‘≥нанси > ‘≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥

ќск≥льки ≥нвестиц≥йни кл≥мат в ”крањн≥ й так Ї надзвичайно неспри¤тливим ( достатньо звернути увагу на те що при ≥нвестуванн≥ кошт≥в в економ≥ку ”крањни р≥вень ризику оц≥нювавс¤ в св≥т≥ на дек≥лька пор¤дк≥в вище н≥ж аналог≥чний показник по в≥дношенню до крањн колишньоњ ёгослав≥њ п≥д час веденн¤ на њх тер≥тор≥њ в≥йськових д≥й ) , то буде доц≥льно на етап≥ кризового стану економ≥ки не позбавл¤ти ≥ноземних ≥нвестор≥в р≥зноман≥тнх п≥льг , зокрема одних з найважлив≥ших - п≥льг по сплат≥ податку на прибуток. “реба лише забезпечити ≥нтереси держави , тобто за допомогою економ≥чних та юридичного механ≥зм≥в недопустити масового вивозу кап≥талу з крањни у вигл¤д≥ отриманого в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ прибутку та заохотити його ре≥нвестуванн¤ . ј от вже на етап≥ стаб≥л≥зац≥њ , а тим б≥льше - на етап≥ ≥нтенсивного розвитку, доц≥льно буде зменьшити або взагал≥ скасувати п≥льги дл¤ п≥дприЇмств з ≥ноземним кап≥талом. «береженн¤ п≥льг можливе буде лише у певних видах виробництва , ¤кщо воно буде необх≥дне дл¤ забезпеченн¤ високоњ конкурентноспроможност≥ експорту.

¬ерховною –адою в березн≥ 1996 року був прийн¤тий новий «акон ”крањни У ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤ У , ¤кий теж ¤к ≥ попередн≥ законодавч≥ акти спр¤мований на зр≥вн¤нн¤ ≥нтерес≥в в≥тчизн¤них та ≥ноземних ≥нвестор≥в . «окрема , статт¤ 20 «акону ч≥тко вказуЇ на те , що п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми сплачують податки у в≥дпов≥дност≥ до законодавства ”крањни нар≥вн≥ з в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами . Ќ≥¤ких п≥льг в оподаткуванн≥ «акон не встановлюЇ . Ѕ≥льше того , в≥н в≥дм≥н¤Ї закони ”крањни У ѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ У , У ѕро ƒержавну программу заохоченн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й У , ƒекрет  ћ” У ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤Ф , ≥ в≥дпов≥дно т≥ п≥льги , ¤к≥ встановлювалис¤ вищезгаданими законами дл¤ п≥дприЇмств з ≥ноземним кап≥талом .

ќтже , процес творенн¤ механ≥зму оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми в ”крањн≥ знаходитьс¤ в пост≥йному розвитку в≥дображаючи економ≥чну пол≥тику держави в данн≥й сфер≥ .

1.2 ¬еденн¤ розрахунк≥в та кредитуванн¤ субТЇкт≥в зовн≥шньо-

економ≥чноњ д≥¤льност≥

1.2.1 ќсобливост≥ кредитуванн¤ зовн≥шньоторг≥вельних угод

«овн≥шн¤ торг≥вл¤ у кредит стала св≥товою нормою . ¬ умовах п≥двищенн¤ вартост≥ продукц≥њ , зростанн¤ частки машин та обладнанн¤ , що мають значн≥ строки виготовленн¤ , експортери та ≥мпортери зац≥кавлен≥ у використанн≥ зовн≥шньоторг≥венльних кредитах . ¬ св≥тов≥й практиц≥ ≥снуЇ класиф≥кац≥¤ кредит≥в за наступними ознаками :

1. ѕо джерелах кредити розр≥зн¤ють : внутр≥ш≥ , зовн≥шн≥

2. ѕо видах кредити д≥л¤тьс¤ на :

товарн≥ ( надаютьс¤ в основному експортерами своњм покупц¤м )

валютн≥ ( що надаютьс¤ банками у валютн≥й форм≥ )

3. ѕо строках кредити п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на :

короткостроков≥

середньостроков≥

довгостроков≥

” 80 х роках склалас¤ ситуац≥¤ , коли кредитори не хот≥ли звТ¤зувати себе довгостроковими ф≥ксованими процентними ставками ≥ ¤к насл≥док - обс¤ги довгострокового кредитуванн¤ р≥зко знизилис¤ . ¬иходом з ц≥Їњ ситуац≥њ стало винаходженн¤ новоњ форми кредит≥в - ролловерн≥ кредити . —уть ц≥Їњ форми кредитуванн¤ пол¤гаЇ в тому , що процентна ставка при довгостроковому кредит≥ корегуЇтьс¤ через певн≥ пром≥жки часу ( квартал , п≥вроку ) у в≥дпов≥дност≥ з процентними ставками по 3-х або 6-м≥с¤чним м≥жбанк≥вським депозитам.

4. « точки зору забезпеченн¤ розр≥зн¤ють :

забезпеченн≥ кредити

балансов≥ кредити

«абезпеченн¤м звичайно виступають товари , товаророзпор¤дч≥ документи , ц≥нн≥ папери , вексел¤ , нерухом≥сть та ≥нш≥ коштовност≥ . «астава товару зд≥йснюЇтьс¤ у трьох формах : тверда застава ( певна маса товару закладаЇтьс¤ на користь банка ) , застава у товарооб≥гу , застава товару у переробц≥ . Ѕланковий кредит видаЇтьс¤ п≥дзобовТ¤занн¤ боржника погасити його в певний строк . ƒокументом по кредиту виступаЇ соло-вексель з одн≥м п≥дписом боржника . –≥зновидами бланкових кредит≥в Ї контокорент та овердрафт.  отнокорентом називаЇтьс¤ Їдиной рахунок , за ¤ким зд≥йснюютьс¤ вс≥ операц≥њ м≥ж юанком ≥ кл≥Їнтом , в тому числ≥ ≥ по використанню кредит≥в. ќвердрафт - наданн¤ банком право в≥ставл¤ти в межах певноњ суми плат≥жн≥ дорученн¤ на данного кл≥Їнта поверх залишку на його рахунку.

5. ѕо валют≥ займу розр≥зн¤ють :

кредити , що надаютьс¤ в валют≥ крањни позичальника

кредити , що надаютьс¤ в валют≥ крањн≥ кредитора

кредити , що надаютьс¤ в валют≥ третьоњ крањни

кредити , що надаютьс¤ в м≥жнародн≥й грошов≥й одиниц≥

6. «а умовами реал≥зац≥њ кредити п≥дрозд≥л¤ють на :

на¤вн≥ ( сума кредиту зараховуЇтьс¤ на рахунок кредитора )

акцептн≥

ѕри ц≥й форм≥ кредитуванн¤ акцептуЇтьс¤ тратта - перев≥дний вексель, що ¤вл¤Ї собою письмовий наказ кредитора позичальнику про виплату останн≥м певноњ суми грошей трет≥й особ≥ або предТ¤внику тратти .

7. ѕо кредиторах розр≥зн¤ють :

ур¤дов≥ кредити

кредити , що надаютьс¤ м≥жнародними валютно-ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми

приватн≥ кредити

¬ св≥тов≥й практиц≥ ≥снують наступн≥ джерела отриманн¤ кредиту :

1. Ѕрокерськ≥ та та ком≥с≥йн≥ ф≥рми.

 редити , ¤к правило надаютьс¤ п≥д товари. ÷≥ ф≥рми використовують банк≥вськ≥ кредити , тому њх кредити дорожче н≥ж у банку. ƒо послуг брокер≥в вдаютьс¤ тод≥ , коли отриманн¤ кредита в своњй крањн≥ обходитьс¤ дорожче , коли ринок Ї мало в≥домим або реал≥зац≥¤ товара потребуЇ особливоњ специф≥ки.

2. Ѕанк≥вськи установи

якщо в робот≥ «овн≥шньоеконом≥чного банку широко застосовуЇтьс¤ довгострокове валютне кредитуванн¤ п≥д гарант≥ю м≥н≥стерств та в≥домств , то в практиц≥ комерц≥йних банк≥в переважаЇ короткострокове кредитуванн¤ . ѕри вир≥шенн≥ питанн¤ про наданн¤ валютного кредиту вповноважен≥ банкирозгл¤дають ц≥ль отриманн¤ кредита , характеристику товара , що закупаЇтьс¤ та можлив≥сть його реал≥зац≥њ в межах крањни , а також економ≥чний ефект в≥д використанн¤ товар≥в, що закуповуютьс¤ за рахунок кредиту , джерела ф≥нансуванн¤ в нац≥ональн≥й валют≥ та джерела погашенн¤ кредита в ≥ноземн≥й валют≥. —еред р≥зних вар≥ант≥ зд≥йсненн¤ експортно-≥мпортних операц≥й , повТ¤заних з кредитом , зустр≥чаютьс¤ , в переважн≥й б≥льшост≥ , наступн≥ :

1.  редит в гривн¤х дл¤ закупки товара в ”крањн≥ та продажу за кордоном

2.  редит в гривн¤х , конверс≥¤ його в валюту, дл¤ закупки товара за кордоном та продажу в ”крањн≥ за гривн≥

3.  редит в валют≥, дл¤ закупки товара за кордоном та продажу в ”крањн≥ за гривн≥

4 .  редит в гривн¤х дл¤ закупки товара в ”крањн≥ , бартер з ≥ноф≥рмою , продаж в ”крањн≥ за гривн≥.

