‘≥нанси > ‘≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥

‘≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥

ѕ л а н

¬ступ .

–озд≥л 1 ‘≥нансове регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ ;

1. 1 ќподаткуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ .

1.1.1 ѕринципи оподаткуванн¤ субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥

на ”крањн≥.

1.1.2 ћито , ¤к податковий зас≥б регулюванн¤ експорту-≥мпорту крањни .

1.1. 3 ќсобливост≥ застосуванн¤ податку на додану варт≥сть та акцизного

збору у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ на ”крањн≥.

1.1.4 јнал≥з законодавства про оподаткуван¤ прибутку п≥дприЇмств з

≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми

1. 2  редитуванн¤ субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥

1.2.1 ќсобливост≥ кредитуванн¤ зовн≥шньоторг≥вельних операц≥й

1.2.2 ќсновн≥ законодавч≥ положенн¤ про кредитуванн¤

зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥

1. 3 —трахуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ .

–озд≥л 2 ќсновн≥ форми м≥жнародних розрахунк≥в ;

2.1 ¬≥дкритий рахунок ;

2.2 Ѕанк≥вський перевод ;

2. 2 јкредитив ;

2.1.1 —утн≥сть акредитивних операц≥й та основн≥ форми акредитива.

2.1.2 «астосуванн¤ акредитива ¤к механ≥зму ф≥нансуванн¤.

2. 2 ≤нкасо ;

¬исновки

—писок використаноњ л≥тератури

¬ступ .

‘≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ використовуЇтьс¤ дл¤ провадженн¤ у ц≥й сфер≥ ф≥нансовоњ пол≥тики держави та субТЇкт≥в господарюванн¤ . ¬≥н ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть способ≥в орган≥зац≥њ ф≥нансових в≥дносин , що застосовуютьс¤ в ц≥л¤х дос¤геннн¤ благоприЇмних умов розвитку ¤к сфери зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ , так ≥ економ≥ки крањни вц≥лому .

‘≥нансовий механ≥зм включаЇ види , форми , методи ф≥нансових в≥дносин та способи њх к≥льк≥сного визначенн¤ .  ≥льк≥сн≥ параметри та способи њх визначенн¤ Ї найб≥льш рухомими частинами ф≥нансового механ≥зму зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ . “ак неодноразово зм≥нювались ставки податк≥в , способи розпод≥ленн¤ прибутку та ≥н .

„≥тко працюючий , ефективний ф≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ дуже важливий ¤к дл¤ держави вц≥лому , так ≥ дл¤ субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ , бо в≥н формуЇ обличча держави у зовн≥шньоеконом≥чних стосунках з ≥ншими крањнами та надаЇ можлив≥сть максимально ефективно використати на¤вн≥ ресурси та потенц≥ал .

ƒл¤ б≥льш глибокого розум≥нн¤ ф≥нансового механ≥зму зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ треба визначити що собою ¤вл¤Ї зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть та хто њњ маЇ право зд≥йснювати на тер≥тор≥њ ”крањни .

ќтже субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ Ї :

а ) ф≥зичн≥ особи , ¤к≥ мають цив≥льну правоздатн≥сть ≥ д≥Їздатн≥сть зг≥дно з законами ”крањни ≥ пост≥йно проживають на тер≥тор≥њ ”крањни ;

б ) юридичн≥ особи зареЇстрован≥ ¤к так≥ в ”крањн≥ ≥ ¤к≥ мають пост≥йне м≥сце знаходженн¤ на тер≥тор≥њ ”крањни , в тому числ≥ юридичн≥ особи , майно та/або кап≥тал ¤ких Ї повн≥стю у власност≥ ≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ ;

в ) обТЇднанн¤ ф≥зичних , юридичних , ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б ¤к≥ не Ї юридичними особами за законами ”крањни , але ¤к≥ мають пост≥йне м≥сце знаходженн¤ на тер≥тор≥њ ”крањни ≥ ¤ким за законами ”крањни не заборонено зд≥йснювати господарську д≥¤льн≥сть ;

г ) структурн≥ одиниц≥ ≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ ¤к≥ не Ї юридичними особами за законами ”крањни ( ф≥л≥њ , в≥дд≥ленн¤ тощо ) , але мають пост≥йне м≥сце знаходженн¤ на тер≥тор≥њ ”крањни .

