‘≥нанси > ‘≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥

ƒл¤ усв≥домленн¤ цих данних треба зазначити , що за той сами строк в бюджет над≥йшло в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ т≥льки 811 млн. грн . , а сума заборгованост≥ по зарплат≥ в бюджетн≥й сфер≥ за станом на 16.10.1996 р. склала 844 млн грн. “аким чином , з-за п≥льг страждаЇ державний бюджет та , ¤к насл≥док, - р¤дов≥ громад¤ни . ѕ≥льги - питанн¤ значально дискус≥йне. ћожна зрозум≥ти , коли з ≥х допомогою заохочуЇтьс¤ ввоз до крањни високотехнолог≥чного обладнанн¤ з ц≥ллю стимулюванн¤ виробництва. јле ж практично вс≥ структури , що використовують п≥льги , завоз¤ть продукти харчуванн¤ ( п≥дс≥бне господарство ”правл≥нн¤ справами ¬– ”крањни У „айка У на п≥льгових умовах зд≥йснювало 25 % вс≥х ≥мпртних поставок пива на ”крањну ) , продукц≥ю легкоњ промисловост≥ , нафтопродукти ( п≥дс≥бне господарство ≥м. ≤ваненка зд≥йснило використовуючи податков≥ п≥льги поставки нафтопродукт≥в в ”крањну на суму 110 млн дол —Ўј ) та ≥нш≥ товари , ¤к≥ дають можлив≥сть отримувати ц≥м п≥дприЇмствам надприбутки , н≥чого не вкладаючи в економ≥ку ”крањни дл¤ њњ подальшого розвитку.

ќтже видно , що ¤кщо держава не наведе пор¤док в сфер≥ наданн¤ податкових п≥льг субТЇктам зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ , то вона ≥ надал≥ втрачатиме своњ доходи у вигл¤д≥ недонадходжень кошт≥в у бюджет . ј це при наших бюджетних проблемах дуже велика розк≥ш.

1.1.4 јнал≥з законодавства про оподаткуван¤ прибутку

п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми

ѕодаток на прибуток ¤к основний вид пр¤мого податку на юридичних ос≥б в ”крањн≥ Ї складовою частиною податковоњ системи держави ≥ служить ≥нструментом прерозпод≥лу нац≥онального доходу . ќподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми в ”крањн≥ процес надзвичайно суперечливий , в≥н весь час пребуваЇ в процес≥ д≥алектичного ровитку в≥дпов≥дно до ходу ринкових реформ .

¬изнаючи , з одного боку , позитивну роль «акону ”крањни У ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств У , сл≥д в≥дм≥тити , що з ≥ншого боку , в≥н ще б≥льше ускладнив розвиток ≥нвестиц≥йного процессу, оск≥льки м≥стить р¤д неточностей , ¤к≥ можна по р≥зному тлумачити . ÷е зокрема стосуЇтьс¤ ≥ положенн¤ про зв≥льненн¤ п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми в≥д сплати податку на прибуток . —уперечки м≥ж еконм≥стами виникають навколо статт≥ , ¤ка визначаЇ на¤вн≥сть п≥льг дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в та повТ¤зуЇ њх збереженн¤ з фактом реЇстрац≥њ п≥дприЇмства до 1 с≥чн¤ 1995 року . «астосуванн¤ буквального трактуванн¤ «акону св≥дчить , що терм≥н У зареЇстрованих У в≥дноситьс¤ саме до слова п≥дприЇмств , а не У ≥нвестиц≥й У , оск≥льки у протилежному випадку законодавець мав би вжити терм≥н У зареЇстрованими У.

¬иникаЇ й таке питанн¤ : чи продовжуютьс¤ на новий пТ¤тир≥чний строк п≥льги щодо оподаткуванн¤ прибутку у раз≥ зб≥льшенн¤ статутного фонду за рахунок новоњ квал≥ф≥кац≥йноњ ≥нвестиц≥њ ? „и небудуть податков≥ органи вважати що п≥дприЇмство , ¤ке перереЇструвалос¤ п≥сл¤ 1 с≥чн¤ 1995 року , буде розгл¤датис¤ ¤к таке , що зареЇстроване п≥сл¤ набранн¤ чинност≥ закону ? ¬иникаЇ також ≥нтерес щодо питанн¤ оподаткуванн¤ прибутку ≥ноземних учасник≥в сп≥льних п≥дприЇмств при переказуванн≥ його за кордон . ¬ статт≥ 2 «акону ”крањни У ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмсв У зазначаЇтьс¤ , що платниками податку Ї нерезиденти , ¤к≥ зд≥йснюють репатр≥ац≥ю прибутк≥в отриманих з джерел на тер≥тор≥њ ”крањни . јле в статт≥ 4 цьго «акону У —тавки податку У ми не знаходимо У нерезидент≥в У ” статт≥ 6 цього ж «акону У ќсобливост≥ оподаткуванн¤ прибутк≥в нерезидент≥в У мова йде про оподаткуванн¤ пасивних прибутк≥в ≥ зовс≥м не згадуЇтьс¤ про репатр≥ац≥ю прибутку . Ќе визначен≥ ц≥ питанн≥ ≥ в статт≥ 7 У ќсобливост≥ оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми У ( дореч≥ , статт¤ 1 У ¬изначенн¤ терм≥н≥в У терм≥ну У репатр≥ац≥¤ прибутку У також не м≥стить .