ƒл¤ забезпеченн¤ кредит≥в використовуютьс¤ в основному так≥ форми :

1. «астава валютних ц≥нностей ( враз≥ неповерненн¤ кредиту банк частково в≥дшкодовуЇ збитки за рахунок застави )

2. “оварно - матер≥альн≥ ц≥нност≥ , ¤к≥ закупаЇ позичальник ( банки не заинтересован≥ , ¤к правило , в ц≥й форм≥ , бо вних можуть виникнути проблеми з реал≥зац≥Їю застави)

3. √арант≥¤ ( найб≥льш приваблива дл¤ банк≥в форма , бо враз≥ несплати кредита, повн≥стю або частково, банк маЇ право на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в за рахунок гаранта .

—тавки по валютних кредитах можуть бути ф≥ксованими та плаваючими. ѕлаваюч≥ ставки складаютьс¤ з двох частин : базовоњ ставки та надбавки ( маржи ) банка , ¤ка ≥ Ї безпосередньо предметом договору м≥ж кредитором та позичальником . –оль базовоњ ставки можуть в≥д≥гравати ставка по незабезпеченим кредитам першокласним позичальникам , обл≥кова ставка центрального банку та ин.

 редитн≥ ризики повТ¤зан≥ не лише з пог≥ршенн¤м ф≥нансового положенн¤ позичальника , а також з пог≥ршенн¤м економ≥чноњ коньюнктури , зм≥нами законодавства , пол≥тичними под≥¤ми. “ому держава заохочуЇ зовн≥шньоеконом≥чну експанс≥ю за допомогою податкових та митних п≥льг , субсид≥й , кредит≥в , бон≥ф≥кац≥њ ( субс≥дуванн≥ процентних ставок , тобто в≥дшкодуванн¤ банкам а рахунок держбюджета р≥зниц≥ м≥ж ринковими та п≥льговими ставками по експортним кредитам ) . ƒержавн≥ гарант≥њ по короткостроковим експортним кредитам перетворюють тратт≥ експортер≥в в першокласн≥ ц≥нн≥ папери.

ƒл¤ кредитуванн¤ та страхуванн¤ зовн≥щньоеконом≥чних операц≥й в багатьох крањнах створен≥ нап≥вдержавн≥ страхов≥ компан≥њ , експортно-≥мпортн≥ банки.

3. ‘≥рмов≥ ( комерц≥йн≥ ) кредити

¬идаютьс¤ експортерами та ≥мпортерами , що т≥сно повТ¤зан≥ товарними угодами та розрахунками по них. ‘≥рмовий кредит оформл¤Їтьс¤ векселем або надаютьс¤ за в≥дкритим рахунком.

ѕри кредитуванн≥ у форм≥ в≥дкритого рахунку експортер виставл¤Ї рахунки п≥сл¤ в≥двантаженн¤ товару на покупц¤ , а сплата по ц≥х рахунках в≥дбуваЇтьс¤ через обумовлений стронами терм≥н. «а умови регул¤рних поставок сторони домовл¤ютьс¤ , що розрахунки м≥ж ними будуть зд≥йснюватис¤ не за кожну окрему парт≥ю , а в певн≥ терм≥ни - звичайно наприк≥нц≥ м≥с¤ц¤ або кварталу. ѕри використанн≥ вексел≥в ( ≥нкассова форма розрахунку ) кредитуванн¤ засновуЇтьс¤ на траттах.

як вже зазначалос¤ при ц≥й форм≥ кредитуванн¤ продавець виписуЇ тратту на отримувача ≥ даЇ вказ≥вку банку-≥нкасатору передавати документи , що додаютьс¤ до тратти , т≥льки за умови акцепту останн≥м тратти. “ратта част≥ше всього використовуЇтьс¤ при короткостроковому кредитуванн≥ . ¬ де¤ких крањнах встановлюЇтьс¤ максимальний строк тратти в≥д 120 до 180 дн≥в. —хема зд≥йсненн¤ такого кредиту зводитьс¤ до наступного :

≈кспортер поставл¤Ї товар

≤мпортер розраховуЇтьс¤ векселем , акцептувавши його в своЇму банку 1

≈кспортер в визначений по тратт≥ терм≥н прадТ¤вл¤Ї вексель до оплати в банк 1

≈кспортер отримуЇ плат≥ж в≥д банка 1

ќплата товара в≥дбуваЇтьс¤ п≥зн≥ше поставки товара тому експортер кредитуЇ ≥мпортера.

јле акцепт ≥мпортера може бути зам≥нений на банковський акцепт. ≈кспортер вимогаЇ банк≥вського акцепту у випадках коли в≥н не впевнений у плат≥жоспрроможност≥ ≥мпортера або заинтересований в найскор≥шому отриманн≥ кошт≥в ≥ плануЇ продати ( врахувати ) тратту до строка њњ платежа . ¬ цьму випадку механ≥зм кредитуванн¤ маЇ такий вигл¤д :

≈кспортер поставл¤Ї товар

≤мпортер розраховуЇтьс¤ векселем , акцептувавши його в своЇму банку 1

≈кспортер регеструЇ вексель в своЇму банку 2

Ѕанк 2 в визначений по тратт≥ терм≥н прадТ¤вл¤Ї вексель до оплати в банк 1

Ѕанк 2 отримуЇ плат≥ж в≥д банка 1

ѕокупаючи достроково вексель , банк виплачуЇ кл≥Їнту не повну сумму вексел¤ , а за м≥нусом суми , що залежить в≥д в≥дсотка , ¤кий застосовуЇть дл¤ данного виду ц≥нних папер≥в та терм≥ну, що лишивс¤ до оплати тратти. ѕри куп≥вл≥ тратти банк надаЇ тим самим кредит , але вже не ≥мпортеру , а експортеру ( до того моменту поки тратта не буде оплачена ≥мпортером ) .

ўоб уникнути недостатньо забезпечених кредитних ризик≥в банки приймають на обл≥к вексел¤ ¤к найменьш з двома п≥дписами ≥ на терм≥н не б≥льше 6 м≥с¤ц≥в . ¬ де¤ких випадках банк може в≥дмовитис¤ в≥д акцепту тратти ≥ запропонувати експортеру аванс п≥д вексельне забезпеченн¤. ѕ≥сл¤ того ¤к ≥мпортер оплачуЇ тратту банк проводить розрахунки з ≥мпортером : в≥дн≥маЇ ком≥с≥ю , що належить йому за послуги , процент за кредит та суму авансу , а р≥зницю повертаЇ експортеру.

ƒл¤ продавц¤ аванс проти тратти може бути нав≥ть виг≥дн≥ше н≥ж продаж тратти з в≥дпов≥дною скидкою при умов≥ , що в≥н не потребуЇ поповненн¤ оборотного кап≥талу негайно на вю сумму проданого товару. ≈кспортер та ≥мпортер можуть передбачити , що акцепт буде зд≥йснено не банком ≥мпортера , а б≥льш над≥йним з точки зору експортера банком. “аким банком може бути банк третьоњ крањни . “реба також зазначити , що акцептований першокласним банком вексель можливо буде реал≥зувати на ринку банк≥вських акцепт≥в. –озвитком акцептного кредитуванн¤ Ї акцептно-рамбурсний кредит , засновагий на сполученн≥ акцепта вексел≥в експортера банком третьоњ крањни та перевод≥ ( рамбурсуванн≥ ) суми вексел¤ ≥мпортером банку-акцептанту.

Ќовими специф≥чними формами кредитуванн¤ зовн≥шньоњ тог≥вл≥ стали операц≥њ л≥з≥нга , фактор≥нга та форфейтеруванн¤.

¬≥дм≥нн≥сть л≥з≥нгових операц≥й в≥д звичайноњ аренди пол¤гаЇ в наступному :

обТЇкт угоди вибираЇтьс¤ арендатором а не арендодавцем , ¤кий купуЇ обладнанн¤ за св≥й рахунок ;

строк л≥з≥нга меньше строку ф≥зичного зносу обладнанн¤ ≥ наближений до строку податковоњ амортизац≥њ ;

по зак≥нченн≥ д≥њ контракту кл≥Їнт може продовжити його на п≥ьгових умовах або викупити обладнанн¤ на п≥льгових умовах ;

в рол≥ арендодавц¤ виступаЇ ф≥нансова установа - част≥ше всьго л≥з≥нгова компан≥¤.

