Ѕ≥олог≥¤ > ÷арство гриби

2.  ипТ¤т≥нн¤ .

3. ѕ≥двищенн¤ тиску в автоклавах.

4. ¬ медицин≥, в с≥льському господарств≥, харчов≥й промисловост≥ при дизенф≥кац≥њ використовують —l2, I2, Br2, спирт, формал≥н, Ќ2ќ2, KMnO3 Ц марганцовка.

5. ћетоди боротьби з гнильними бактер≥¤ми: суш≥нн¤ гриб≥в, плод≥в, мТ¤са, риби, замороженн¤, маринуванн¤, засолка, висока концентрац≥¤ цукру (варенн¤, компот).

÷≥анобактер≥њ Ц синьозелен≥ водорост≥:

ћ≥кроцист≥с, носток, анабела, сп≥рул≥на.

ѕ≥гменти: хлороф≥л, каротиноњди, ф≥коц≥ан≥н, ф≥коеритрин. ќболонка складаЇтьс¤ з мурењну, ≥нод≥ целюлози, ослизнюЇтьс¤. ¬ центр≥ Ї форосинтетичн≥ мембрани, газов≥ вакуол≥.

–озмноженн¤: под≥лом кл≥тини, розпадом колон≥й, статевий процес, спори.

Д÷в≥т≥нн¤ водиФ Ц задуха риби, отруЇнн¤ води.

«наченн¤: дл¤ виготовленн¤ паперу, картону, лак≥в, фарб, корм дл¤ худоби, добрива, корм дл¤ риб.

ћ≥крофлора ірунту Ц в 1 га Ц сотн≥ млн ≥ м≥л≥арди особин.  ≥льк≥сть залежить в≥д типу ірунт≥в (багато в чорноземах). «устр≥чаютьс¤ бактер≥њ гнитт¤, н≥триф≥куюч≥, азотф≥ксуюч≥, с≥ркобактер≥њ. —еред них Ї аероби ≥ анаероби. Ќайменше у п≥дзолистих, ц≥линних ірунтах.

ћ≥крофлора Ц один з фактор≥в, ¤кий спри¤Ї утворенню ірунту.

ћ≥крофлора пов≥тр¤ Ц залежить в≥д пори року, географ≥чноњ зони, характеру рослинност≥ (ф≥тонциди), забрудненн¤ пилом. Ѕактер≥њ п≥дн≥маютьс¤ в пов≥тр¤ з пилом, а ос≥даючи на землю гинуть в≥д нестач≥ њж≥ або п≥д д≥Їю ультраф≥олетових промен≥в.  ожна пилинка Ї нос≥Їм бактер≥њ. ѓх багато в закритих прим≥щенн¤х 1 мм3 Ц 300000. ѕов≥тр¤ с≥льськоњ м≥сцевост≥ чист≥ше н≥ж м≥ськоњ. ѕрактично в≥дсутн≥ бактер≥њ в соснових ≥ кедрових л≥сах. ћ≥крофлора пов≥тр¤ менш численна н≥ж м≥крофлора ірунту чи води. ѕов≥тр¤но-крапельним шл¤хом розповсюджуЇтьс¤ скарлатина, дифтер≥¤, анг≥на, туберкульоз.

ћ≥крофлора водойм: основна маса м≥кроб≥в потрапл¤Ї в воду з ірунту. Ќайб≥льша к≥льк≥сть бактер≥й у поверхневих шарах води, ближче до берега. ¬ода Ц джерело ≥нфекц≥йних захворювань.

„иста вода в 1 мл Ц 100-200 бактер≥й, забруднена 100-300 тис в 1 мл. « ст≥чними водами в водойми потрапл¤ють патогенн≥ м≥кроорган≥зми (холерний в≥бр≥он, дизентер≥йна паличка).

