‘≥нанси > ‘≥нансова та грошово-кредитна пол≥тика ≥ соц≥альна сфера

‘≥нансова та грошово-кредитна пол≥тика ≥ соц≥альна сфера

≈коном≥чна д≥¤льн≥сть у будь-¤к≥й крањн≥ спр¤мовуЇтьс¤ на те, щоб насамперед забезпечити внутр≥шню ≥ зовн≥шню безпеку населенн¤ та задовольнити його потреби у всьому необх≥дному дл¤ проживанн¤ - у житл≥, њж≥, од¤з≥, речах, ≥нфраструктур≥, транспортних засобах та ≥ншому. ќсоблив≥стю розвинутих ринкових економ≥к Ї њх переважна ор≥Їнтац≥¤ на групу населенн¤ з близьким до середнього р≥внем доходу - тобто на так званий середн≥й прошарок населенн¤, ¤кий чисельно переважаЇ вс≥ ≥нш≥ його верстви разом вз¤т≥ ≥ Ї головним споживачем результат≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ та створюЇ основне б≥знесове середовище в держав≥. ≈коном≥чна д≥¤льн≥сть цього прошарку маЇ назву малого та середнього б≥знесу, на п≥дприЇмства ¤кого в багатьох розвинутих крањнах припадаЇ переважна к≥льк≥сть робочих м≥сць ≥ значний обс¤г виробленого валового внутр≥шнього продукту. ≈коном≥ка, ор≥Їнтована на середн≥й прошарок населенн¤, саме ≥ Ї соц≥ально-ор≥Їнтованою ринковою економ≥кою.

«д≥йснюваний курс прискорених перетворень у –ос≥њ (в ”крањн≥ також) пол¤гав у формуванн≥ великих кап≥тал≥в при фактичному в≥дстороненн≥ в≥д участ≥ в самому процес≥ реформуванн¤ переважноњ частини населенн¤. Ќе було створено нав≥ть передумов дл¤ виникненн¤ середнього класу. ѕроведенн¤ ваучерноњ приватизац≥њ в –ос≥њ та сертиф≥катноњ приватизац≥њ в ”крањн≥ не привело до формуванн¤ масового прошарку власник≥в. ¬иникли тенденц≥њ регресивного характеру, що пол¤гали у зниженн≥ науково-техн≥чного та осв≥тнього потенц≥ал≥в. ≤з процесу зд≥йсненн¤ соц≥ально-економ≥чних перетворень з самого початку були виведен≥ опорн≥ елементи - попит масового споживача та створенн¤ заощаджень. Ќе компенсована створенн¤м середнього класу руйнац≥¤ ран≥ше д≥ючоњ соц≥ально-економ≥чноњ системи практично стала гальмом економ≥чного розвитку. «начна частина населенн¤, особливо старше покол≥нн¤, не сприйн¤ла перетворень в економ≥ц≥ ≥ ви¤вилась не змоз≥ адаптуватись до нових економ≥чних умов.

÷¤ робота пересл≥дуЇ мету не проведенн¤ досл≥джень стану соц≥альноњ сфери, а показу "провини" ф≥нансовоњ та грошово-кредитноњ пол≥тики держави в ”крањн≥ та –ос≥њ за напружений соц≥альний стан. “ому навод¤тьс¤ лише дан≥ по середн≥й зароб≥тн≥й плат≥, ¤к≥, проте, достатньою м≥рою характеризують соц≥альн≥ умови в цих крањнах.

” червн≥ 1998 р. середн¤ ном≥нальна м≥с¤чна зарплата рос≥¤н становила 1121 руб. [74]. ÷е був найвищий њњ р≥вень за останн≥ роки, ¤кий дор≥внював у доларовому екв≥валент≥ 180,8 дол. —Ўј. ” с≥чн≥ 1999 р. середн¤ ном≥нальна зароб≥тна плата рос≥¤н (без кооператив≥в, сп≥льних ≥ приватних п≥дприЇмств) становила 1181 руб. (52,3 дол. —Ўј), у червн≥ - 1626 руб. (66,6 дол. —Ўј), а в грудн≥ - 2283 руб. (84,6 дол. —Ўј). “обто, прот¤гом 1999 р. вона зростала ¤к у рубльовому, так ≥ в доларовому екв≥валентах. ≤снуюча в –‘ заборгован≥сть по зароб≥тн≥й плат≥, що прот¤гом 1999 р. скорочувалась (з 88 млрд руб. на 01.10.1998 р. до 68 млрд руб. на 01.04.1999 р. та до 51 млрд. руб. на 01.11.1999 р.), все ще залишаЇтьс¤ високою.