Ћ≥з≥нгов≥ операц≥њ дозвол¤ють ф≥рмам набувати обладнанн¤ не робл¤чи кап≥таловкладеньь ≥ не зм≥нюючи баланс. ‘≥нансовий л≥з≥нг в ц≥лому схожий з≥ звичайним л≥з≥нгом , але маЇ своњ в≥дм≥нност≥. ѕри цьому р≥зновид≥ л≥з≥нгу арендатор в≥дпов≥дно угоди маЇ опцион на покупку в к≥нц≥ строку аренди по ном≥нальн≥й заздалег≥дь встановлен≥й ц≥н≥ . «вичайно це ц≥на в 1 доллар або ≥нша символ≥чна ц≥на . —трок ф≥нансового л≥з≥нгу сп≥впадаЇ з≥ строком амортизац≥њ обладнанн¤ 10 - 15 рок≥в , тому ф≥нансовий л≥з≥нг ¤вл¤Ї собою альтернативне ( отриманню кредит≥в ) джерело ф≥нансуванн¤ , бо при ноьму в≥дбуваЇтьс¤ фактичний продаж майна аредарю у розстрочку . ¬ св≥тов≥й практиц≥ використовуютьс¤ так≥ види ф≥нансового л≥з≥нгу :

Ћ≥з≥нг У стандарт У . ѕрицьому вид≥ виробник продукц≥њ передаЇ обладнанн¤ л≥з≥нгов≥й компан≥њ , а та , в свою чергу , здаЇ його в аренду споживачу. ћ≥ж споживвачем обладнанн¤ та виробником не ≥снуЇ н≥¤ких правових в≥дносин , однак за окремою угодою виробник може зд≥йснювати обслуговуванн¤ обладнанн¤. Ћ≥з≥нгов≥ компан≥њ в питанн¤ про техн≥чне обсуговуванн¤ не втручаютьс¤.

Ћ≥з≥нг У л≥з - бек У . —уть ц≥Їњ операц≥њ пол¤гаЇ в тому , що власник обладнанн¤ продаЇ його л≥з≥нгов≥й компан≥њ ≥ одночасно бере його в аренду . ÷ей вид л≥з≥нгу використовуЇтьс¤ в тому випадку коло власник з≥штовхнувс¤ з нестатком в коштах ≥ тим самим розраховуЇ виправити своЇ ф≥нансове становище.

Ћ≥з≥нг У постачальнику У . ¬ данному випадку продавець обладнанн¤ , ¤к ≥ при л≥зингу У л≥з - бек У стаЇ орендарем , однак арендоване обладнанн¤ використовуЇтьс¤ не ним, а ≥ншими орендар¤ми , ¤ких в≥н повинен знайти ≥ здати њм обладнанн¤ у субаренду .

‘акторингов≥ операц≥њ пол¤гають у закуп≥вл≥ спец≥альною компан≥Їю грошових вимог експортера до ≥мпортера та њх ≥нкасац≥њ . јвансуючи кошти експортеру до настанн¤ строку вимоги , фактор≥нгова компан≥¤ кредитуЇ його. ¬еличина авансу коливаЇтьс¤ в≥д 70 до 90 % в≥д суми фактури. ≤нш≥ 10 - 30 % п≥сл¤ вичету процента за кредит та ком≥сс≥њ за послуги зараховуютьс¤ на блокований рахунок кл≥Їнта.  ошти з цього рахунку в≥д≥грають роль покритт¤ комерц≥йного ризику . ѕ≥сл¤ сплати боргу покупцем кошти з блокованого рахунку зараховуютьс¤ кл≥Їнту , а рахунок закриваЇтьс¤ . ‘акторинговий кредит дорожче звичайного , бо в≥н супроводжуЇтьс¤ ≥нкасовими , юридичними , обл≥ково-контрольними , консультац≥йними та ≥ншими послугами . «а допомогою факторингу реф≥нансуютьс¤ вимоги строк сплати ¤ких не перевищуЇ 360 д≥б. ‘акторинг маЇ найб≥льшу вигоду дл¤ крупних експортер≥в , що мають значн≥ в≥дстрочки у платежах та недостатню на¤вн≥сть кошт≥в . ¬они отримують наступн≥ вигоди :

вив≥льненн¤ в≥д ризику неплатежу ;

дострокова реал≥зац≥¤ портфел¤ боргових вимог ;

спрощенн¤ структури балансу ;

скороченн¤ строку ≥нкасац≥њ вимог на кл≥Їнт≥в ;

економ≥ю на бухгалтерських , адм≥н≥стративних та ≥нших витратах ;

Ќаступною специф≥чною формою кредитуванн¤ Ї форфейтуванн¤. ‘орфейтеруванн¤м називаЇтьс¤ покупка вексел≥в , ≥нших боргових та плат≥жних документ≥в за гот≥вковий розрахунок . ѕокупець ц≥х вимог бере на себе комерц≥йн≥ ризики , повТ¤зан≥ з неплатежеспроможн≥стю ≥мпортера , без права регреса ц≥х докумен≥в на попереднього власника . ‘орфейтер фактично бере на себе ус≥ види ризику, а експортер в≥дпов≥даЇ лише за правов≥ аспекти вимог , наприклад , за в≥дпов≥дн≥сть товара умовам угоди . ‘орфейтуванн¤ даЇ експортеру наступн≥ переваги :

страхуванн¤ кредитного ризику ;

страхуванн¤ ризику зм≥ни процентних ставок та валютних курс≥в ;

вив≥льненн¤ в≥д необх≥дност≥ контролю за погашенн¤м кредиту та роботи по ≥нкасац≥й платеж≥в ;

¬ залежност≥ в≥д кредитоспроможност≥ ≥мпортера строк вимог обмежуЇтьс¤ ¤к правило 2-5 роками . ¬ексел¤ повинн≥ бути з авалем банку крањни покупц¤ , а ≥нш≥ вимоги - з банк≥вською гарант≥Їю. Ѕез данних в≥дм≥ток вимоги не можуть бути проданими форфейтеру.

—л≥д в≥дм≥тити , що дл¤ зах≥дних банк≥в операц≥й по факторингу та форфейтуванню стали добре оснащеними видами ф≥нансових послуг , що надаютьс¤ експортерам. ¬плив на х≥д розрахунк≥в пол¤гаЇ в в≥дкритт≥ акредитиву в≥д ≥мен≥ ≥мпортера на заруб≥жного постачальника та наданн≥ ≥мпортеру забалансових кредит≥в на строк до надходженн¤ платеж≥в в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ на внутр≥шньому ринку .

1.2.2 ќсновн≥ законодавч≥ положенн¤ про кредитуванн¤

зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥

¬с≥ субТЇкти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ мають право :

самост≥йно визначати форму розрахунк≥в по зовн≥шньоеконом≥чних операц≥¤х з-пом≥ж тих , що не суперечать законам ”крањни та в≥дпов≥дають м≥жнародним правилам.

Ѕезпосередньо брати ≥ надавати комерц≥йн≥ кредити за рахунок власних кошт≥в у д≥ючий на тер≥тор≥њ ”крањни валют≥ та в ≥ноземн≥й валют≥ ¤к у межах , так ≥ за межами ”крањни , самост≥йно приймати р≥шенн¤ по зазначених питанн¤х.

¬≥льно обирати банк≥всько-кредитн≥ установи , що будуть вести њх валютн≥ рахунки та розрахунки з ≥ноземними субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ , користуватись њх послугами з додержанн¤м при цьому вимог чинн≥х закон≥в ”крањни .

–озрахункове та кредитне обслуговуванн¤ субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ на тер≥тор≥њ ”крањни банком дл¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни ≥ уповноваженими банк≥вськими та кредитними установами , а також ≥ноземними та м≥жнародними банками , зареЇстрованими у встановленому пор¤дку на тер≥тор≥њ ”крањни

 редитуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ у д≥ючий на тер≥тор≥њ ”крањни валют≥ та в ≥ноземн≥й валют≥ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ домовленостей та на умовах погоджених м≥ж кредиторами та одержувачами кредит≥в у кредитних угодах , договорах .

–озрахунков≥ кредити банк≥в , ¤к≥ видаютьс¤ субТЇктам зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ за спец≥альним кредитним (позичковим ) рахунком у д≥ючий на тер≥тор≥њ ”крањни валют≥ дл¤ покритт¤ кошт≥в , що тимчасово вилучаютьс¤ з об≥гу , забезпечуютьс¤ товарно-матер≥альними ц≥нност¤ми, розрахунковими , транспортними та/або товарносупров≥дними документами. ¬с≥ ≥нш≥ кредити , кр≥м розрахунових , забезпечуютьс¤ майном , що належить на прав≥ власност≥ боржнику , та/або його немайновими правами.

ƒержавне кредитуванн¤ субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та гарантуванн¤ державою комерц≥йних кредит≥в , що надаютьс¤ цим субТЇктам, в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ через банк дл¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни та ≥нш≥ уповноважен≥ банки .

