ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ™Ѕ––
“еоретичну основу досл≥дженн¤ складають прац≥ украњнських та заруб≥жних автор≥в, що стосуютьс¤ основи д≥¤льност≥ ™Ѕ––, м≥сц¤ ≥ рол≥ на св≥товому р≥вн≥ ™Ѕ––. ƒжерельною базою даного досл≥дженн¤ стала низка украњнських та заруб≥жних газет ≥ журнал≥в. —труктура та обс¤г курсовоњ роботи. –обота складаЇтьс¤ ≥з вступу, двох розд≥л≥в, чотирьох параграф≥в, списку використаних джерел. «агальний обс¤г роботи стор. друкованого тексту. —писок використаних джерел м≥стить найменувань. –ќ«ƒ≤Ћ I. «агальн≥ в≥домост≥ про ™Ѕ–– 1.1. —творенн¤ та ≥стор≥¤ розвитку ™Ѕ–– ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку (The International Bank for Reconstruction and Development) - це спец≥ал≥зований заклад ќќЌ з ф≥нансового спри¤нн¤ в реконструкц≥њ та розвитку економ≥к крањн-член≥в, ¤кий заснований в 1990 роц≥ на пропозиц≥ю президента ‘ранц≥њ ‘рансуа ћ≥ттерана, а розпочав свою д≥¤льн≥сть в 1991 роц≥ (штаб-квартира - в Ћондон≥). ƒо цього часу належить початок важливих соц≥ально Ц економ≥чних ≥ пол≥тичних зрушень в крањнах —х≥дноњ ™вропи. ¬ громадських ≥ ур¤дових колах цих крањн визр≥ло розум≥нн¤ необх≥дност≥ переходу до ринковоњ економ≥ки. јле перебудова вс≥Їњ структури соц≥ал≥стичноњ економ≥ки вимагала неаби¤ких кошт≥в. ƒл¤ њх поповненн¤, дл¤ стимулюванн¤ реформ ≥ було створено ™Ѕ––. ƒо складу ™Ѕ–– ув≥йшли вс≥ Ївропейськ≥ крањни, а також низка неЇвропейських крањн Ц јвстрал≥¤, ™гипет, ≤зрањль, ≥пр, ћарокко, ћексика, Ќова «еланд≥¤, –еспубл≥ка оре¤, —Ўј, япон≥¤. р≥м того, ¤к нащадки —–—– членами банку стали вс≥ аз≥атськ≥ республ≥ки —Ќƒ. «а статутом ™Ѕ–– його членами можуть стати ¤к Ївропейськ≥, так ≥ неЇвропейськ≥ крањни, але вс≥ вони мають бути членами ћ¬‘. јкц≥онерами Ѕанку Ї 60 держав, ™вропейська ком≥с≥¤ та ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк. ап≥тал - 20 млрд. Ївро. рањнам ™≈— належить 55,12% кап≥талу, —Ўј - 10%, япон≥њ - 8,52%, крањнам операц≥й - 11,78% (в тому числ≥ ”крањн≥ - 0,8%), ≥ншим акц≥онерам - 14,58%. ожна крањна-член представлена у –ад≥ керуючих та –ад≥ директор≥в Ѕанку. «бори акц≥онер≥в провод¤тьс¤ щор≥чно у кв≥тн≥-травн≥ почергово у Ћондон≥ (у непарн≥ роки) та в одн≥й ≥з крањн-член≥в банку (у парн≥ роки). —ьом≥ щор≥чн≥ збори (1998 р.) в≥дбулис¤ у иЇв≥. ¬ ”крањн≥ ™Ѕ–– маЇ дипломатичний статус ≥ статус прив≥лейованого кредитора. —ьогодн≥ ≥нвестиц≥йн≥ ≥нструменти ≈Ѕ–– використовуютьс¤ з метою становленн¤ ринковоњ економ≥ки ≥ демократ≥њ в 27 крањнах - в≥д ÷ентральноњ ™вропи до ÷ентральноњ јз≥њ. ≈Ѕ–– Ї найб≥льшим ≥нвестором у рег≥он≥, ≥ кр≥м вид≥ленн¤ своњх засоб≥в залучаЇ значн≥ обс¤ги пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й. …ого власниками Ї 60 крањн ≥ дв≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ. ќднак, хоча його акц≥онерами ≥ Ї представники держави, ≈Ѕ–– вкладаЇ кап≥тал головним чином у приватн≥ п≥дприЇмства, ¤к правило, сп≥льно з≥ своњми комерц≥йними партнерами. ¬≥н зд≥йснюЇ проектне ф≥нансуванн¤ банк≥в, п≥дприЇмств ≥ компан≥й, вкладаючи засоби ¤к у нов≥ виробництва, так ≥ в д≥юч≥ ф≥рми. ¬≥н також працюЇ з державними компан≥¤ми з метою п≥дтримки процес≥в приватизац≥њ структурноњ реорган≥зац≥њ на них, а також у удосконалюванн¤ комунального господарства. ≈Ѕ–– використовуЇ стал≥ в нього т≥сн≥ зв'¤зки з ур¤дами крањн рег≥ону з метою реал≥зац≥њ курсу на створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. —татут ≈Ѕ–– передбачаЇ його д≥¤льн≥сть т≥льки в тих крањнах, що прихильн≥ принципам демократ≥њ. “урбота про навколишнЇ середовище Ї складовим елементом над≥йно працюючоњ системи корпоративного керуванн¤ ≥ ф≥гуруЇ у вс≥х ≥нвестиц≥йних операц≥¤х ≈Ѕ––. ќтже, за допомогою своњх ≥нвестиц≥й ≈Ѕ–– спри¤Ї проведенню структурних ≥ галузевих реформ; розвитку конкуренц≥њ, приватизац≥њ ≥ п≥дприЇмництва; зм≥цненню ф≥нансових орган≥зац≥й ≥ правових систем; розвитку необх≥дноњ ≥нфраструктури дл¤ п≥дтримки приватного сектора; упровадженню над≥йно працюючоњ системи корпоративного керуванн¤, у тому числ≥ ≥з метою р≥шенн¤ природоохоронних проблем. 