«г≥дно з даними бюлетен¤ ЌЅ” є12 за 1998 р., у грудн≥ 1998 р. середн¤ ном≥нальна зароб≥тна плата працюючих у народному господарств≥ ”крањни становила 188,3 грн (або при курс≥ 3,427 грн/дол.—Ўј близько 55 дол. —Ўј). ” 1999 р. ном≥нальна зарплата зб≥льшувалас¤ ≥ в грудн≥ њњ середнЇ значенн¤ становило 218,88 грн з врахуванн¤м та 235,31 грн без врахуванн¤  —ѕ (тобто в≥дпов≥дно 43,2 ≥ 46,4 дол. —Ўј при середньому курс≥ гривн≥ в цьому м≥с¤ц≥ 5,0691 грн/дол.). ќтже, в доларовому екв≥валент≥ зароб≥тна плата в ”крањн≥ у 1999 р. знизилас¤. «аборгован≥сть по зароб≥тн≥й плат≥ прот¤гом 1999 р. в ”крањн≥ зменшилась, ¤к ≥ в –ос≥њ (з 7 млрд грн навесн≥ до 6,4 млрд грн у грудн≥), а в першому квартал≥ 2000 р. - знову зб≥льшилас¤ (до 6,5 млрд грн).

Ќаведен≥ вище дан≥ св≥дчать про надто вже невисокий середн≥й р≥вень доход≥в працюючоњ частки населенн¤ в обох крањнах. Ќа додаток до цього ще й зароб≥тна плата виплачуЇтьс¤ ≥з затримкою.

‘ормуванн¤ великого кап≥талу в –ос≥њ за умов неучаст≥ в зд≥йсненн≥ економ≥чних перетворень переважноњ частини населенн¤ обгрунтовувалось необх≥дн≥стю концентрац≥њ грошових ≥ матер≥альних ресурс≥в та первинного нагромадженн¤ кап≥талу на початкових стад≥¤х зд≥йсненн¤ ринкових перетворень. ѕерерозпод≥л грошових ≥ матер≥альних ресурс≥в у –ос≥њ справд≥ в основному в≥дбувс¤. ѕричому, њх переважна частина опинилась у власност≥ незначноњ групи населенн¤. ” –ос≥њ зТ¤вились так зван≥ "ол≥гархи" - група найзаможн≥ших людей, ¤к≥ мають суттЇвий вплив на вс≥ сторони житт¤ крањни ≥, на думку «ћ≤, отримали значну частину своњх грошей, "паразитуючи" на бюджет≥, тобто за рахунок держави. ¬ ”крањн≥ зд≥йсненн¤ економ≥чних перетворень в≥дбувалось за схожим сценар≥Їм. “ут теж Ї своњ "ол≥гархи".

Ќамаганн¤ держав дос¤гти первинного нагромадженн¤ кап≥талу маЇ зовс≥м неспод≥ван≥ насл≥дки. « л≥берал≥зац≥Їю зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин почалась масова "втеча" кап≥талу з обох крањн.

Ќа в≥дсутн≥сть соц≥альноњ спр¤мованост≥ економ≥чних перетворень в≥дтод≥, ¤к њх почали проводити, вказуЇ р≥зке п≥двищенн¤ або, ¤к його називали, л≥берал≥зац≥¤ ц≥н на початку 1992 р. ÷¤ так звана "л≥берал≥зац≥¤" була зд≥йснена без попереджувальних заход≥в щодо помТ¤кшенн¤ њњ негативних насл≥дк≥в дл¤ населенн¤. ¬она в≥дразу призвела до значного знец≥ненн¤ кошт≥в населенн¤, включаючи заощадженн¤, та до р≥зкого розшаруванн¤ серед жител≥в крањн на багатих ≥ б≥дних з≥ значним зниженн¤м р≥вн¤ споживанн¤ ≥ пог≥ршенн¤м р≥вн¤ та ¤кост≥ житт¤ б≥льшоњ частини громад¤н. Ћ≥берал≥зац≥¤ ц≥н суттЇво скоротила платоспроможний попит населенн¤, додатково зменшений д≥¤льн≥стю численних посередницьких структур, що стало першопричиною значного пад≥нн¤ економ≥ки ¤к в ”крањн≥, так ≥ в –ос≥њ. ѕо сут≥ ц¤ л≥берал≥зац≥¤ була першим насильницьким залученн¤м кредит≥в у населенн¤ дл¤ потреб держав. ѕричому в обох крањнах ц≥ кошти не посп≥шають повертати.

” –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ в 1995 р. було прийн¤то «акон "ќ восстановлении сбережений населени¤", а в ”крањн≥ у 1996 р. - «акон "ѕро державн≥ гарант≥њ в≥дновленн¤ заощаджень громад¤н ”крањни". ќбидва законодавч≥ акти практично н≥чого не вир≥шили щодо в≥дновленн¤ втрачених в результат≥ знец≥ненн¤ заощаджень населенн¤. ѕо сут≥ ц≥ закони Ї лише нам≥рами про таке в≥дновленн¤, ¤к≥, певно, вигл¤дали би б≥льш переконливо, ¤кби передбачуван≥ обс¤ги компенсац≥йних витрат були б на законодавчому р≥вн≥ в≥днесен≥ до державних борг≥в. ¬живалис¤ й ≥нш≥ заходи, що не дали пом≥тних результат≥в.