”мови державного кредитуванн¤ та гарантуванн¤ державою комерц≥йних кредит≥в визначаютьс¤ кредитними угодами , що укладаютьс¤ м≥ж в≥дпов≥дними субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та банком дл¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни.

–≥шенн¤ про наданн¤ державних кредит≥в та гарант≥й приймаЇтьс¤ банком зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни в межах л≥м≥т≥в державного кредитуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ у д≥юч≥й на тер≥тор≥њ ”крањни валют≥ та в ≥ноземн≥й валют≥ за поданн¤м субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та за результатами експертноњ оц≥нки техн≥ко-економ≥чного обгрунтуванн¤ обТЇкта кредитуванн¤ та умов окупност≥ кредит≥в . Ѕанк дл¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни повинен пов≥домити про соЇ р≥шенн¤ подавц¤ за¤вки на державний кредит ( державну гарант≥ю комерц≥йного кредиту ) у м≥с¤чний строк з дн¤ поданн¤ зазначеноњ за¤вки . ¬ раз≥ в≥дсутност≥ вищеозначеноњ експертноњ оц≥нки обТЇкта кредитуванн¤ в≥дмова у державному кредитуванн≥ ( державному гарантуванн≥ комерц≥йного кредиту ) субТЇкта зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ з п≥дстав недоц≥льност≥ не дозвол¤Їтьс¤. –озмир державного кредиту ( державноњ гарант≥њ комерц≥йного кредиту ) , що надаЇтьс¤ у д≥ючий на тер≥тор≥њ ”крањни валют≥ та/або ≥ноземн≥й валют≥ одному субТЇкту зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ не може перевищувати 5 % в≥д в≥дпов≥дних р≥чних л≥м≥т≥в державного кредитуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й.

1.3 —трахуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й

ѕитанн¤ про страхуванн¤ експортних кредит≥в набуло великого значенн¤ у зв¤зку з≥ всезростаючим розпод≥лом прац≥ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥. ѕ≥дприЇмц≥ все б≥льше намагаютьс¤ зосередити вс≥ своњ зусилл¤ на обран≥й ними д≥¤льност≥ не в≥двол≥каючись на сп≥рну сферу кредитного ризику , що виникаЇ через кредитуванн¤ ≥ноземного покупц¤ товару . ƒо розгл¤ненн¤ основ страхуванн¤ , необх≥дно вивчити природу ризику повТ¤заного з наданн¤м комерц≥йного кредиту .

ƒл¤ повного розум≥нн¤ сут≥ питанн¤ необх≥дно ввести нов≥ терм≥ни загальноприйн¤т≥ у св≥тов≥й практиц≥ щодо данноњ теми.

“расант ( drawer ) - особа , ¤ка виписуЇ перев≥дний вексель ( тратту)

“расат (drawee) - особа , ¤ка зобовТ¤зана сплатити за перев≥дним векселем

јкцептант ( acceptor ) - особа , ¤ка прийн¤ла на себе зобовТ¤занн¤ сплатити за

наданим перев≥дним векселем

јкцепт вексел¤ ≥мпортером , що виступаЇ в рол≥ трасата та банком , ¤кий Ї акцептантом , накладаЇ на останнього зобовТзанн¤ виконати в зазначений час вс≥ платеж≥ зумовлен≥ векселем . ќдночасно акцептант збер≥гаЇ за собою право зворотньоњ вимоги до експортера , ¤кий Ї трасантом у випадку невиконанн¤ останн≥м умов контракту. “аким чином особа , що купуЇ вексель на обл≥ковому ринку переносить вс≥ своњ вимоги на акцептанта . ѕокупц≥в вексел≥в мало хвилюЇ положенн¤ трасанта вони спираютьс¤ виключно на акцепт . ¬иход¤чи з вищесказаного акцепт можна вважати формою страхуванн¤ кап≥талу.

ќднак ¤кщо ≥мпортер виступаЇ одночасно в рол≥ трасата та акцептанта - ризик неотриманн¤ платежу дл¤ експортера заначно зростаЇ , також сл≥д зазначити , що продаж такого вексел¤ на обл≥ковому ринку Ї довол≥ проблематичною справою. “ому експортер намагаЇтьс¤ залучити до справи банк в рол≥ акцептанта . ≤ це зрозум≥ло , бо акцепт вексел¤ банком полегшуЇ його продаж експортером на обл≥ковому ринку та надаЇ можлив≥сть моб≥л≥зувати кошти , ¤к≥ вкладен≥ в торг≥вельну операц≥ю .

–изик неплатежу трасатом всеж таки ≥снуЇ , нав≥ть при акцепт≥ вексел¤ банком . ÷ей ризик може бути розпод≥лений на два вида .

ѕерший вид вит≥каЇ з недостатнього занн¤ експортером та банком , що акцептуЇ його вексел¤ , даних про ф≥нансовий стан трасата-покупц¤ ( це так званий ф≥нансовий ризик ) . ¬≥н в≥дноситьс¤ до сфери д≥¤льност≥ банку , що видаЇ акцепт. ¬≥дпов≥дно ф≥нансовий ризик обмежений в банках , ¤к≥ добре знають свою ≥ноземну кл≥Їнтуру ≥ мають достатню ≥нформац≥њ про њх кредитоспроможн≥сть. ‘≥нансовий ризик при кредитуванн≥ у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ може бути зведений до м≥н≥муму задопомогою певних метод≥в кредитуванн¤ , наприклад , рамбурсного кредиту, ¤кий засновагий на сполученн≥ акцепта вексел≥в експортера банком третьоњ крањни ( ¤к правило першокласним банком ) та перевод≥ ( рамбурсуванн≥ ) суми вексел¤ ≥мпортером банку-акцептанту. “реба зазначити , що акцептований першокласним банком вексель можливо буде реал≥зувати на ринку банк≥вських акцепт≥в.

¬ основ≥ другого виду ризику ( комерц≥йного ) знаход¤тьс¤ розходженн¤ м≥ж продавцем та покупцем в питанн¤х про в≥дпов≥дн≥сть товару умовам торг≥вельноњ угоди. як насл≥док в≥дсутност≥ повноњ ¤сност≥ в передуючих угодах , р≥зноман≥тност≥ сорт≥в товар≥в , зм≥ни його ¤кост≥ п≥д час транспортуванн¤ та великоњ к≥лькост≥ ≥нших причин , ¤к≥ важко перебачити питома вага цього ризику Ї дуже значною. ÷ього виду ризику неможливо запоб≥гти звичайними банк≥вськими методами ≥ дл¤ його ≥л≥м≥нуванн¤ використовуютьс¤ страхов≥ компан≥њ та њх методи . —уть д≥¤льност≥ цих орган≥зац≥й пол¤гаЇ в тому , що вони приймають на себе певну долю можливого ризику , тобто к≥нцевого збитку в≥д угоди , що страхуЇтьс¤ . —трахов≥ компан≥њ видають сираховий пол≥с на точно встановлену суму застрахованого кредита з вказанн¤м терм≥ну страхуванн¤ та дол≥ ризику ( звичайно в≥д 65 до 85 % ) ¤ку бере на себе страхувальник . –озм≥р страховоњ прем≥њ , що беретьс¤ останн≥м , залежить в≥д розм≥ру операц≥њ , форми кредиту , його терм≥ну , ф≥нансового становища експортера та економ≥чного стану ≥мпортера та його крањни. “ому прем≥альн≥ ставки коливаютьс¤ в≥д 0.25 до 10 % застрахованоњ суми . “епер зупинемось на основних принципах страхуванн¤ .

—трахуванн¤ кредита повинно у час≥ передувати по¤вленню ризика.

—трахуванн¤ кредита передбачаЇ виникненн¤ п≥д час торг≥вельноњ операц≥њ надм≥рного ризика , ≥ в≥д нього страхове товариство намагаЇтьс¤ захистити експортера . —трахове товариство вивчивши умови д≥¤льност≥ ф≥рми , ¤ка подала за¤ву на страхуванн¤ , встановлюЇ певну норму ризику , ¤кий вважаЇ нормальним , ≥ погоджуЇтьс¤ страхувати будь-¤кий ризик , що перевищуЇ цю норму. ƒл¤ усуненн¤ комерц≥йного ризику страхова компан≥¤ перев≥р¤Ї товар на предмет в≥дпов≥дност≥ його умовам контракту. ўоб знизити ф≥нансовий ризик страхова компан≥¤ вимагаЇ в≥д кл≥Їнта вексел¤ , акцептованого банком , ¤кий викликаЇ дов≥ру у страхувальника . “аким чином , при данних умовах страхуЇтьс¤ надзвичайний ризик , ¤кий може виникнути стих≥йно , ¤к насл≥док нест≥йких господарських в≥дносин . —трахуванн¤ всього ризику , що виникаЇ в результат≥ кредитуванн¤ ≥ноземного покупц¤ , незважаючи на чисельн≥ вимоги торг≥вельних круг≥в , не знайшло широкого розповсюдженн¤ , бо розвиток страхуванн¤ в цьому напр¤мку був би економ≥чно недоц≥льним , перекручував би природу страхуванн¤ , зб≥льшував би варт≥сть страхуванн¤.