д ) сп≥льн≥ п≥дприЇмства за участю субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ ”крањни та ≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ , зареЇстрован≥ ¤к так≥ в ”крањн≥ ≥ ¤к≥ мають пост≥йне м≥сце знаходженн¤ на тер≥тор≥њ ”крањни .

е ) ≥нш≥ субТЇкти господарськоњ д≥¤льност≥ , предбачен≥ законами ”крањни ;

”крањна в особ≥ њњ орган≥в , м≥сцев≥ органи влади ≥ управл≥нн¤ в особ≥ створених ними зовн≥щньоеконом≥чних орган≥зац≥й , ¤к≥ беруть участь у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥ на тер≥тор≥њ ”крањни , а також ≥нш≥ держави , ¤к≥ беруть беруть участь у господарськ≥й д≥¤льност≥ на тер≥тор≥њ ”крањни д≥ють ¤к юридичн≥ особи зг≥дно з закон≥в ”крањни .

ƒо вид≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ , ¤к≥ зд≥йснюють в ”крањн≥ субТЇкти ц≥Їњ д≥¤льност≥ , належать :

а ) експорт , ≥мпорт товар≥в , кап≥тал≥в , робочоњ сили ;

б ) наданн¤ субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни послуг ≥ноземним субТЇктам господарськоњ д≥¤льност≥ , що не заборонен≥ законами ”крањни ; наданн¤ вищезазначених послуг ≥ноземними субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ субТЇктам зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни ;

в ) кооперац≥¤ з ≥ноземними субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ ;

г ) м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ операц≥њ та операц≥њ з ц≥нними паперами у випадках предбачених законами ”крањни ;

д ) кредитн≥ та розрахунков≥ операц≥њ м≥ж субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та ≥ноземними субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥; створенн¤ субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ банк≥вських кредитних та страхових установ за межами ”крањни ; створенн¤ зазначених установ ≥ноземними субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ на тер≥тор≥њ ”крањни у випадках передбачених законами ”крањни ;

е ) сп≥льна п≥дприемницька д≥¤льн≥сть м≥ж субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та ≥ноземними субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ ¤к на тер≥тор≥њ ”крањни так ≥ за њњ межами ;

ж )п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть на тер≥тор≥њ ”крањни повТ¤зана з наданн¤м л≥ценз≥й , патент≥в , ноу-хау , торг≥вельних марок та ≥нших нематер≥альних обТЇкт≥в власност≥ з боку ≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та анолог≥чна д≥¤льн≥сть субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ за межами ”крањни ;

з ) орган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ в галуз≥ проведенн¤ виставок , аукц≥он≥в , торг≥в , конференц≥й симпозиум≥в , сем≥нар≥в та ≥нших под≥бних заход≥в , що зд≥йснюютьс¤ на комерц≥йн≥й основ≥ , за участю субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ; орган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ оптовоњ , консигнац≥йноњ та роздр≥бноњ торг≥вл≥ на тер≥тор≥њ ”крањни за ≥ноземну валюту у предбачених законами ”крањни випадках;

и ) д≥¤льн≥сть побудована на формах зустр≥чноњ торг≥вл≥ м≥ж м≥ж субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та ≥ноземними субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ ;

к ) орендн≥ , в тому числ≥ л≥з≥нгов≥ , операц≥њ м≥ж м≥ж субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та ≥ноземними субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ ;

л ) операц≥њ по придбанню , продажу та обм≥ну валюти на валютнх аукц≥онах , валютних б≥ржах та м≥жбанк≥вському валютному ринку ;

м ) роботи на контрактн≥й основ≥ ф≥зичних ос≥б ”крањни з ≥ноземними субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ ¤к на тер≥тор≥њ ”крањни так ≥ за њњ межами ; роботи на контрактн≥й основ≥ ≥ноземних ф≥зичних ос≥б субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ¤к на тер≥тор≥њ ”крањни так ≥ за њњ межами ;

н ) ≥нш≥ види зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ не заборонен≥ законами ”крањни .

–озд≥л 1 ‘≥нансове регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤ль-

ност≥ в ”крањн≥.

