‘≥нанси > ‘≥нансова та грошово-кредитна пол≥тика ≥ соц≥альна сфера

ѕост≥йне зниженн¤ обс¤г≥в виробництва, про що св≥дчить значне пад≥нн¤ ¬¬ѕ в обох крањнах, маЇ насл≥дком подальше скороченн¤ податковоњ бази, що, у свою чергу, означало зменшенн¤ бюджетних доход≥в ≥ видатк≥в. ƒо того ж, з року в р≥к доходна частина бюджет≥в ”крањни та –ос≥њ недовиконувалась десь на 20 в≥дсотк≥в. ќск≥льки п≥дприЇмницьк≥ структури мають певн≥ можливост≥ щодо уникненн¤ оподаткуванн¤, у держави зТ¤вл¤Їтьс¤ спокуса зб≥льшити податков≥ надходженн¤ за рахунок ф≥зичних ос≥б.

Ќайвища нин≥ д≥юча ставка оподаткуванн¤ доход≥в ф≥зичних ос≥б становить у –ос≥њ 30%, в ”крањн≥ Ц 40%. Ќам≥ри щодо введенн¤ Їдиноњ ставки 13% у –ос≥њ та ставок 10% ≥ 20% в ”крањн≥ св≥дчать про фактичне визнанн¤ ур¤дами обох держав ≥снуючого р≥вн¤ оподаткуванн¤ доход≥в населенн¤ ¤к надто великого.

ѕотр≥бно в≥дзначити негативний вплив на добробут людей з боку так званих непр¤мих податк≥в (ѕƒ¬ та акциз≥в), значну частину ¤ких безпосередньо доводитьс¤ сплачувати саме населенню, ¤к к≥нцевому споживачу багатьох вид≥в продукц≥њ. ‘актично населенн¤ змушено платити одночасно дек≥лька податк≥в. ј це означаЇ, що загальний р≥вень оподаткуванн¤ доход≥в ф≥зичних ос≥б Ї значно вищим за передбачений.

Ќезабезпеченн¤ в ”крањн≥ та –ос≥њ пристойних зарплат, пенс≥й, ≥нших соц≥альних виплат та на¤вн≥сть значноњ заборгованост≥ по них по¤снюЇтьс¤ не т≥льки поганим економ≥чним станом, високим р≥внем оподаткуванн¤ доход≥в ф≥зичних ос≥б чи недостатн≥ми можливост¤ми бюджет≥в. ≤ншим чинником тут Ї грошово-кредитна пол≥тика з њњ обмеженн¤ми по грошов≥й мас≥ з метою стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика ¤вл¤Ї собою комплекс заход≥в державного регулюванн¤ економ≥ки, спр¤мованих на боротьбу з ≥нфл¤ц≥Їю. ” в≥дпов≥дь на взаЇмод≥ю фактор≥в ≥нфл¤ц≥њ попиту та ≥нфл¤ц≥њ витрат сформувались дв≥ основн≥ л≥н≥њ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики Ц дефл¤ц≥йна пол≥тика (або регулюванн¤ попиту) ≥ пол≥тика доход≥в. ƒефл¤ц≥йна пол≥тика - це методи обмеженн¤ платоспроможного попиту через грошово-кредитний ≥ податковий механ≥зми шл¤хом зменшенн¤ державних витрат, п≥двищенн¤ процентних ставок за кредити, посиленн¤ податкового тиску, обмеженн¤ грошовоњ маси ≥ т.≥. ѕол≥тика доход≥в передбачаЇ паралельний контроль. ѕри цьому контролюютьс¤ зарплата ≥ ц≥ни шл¤хом њх повного заморожуванн¤ або встановленн¤ дл¤ них меж зростанн¤.