—трахове товариство не Ї кредитною установою ≥ не ставить перед собою орган≥зац≥йноњ проблеми зам≥ни остан≥х. —трахове товариство лише створюЇ соб≥ зайв≥ проблеми коли втручаЇтьс¤ у невластиву йому сферу страхуванн¤ ф≥нансового ризику, ( страхуванн¤ кредиту на всю суму можливого ризику ) . ÷е за нього значно ефективн≥ше може зробити банк . Ѕанкже , в свою чергу , при акцепт≥ тратти без права оберненн¤ њњ на трассанта бере на себе ризик в такому обс¤з≥ , ¤кий не характерний банк≥вським установам ( ф≥нансовий + комерц≥йний ) . ѕри акцепт≥ ж тратт≥ з правом регресу в≥н може предТ¤вити притенз≥њ обом контрагентам ≥ несе збитки лише у випадку одночасного банкруцтва обох , тобто страхуЇ лише ф≥нансовий ризик . « вищесказаного можна зробити висновок , що повинен ≥снувати ч≥ткий розпод≥л обовТ¤зк≥в по страхуванню ризик≥в м≥ж банками , ¤к≥ мають страхувати ф≥нансовий ризик , ≥ страховими компан≥¤ми , що страхують комерц≥йний ризик. Ќевиконанн¤ ц≥Їњ умови приводить до по¤ви проблем ¤к у банк≥в, так ≥ у страхових компан≥й. Ќа сучасному етап≥ гостроњ необх≥дн≥ст≥ в спец≥альному ≥нститут≥ , що обТЇднував би функц≥њ банку та страховоњ установи не ≥снуЇ . ÷е по¤снюЇтьс¤ насамперед прогресуючою тенденц≥Їю розпод≥лу прац≥ в м≥жнародн≥й торг≥вл≥ .

¬арт≥сть страхуванн¤ знаходитьс¤ в залежност≥ в≥д розм≥ру ризику , ¤кий страхове товариство згодне вз¤ти на себе.

≈кспортер у випадку невдалого завершенн¤ торг≥вельноњ операц≥њ може отримати в≥шкодуванн¤ у розм≥р≥ застрахованоњ суми лише п≥сл¤ встановленн¤ розм≥р≥в к≥нцевого збутку. ћехан≥зм ≥ насл≥дки використанн¤ ц≥Їњ умови наступн≥ . јкцепт банком вексел¤ т¤гне за собою зобовТ¤занн¤ провести вчасно вс≥ необх≥дн≥ платеж≥ у випадку в≥дмови трасата зробити це . «розум≥ло , що банк в цьму випадку негайно використаЇ своЇ право зворотньоњ вимоги по в≥дношенню до трасанта . ќстанн≥й в результат≥ опин¤Їтьс¤ у скрутному становищ≥ : його кредит застрахований , але страхове товариство не може в≥дшкодувати збитки до визначенн¤ повного њх розм≥ру. ≈кспортер у цьому випадку повинен виконати плат≥ж на користь банку , що зробив акцепт ≥ виставив зворотню вимогу , з вланих кошт≥в , або вз¤ти суду п≥д страховий пол≥с. „ерез використанн¤ ц≥х умов страховими товариствами , значенн¤ всього ≥нститута страхуванн¤ значно знижуЇтьс¤. «бер≥гаючи своЇ призначенн¤ ¤к механ≥зму забезпеченн¤ ризику експортер≥в , на¤вн≥сть страхуванн¤ не вив≥льн¤Ї його кошт≥в або кредитних ресурс≥в в банк≥вських установах в≥д необх≥дност≥ негайноњ моб≥л≥зац≥њ в момент неплатежу покупц¤ . ÷¤ проблема може бути усунена за допомогою механ≥зму державного страхуванн¤ експортних кредит≥в . ƒержавна страхова компан≥¤ повинна гарантувати експортерам , ¤к≥ застрахували експортний кредит , в≥дшкодувати збитки негайно п≥сл¤ в≥дмови трасата виконати належний плат≥ж .

ќсобливе м≥сце серед комерц≥йних ризик≥в займають валютн≥ ризики - загрозавалютних втрат в результат≥ зм≥никурса валюти займу по в≥дношенню до валюти платежу в пер≥од м≥ж п≥дписанн¤м зовн≥шньоторг≥вельноњ угоди та зд≥йсненн¤м платежу за нею . ¬ м≥жнародн≥й практиц≥ використовуютьс¤ так≥ форми страхуванн¤ валютних ризик≥в :

односторон≥ д≥њ одного з контрагент≥в ;

операц≥њ страхових компан≥й та банк≥в ;

ƒомовлен≥сть м≥ж учасниками угоди ;

≤нод≥ комп≥люютьс¤ дек≥лька способ≥в. „аст≥ше всього використовуютьс¤ захисн≥ обмовки , ¤к≥ вход¤ть до складу угод та контракт≥в ≥ передбачають можлив≥сть њх перегл¤ду в процес≥ виконанн¤ дл¤ страхуванн¤ валютних та ≥нших ризик≥в . ¬алютне обмовки - це умова в м≥жнародному торг≥вельному або кредитному договор≥ , ¤ка зумовлюЇ перегл¤д суми платежа пропорц≥йно зм≥н≥ курсу валюти обмовки з ц≥ллю страхуванн¤ контрагент≥в в≥д ризику знец≥ненн¤ валюти. ¬алюта платежу ставитьс¤ прицьому в залежн≥сть в≥д валюти обмовки. ¬ умовах нестаб≥льност≥ валютних курс≥в використовують мультивалютн≥ обмовки , тобто сума платежу перераховуЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з≥ зм≥ною сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж курсом валюти платежу та середньозваженим курсом обраного валютного кошика . —кладовими елементами валютних обмовок Ї :

ѕочаток њњ д≥њ , що залежить в≥д установленого в контракт≥ границ≥ коливанн¤ курсу ( наприклад +- 2 % ) ;

ƒата базисноњ вартост≥ валютного кошика ;

ќбмеженн¤ д≥њ валютноњ обмовки шл¤хом встановленн¤ њњ верхньоњ та нижньоњ меж≥ ;

ƒл¤ страхуванн¤ в≥д ≥нфл¤ц≥йного ризику використовуЇтьс¤ товарно-ц≥нова обмовка. ƒо таких обмовок в≥днос¤тьс¤ обмовки про зм≥нн≥ ц≥ни та ≥ндексац≥¤.

Ѕанки використовують плаваюч≥ процентн≥ ставки дл¤ страхуванн¤ ризик≥в по середньо- та довгостроковим кредитам. ќдним ≥з засоб≥в страхуванн¤ валютного ризику Ї також хеджуванн¤ та фТючерськ≥ операц≥њ з валютою платежа.

¬ останн≥й час широкого застосуванн¤ , ¤к ≥нструмент страхуванн¤ , набула банк≥вська гарант≥¤ . ѕродавець в умовах неможливост≥ реально оц≥нити становище покупц¤ ¤к правило вимагаЇ забезпеченн¤ того що покупець виконаЇ своњ зобовТ¤занн¤. ¬ ц≥л¤х забезпеченн¤ сторони ¤к правило узгоджують виставленн¤ банк≥вськоњ гарант≥њ. ѕ≥д банк≥вською гарант≥Їю розум≥ють безв≥дзивне зобовТ¤занн¤ банка виплатити вказзану суму у випадку коли трет¤ особа в≥дмовитьс¤ провести в≥дпов≥дного виконанн¤ . ѕри видач≥ гарант≥њ банк зобовТ¤зуЇтьс¤ платити по перш≥й вимоз≥ , ¤кщо вимоги , що м≥ст¤тьс¤ у текст≥ гарант≥њ виконан≥ . Ќайважлив≥шими видами банк≥вськ≥ми гарант≥¤ми Ї :

√арант≥¤ оферти . ¬икористовуЇтьс¤ ¤к правило при проведенн м≥жнародних торг≥в . ‘≥рма , що за¤вл¤Ї про бажанн¤ приймати участь в торгах разом з техн≥чними документами подаЇ документи про наданн¤ гарант≥њ офети банком крањни проведенн¤ тендеру. –озм≥р гарант≥њ ¤к правило становить 1-5 % в≥д суми оферти . ÷¤ гарант≥¤ забезпечуЇ бенеф≥ц≥ару виплату гарантованоњ суми у випадку : - в≥дклику оферти до ск≥нченн¤ строку њњ д≥њ ; - не прийн¤тт¤ заказу п≥сл¤ отриманн¤ його на торгах особою , що виставила оферту; - не зам≥щенн¤ гарант≥њ оферти гарант≥Їю виконанн¤ ;

√арант≥¤ виконанн¤ . —уть њњ пол¤гаЇ в тому , що банк зобовТ¤зуЇтьс¤ виплатити бенеф≥ц≥ару суму гарант≥њ ¤кщо поставщик не виконаЇ своњ зобовТз¤нь зазначених в угод≥.

