Ѕ≥олог≥¤ > ÷арство гриби

÷арство гриби

	¬≥дд≥л —лизовики
÷арство √риби	¬≥дд≥л √риби
	¬≥дд≥л Ћишайники

√риби Ц це група гетеротрофних орган≥зм≥в, безхлороф≥льн≥, одно ≥ багатокл≥тинн≥, в≥д др≥бних м≥кроскоп≥чних до таких великих, ¤к трутовики ≥ г≥гантський дощовик. √риби займають пром≥жне положенн¤ м≥ж рослинами ≥ тваринами, оск≥льки характеризуютьс¤ р¤дом ознак:

“варин: гетеротрофний тип живленн¤, на¤вн≥сть в обм≥н≥ сечовини, в оболонц≥ кл≥тин Ї х≥тин, запас поживних речовин у вигл¤д≥ гл≥когену.

–ослини Ц необмежений р≥ст, адсорбтивний тип живленн¤ (шл¤хом всосуванн¤, а не захоплюванн¤ њж≥), характер розмноженн¤.

“≥ло побудоване з тонких нитчастих утворень Ц г≥ф. ѓх сукупн≥сть утворюЇ вегетативне т≥ло (м≥цел≥й або грибницю). ”мовно гриби под≥л¤ють на вищ≥ та нижч≥. ” нижчих гриб≥в м≥цел≥й маЇ однокл≥тинну будову, у вищих в≥н багатокл≥тинний. ƒр≥ждж≥ та внутр≥шньокл≥тинн≥ паразитичн≥ гриби м≥цел≥ю не мають.

 л≥тина гриб≥в.

1.  л≥тинна оболонка складаЇтьс¤ з целюлози, б≥лк≥в, л≥п≥д≥в, х≥тину. ј п≥д нею цитоплазматична мембрана.

2. ÷итоплазма з одним або дек≥лькома ¤драми, м≥тохондр≥¤ми, л≥зосомами, вакуол¤ми (м≥стить запасн≥ речовини Ц гл≥коген, л≥п≥ди, жири).

¬ цитоплазм≥ м≥ст¤тьс¤ б≥лки ≥ не звТ¤зан≥ з органелами кл≥тини, ферменти, ам≥нокислоти, вуглеводи, л≥п≥ди. ¬ њст≥вних грибах Ї багато в≥там≥н≥в ≥ м≥неральних солей.

–озмножуютьс¤ гриби:

- статево

- безстатево (спорами)

-вегетативно (частинами м≥цел≥ю)

-брунькуванн¤м (др≥ждж≥)

«а характером живленн¤ гриби под≥л¤ютьс¤ на:

1. —апроф≥ти Ц живл¤тьс¤ готовими орган≥чними речовинами мертвих орган≥зм≥в.

2. ѕаразити Ц живл¤тьс¤ за рахунок орган≥зм≥в, на ¤ких посел¤ютьс¤ (живуть на поверхн≥ або всередин≥ живих тканин рослин ≥ тварин).

—имб≥онти Ц живуть у симб≥оз≥ з ≥ншими орган≥змами (хлороф≥льними рослинами живл¤тьс¤ за рахунок утворенн¤ м≥коризи.

антиб≥отик пен≥цил≥н. ¬ 1929 р англ≥йський м≥кроб≥олог ј.‘лен≥нг ви¤вив антибактер≥альну д≥ю пл≥сен≥ пен≥цилу ≥ вид≥лив з нењ речовину Ц пен≥цил≥н. ” 1940 р ≤.‘лор≥ добув тривкий препарат пен≥цил≥ну.

ƒр≥ждж≥.

ЌемаЇ грибниц≥, т≥ло складаЇтьс¤ з поодиноких овальних одно¤дерних кл≥тин; розмножуЇтьс¤ швидко брунькуванн¤м, у де¤ких вид≥в Ц статеве; при виснаженн≥ середовища, на ¤кому вирощують др≥ждж≥ гриб утворюЇ сумки з≥ спорами Ц др≥жджева кл≥тина перетворюЇтьс¤ в сумку. ’л≥бн≥ або пивн≥ др≥ждж≥ Ц дл¤ вип≥канн¤ хл≥ба, а винн≥ Ц дл¤ виготовленн¤ вина. ƒ≥стають в≥там≥ни ¬1 ≥ ¬2.

√риби паразити.

ƒо нижчих гриб≥в-паразит≥в в≥днос¤ть: ф≥тофтора (паразитуЇ на картопл≥, пом≥дорах), синтрих≥ум (рак картопл≥) Ц на бульбах утворюютьс¤ нарости. ¬ ”крањн≥ мало поширений, тому Ї обТЇктом суворого карантину).