¬ар≥анти анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики вибирались, залежно в≥д пр≥оритет≥в. ƒосв≥д зд≥йсненн¤ дефл¤ц≥йноњ пол≥тики показав, що вона призводить до стримуванн¤ економ≥чного зростанн¤. ѕроведенн¤ пол≥тики доход≥в характеризуЇтьс¤ обмежен≥стю результат≥в.  оли ж ставилось за мету приборкати ≥нфл¤ц≥ю за будь-¤ку ц≥ну, паралельно використовувались обидва методи анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики.

ќтже, грошово-кредитна пол≥тика, ¤к один ≥з чинник≥в обмеженн¤ платоспроможного попиту взагал≥, в≥дпов≥дно Ї чинником скороченн¤ споживчого попиту населенн¤. “ому проведенн¤ грошово-кредитноњ пол≥тики сл≥д розгл¤дати не т≥льки в аспект≥ пог≥ршенн¤ ¤кост≥ житт¤ населенн¤ через скороченн¤ р≥вн¤ споживанн¤, а й в аспект≥ значного пад≥нн¤ обс¤г≥в виробництва в ”крањн≥ та –ос≥њ. јдже загальнов≥домо, що в розвинутих крањнах п≥дтримуЇтьс¤ високий р≥вень споживанн¤ населенн¤, що даЇ змогу дл¤ п≥дтриманн¤ високих обс¤г≥в виробництва товар≥в та наданн¤ послуг.

«атримка соц≥альних виплат, що Ї одн≥Їю з форм примусового безв≥дсоткового кредитуванн¤ економ≥ки ≥ держави за рахунок населенн¤, означаЇ дл¤ останнього знец≥ненн¤ цих кошт≥в через ≥нфл¤ц≥ю.

«начний досв≥д проведенн¤ монетарноњ пол≥тики в ≥нших крањнах показуЇ, що за в≥дсутност≥ економ≥чного зростанн¤ курс на забезпеченн¤ ¤комога нижчого р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ призводить до п≥двищенн¤ р≥вн¤ безроб≥тт¤. ¬изнаючи це, ÷ентробанк –ос≥њ ви¤вив нам≥р вже у 1999 р. розвТ¤зувати задач≥ зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ та ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань без п≥двищенн¤ в≥дкритого ≥ прихованого безроб≥тт¤. —татистичн≥ дан≥ щодо к≥лькост≥ безроб≥тних та р≥вн¤ безроб≥тт¤ наведен≥ у таблиц≥ 3.1.1 [6, 75].

“аблиц¤ 3.1.1

ƒан≥ щодо к≥лькост≥ безроб≥тних та р≥вн¤ безроб≥тт¤ у –‘ та ”крањн≥ (на к≥нець року)

як видно з таблиц≥ 3.1.1, безроб≥тт¤ в обох крањнах зростаЇ. ” –ос≥њ к≥льк≥сть безроб≥тних ≥ р≥вень безроб≥тт¤ визначено за методикою ћќѕ, ¤ка передбачаЇ врахуванн¤ ≥ так званого прихованого безроб≥тт¤. ”крањнськ≥ дан≥ цього не враховують.

” –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ ≤нститутом економ≥ки –јЌ проводились досл≥дженн¤ проблем соц≥ального спр¤муванн¤ розвитку грошово-кредитноњ системи крањни [59]. Ќа думку автор≥в досл≥джень, фундаментальн≥ протир≥чч¤, ¤к≥ виникли в динам≥ц≥ становленн¤ грошовоњ системи –ос≥њ, мають м≥цне кор≥нн¤ ≥ набули в пер≥од прискореноњ трансформац≥њ рос≥йськоњ економ≥ки ч≥тку антисоц≥альну спр¤мован≥сть. “≥ ж сам≥ суперечност≥, про ¤к≥ йдетьс¤ нижче, Ї характерними ≥ дл¤ ”крањни.