« л≥берал≥зац≥Їю ц≥н в обох крањнах економ≥ка "товарного деф≥циту" в≥дразу перетворилась на економ≥ку "деф≥циту грошей". ¬ економ≥ц≥ товарного деф≥циту використанн¤ державою кошт≥в населенн¤ носило прихований характер ≥ проходило у форм≥ утворенн¤ вимушених заощаджень громад¤н. ј в економ≥ц≥ деф≥циту грошей "в≥дбиранн¤" кошт≥в населенн¤ маЇ ≥ приховану, ≥ в≥дкриту форми. ѕ≥двищенн¤ ц≥н спр¤мовуЇтьс¤ саме на в≥дбиранн¤ у населенн¤ кошт≥в шл¤хом њх знец≥ненн¤. ѕримусове в≥дбиранн¤ цих кошт≥в проходить через затримку (чи нав≥ть присвоЇнн¤) зароб≥тноњ плати, пенс≥й та ≥нших вид≥в грошового забезпеченн¤ громад¤н. ÷≥лком очевидно, що затримки зарплати та ≥нших соц≥альних виплат зд≥йснюютьс¤ ≥ в рамках п≥дтримки визначених монетарних показник≥в на певних р≥вн¤х та зд≥йсненн¤ анти≥нфл¤ц≥йних заход≥в. ћаючи можлив≥сть "прокручувати" ц≥ кошти, њх неплатник може мати ≥ додатковий прибуток. «воротною стороною невиплати зарплати Ї скороченн¤ бази оподаткуванн¤ ≥ надходжень до бюджету.

як в ”крањн≥, так ≥ в –‘ значну "в≥дпов≥дальн≥сть" за пог≥ршенн¤ соц≥альних умов населенн¤ маЇ нести державна ф≥нансова пол≥тика, ¤ка також включилась до процесу перерозпод≥лу б≥льшоњ частини доход≥в в ≥нтересах вузькоњ групи громад¤н. ¬есь комплекс заход≥в щодо забезпеченн¤ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ характеризувавс¤ в≥дсутн≥стю стимулюванн¤ платоспроможного попиту, ¤кий ≥ так скорочувавс¤. —початку плануЇтьс¤ дос¤гненн¤ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ з тим розрахунком, що в подальшому соц≥альна криза може бути подолана. ≤гноруванн¤ орган≥чного звТ¤зку соц≥альних ≥ економ≥чних процес≥в стало не т≥льки призв≥дником соц≥ально-економ≥чних конфл≥кт≥в, а й головним гальмом подоланн¤ економ≥чноњ кризи на найближчу перспективу.

–≥зк≥ зм≥ни у бюджетн≥й сфер≥ щодо процедур формуванн¤ ≥ виконанн¤ державного бюджету зд≥йснювались без врахувань зм≥н у соц≥ально-економ≥чн≥й ситуац≥њ. —истема забезпеченн¤ р≥зних соц≥альних гарант≥й вимагала створенн¤ ринкових метод≥в њх зд≥йсненн¤. ѕроте реформуванн¤ бюджетноњ сфери в цьому напр¤м≥ звелос¤ до досить простоњ д≥њ - зменшенн¤ витрат на соц≥альн≥ потреби. ѕри черговому секвестр≥ бюджетних видатк≥в часто в першу чергу скорочувалис¤ соц≥альн≥ витрати. ÷е скороченн¤, в≥д ¤кого чи не найб≥льше постраждали медицина та осв≥та, призвело до того, що встановлен≥ м≥н≥мальн≥ р≥вн≥ зарплати ≥ пенс≥њ фактично не виконували своЇ призначенн¤ щодо забезпеченн¤ нижньоњ меж≥ в≥дтворенн¤ життЇд≥¤льност≥ людського орган≥зму.

ѕокритт¤ деф≥циту бюджету за рахунок грошовоњ ем≥с≥њ на початку 1990-х рр. призвело до г≥пер≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ та –ос≥њ. Ќасл≥дком цього знову стало значне знец≥ненн¤ кошт≥в населенн¤, ¤к≥ в той пер≥од таким чином використовувались обома державами ¤к зас≥б вир≥шенн¤ бюджетних проблем ≥ перетворились на джерело збагаченн¤ дл¤ багатьох комерц≥йних ≥ банк≥вських структур.

ѕокритт¤ в подальшому деф≥циту бюджету за рахунок розм≥щенн¤ короткострокових обл≥гац≥й внутр≥шн≥х позик в ”крањн≥ та –ос≥њ призвело до утворенн¤ ф≥нансових п≥рам≥д по внутр≥шн≥х боргах. ÷е стало одн≥Їю з причин валютних криз у 1998 р., в ход≥ ¤ких в≥дбулос¤ чергове знец≥ненн¤ кошт≥в громад¤н обох держав через р≥зке пад≥нн¤ валютних курс≥в рубл¤ ≥ гривн≥. ƒо того ж, включенн¤ значних обс¤г≥в грошовоњ маси до об≥гу вказаних ц≥нних папер≥в також було одн≥Їю з причин незабезпеченн¤ пристойного р≥вн¤ соц≥альних виплат.

1	2	3	4

Ќазва: ‘≥нансова та грошово-кредитна пол≥тика ≥ соц≥альна сфера
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2265 прочитано)