якщо ж умовами угоди передбачаЇтьс¤ авансовий плат≥ж то використовуЇтьс¤ наступна форма банк≥вськоњ гарант≥њ .

3. √арант≥¤ аванса. ѕокупець пред перерахуванн¤м суми авансу необх≥дноњ продавцю дл¤ п≥дготовки товара до транспортуванн¤ чи дл¤ ≥нших потреб , повТ¤заних з виконанн¤м зобовТ¤зань по угод≥ , вимагаЇ виставленн¤ банк≥вськоњ гарант≥њ , що забезпечить йому поверненн¤ суми авансу в раз≥ невиконанн¤ постачальником умов контракту .

ѕопередн≥й вид гарант≥њ забезпечував ≥нтереси покупц¤ . ƒл¤ захисту ж продавц¤ в≥д неприЇмностей повТ¤заних з неплатежем використовуЇтьс¤

4. √арант≥¤ платежа . як правило ц¤ гарант≥¤ виставл¤Їтьс¤ дл¤ забезпеченн¤ розрахунк≥в по в≥дкритому рахунку . ¬она може забезпечувати ¤к всю суму контракту так ≥ частково - суми за окрем≥ пер≥оди поставки товара по довгостроковим угодам.

—трахуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ комерц≥йними страховими компан≥¤ми ( державними , акц≥онерними , ≥ноземними , зм≥шаними , кооперативними та ≥ншими ) , а також ≥ншими субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ до статутного предмету д≥¤льност≥ , ¤их входить страхов≥ операц≥њ ( страхуванн¤ ) . ¬иб≥р страховоњ компан≥њ ( страхувача ) субТЇктом зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ самост≥йно.

—трахуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й з боку субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ з д≥йснюЇтьс¤ в ”крањн≥ на добров≥льних засадах ≥ Ї добров≥льним , ¤кщо ≥нше не передбачено законами ”крањни.

—трахуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й зд≥йснюЇьтьс¤ в ”крањн≥ щодо ризик≥в , ¤к≥ ≥снують в св≥тов≥й практиц≥.

—трахуванн¤ експортних кредит≥в , позичок , окремих контракт≥в на поставку машин ≥ обладнанн¤ , ≥нвестиц≥й ¤к на тер≥тор≥њ ”крањни , так ≥ за њњ межами зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ал≥зованим страховим акц≥онерним товариством , контрольний пакет акц≥й ¤кого належить ”р¤ду ”крањни.

–озд≥л 2 ќсновн≥ форми м≥жнародних розрахунк≥в ;

2.1 ¬≥дкритий рахунок

«м≥ст розрахунк≥в за в≥дкритим рахунком пол¤гаЇ в переодичних платежах ≥мпортера експортеру або поставки товару на умовах його подльшоњ оплати та зарахуванн≥ заборгованост≥ на рахунок ≥мпортера .

ƒанний вид розрахунк≥в у м≥жнародн≥й торг≥вл≥ вживаЇтьс¤ :

ћ≥ж пост≥йними контрагентами ;

¬нутр≥ “Ќ  ;

« брокерами ;

« державними установами ;

ѕри ком≥с≥йн≥й торг≥вл≥ у форм≥ консигнац≥њ ;

ѕри багаторазових поставках парт≥¤ми однор≥дного товару ;

ѕор¤док розрахунк≥в визначаЇтьс¤ угодою м≥ж контрагентами ≥ взагальному випадку може бути таким.

ѕ≥сл¤ в≥двантаженн¤ товару продавець в≥дсилаЇ покупцю документи ≥ записуЇ за ним суму в≥двантажених товар≥в . ѕокупець погашуЇ заборгован≥сть зустр≥чними поставками або зд≥йснюЇ перевод кошт≥в через банки в обумовлен≥ строки п≥сл¤ зд≥йсненн¤ поставки. „ерез певний пром≥жок часу ( раз на квартал , раз на п≥вроку ) за допомогою банк≥вського перводу , чека або вексел¤ провадитьс¤ к≥нцеве регулюванн¤ заборгованост≥ по в≥дкритому рахунку .

2.2 Ѕанк≥вський перевод

«а класичною схемою банк≥вського переводу в≥н зд≥йснюЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ до укладеноњ угоди проти пов≥домленн¤ продавц¤ про в≥двантаженн¤ товару . “обто експортер в≥двантажуЇ товар , отримуЇ товарн≥ документи в≥д превозчика ≥ в≥дправл¤Ї комерц≥йн≥ документи та пов≥домленн¤ про в≥двантаженн¤ ≥мпортеру. ќтримавши документи , ≥мпортер подаЇ у св≥й банк за¤ву на перевод та отримуЇ товар . Ѕанк ≥мпортера списуЇ з рахунка кл≥Їнта грош≥ ≥ зараховуЇ њх на кореспондентський рахунок банка експортера , ƒал≥ документи пересилаютьс¤ до банка експортера , ¤кий прев≥р¤Ї њх ≥ списуЇ грош≥ з рахунка банка-кореспондента ≥ зараховуЇ њх на рахунок кл≥Їнта .

¬загал≥ оплата переводом можлива на будь-¤к≥ стад≥њ виконанн¤ контракту : до в≥двантаженн¤ товару ( авансовий плат≥ж ) , п≥сл¤ в≥двантаженн¤ товару , через певний пер≥од .

ѕлат≥жне дорученн¤ може передбачати вплату бенеф≥ц≥ару суми проти наданн¤ певних комерц≥йних та ф≥нансових документ≥в ( документарний перевод ) . ¬ цьому випадку сума зараховуЇтьс¤ на рахунок постачальника умовно п≥сл¤ отриманн¤ ≥мпортером пов≥домленн¤ про в≥двантаженн¤ , ≥ ¤кщо документи не будуть вчасно надан≥ , то ц¤ сума списуЇтьс¤ , а до ≥ноземного банка надсилаЇтьс¤ запит у в≥дношен≥ переводу.

2.3 ≤нкасо.

≤нкасо - це банк≥вська операц≥¤ використовуючи ¤ку банк за дорученн¤м кл≥Їнта отримуЇ плат≥ж за в≥двантажен≥ товари , надан≥ послуги , чи зобовТ¤занн¤ в≥д ≥мпортера , що сума буде сплачена в певн≥ строки. ƒл¤ цього експортер може дати банку р≥зн≥ ≥нструкц≥њ :

отриманн¤ платежа

отриманн¤ акцепта

видача документ≥в проти платежа

видача документ≥в проти акцепта

видача документ≥в на ≥нших умовах

≤нкасо д≥литьс¤ на ф≥нансове ( чисте ) та документарне ( комерц≥йне ) . ѕри чистому ≥нкасо використовуютьс¤ лише ф≥нансов≥ документи ( вексел≥ , чеки ) . якщо нар¤ду з використанн¤м ф≥нансових документ≥в в об≥г залучен≥ комерц≥йн≥ ( рахунки , товаротранспортн≥ накладн≥ та ≥н. ) такий вид ≥нкасо називаЇтьс¤ документарним . Ќа пракктиц≥ найчаст≥ше використовуЇтьс¤ останн≥й вид . ƒокументарне ≥нкасо на в≥дм≥ну в≥д в≥дкритого рахунку ¤вл¤Ї собою б≥льш високе забезпеченн¤ дл¤ продавц¤ , однак , не в таких обс¤гах ¤к акредитив . ÷¤ форма розрахунк≥в маЇ своњ певн≥ особливост≥ :

простота в проведенн≥ операц≥њ ≥ пор≥вн¤но невилик≥ витрати ;

б≥льш швидке н≥ж по в≥дкритому рахунку зд≥йсненн¤ платежа ;

можлив≥сть надати покупцев≥ документи проти одночасноњ оплати або акцепта вексел¤ .

ќднак треба зазначити , що ¤кщо покупець в≥дмовитьс¤ оплатити документи , пошук ≥ншого покупц¤ або зворотнЇ транспортуванн¤ товару у вс≥х випадках повТ¤зане з суттЇвими збитками . ÷е Ї насл≥дком одн≥Їњ з особливостей документарного ≥нкасо , а саме - банки н≥коли не зобовТзуютьс¤ виконати плат≥ж, при ц≥й форм≥ розрахунку, ¤кщо покупець в≥дмовитьс¤ зробити це . ¬иход¤чи з вище згаданого ≥ враховуючи те , що на протилежн≥сть до акредитива продавець зд≥йснюЇ виконанн¤ поставки товар≥в авансом до виконанн¤ платежа можна зробити висновки , шо такий ≥нструмент розрахунку може бути використаний лише за таких умов :

м≥ж продавцем та покупцем склалис¤ дов≥рч≥ в≥дносини

не викликаЇ н≥¤кого сумн≥ву готовн≥сть та здатнвсть покупц¤ виконати плат≥ж

пол≥тичн≥ економ≥чн≥ та правов≥ уови в крањн≥ ≥мпортера стаб≥льн≥

м≥жнародному плат≥жному оберту крањни ≥мпортера не загрожують жорсткий валютний контроль та под≥бн≥ обмеженн¤ .

