Ѕ≥олог≥¤ > ÷арство гриби

-« гриб≥в пен≥цил≥в д≥стають антиб≥отик пен≥цил≥н, ¤к л≥карський препарат, застосовують препарат з р≥жк≥в.

- як б≥олог≥чний метод боротьби з шк≥дниками с/г (бур¤ковий довгоносик); з гриб≥в виготовл¤ють препарат, що застосовують дл¤ знищенн¤ шк≥дливих комах.

Ўк≥дливе значенн¤ гриб≥в.

- –уйнують деревину.

- ѕсують мастила, книжки, тканини, короз≥¤ металу, пап≥р, шк≥р¤н≥ вироби.

- ¬трати врожаю.

- «ахворюванн¤ людини ≥ тварин, рослин.

ѕ–ќ ј–≤ќ“». Ѕј “≈–≤ѓ.

Ќадцарство Ц ѕрокар≥оти. ÷арство Ц ƒробТ¤нки, ¬≥дд≥ли Ц Ѕактер≥њ та ÷≥анобактер≥њ або синьозелен≥ водорост≥.

Ѕудова бактер≥њ (бактер≥альноњ кл≥тини):

1. ќболонка.

а) «овн≥шн¤ Ц кл≥тинна ст≥нка Ц тонка, еластична. ƒо складу входить мурењн, ¤кий придаЇ бактер≥альн≥й кл≥тин≥ певну форму, захищаЇ склад кл≥тини в≥д д≥њ фактор≥в навколишнього середовища ≥ виконуЇ ≥нш≥ функц≥њ.

б) Ќап≥впроникна плазматична мембрана забезпечуЇ виб≥ркове поступленн¤ речовин у кл≥тину ≥ вид≥ленн¤ в навколишнЇ середовище продукт≥в обм≥ну, а також утворюЇ впТ¤чуванн¤ Ц вирости всередину цитоплазми Ц мезосоми. Ќа мембранах мезосом розм≥щуютьс¤ ферменти, а у форосинтетик≥в п≥гменти, що можуть виконувати функц≥њ м≥тохондр≥й, хлоропласт≥в або апарату √ольдж≥. Ѕагато бактер≥й зовн≥ кл≥тинноњ ст≥нки утворюють слизову капсулу.

2. ÷итоплазма, в ¤к≥й м≥ст¤тьс¤:

а) Ќуклеотид Ц ¤дерна д≥л¤нка з≥ спадковими матер≥алами (к≥льцева молекула ƒЌ ), ¤кий контролюЇ вс≥ внутр≥шньокл≥тинн≥ процеси. ядерець немаЇ.

б) –ибосоми Ц велика к≥льк≥сть Ц до 20 тис., за будовою под≥бн≥ до рибосом еукар≥от, але др≥бн≥ш≥ за розм≥рами.

в) ” де¤ких бактер≥й Ї газов≥ вакуол≥ (бактер≥њ водойм ≥ ірунт≥в). «а допомогою цих вакуолей бактер≥њ можуть перем≥щуватись у водному середовищ≥ з м≥н≥мальними втратами енерг≥њ.

г) «апасн≥ поживн≥ речовини, що м≥ст¤тьс¤ в цитоплазм≥: вуглеводи, гл≥коген ≥ крохмаль), жири, б≥лки, пол≥фосфати, с≥рка та ≥нш≥ м≥неральн≥ речовини.

д) ” де¤ких бактер≥й можуть м≥ститись п≥гменти (ц≥анобактер≥њ) Ц бактер≥охлороф≥л, бактер≥олуркурин, бактер≥оф≥коеритрин, та б≥льш≥сть бактер≥й Ц безбарвн≥.

3. ќрганами руху Ї джгутики (один Ц к≥лька). —кладаЇтьс¤ з одн≥Їњ молекули специф≥чного б≥лка. ћожуть бути у дек≥лька раз≥в довш≥ за саму кл≥тину, але незначного д≥аметру.

