‘≥нанси > ‘≥нансова та грошово-кредитна пол≥тика ≥ соц≥альна сфера

ƒл¤ ≥снуванн¤ унаочненого в таблиц≥ 3.1.2 стану справ з банк≥вським кредитуванн¤м ф≥зичних ос≥б Ї дек≥лька причин. ÷е насамперед висока варт≥сть банк≥вських кредит≥в. «а даними бюлетен≥в банк≥вськоњ статистики ÷Ѕ –‘, ставки кредитуванн¤ ф≥зичних ос≥б в –ос≥њ у червн≥ 1999 р. знаходилас¤ в межах 32,8Ц55,8% р≥чних (дл¤ кредит≥в у рубл¤х) ≥ 11,0Ц33,8% (дл¤ кредит≥в у валют≥), а в грудн≥ 1999 р. - 31,9-47,7% (дл¤ кредит≥в у рубл¤х) ≥ 9,3-17,9% (дл¤ кредит≥в у валют≥). «а даними бюлетен≥в ЌЅ”, ставки кредитуванн¤ ф≥зичних ос≥б в ”крањн≥ становили в червн≥ 1999 р. 18,1Ц46,8% (дл¤ кредит≥в у гривн¤х) ≥ 23,7Ц30,0% (дл¤ кредит≥в у валют≥), а в грудн≥ 1999 р. - 17,8-48% (дл¤ кредит≥в у гривн¤х) та 9,6-28,3% (дл¤ кредит≥в у валют≥). «важаючи на невелик≥ доходи населенн¤, попит з його боку на банк≥вськ≥ кредити при таких ставках кредитуванн¤ Ї досить не високим. ≤ сама банк≥вська система ор≥ЇнтуЇтьс¤ не ст≥льки надавати кредити населенню, ск≥льки приймати в≥д нього кошти по вкладах. “аким чином, маЇ м≥сце одностороннЇ кредитуванн¤ населенн¤м банк≥вськоњ системи. јле очевидно ≥ те, що в умовах соц≥ально спр¤мованоњ ринковоњ економ≥ки маЇ забезпечуватись взаЇмний грошовий обм≥н м≥ж населенн¤м ≥ банк≥вською системою. ѕотр≥бно в≥дзначити, що проведенн¤ грошово-кредитноњ пол≥тики, спр¤мованоњ на обмеженн¤ грошовоњ маси, ослаблюЇ банк≥вський потенц≥ал, скорочуЇ можливост≥ банк≥в щодо акумулюванн¤ тимчасово в≥льних кошт≥в ≥ кредитуванн¤ ≥ндив≥дуальних позичальник≥в.

ќдн≥Їю з функц≥й грошей Ї збереженн¤ ≥ нагромадженн¤ власност≥. ≤ в ”крањн≥, ≥ в –ос≥њ з ц≥Їю метою використовуютьс¤ не нац≥ональн≥ валюти, а долар —Ўј. ÷е св≥дчить про недов≥ру населенн¤ обох крањн до своњх нац≥ональних грошових одиниць. ѕричому попит на долар —Ўј значно зростав при небезпец≥ значного пад≥нн¤ курсу рубл¤ та гривн≥.

ќчевидно, що валютн≥ накопиченн¤ складають ≥нвестиц≥йний потенц≥ал крањни-ем≥тента, а не крањни, де ц¤ валюта знаходитьс¤, тим б≥льше у вигл¤д≥ гот≥вки. ќбс¤ги валютноњ ем≥с≥њ розм≥щуютьс¤ на кредитн≥й основ≥, визначають розм≥ри грошових актив≥в крањни-ем≥тента ≥ одночасно створюють потенц≥ал попиту на ринку, зор≥Їнтованому на цю валюту. ѕрактично в≥дбуваЇтьс¤ зм≥щенн¤ забезпеченн¤ доход≥в населенн¤ ≥ накопичень в≥д функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки до економ≥ки т≥Їњ крањни-ем≥тента, валюта ¤коњ складаЇ основу нагромаджень громад¤н держави, що залучаЇ дану валюту, ≥ самоњ ц≥Їњ держави в ц≥лому. “ому недов≥ра населенн¤ ”крањни ≥ –ос≥њ до своњх нац≥ональних валют Ї ц≥лком виправданою, особливо з огл¤ду на ф≥нансову кризу 1998 року.

≤ншою соц≥альною проблемою Ї втрата дов≥ри населенн¤ до банк≥вськоњ системи. Ѕанки знаход¤тьс¤ п≥д пост≥йною загрозою банкрутства чи в≥дкликанн¤ л≥ценз≥њ. “ому населенн¤ досить неохоче дов≥р¤Ї њм своњ кошти. “ак, жител≥ –ос≥њ ще довго будуть памТ¤тати д≥¤льн≥сть ф≥нансових структур типу "ћћћ" чи "’опер".