¬ св≥тов≥й практиц≥ ≥снуЇ два основних вар≥анта ≥нкасо :

документи проти платежа ( ≤нкасуючий банк може передати документи т≥льки за умови негайноњ оплати товару покупцем.

документи проти акцепта ( ≤нкасуючий банк передаЇ документи проти акцепту трати платником ) . ѕродавець отримуЇ право на товар ран≥ше строку сплати за нього ≥ набуваЇ можливост≥ продати товар ≥ за виручен≥ грош≥ виконати зобовТ¤занн¤ по оплат≥ трати. “аким чином продавець кредитуЇ покупц¤ на суму трати до момента сплати по н≥й. ќднак на прот¤з≥ строку д≥њ тратти продавець несе ризик по неоплат≥ трати ≥ тому , ¤к правило експортери вимагають в≥д ≥мпортер≥в банк≥вських гарант≥й по оплат≥ трат.

ѕроцес розвитку операц≥њ документарного ≥нкасо м≥стить ,¤к правило у соб≥ три фази :

≤нкасове дорученн¤ продавц¤. ¬оно видаЇтьс¤ експортером своЇму банку п≥сл¤ в≥дправки товару разом з документами , що засв≥дчують в≥дправку товару , його страхуванн¤ , проходженн¤ контролю ¤кост≥ та в≥дпов≥дност≥ , а також митн≥ документи та ≥нш≥ , що зумовлен≥ контрактом та законодавством крањн постачальника та покупц¤.

ѕересилка документ≥в банком-рем≥тентом ≥нкасуючому банку. Ќа цьому етап≥ банки , що приймають участь в розрахунках повинн≥ перев≥рити документи на в≥дпов≥дн≥сть умовам угоди та д≥юч≥й законодавч≥й баз≥ .

≤нкасуванн¤ платежа та перевод виручки . ѕ≥сл¤ перев≥рки документ≥в ≥нкасуючий банк виставл¤Ї њх покупцю , ¤кий зд≥йснюЇ плат≥ж по них . Ќаступним кроком Ї перевод виручки експортеру. ѕри ≥нкасо У документи проти акцепту У продавець акцептуЇ трату ≥ передаЇ њњ до свого банку чи банку -рем≥тету.

2.4 јкредитив.

2.4.1 —утн≥сь акредитивних операц≥й та основн≥ форми акредитиву

” в≥дпов≥дност≥ з ”н≥ф≥кованими правилами та звича¤ми акредитив - це угода за ¤кою банк зобовТ¤зуЇтьс¤ на проханн¤ кл≥Їнта виконати оплату документ≥в трет≥й особ≥ на користь ¤кого в≥дкритий акредитив , тобто бенеф≥цеару . ” випадку застосуванн¤ тратт банк зобовТ¤зуЇтьс¤ виконати оплату , акцепт або н≥гоциац≥ю тратти , що виставлена бенеф≥циаром. ¬ залежност≥ в≥д обумовленост≥ виплат з акредитива розр≥зн¤ють документарний товарний акредитив , виплати з ¤кого обумовлен≥ наданн¤м комерц≥йних та ф≥нансових документ≥в ; та грошовий акредитив - ≥менний документ , ¤кий м≥стить дорученн¤ про виплату грошей отримувачу при виконанн≥ њм зазначених в акредитив≥ умов. ¬ зовн≥шн≥й торг≥вл≥ використовуютьс¤ ¤к правило документарн≥ акредитиви . ÷¤ форма розрахунк≥в характерна активною участю банк≥в ≥ направлена на захист ≥нтерес≥в продавц¤ , бо гарантуЇ оплату товару . “реба зазначити , що в операц≥¤х з акредитивами вс≥ зац≥кавлен≥ сторони мають справу з документами , а не з товарами чи послугами до ¤ких вони в≥днос¤тьс¤ .

¬ св≥тов≥й практиц≥ у в≥дпов≥дност≥ з ”н≥ф≥кованими правилами та звича¤ми ≥снуЇ наступна класиф≥кац≥¤ акредитив≥в.

¬иди акредитив≥в за кр≥тер≥¤ми забезпеченн¤ .

¬≥дзивний акредитив . Ѕанк , що в≥дкрив такий акредитив (банк-ем≥тент) у будь-¤кий час може його анулювати або зм≥нити . јле ¤к правило банк-ем≥тент вдаЇтьс¤ до таких д≥й за наказом покупц¤ . ќтже очевидно , що використанн¤ такоњ форми платежа може бути доц≥льним , лише коли партнери по угод≥ давно знають один одного та сторона покупц¤ викликаЇ повну дов≥ру в продавц¤ . ¬ ус≥х ≥нших випадках рекомендуЇтьс¤ вдаватис¤ до безв≥дзивного акредитиву. —л≥д зауважити , що акредитив , ¤кий не м≥стить в≥домостей про те чи Ї в≥н в≥дзивним чи нев≥дзивним вважаЇтьс¤ безв≥дзивним .

Ѕезв≥дзивний неп≥дтверджений акредитв ÷ей вид акредитиву ч≥тко встановлюЇ зобовТ¤занн¤ банка-ем≥тента у в≥дпов≥дност≥ з умовами акредитива виконати плат≥ж , провести акцепт або нести в≥дпов≥дальн≥сть за оплату тратт≥ в зазначений терм≥н. ќдностороннЇ¤ л≥кв≥дац≥¤ та зм≥на акредитиву не можлива .

Ѕезв≥дзивний п≥дтверджений акредитв

ѕ≥дтверджен¤ безв≥дзивного акредитива ≥ншм банком в силу повноважень або проханн¤ банка-ем≥тента ¤вл¤Ї собою тверде зобовТ¤занн¤ банка , що п≥дтверджуЇ акредитив , в доповненн¤ до зобовТ¤занн¤ банка-ем≥тента. ѕри безв≥дзивному п≥дтвердженому акредитв≥ дл¤ бенеф≥ц≥ара ≥снуЇ два незалежних зобовТ¤занн¤ : банка-ем≥тент≥ та банка , що п≥дтвердив акредитив. ¬ рол≥ п≥дтвержувального банка виступають ¤к правило першокласн≥ банки крањни експортера. ¬ цьому випадку експортер уникаЇ проблем з ризику крањни-≥мпортера та в≥д почтового ризику. ќтже п≥дтвержений акредитив маЇ дуже високу ступ≥нь забезпеченн¤ .

¬иди акредитив≥в за видом платежа

јкредитиви з платежом по предТ¤вленню Ѕенеф≥циар отримуЇ виручку з акредитива п≥сл¤ наданн¤ та прев≥рки документ≥в. “ерм≥н перев≥рки банкрм документ≥в не повинен перевищувати 7 робочих д≥б.

јкцептн≥ акредитиви ѕри акцептному акредитив≥ експортер виставл¤Ї тратту на банк-ем≥тент або на банк, що п≥дтвердив акредитив . “ерм≥н оплати по данному акредитиву привТ¤зуЇтьс¤ до певноњ под≥њ . “аким чином при предТ¤вленн≥ документа провадитьс¤ не оплата , а акцепт тратти.

јкредитиви з в≥дстроченим платежом. ¬≥дм≥ннсть в≥д попереднього способу пол¤гаЇ лише ув≥дсутност≥ тратти : уповноважений банк зобовТ¤зуЇтьс¤ виплатити суму по акредитиву через зазначений пром≥жок часу. ‘актично це Ї механ≥змом кредитуванн¤ покупц¤ . «а час до оплати платежа в≥н може перепродати товари ≥ з виручки оплатити сумму акредитиву.

јкредитиви з н≥гоц≥ац≥Їю ѕ≥д н≥гоц≥ац≥Їю сл≥д розум≥ти зобовТзанн¤ виконуючого банка провести оплату наданих експортером тратт/документ≥в , ¤кщо вони в≥дпов≥дають умовам акредитива . ¬иконуючий банк зобовТзаний провести н≥гоц≥ац≥ю лише у випадку , коли в≥н п≥дтвердив акредитив . ¬ ≥нших випадках н≥гоц≥ац≥ю проводить банк-ем≥тент .