Ўапков≥ гриби. (њх будова, живленн¤, симб≥оз з рослинами).

Ѕ≥льш≥сть вид≥в цих гриб≥в Ц сапроф≥ти (розвиваютьс¤ на перегн≥йному ірунт≥, в≥дмерлих рослинних залишках), та симб≥онти. ¬егетативне т≥ло складаЇтьс¤ з г≥ф≥в, що утворюють грибницю, розташовану в субстрат≥. ¬ процес≥ розвитку на грибниц≥ утворюютьс¤ плодов≥ т≥ла, ¤к≥ складаютьс¤ з н≥жки та шапки. Ќа нижньому боц≥ шапки, в≥д центру до перифер≥њ, у частини гриб≥в розход¤тьс¤ пластинки, на ¤ких розвиваютьс¤ спори Ц так≥ гриби називаютьс¤ пластинчастими (сироњжки, лисички). ” де¤ких пластинчастих гриб≥в Ї покривало-пл≥вочка, що захищаЇ пластинки (опеньки). ” ≥нших гриб≥в нижн¤ частина шапки маЇ трубчасту форму Ц це трубчаст≥ гриби. ¬ трубчастих також дозр≥вають спори. ѓх плодов≥ т≥ла мТ¤сист≥, швидко загнивають, легко пошкоджуютьс¤ личинками комах, поњдаютьс¤ слимаками. «верху шапки, нитки г≥ф≥в забарвлен≥.

–озмножуютьс¤ шапков≥ гриби спорами, вегетативно (частинками м≥цел≥ю).

–≥ст ≥ розвиток гриб≥в у л≥с≥ залежить в≥д складу ірунту, метеоролог≥чних умов, утворенн¤ м≥коризи.

Ўапков≥ гриби звТ¤зан≥ переважно з вищими рослинами, утворюючи м≥коризу (п≥дберезник з березою). ћ≥кориза (грибокор≥нь) сп≥вжитт¤ м≥цел≥ю гриба з корен¤ми вищих рослин. явище в≥дкрито у 1871 р  аменським.

√риб допомагаЇ рослин≥ завоювати важкодоступн≥ речовини гумусу, спри¤Ї поглинанню елемент≥в м≥нерального живленн¤, ф≥ксують в≥льний азот ≥ у сполуках передають рослинам, активуЇ ферменти вищоњ рослини. ¬≥д вищоњ рослини гриб отримуЇ орган≥чн≥ речовини, кисень, коренев≥ вид≥ленн¤, що спри¤ють проростанню спор. ћ≥кориза не ви¤влена лише в осокових, хрестоцв≥тих ≥ вод¤них рослин. √риби можуть бути звТ¤зан≥ з мохопод≥бними, а з водорост¤ми утворюють лишайники.

Ўапков≥ гриби под≥л¤ють на:

1.”мовно њст≥вн≥ Ц ¤к≥ необх≥дно перед кул≥нарною обробкою тривалий час варити ≥ видалити в≥двар, або вимочувати у проточн≥й вод≥ (сироњжки, строчки, свинушки, зморшки). Ќев≥рне приготуванн¤ може призвести до харчового отруЇнн¤.

2.Ѕезумовно њст≥вн≥ Ц не потр≥бно додатковоњ обробки (б≥л≥, п≥дберезники, п≥досичники, справжн≥ опеньки). ¬ ”крањн≥ приблизно 200 вид≥в њст≥вних гриб≥в.

3.ќтруйн≥ Ц це гриби, що спричин¤ють отруЇнн¤ орган≥зму (бл≥да поганка, мухомори, несправжн≥ опеньки, несправжн≥ лисички).

Ѕ≥лки гриб≥в досить швидко розпадаютьс¤ з утворенн¤м отруйних азотистих основ. “ому отруЇнн¤ може бути викликане не т≥льки отруйними, але й несв≥жими њст≥вними грибами. ѕри отруЇнн≥ грибами необх≥дно викликати швидку медичну допомогу. ¬ грибах м≥ститьс¤ багато м≥неральних солей, в≥там≥н≥в, б≥лк≥в (30%). јле б≥лки гриб≥в т¤жко перетравлюютьс¤, бо в кл≥тинних оболонках м≥ститьс¤ х≥тин.