1.2. ќрган≥зац≥йна структура та функц≥њ ™Ѕ–– ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку маЇ таку орган≥зац≥йну структуру: Ø –ада керуючих; Ø ƒиректорат; Ø ѕрезидент ≥ в≥це Ц президент; Ø онсультативна рада з питань довк≥лл¤. –ада керуючих Ї вищим органом ™Ѕ––. ожна крањна в –ад≥ представлена керуючим ≥ його заступником. –ада керуючих вир≥шуЇ кардинальн≥, стратег≥чн≥ питанн¤ д≥¤льност≥ ™Ѕ––. ƒо њњ компетенц≥њ належить прийманн¤ нових член≥в, виключенн¤ з член≥в Ѕанку, зм≥ни розм≥ру уставного кап≥талу, обранн¤ директор≥в ≥ президента Ѕанку та ≥н. –ада маЇ право давати вказ≥вки ƒиректорату щодо виконанн¤ тих або ≥нших завдань. ƒиректорат складаЇтьс¤ з 23 член≥в. « них 11 обираютьс¤ керуючими, що представл¤ють Ѕельг≥ю, ¬елику Ѕритан≥ю, Ќ≥меччину, √рец≥ю, ƒан≥ю, ≤рланд≥ю, ≤спан≥ю, ≤тал≥ю, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, ѕортугал≥ю, ‘ранц≥ю, а також ™— ≥ ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк (™≤Ѕ). –ешта 12 керуючих представл¤ють ≥нш≥ крањни, под≥лен≥ на групи: 4 Ц в≥д крањн ÷—™; 4 Ц в≥д решти Ївропейських крањн; 4 Ц в≥д неЇвропейських крањн. ƒиректорат зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво д≥¤льн≥стю Ѕанка, визначаЇ основн≥ принципи його пол≥тики у в≥дпов≥дност≥ з вказ≥вками –ади керуючих, п≥дсумовуЇ р≥чний баланс, затверджуЇ бюджет. ѕрезидент керуЇ поточними справами Ѕанку. ¬≥н Ї оф≥ц≥йним представником ™Ѕ–– на м≥жнародних форумах. ѕрезидент зд≥йснюЇ орган≥зац≥йну роботу, в тому числ≥ найманн¤ й зв≥льненн¤ службовц≥в банку. ¬≥н головуЇ в ƒиректорат≥, але участ≥ в голосуванн≥ звичайно не приймаЇ. ‘ункц≥онально ™Ѕ–– под≥лено на департаменти, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д безпосередн≥м управл≥нн¤м ѕрезидента ≥ в≥це Ц президент≥в: Ø банк≥вськ≥ операц≥њ; Ø ф≥нанси; Ø проектна експертиза; Ø в≥домство головного економ≥ста; Ø комун≥кац≥њ; Ø персонал; Ø адм≥н≥страц≥¤. ƒепартамент банк≥вських операц≥й, що координуЇ комерц≥йну д≥¤льн≥сть крањн ÷—™, под≥л¤Їтьс¤ на два п≥дрозд≥ли за рег≥ональним принципом Ц Дп≥вн≥чн≥ крањниФ ≥ Дп≥вденн≥ крањниФ. ”крањна входить до групи п≥вденних крањн. онсультативна рада з питань довк≥лл¤ складаЇтьс¤ з 17 фах≥вц≥в в галуз≥ еколог≥њ. ¬они консультують Ѕанк з еколог≥чних аспект≥в проект≥в, що реал≥зуютьс¤. ќрган≥зац≥йна структура Ѕанка включаЇ ≥ процедуру прийн¤тт¤ р≥шень. ¬ багатьох випадках при голосуванн≥ досить простоњ б≥льшост≥. јле при обговоренн≥ найважлив≥ших питань в –ад≥ керуючих або в ƒиректорат≥ необх≥дна квал≥ф≥кована б≥льш≥сть. ожна крањни маЇ к≥льк≥сть голос≥в, пропорц≥йну своњй квот≥ в уставному кап≥тал≥. Ќайб≥льшу квоти мають —Ўј Ц 10%; ≤тал≥¤, Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, ¬елика Ѕритан≥¤ ≥ япон≥¤ мають по 8,5%. “аким чином, жодна крањна самотужки не може заблокувати р≥шенн¤, нав≥ть ¤кщо при голосуванн≥ потр≥бна квал≥ф≥кована б≥льш≥сть. ѕри утворенн≥ ™Ѕ–– його кап≥тал формувавс¤ шл¤хом випуску акц≥й на суму 10 млрд. ≈ ё. ѕот≥м кап≥тал значно зб≥льшивс¤ (в 1996р. Ц подвоњвс¤). воти в уставному кап≥тал≥ розпод≥л¤ютьс¤ таким чином (в %): Ј крањни члени ™—, ™≤Ѕ ≥ власне ™— 51
Ќазва: ™Ѕ––
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (3084 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