1.1 ќподаткуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

1.1.1 ѕринципи оподаткуванн¤ субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ

д≥¤льност≥ на ”крањн≥.

ќподаткуванн¤ субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ за такими принципами :

”крањна самост≥йно встановлюЇ ≥ скасовуЇ податки ≥ п≥льги дл¤ субФЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни ;

—тавки податк≥в встановлюютьс¤ ≥ скасовуютьс¤ ¬ерховною радою ”крањни за поданн¤м –ади ћ≥н≥стр≥в ”крањни ;

–≥вень оподаткуванн¤ встановлюЇтьс¤ виход¤чи з необх≥дност≥ дос¤гненн¤ та п≥дтриманн¤ самоокупност≥ та самоф≥нансуванн¤ субТЇкт≥в зовн≥шньоеко≠ном≥чноњ д≥¤льност≥ та з метою бездеф≥цитност≥ плат≥жного балансу ”крањни ;

«аборон¤Їтьс¤ встановлювати податки кр≥м тих, що встановлен≥ ¬ерхов≠ною –адою ”крањни ;

—тавки податк≥в Ї однаковими дл¤ вс≥х субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та визначаютьс¤ за товарною ознакою : дл¤ одного товару д≥Ї Їдина ставка податку ;

«аохоченн¤ експорту продукц≥њ

ѕодатков≥ п≥льги зг≥дно з законами ”крањни надаютьс¤ субТЇктам зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ , ¤к≥ в≥дпов≥дають таким критер≥¤м :

експорт перевищуЇ ≥мпорт за ф≥нансовий р≥к

обс¤г експорту становить не меньше 5 % в≥д обс¤гу реал≥зованих за ф≥нан≠совий р≥к товар≥в .

стаб≥льна реал≥зац≥¤ науових а наукоЇмких товар≥в , а також товар≥в в ¤их часта доданоњ вартост≥ становить не меньше 30 %

«азначеним субТЇктам зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ надаютьс¤ пильги по строках амортизац≥њ основних виробничих фонд≥в у вигл¤д≥ :

норм прискореноњ амортизац≥њ основних виробничих фонд≥в , що використову≠ютьс¤ дл¤ виробництва експортних товар≥в

п≥льгових норм амортизац≥њ основних фонд≥в , створених за рахунок нових ≥нвестиц≥й , що використовуютьс¤ дл¤ виробництва експортних товар≥в.

норм амортизац≥њ на ≥мпортне обладнанн¤ , ¤ке використовуЇтьс¤ дл¤ вироб≠ництва експортних товар≥в , не меньших н≥ж т≥ , що встановлен≥ в крањн≥ поход≠женн¤ такого обладнанн¤.

«азначен≥ п≥льги застосовуютьс¤ ћ≥н≥стерством зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни за поданн¤м субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ . ѕрицьому ћ≥н≥стерство зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в приймаЇ в≥дпов≥дне р≥шенн¤ , ¤ке Ї обовТ¤зковим дл¤ державних ф≥нансових та податкових орган≥в ”крањни.

1.1.2 ћито , ¤к податковий ≥нструмент регулюванн¤ експорту ≥мпорту крањни.

ћито Ї непр¤мим податком , що ст¤гуЇтьс¤ з товар≥в , ¤к≥ перем≥щуютьс¤ через митний кордон крањни , тобто ввоз¤тьс¤ , вивоз¤тьс¤ або пр¤мують транзитом . ¬веденн¤ мита може мати на мет≥ дек≥лька ц≥лей серед ¤ких ф≥скальн≥ , економ≥чн≥ , пол≥тичн≥ . Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших податк≥в ст≥гненн¤ мита пересл≥дуЇ не ст≥льки ф≥скальн≥ ц≥л≥ ( формуванн¤ доходноњ частини бюджету ) , митна пол≥тика здеб≥льшого спр¤мована на формуванн¤ рац≥ональноњ структури експорту-≥мпорту в умовах в≥дсутност≥ пр¤мого втручанн¤ держави у цю сферу . ¬веденн¤ мита може мати на мет≥ зд≥йсненн¤ економ≥чного тиску на в≥дпов≥дн≥ держави чи наданн¤ њм режиму найб≥льшого спри¤нн¤ з пол≥тичних мотив≥в .

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4941 прочитано)