јкредитиви з авансовим платежом . ≤снуЇ багато форм авансових платеж≥в по акредитиву . ќсновн≥ це - незабезпечен≥ авансов≥ платеж≥ , забезпечен≥ платеж≥ та червона обмовка . ѕреший вид Ї досить ризикованим дл¤ ≥мпортера , бо в≥н не гарантуЇ добросов≥сного використанн¤ авансу . ” випадку з забезпеченим авансом банк бенеф≥ц≥ара виставл¤Ї певну гарант≥ю п≥д аванс. ѕри викори

станн≥ червоноњ обмовки виконуючий банк вправ≥ виплатити бенеф≥ц≥ару ще до поданн¤ документ≥в певну сумму авансу дл¤ приготуванн¤ товару. ¬иплата провадитьс¤ п≥д розписку та додаткове зобовТ¤занн¤ бенеф≥ц≥ара надати документи вчасно.

–евольверн≥ акредитиви ѕокупець часто замовл¤Ї к≥льк≥сть товару б≥льшу н≥ж в≥н здатний зараз оплатити. ÷е робитьс¤ з ц≥ллю отриманн¤ знижки. ѕоставка товара д≥литьс¤ на частини . ¬ цьому випадку постачальник може вимагати револьверного акредитиву. —уть його пол¤гаЇ в наступному. —умма револьверного акредитиву може бути поновлена певну к≥льк≥стьраз≥в до дос¤гненн¤ суми з¤гальноњ поставки .

2.4.2 «астосуванн¤ акредитива , ¤к механ≥зму ф≥нансуванн¤

¬ протилежн≥сть виробнику товара , посередник д≥Ї за своњ власн≥ кошти або на ком≥с≥йн≥й основ≥ ≥ закуповуЇ товар безпосередньо у виробника. ќстанн≥й ц≥лком справедливо вимагаЇ в≥д посередника представленн¤ сп≥врозм≥рного банк≥вського забезпеченн¤ ще до початку процеса виробництва ≥ максимального при поставц≥. “акаж проблема виникаЇ у генерального п≥др¤дчика , ¤кий зд≥йснюЇ поставку комплектного обладнанн¤ , виробником частини ¤кого Ї субп≥др¤дники. ѕевна р≥ч , що вони теж повинн≥ приймати участь в акредитивному забезпеченн≥ , ¤ке надаЇтьс¤ к≥нцевим покупцем.

” вс≥х означених випадках виникаЇ питанн¤ ¤к з основного акредетива виставленого на генерального п≥др¤дника отримати отрмати активи , ¤к≥ моглиб бути використан≥ субп≥др¤дниками . ÷е дуже важливо , бо часто ан≥ посередник , ан≥ генп≥др¤дник не мають достатньо кошт≥в дл¤ задоволенн¤ потреб виробника чи субп≥др¤дника .

¬ цьму випадку роль ≥нструмента ф≥нансуванн¤ найкраще виконуЇ переводний ( трансферабельний ) акредитив .

ѕереводним акредитивом Ї акредитив за ¤ким ѕерший бенеф≥ц≥ар може просити банк , уповноважений виконати плат≥ж , прийн¤ти зобовТ¤занн¤ про те , що акредитивом м≥г би користуватись повн≥стю чи частково один або дек≥лька ƒругих бенеф≥ц≥ар≥в . “аким чином посередник або генп≥др¤дник шл¤хом перводу виставленого на них акредитива на користь виробника чи субп≥др¤дника виконують своњ зобовТзанн¤ перед ними . ÷ей механ≥зм дозвол¤Ї уникнути посереднику ( генп≥др¤днику ) банк≥вського кредиту .

¬исновки

ѕ≥двод¤чи п≥дсумки ¤ вважаю за необх≥дне зробити наголос на дек≥лькох особливо важливих моментах .

якщо наша держава поставила соб≥ за ц≥ль стати економ≥чно ≥ пол≥тично незалежною , то першочерговою умовою цього Ї вих≥д та закр≥пленн¤ ”крањни на зовн≥шньоеконом≥чн≥й арен≥ . ѕриродньо постаЇ питанн¤ про формуванн¤ у заруб≥жних партнер≥в привабливого ≥м≥джу нашоњ держави . “акий ≥м≥дж може бути сформований лише за умов дотриманн¤ субТЇктами господарюванн¤ тих правил та норм , що ≥снують у св≥тов≥й практиц≥ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин .

¬ажливою частиною системи зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин Ї њњ в≥дрегульований ≥ ч≥тко функц≥онуючий ф≥нансовий механ≥зм . ѕ≥д таким механ≥змом треба розум≥ти систему ф≥нансових в≥дносин , ¤ка спираючись на св≥товий досв≥д забезпечить реал≥зац≥ю ≥нтерес≥в нашоњ держави у зовн≥шньеконом≥чних стосунках .

“реба ч≥тко усв≥домити , що в кап≥тал≥стичному св≥т≥ , в ¤кий ми намагаЇмось ≥нтегруватись , данний ф≥нансовий механ≥зм створювавс¤ ≥ вдосконалювавс¤ починаючи з к≥нц¤ 19 стор≥чча. ѕевно , що був дос¤гнений певний усп≥х у ц≥й сфер≥ . ќтже наш≥й крањн≥ не треба У винаходити велосипеда У ≥ проходити той шл¤х , ¤кий вже був пройдений .

Ќам надаЇтьс¤ можлив≥сть , спираючись на св≥товий досв≥д , уникнути тих помилок , ¤к≥ були зроблен≥ до нас , ≥ враховуючи њх будувати власний ф≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ .

≈фективн≥сть такоњ схеми розвитку можна побачити на приклад≥ япон≥≥ , ¤ка п≥сл¤ 2 —в≥товоњ в≥йни , застосовуючи найкращий св≥товий досв≥д ≥ своЇ прагненн¤ працювати створила на данний момент одну з наймогутн≥ших ф≥нансових систем св≥ту .

¬ данному випадку не йдетьс¤ про сл≥пе коп≥юванн¤ У зах≥дного зразка У , а про його пристосуванн¤ до наших специф≥чних умов на першому Їтап≥ ≥ подальше самост≥йне формуванн¤ вищезазначеного механ≥зму .

Ќа данний момент вже зроблен≥ певн≥ кроки в цьому напр¤мку : сформована власна валютна система , система кредитно-ф≥нансових установ . јле й дос≥ лишаЇтьс¤ не вир≥шеною одна з найважлив≥ших проблем - проблема стимулюванн¤ власного виробництва та заохоченн¤ украњнського виробника до виходу на св≥тову арену .

¬ данний час пред украњнськими ф≥рмами постали наступн≥ проблеми ,¤к≥ заважають ним повноц≥нно працювати , ¤к ланкам системи м≥жнародного б≥знесу :

1 ) нестаб≥льн≥сть податкового законодавства ;

2 ) великий т¤гар податк≥в , ¤кий несуть на соб≥ п≥дприЇмства ;

3 ) неможлив≥сть отримати довгостроков≥ кредити на розвиток виробничоњ бази.

ƒержава повинна зрозум≥ти , що в св≥т≥ нас н≥хто не чекаЇ ≥ нав≥ть навпаки багато хто хот≥в би , що ”крањна стала лише аграрно-сировинним додатком до европейського та св≥тового ринку . “акож треба усв≥домити , що ¤кщо ми зараз в≥ддамо т≥ ринки ¤к≥ моглиб обслуговувати то пот≥м у майбутньому њх буде дуже важко в≥двоювати , ≥ здаЇтьс¤ не маЇ сенсу нагадувати , що ≥ зараз ≥ в майбутньому це будуть втрачен≥ кошти , ≥ кошти дуже велик≥ .

“ому з боку держави негайно повинн≥ бути прийн¤т≥ законодавч≥ акти про наданн¤ п≥дтримки субТЇктам зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ; в першу чергу це повинно стосуватис¤ украњнських виробник≥в чи¤ продукц≥¤ йде на експорт .

ѕриор≥тетн≥сть виробничого напр¤мку у наданн≥ п≥льг субТЇктам «≈ƒ по¤снюЇтьс¤ також тим , що на данному етап≥ ефективн≥сть д≥¤льност≥ на украњнському ринку п≥дчас не т≥льки не ефективна але й збиткова через тотальну неплатежеспроможн≥сть б≥льшост≥ украњнських замовник≥в , продаючи ж своњ товари на зовн≥шньому ринку ми залучаЇмо так≥ необх≥дн≥ дл¤ л≥кв≥дац≥њ вже згаданоњ кризи наплатеж≥в нов≥ , св≥ж≥ кап≥тали .

«начн≥ спод≥ванн¤ в цьому питанн≥ покладаютьс¤ на нове податкове законодавство , ¤ке маЇ бути введним з нового року . ќчикуЇтьс¤ , що держава нарешт≥ зверне увагу на своЇ вимираюче виробництво ≥ за допомогою ф≥нансових важел≥в допоможе вийти йому з кризи , а коли виробництво вийде з кризи воно виведе за собою ≥ державу в ц≥лому .

— п и с о к в и к о р и с т а н о њ л ≥ т е р а т у р и .

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансовий механ≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4941 прочитано)