1. ¬ пер≥од радикальних економ≥чних перетворень нагальн≥сть реформуванн¤ грошовоњ системи, адаптованоњ до економ≥ки товарного деф≥циту, вступила в протир≥чч¤ з не менш високим ступенем ≥нерц≥йност≥ самоњ грошовоњ системи ≥ залежн≥стю останньоњ в≥д трансформац≥йних зм≥н в≥дтворювального процесу в ц≥лому. Ќа практиц≥ це протир≥чч¤ ви¤вилось у тенденц≥њ в≥дторгненн¤ "революц≥йних" перетворень еволюц≥йною по сут≥ природою розвитку грошовоњ системи. ” зд≥йсненн≥ реформуванн¤ грошовоњ системи не можна було не враховувати започаткований еволюц≥йний характер розвитку њњ опорних структур: ≥нституц≥йноњ основи, куди вход¤ть система кредитних ≥нститут≥в ≥ схеми регламентац≥њ њх д≥¤льност≥; орган≥зац≥йно-правового забезпеченн¤ потреб грошового об≥гу крањни в необх≥дн≥й к≥лькост≥ грошей ≥ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти при виконанн≥ р≥зних функц≥й останньоњ; системи кредитних ≥ плат≥жно-розрахункових в≥дносин на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринках. „ерез ≥нерц≥йн≥сть перех≥д грошовоњ системи з одного стану в ≥нший не м≥г бути зд≥йснений без суттЇвих втрат кошт≥в населенн¤м.  р≥м того, еволюц≥йний характер розвитку грошовоњ системи з самого початку обумовив протид≥ю њњ м≥кроструктур реформаторським акц≥¤м "шоковоњ терап≥њ", р≥зкому та практично насильницькому переведенню ≥снуючих грошових в≥дносин в режим деф≥циту грошей. ќдним з ви¤в≥в такоњ протид≥њ стала хрон≥чна недов≥ра масового споживача до держави ¤к головного гаранта стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти та до ≥нститут≥в грошовоњ системи. —причинивши знец≥ненн¤ заощаджень громад¤н ≥ юридичних ос≥б, р≥зке знец≥ненн¤ рубл¤ з початку 1992 р. при одночасн≥й р≥зк≥й руйнац≥њ д≥ючоњ на той час ≥нституц≥йноњ основи грошовоњ системи та при здеб≥льшого стих≥йному характер≥ виникненн¤ нових кредитних ≥нститут≥в призвело до повноњ дезорган≥зац≥њ грошових в≥дносин.

2. ќсновна соц≥альна дом≥нанта стаб≥льност≥ грошовоњ системи - в обТЇктивному спиранн≥ останньоњ на масового споживача. ѕроте визначальним фактором у формуванн≥ новоњ грошовоњ системи на вс≥х њњ р≥вн¤х була тенденц≥¤ прискореноњ концентрац≥њ кап≥талу у вузькому кол≥ економ≥чних субТЇкт≥в. –≥зн≥ стартов≥ умови ≥ ступен≥ адаптац≥йноњ здатност≥ ф≥зичних та юридичних ос≥б при переважанн≥ стих≥йност≥ мали пр≥оритетне значенн¤ в розпод≥льчому процес≥. ¬ результат≥ в≥дбулась переконцентрац≥¤ кап≥талу на користь комерц≥йних структур та ≥нших економ≥чних субТЇкт≥в, що з самого початку знаходились у найкращих умовах стосовно доступу до ф≥нансових ресурс≥в. “ому ц≥лком законом≥рними Ї соц≥альн≥ конфл≥кти, загостренн¤ в≥дносин м≥ж групами ≥ прошарками населенн¤ та комерц≥йними групами, в≥дособленн¤ рег≥он≥в та њх конфл≥кти з центром, що ви¤вились у на¤вност≥ р≥зних умов при зд≥йсненн≥ економ≥чних реформ.