« класу јском≥цети паразитичними Ї гриби: трихоф≥тон Ц це гриб-паразит, що викликаЇ стригучий лишай (уражаЇтьс¤ волосс¤, н≥гт≥, шк≥ра людини ≥ тварин). ” рослин: р≥жки Ц це паразитичний гриб, що розвиваЇтьс¤ на жит≥, пшениц≥ та ≥нших злаках. ѕ≥д час цв≥т≥нн¤ жита, спори гриба занос¤тьс¤ на завТ¤зь кв≥тки, де вони проростають у м≥цел≥й. ѕеренос¤ть спори комахи. ѕерезимовують спори у ірунт≥ або з врожаЇм гриба. ѕотрапл¤ючи в орган≥зм людини або тварини, р≥жки спричин¤ють т¤жке захворюванн¤, ¤ке в народ≥ називають Дзл≥ корч≥Ф, що може зак≥нчитис¤ смертю. « р≥жок виготовл¤ють л≥ки, що використовують в г≥неколог≥њ та акушерств≥.

« класу Ѕазид≥омицети представниками гриб≥в-паразит≥в Ї: сажков≥ (гриб устилагу) Ц паразитуЇ на культурних ≥ дикорослих злакових. ’вор≥ рослини мають вигл¤д обвуглених або обсипаних сажею, ураженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ п≥д час цв≥т≥нн¤. ћ≥цел≥й, що проростаЇ, проникаЇ в завТ¤зь ≥ перебуваЇ в зерн≥ до його проростанн¤. «аражене зерно мало в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д здорового, ≥нш≥ види сажки можуть заражати рослини спорами п≥д час цв≥т≥нн¤ злак≥в, або можуть заражати молод≥ надземн≥ рослини ≥ при цьому м≥цел≥й не розростаЇтьс¤ по вс≥й рослин≥, а локал≥зуЇтьс¤ в м≥сц≥ зараженн¤.

«аходи боротьби з сажками: техн≥чна обробка нас≥нн¤, доб≥р пос≥вного матер≥алу з незаражених плод≥в, агротехн≥чн≥ заходи, ¤к≥ прискорюють р≥ст рослини.

≤ржист≥ гриби (гриб пекун≥¤) Ц викликають ≥ржу. ѕаразитують на покритонас≥нних ≥ вищих спорових рослинах, уражен≥ рослини вкриваютьс¤ пл≥вками оранжевого або ≥ржистого (бурого) кольору.

«аходи боротьби з ≥ржистими грибами: обпаленн¤, озимленн¤ с≥рчаними препаратами, виведенн¤ ст≥йких сорт≥в злакових, бо найб≥льш поширена ≥ржа, що паразитуЇ на злакових.

÷ей гриб уражаЇ асим≥л¤ц≥йну поверхню хл≥бних злак≥в, призводить до значних втрат врожаю.

√риби-трутовики: завдають великоњ шкоди л≥сам, паркам ≥ л≥совому господарству. ћ≥цел≥й трутовик≥в розвиваЇтьс¤ всередин≥ дерев, руйнуючи деревину. «араженн¤ Ц потрапл¤нн¤ спор через рани на кор≥. „ерез к≥лька рок≥в п≥сл¤ враженн¤ виникають плодов≥ т≥ла копитопод≥бноњ форми, тверд≥ та утворюЇтьс¤ велика к≥льк≥сть спор.

«аходи боротьби з трутовиками: г≥г≥Їна л≥су, спалюванн¤ заражених дерев.

—учасна комплексна система м≥р захисту в≥д паразитичних гриб≥в.

1. јгротехн≥чн≥ методи боротьби.

2. Ѕ≥олог≥чн≥ методи Ц використанн¤ природних ворог≥в та продукт≥в њх життЇд≥¤льност≥.

3. ’≥м≥чн≥ методи, антиб≥отики, гормони, ферменти, гормональн≥ препарати.

4.  арантинн≥ Ц недопущенн¤ завезенн¤ збудник≥в хвороб з ≥нших континент≥в.

5.—елекц≥¤ рослин Ц виведенн¤ рослин, ст≥йких до хвороб ≥ збудник≥в.

’вороби людини викликан≥ грибом:

1. ѕарша (гриб ахор≥он), осел¤Їтьс¤ на волос¤н≥й поверхн≥ голови.

2.—тригучий лишай Ц гриб трихоф≥тон.

3.ѕл≥сн¤вка (у немовл¤т) Ц др≥жджовий гриб Ц с≥д≥ум.

4.  андидози Ц викликаЇтьс¤ грибком кандиди (молочниц¤).

–оль гриб≥в у природ≥ ≥ народному господарств≥.

1. –азом з бактер≥¤ми Ц роль у кругообм≥ну речовин.

2. ¬ажлива роль у процес≥ ірунтоутворенн¤, знищують у ірунт≥ р≥зних збудник≥в хвороб.

3. ¬елика роль у створенн≥ м≥коризи; участь в утворенн≥ лишайник≥в Ц п≥онер≥в рослинност≥.

4. ¬икористовуЇтьс¤ в н/г

- др≥ждж≥ Ц в хл≥бопекарськ≥й, пивн≥й, виноробн≥й та спиртових промисловост¤х.

- ¬иди мукора: асперг≥ла Ц у спиртов≥й промисловост≥.

- « др≥ждж≥в д≥стають в≥там≥ни ¬1 ≥ ¬2. ¬≥там≥ни також Ї в плодових т≥лах њст≥вних гриб≥в.

- Ўапков≥ гриби, ¤к продукт харчуванн¤.

1	2	3

Ќазва: ÷арство гриби
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (3543 прочитано)