ћ≥крофлора орган≥зму людини: найб≥льше на в≥дкритих частинах т≥ла (руки), ротова порожнина 100-200 вид≥в, в кишечнику (товстому).¬≥льн≥ в≥д бактер≥й: мозок, серце, кров, мТ¤зи, печ≥нка, сечовий м≥хур, шлунок Ц маЇ кислу реакц≥ю, тому бактер≥њ гинуть.

«наченн¤ бактер≥й:

1. —при¤ють процесам гнитт¤ ≥ брод≥нн¤ ≥ тим самим виконують сан≥тарну роль на земл≥ (бактер≥њ гнитт¤ перетворюють орган≥чн≥ речовини на перегн≥й, а ірунтов≥ бактер≥њ перегн≥й на м≥неральн≥ сол≥.

2.‘≥ксують молекул¤рний азот, перетворюючи його у доступн≥ дл¤ рослин форми.

3. ѕокращують родюч≥сть ірунт≥в.

4 Ѕеруть участь в утворенн≥ нафти й с≥рководню, у л≥кувальних гр¤з¤х, ірунтах ≥ мор¤х.

5. ”творюють соду в ірунтах. Ќа рисових плантац≥¤х перевод¤ть поживн≥ речовини в форму, ¤ка доступна корен¤м ц≥Їњ культури.

6. ” галуз¤х промисловост≥ (отриманн¤ ацетону, етилового ≥ бутилового спирт≥в, оцтовоњ кислоти, фермент≥в, гормон≥в, в≥там≥н≥в, антиб≥отик≥в, б≥лково-в≥там≥нних препарат≥в.

7. ƒл¤ боротьби з комахами-шк≥дниками (бактер≥йн≥ препарати).

8. ¬елике значенн¤ у кругооб≥гу —, ќ2, N2, H2, P, S, Ca.

9. ¬далос¤ отримати штами кишковоњ палички та ≥нших бактер≥й, здатних синтезувати ≥нсул≥н, ≥нтерферон, соматотроп≥н, кормового та харчового б≥лк≥в.

10. ’арчова промислов≥сть: йогурт, сметана, кеф≥р, сир, масло (молочно-кисл≥ бактер≥њ).

11. Ѕез бактер≥й неможливий процес суш≥нн¤ листк≥в тютюну, виготовленн¤ шовку, обробленн¤ какао, кофе, квашенн¤ капусти, при дуб≥нн≥ шк≥ри.

Ќегативне значенн¤ бактер≥й Ц хвороботворн≥ (патогенн≥) бактер≥њ.

¬они проникають в тканини рослин, тварин, людини ≥ вид≥л¤ють речовину, що пригн≥чуЇ сили орган≥зму та п≥дсилюЇ патогенну д≥ю самих бактер≥й. ƒе¤к≥ м≥кроби вид≥л¤ють токсини, отруйн≥ продукти життЇд≥¤льност≥ (дифтер≥¤, столбн¤к, холера). «будники чуми, сиб≥рськоњ ¤зви можуть утворювати капсулу в орган≥зм≥ людини ≥ тварини, ¤ка забезпечуЇ њм протифагоцитарну д≥ю (лейкоцити).

ѕов≥тр¤но-крапельним шл¤хом передаЇтьс¤ пневмон≥¤, туберкульоз, дифтер≥¤. „ерез њжу ≥ воду Ц черевний тиф, паратиф, дизентер≥¤, холера. „ерез статев≥ звТ¤зки: гоноре¤ (трипер-гонококом), сиф≥л≥с (бл≥да сп≥рохета).

Ѕактер≥ози рослин: картопл≥, томат≥в, капусти, ог≥рка, бобов≥, плодов≥ дерева (пл¤мист≥сть, з≥вТ¤л≥сть, гниль, оп≥ки).

ћетоди боротьби з бактер≥¤ми:

1. ѕастеризац≥¤ Ц нагр≥в до 65˚ на прот¤з≥ 10-20 хв (знищенн¤ вегетативних форм бактер≥й) Ц збер≥ганн¤ молока, вина, фруктових сок≥в.

1	2	3

Ќазва: ÷арство гриби
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (3543 прочитано)