ќчевидно, з метою в≥дновленн¤ дов≥ри вкладник≥в до банк≥вськоњ системи на початку 1999 р. в јсоц≥ац≥њ рос≥йських банк≥в в≥дбулось представленн¤ "ƒоговору кредитних орган≥зац≥й про зобовТ¤занн¤ перед кл≥Їнтами". ƒогов≥р передбачаЇ б≥льш в≥дкриту ≥ чесну пол≥тику у в≥дносинах з кл≥Їнтами при зд≥йсненн≥ банк≥вських послуг, повне ≥нформац≥йне забезпеченн¤ кл≥Їнт≥в по вс≥х аспектах банк≥вськоњ д≥¤льност≥, уважне ставленн¤ до розгл¤ду скарг ≥ задоволенн¤ претенз≥й кл≥Їнт≥в. ѕередбачено також в≥дпов≥дальн≥сть учасник≥в цього договору в раз≥ його порушенн¤.

–ос≥йськ≥ та украњнськ≥ банки фактично не борютьс¤ за залученн¤ кл≥Їнт≥в. ” 1999 р. в загальному обс¤з≥ залучених в≥д населенн¤ кошт≥в частка ќщадбанку в –ос≥њ становила близько 70%, а частка ќщадбанку (майже 40% вс≥х вклад≥в населенн¤) та ѕриватбанку в ”крањн≥ - близько 60%. ÷е св≥дчить про практичну в≥дсутн≥сть в обох банк≥вських системах конкурентного середовища щодо залученн¤ кошт≥в населенн¤.

ѕотр≥бно в≥дзначити, що ц≥ кошти Ї значним джерелом ≥нвестуванн¤ економ≥ки. ” розвинутих крањнах створюютьс¤ вс≥ умови дл¤ того, щоб кошти населенн¤ знаходилис¤ в банках ≥ ¤к кредитн≥ ресурси працювали на економ≥ку. —ам≥ банки теж зац≥кавлен≥ у цьому.

” таблиц≥ 3.1.3 наведен≥ дан≥ (бюлетен≥ ÷Ѕ –‘ та ЌЅ”) [6, 7] щодо обс¤г≥в вклад≥в населенн¤ в комерц≥йних банках –ос≥њ та ”крањни.

“аблиц¤ 3.1.3

ќбс¤ги вклад≥в населенн¤ в комерц≥йних банках –‘ та ”крањни

Ѕанк≥вськ≥ вклади населенн¤ зб≥льшилис¤ в –ос≥њ в≥дносно його загальних грошових доход≥в на 1,7% за 1998 р. та 3,6% за 1999 р., а в ”крањн≥ в≥дносно його загальних доход≥в Ц на 1,5% за 1998 р. та на 1,9% за 1999 р. «в≥дси випливаЇ, що т≥льки незначну частину своњх доход≥в населенн¤ цих крањн вкладаЇ в банки.

ѕоточна грошово-кредитна ≥ валютна пол≥тика в обох державах в≥дсуваЇ на невизначений терм≥н перспективу в≥льноњ конвертац≥њ њхн≥х нац≥ональних валют. —в≥дченн¤м цього Ї ≥ те, що в склад≥ грошового агрегату ћ2 –ос≥њ та ”крањни перебуваЇ валютна складова у вигл¤д≥ валютних депозит≥в. ќтже, використанн¤ населенн¤м рубл¤ та гривн≥ ¤к справжн≥х засоб≥в збереженн¤ та накопиченн¤ вартост≥ в≥дкладаЇтьс¤.

«вертаЇ на себе увагу те, що в загальному обс¤з≥ грошовоњ маси значною Ї питома вага грошей поза банками, тобто гот≥вки (на к≥нець 1999 р. - 38% у –ос≥њ ≥ 43% в ”крањн≥). ÷е зменшуЇ можлив≥сть з боку головних банк≥в керувати грошовим об≥гом. ƒо того ж, частина гот≥вки обслуговуЇ т≥ньовий сектор економ≥ки. ¬ обох державах утворились структури, що перевод¤ть безгот≥вков≥ грош≥ в гот≥вков≥. ј в≥д цього страждаЇ насамперед населенн¤, оск≥льки гот≥вка в першу чергу повинна обслуговувати саме його потреби.

1	2	3	4

Ќазва: ‘≥нансова та грошово-кредитна пол≥тика ≥ соц≥альна сфера
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2265 прочитано)