Ќе на користь нац≥ональн≥й економ≥ц≥ стало скасуванн¤ п≥льг в оподаткуванн≥ дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в . « 1 с≥чн¤ 1995 року прибуток п≥дприЇмств , зареЇстрованих п≥сл¤ набутт¤ чинност≥ вищезгаданого «акону , або прибуток одержаний в≥д зд≥йсненн¤ ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ на основ≥ договор≥в ( угод ) без створенн¤ юридичноњ особи , укладених п≥сл¤ набутт¤ чинност≥ цього «акону , оподатковуЇтьс¤ на загальних п≥дставах .

ѕрибуток п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми , зареЇстрованих до набутт¤ чинност≥ «акону , пТ¤ть рок≥в з моменту внесенн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ ≥нвестиц≥њ ( прицьму ≥нвестиц≥¤ не повинна в≥дчужуватись прот¤гом п≥льгового податкового пер≥оду )

¬загал≥ питанн¤ про наданн¤ п≥льг в оподаткуванн≥ прибутку п≥дприЇмствам з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми зводитьс¤ до визначенн¤ позиц≥њ держави , що до необх≥дност≥ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку крањни .

Ќа м≥й погл¤д необх≥дн≥сть залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку нашоњ держави ≥снуЇ ≥ зумовлена наступними факторами :

а) дл¤ виходу з кризи необх≥дн≥ значн≥ кап≥таловкладенн¤ , моб≥л≥зувати ¤к≥ за короткий пер≥од за рахунок власних кошт≥в майже неможливо;

б) в сучасних умовах процес м≥жнародного руху кап≥талу приводить до розповсюдженн¤ дос¤гнень у галуз≥ техн≥ки ≥ технолог≥њ , що спри¤Ї реструктуритизац≥њ на вищому р≥вн≥ ;

в) ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ супроводжуЇ передовий менеджмент , що Ї важливим фактором розвитку д≥йсно ринкових форм ≥ метод≥в господарюванн¤ ;

г) ≥ноземн≥ ≥нвестори мають достатньо досв≥ду ≥ ≥нформац≥њ про стан св≥тового ринку , що даЇ ≥м можлив≥сть ефективн≥ше розм≥щуватись на м≥жнародних експортних ринках .

ѕрешочергов≥ потреби ”крањни в ≥ноземних ≥нвестиц≥¤х т≥льки на найближч≥ дек≥лька рок≥в оц≥нюютьс¤ в 5.5 млрд. дол. —Ўј . ( “аб 1).

ћинулого року ¬ ”крањн≥ зареЇстровано 3828 факт≥в ≥ноземних ≥нвестиц≥й у нашу крањну на суму 1068.7 млн. ƒол.—Ўј. , що у 1.4 рази б≥льше н≥ж у 1994 роц≥ . ÷е по¤снюетьс¤ насам перед зростанн¤м питомоњ ваги контрактних ≥нвестиц≥й .

—л≥д зазначити , що пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ ( участ≥ь ≥ноземних ≥нвестор≥в в статутних фондах сп≥льних п≥дприЇмств ) за станом на 01.01.96 р. склали 750.1 млн . дол. ( “аб 2 )

Ќайб≥льший ≥нтерес ≥нвестор≥в викликають так≥ галуз≥ ¤к внутр≥шн¤ торг≥вл¤ , харчова промислов≥сть , машинобудуванн¤ та метатообробка ( “аб 3) .

Ќажаль , обс¤г ≥ноземних ≥нвестиц≥й у приор≥тетн≥ галуз≥ економ≥ки ”крањни незначни. Ќевеликий обс¤г ≥нвестиц≥й спр¤мовано на п≥дтримку малого б≥знесу.

Ќа сьогодн≥шн≥й день ≥ноземн≥ ≥нвестори в ”крањн≥ це або крупн≥ компан≥њ , ¤к≥ можуть дозволити соб≥ достатньо високий ступ≥нь ризику в ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥ за наших нестаб≥льних умов , або п≥дприЇмц≥ що займаютьс¤ посередницькою д≥¤льн≥стю у невеликих обс¤гах.

“аблиц¤ є 1 ѕотреби приоритетних галузей народного господарства ”крањни в

≥ноземних ≥нвестиц≥¤х.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4941 прочитано)