÷в≥лев≥ гриби.

ѕосел¤ютьс¤ на продуктах харчуванн¤, в ірунт≥, на овочах ≥ плодах. ¬икликають псуванн¤ добро¤к≥сних продукт≥в (хл≥ба, овоч≥в).

1. —апроф≥ти: мукор (б≥ла цв≥ль) Ц однокл≥тинний м≥цел≥й; пен≥цил ≥ асперг≥л Ц багатокл≥тинний м≥цел≥й.

2. ѕаразити: трихоф≥тон, викликаЇ стригучий лишай у людини ≥ тварини

ћукор (б≥ла цв≥ль або головчата пл≥сень).

«Т¤вл¤Їтьс¤ на харчових продуктах, на гною у вигл¤д≥ б≥лого нальоту, ¤кий через певний час чорн≥Ї. √риб утворюЇ розгалужений м≥цел≥й, що складаЇтьс¤ з одн≥Їњ кл≥тини. ¬≥д ¤коњ в≥дособлюЇтьс¤ плодове т≥ло з споранг≥Їм у вигл¤д≥ головки, в ¤к≥й розвиваютьс¤ тис¤ч≥ спор темного кольору. «а умов нестач≥ поживних речовин в≥дбуваЇтьс¤ статеве розмноженн¤: на к≥нц¤х утворюютьс¤ гамети, ¤к≥ зливаютьс¤, проростають утворюючи зародковий споранг≥й. ƒе¤к≥ (мукоров≥ др≥ждж≥) розмножуютьс¤ брунькуванн¤м.

ѕен≥цил.

∆иве у ірунт≥. јбо на продуктах харчуванн¤, прискорюЇ розкладанн¤ труп≥в рослин ≥ тварин. –озмножуЇтьс¤ безстатевим шл¤хом (спори). ѕен≥цил золотистий виробл¤Ї

4. ѕ≥л≥ (ф≥мбр≥њ) Ц ниткопод≥бн≥ утвори з б≥лк≥в чи пол≥сахарид≥в Ц спри¤ють прикр≥пленню кл≥тин до субстрату (середовища) або беруть участь у статевому процес≥. ‘орми бактер≥й: коки (кул¤ст≥), палички (бацили), в≥бр≥они (з≥гнут≥), сп≥рили (2-3 оберти, сп≥рально вигнут≥), сп≥рохети (б≥льше 3 оберт≥в), джгутиков≥ (мають джгутики Ц тоненьк≥ вирости цитоплазми).  оки: монококи, диплококи, тетракоки, стрептококи Ц ниткопод≥бн≥, стаф≥лококи Ц грона винограду.

ƒиханн¤: ƒихають бактер≥њ вс≥Їю поверхнею кл≥тини, за в≥дношенн¤м до кисню бактер≥њ под≥л¤ютьс¤ на: аероби Ц використовують кисень; анаероби Ц живуть без кисню.

∆ивленн¤: «а характером живленн¤ бактер≥њ под≥л¤ють на автотрофн≥ ≥ гетеротрофн≥.

1. јвтотрофн≥ бактер≥њ, що синтезують орган≥чн≥ речовини в результат≥ фотосинтезу (фототрофи) ≥ хемосинтезу (хемотрофи). ’емосинтез у бактер≥й в≥дкрив ¬иноградський у 1887 р. ’емотрофн≥ Ц живл¤тьс¤ за рахунок хемосинтезу, тобто енерг≥ю отримують при х≥м≥чних реакц≥¤х (н≥триф≥куюч≥, зал≥зо- ≥ с≥рко-бактер≥њ). ‘ототрофн≥ Ц пурпурн≥ ≥ зелен≥ с≥ркобактер≥њ. ¬икористовують св≥тлову енерг≥ю.

