥й воно одержуЇ виторг, п≥дприЇмство-експортер може одночасно з п≥дписанн¤м договору на постачанн¤ продукц≥њ купити опц≥он на продаж валюти, у ¤к≥й постачанн¤ буде оплачена. якщо до моменту оплати договору курс валюти упаде, то п≥дприЇмство зможе продати њњ за курсом, заф≥ксованому в опц≥он≥. якщо цього не в≥дбудетьс¤, воно просто не виконаЇ опц≥он. ¬ останн≥ два дес¤тил≥тт¤ ринок пох≥дних ф≥нансових ≥нструмент≥в був найб≥льше швидкоростучы. Ќайб≥льш в≥домим орган≥зованим ринком под≥бних актив≥в Ї „икагська товарна б≥ржа (CME), „икагська рада торг≥вл≥ (CBT) ≥ Ћондонська м≥жнародна б≥ржа ф≥нансових фьючерсов (LIFFE). 2. «наченн¤ ф≥нансових ринк≥в дл¤ п≥дприЇмства “ипове п≥дприЇмство реального сектора ¤к правило виступаЇ в рол≥ покупц¤ на ф≥нансовому ринку. —хема на мал. 1 показуЇ зв'¤зок м≥ж п≥дприЇмством ≥ ринком, а також основн≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти, ем≥туючи ¤к≥ п≥дприЇмство зможе здобувати на ринку необх≥дний кап≥тал. ћалюнок 1. —хема взаЇмод≥њ п≥дприЇмства з ф≥нансовим ринком Ќа схем≥ не знайшов в≥дображенн¤ вторинний фондовий ринок, однак це не означаЇ, що в≥н не маЇ значенн¤ дл¤ п≥дприЇмств реальноњ сфери. Ќа¤вн≥сть вторинного ринку забезпечуЇ ≥нвесторам дотриманн¤ њхнього найважлив≥шого права Ц проголосувати УногамиФ проти неефективного менеджменту. Ќе маючи можливост≥ повернути акц≥њ ем≥тенту й у такий спос≥б повернути вкладен≥ грош≥, акц≥онери можуть позбутис¤ в≥д коштовних папер≥в стали, що ним нец≥кавими, т≥льки на вторинному ринку. Ќе будь такоњ можливост≥, навр¤д чи б знайшовс¤ см≥ливець, готовий безповоротно в≥ддати своњ грош≥ в обм≥н на н≥чим не п≥дкр≥плена об≥ц¤нка виплати невизначених див≥денд≥в у майбутньому. ќтже, л≥кв≥дний вторинний ринок Ц необх≥дна умова ≥снуванн¤ фондового ринку взагал≥. —аме на вторинному ринку визначаЇтьс¤ реальна варт≥сть кап≥талу п≥дприЇмства. ѕ≥дприЇмство може в≥дчувати вплив ф≥нансового ринку, нав≥ть не виход¤чи на нього в пошуках кап≥талу. –инкова ц≥на кап≥талу визначаЇ граничне значенн¤ дл¤ р≥вн¤ прибутковост≥ актив≥в, забезпечуваного п≥дприЇмством. якщо вкладенн¤ в активи принос¤ть прибутков≥сть, меншу чим ц≥на кап≥талу, кер≥вництво п≥дприЇмства одержуЇ сигнал про недостатню ефективн≥сть своЇњ д≥¤льност≥. Ќаприклад, завод, що не залучаЇ додаткового ф≥нансуванн¤ на ринку, забезпечуЇ прибутков≥сть актив≥в (а отже, ≥ вкладеного в нього власного кап≥талу) на р≥вн≥ 10%. —тавка реф≥нансуванн¤ складаЇ 33% р≥чних, ≥нфл¤ц≥¤ Ц 15%, а ќщадбанк пропонуЇ вкладникам депозит п≥д 16%. ќчевидно, що власники такого заводу знаход¤тьс¤ в менш виг≥дному положенн≥ в пор≥вн¤нн≥ з ≥нвесторами, що розм≥стили своњ грош≥ на депозит ќщадбанку. ƒоход на вкладенн¤ в п≥дприЇмство не посп≥ваЇ нав≥ть за р≥внем ≥нфл¤ц≥њ., тобто фактично ≥нвестиц≥њ принос¤ть негативну прибутков≥сть, власники заводу утрачають вкладен≥ в нього грош≥. Ќормально працюючий ф≥нансовий ринок спри¤Ї розширенню корпоративноњ форми п≥дприЇмництва, дл¤ ¤коњ характерний под≥л функц≥й волод≥нн¤ ≥ керуванн¤ власн≥стю. ≥льк≥сть власник≥в п≥дприЇмства може обчислюватис¤ дес¤тками ≥ нав≥ть сотн¤ми тис¤ч чолов≥к, у кожного з ¤кий можуть бути своњ особист≥ переваги ≥ незб≥жн≥ точки зору на р≥зн≥ аспекти роботи п≥дприЇмства. ƒл¤ того, щоб максимально задовольнити потреби ус≥х власник≥в п≥дприЇмства, команда найманих менеджер≥в повинна мати ч≥тк≥ критер≥њ того, що УдобреФ ≥ УпоганоФ дл¤ гн≥тючого б≥льшост≥ власник≥в. “ак≥ критер≥њ њм надаЇ ф≥нансовий ринок: кожноњ з ≥нвестор≥в п≥дприЇмства буде згодний, щоб менеджери продовжували вкладенн¤ в реальн≥ активи доти, поки гранична прибутков≥сть ≥нвестиц≥й не стане р≥вноњ прибутковост≥ вкладень у ф≥нансов≥ активи приблизно такого ж ступен¤ ризикованост≥. ÷ей постулат економ≥чноњ теор≥њ, сформульований у тридц¤тих роках XX стол≥тт¤ американським ученим ≤рвингом ‘ишером, маЇ просту ф≥нансову ≥нтерпретац≥ю: кап≥тал повинний ≥нвестуватис¤ в так≥ проекти, NPV ¤ким позитивна.
Ќазва: ƒ≥¤льн≥сть орган≥зац≥й на ф≥нансовому ринку ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4473 прочитано) |