3.  омерц≥ал≥зац≥¤ процесу приватизац≥њ перекреслила його вих≥дну ц≥льову ор≥Їнтац≥ю на включенн¤ масового прошарку населенн¤ до в≥дносно б≥льш високопродуктивноњ системи д≥¤льност≥ в умовах ринкових в≥дносин. «агостренн¤ кризових ¤вищ у плат≥жно-розрахунков≥й, ≥нвестиц≥йн≥й, банк≥вськ≥й та ≥нших сферах стали законом≥рним фоном зд≥йсненн¤ курсу прискореноњ приватизац≥њ ≥ ч≥тко "вписуютьс¤" в механ≥зм перед≥лу власност≥ в ≥нтересах певних найб≥льш активних чи адаптованих груп або окремих економ≥чних субТЇкт≥в.

4. ѕроцес дос¤гненн¤ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ нав≥ть в обмеженому його розум≥нн≥ (¤к стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ), безумовно, орган≥чно повТ¤заний з в≥дновлювальним циклом соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни. ќднак процес дос¤гненн¤ грошовоњ стаб≥л≥зац≥њ не можна в≥дд≥л¤ти в≥д вс≥Їњ сукупност≥ елемент≥в економ≥чного зростанн¤ та ≥нтерпретувати ¤к головну умову останнього. ƒане трактуванн¤ не т≥льки ви¤вл¤Ї нерозум≥нн¤ суттЇвоњ сторони цього процесу, а й навмисне в≥дсуваЇ зд≥йсненн¤ конкретних заход≥в щодо стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки та п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ до моменту дос¤гненн¤ критичного стану соц≥ально-економ≥чного розвитку. –озум≥нн¤ процесу грошовоњ стаб≥л≥зац≥њ ¤к передумови економ≥чного зростанн¤ вивело за меж≥ поточних заход≥в ≥ нав≥ть стратег≥њ головн≥ положенн¤ економ≥чного зростанн¤ Ц п≥двищенн¤ р≥вн¤ добробуту населенн¤ ≥ забезпеченн¤ структурних перетворень економ≥ки. ѕри цьому поза межами д≥¤льност≥ виконавчоњ ≥ законодавчоњ влади залишилось включенн¤ справд≥ ринкових механ≥зм≥в з ч≥ткою правовою базою у сфери д≥¤льност≥ вс≥Їњ маси д≥ючих економ≥чних субТЇкт≥в. «ам≥сть необх≥дного при переход≥ до ринкових в≥дносин розширенн¤ масштабност≥ грошовоњ системи по вс≥х њњ елементах за рахунок подальшого включенн¤ в сферу грошових в≥дносин бюджет≥в домашн≥х господарств в≥дбувалось звуженн¤ участ≥ останн≥х у ц≥й сфер≥. ћ≥ж ≥ншим, саме стан особистих бюджет≥в основноњ частини громад¤н (з умовним включенн¤м сюди 60% населенн¤) в≥дображаЇ ≥ визначаЇ реальну економ≥чну основу реформуванн¤ у напр¤м≥ створенн¤ соц≥ально ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки.

5. —тримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ шл¤хом обмеженн¤ доход≥в ≥ платоспроможного попиту масових груп населенн¤ спричинило зниженн¤ ¤кост≥ житт¤ цього контингенту населенн¤ до критичного р≥вн¤. ¬≥дпов≥дно, р≥зко зр≥с ступ≥нь негативного впливу цих процес≥в на соц≥ально-економ≥чну ситуац≥ю.

ѕро нев≥дпов≥дн≥сть грошово-кредитноњ пол≥тики соц≥альним потребам населенн¤ св≥дчить також р≥вень кредитуванн¤ банк≥вською системою ф≥зичних ос≥б. ÷≥ дан≥, зг≥дно з ≥нформац≥Їю бюлетен≥в ЌЅ” та ÷Ѕ –‘ [6, 7], наведен≥ у таблиц≥ 3.1.2.

“аблиц¤ 3.1.2

ѕитома вага кредит≥в, що надаютьс¤ банками ф≥зичним особам в –‘ та ”крањн≥

1	2	3	4

Ќазва: ‘≥нансова та грошово-кредитна пол≥тика ≥ соц≥альна сфера
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2265 прочитано)