2. гетеротрофи Ц живл¤тьс¤ готовими орган≥чними речовинами.

а) —апротрофи Ц (сапроф≥ти) живл¤тьс¤ орган≥чними рештками в≥дмерлих рослин ≥ тварин, продуктами живленн¤ людини. ¬икликають гнитт¤ ≥ брод≥нн¤ (ферментац≥ю орган≥чних речовин) Ц бактер≥њ молочно-кислого та оцтово-кислого брод≥нн¤. Ѕактер≥њ гнитт¤. √нитт¤ Ц це розщепленн¤ б≥лк≥в, жир≥в та ≥нших азотовм≥сних сполук п≥д д≥Їю гнильних бактер≥й з вид≥ленн¤м сполук неприЇмного запаху.

б) —имб≥отичн≥ бактер≥њ Ц азотф≥ксуюч≥ бактер≥њ (бульбочков≥ Ц мутуал≥зм) поглинають азот з ірунту ≥ пов≥тр¤, збагачують ірунт сполуками азоту, що доступн≥ бобовим рослинам, ¤к≥ в свою чергу дають бактер≥¤м поживн≥ речовини.

в) ѕаразити Ц живуть за рахунок ≥нших орган≥зм≥в Ц хвороботворн≥ (патогенн≥).

–озмноженн¤:

1. Ќестатеве розмноженн¤ под≥лом Ц ам≥тоз, перед цим кл≥тина зб≥льшуЇтьс¤ в розм≥рах, подвоюЇтьс¤ молекула ƒЌ , подальше розходженн¤ њх в доч≥рн≥ кл≥тини ≥ д≥литьс¤ навп≥л через кожн≥ 20-30 хвилин.

2. —татевий процес Ц коньюгац≥¤, коли дв≥ кл≥тини обм≥нюютьс¤ спадковою ≥нформац≥Їю (у вигл¤д≥ фрагмент≥в молекули ƒЌ ) через цитоплазматичний м≥сток або п≥л≥. ÷е ¤вище п≥двищуЇ спадкову м≥нлив≥сть ≥ маЇ ще одну назву Ц генетична рекомб≥нац≥¤ (кишкова паличка Ц Escherichia coli).

3.—пороутворенн¤ Ц за неспри¤тливих умов можуть утворюватись спори (всередин≥). —пори вкриваютьс¤ щ≥льною оболонкою ≥ вони здатн≥ витримувати температуру. ѕосушливий пер≥од та ≥нш≥ неспри¤тлив≥ умови.

4. ƒуже р≥дко зустр≥чаЇтьс¤ брунькуванн¤.

–ух:

а) за рахунок джгутик≥в;

б) за рахунок вид≥ленн¤ слизу (реактивний рух);

в) сп≥рилам властив≥ хвилепод≥бн≥ рухи, ма¤тников≥ ≥ поступальн≥ рухи.

ѕристосуванн¤ до неспри¤тливих умов:

1 «а неспри¤тливих умов бактер≥¤ ≥нцистуЇтьс¤ Ц тобто покриваЇтьс¤ захисною товстою оболонкою Ц цистою. ÷исти збер≥гають життЇздатн≥сть прот¤гом багатьох рок≥в, здатн≥ витримувати висок≥ температури +250˚— або низьк≥ - 180˚—.

2. Ѕагато бактер≥й при неспри¤тливих умовах здатн≥ стискатис¤. ¬трачати воду ≥ переходити в стан спокою (прим≥тивний анаб≥оз).

3. —пороутворенн¤.

ѕоширенн¤ бактер≥й: в ірунт≥, в вод≥, в пов≥тр≥, живих ≥ мертвих орган≥змах, в сн≥гах пол¤рних областей, гар¤чих джерелах. јтомн≥ реактори. ¬ин¤тком Ї лише кратери д≥ючих вулкан≥в. Ѕактер≥њ Ц аборигени нашоњ планети Ц першопоселенц≥.

1	2	3

Ќазва: ÷арство гриби
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (3543 прочитано)