ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ™Ѕ––

 ≈нергозбереженн¤

Ј        «д≥йсненн¤ проект≥в, ¤к≥ б≥льш повно в≥дпов≥дають мандату √рупи з питань енергозбереженн¤;

Ј        јктивна участь у пол≥тичному д≥алоз≥ з ур¤дом у –обоч≥й груп≥ з питань енергозбереженн¤.

Ј        ‘≥нансовий сектор та малий б≥знес

Ј        ¬иплата транш≥в кредитноњ л≥н≥њ ћ—ѕ ≤≤ п≥д гарант≥њ ур¤ду та започаткуванн¤ пр¤мого кредитуванн¤ де¤ких банк≥в;

Ј        «б≥льшенн¤ кредитуванн¤ банк≥в з ≥ноземним кап≥талом;

Ј        «б≥льшенн¤ обс¤гу ѕрограми спри¤нн¤ торг≥вл≥, залучивши до участ≥ в н≥й нов≥ украњнськ≥ банки;

Ј        –озширенн¤ присутност≥ ”крањнського банку м≥крокредит≥в у рег≥онах;

Ј        ¬ивченн¤ можливост≥ ф≥нансуванн¤ акц≥онерного кап≥талу б≥льшоњ к≥лькост≥ банк≥в;

Ј        ѕродовженн¤ д≥алогу з ЌЅ” щодо необх≥дност≥ посиленн¤ банк≥вського регулюванн¤;

Ј        –озробка основ ≥потечного кредитуванн¤;

јгроб≥знес та с≥льське господарство

Ј        ‘≥нансуванн¤ переробних галузей;

Ј        «апровадженн¤ схем ф≥нансуванн¤ п≥д складськ≥ розписки з метою њх застосуванн¤ дл¤ врожаю 2003 року.

¬раховуючи обмежен≥сть потенц≥йних проект≥в, визначених у нов≥й —тратег≥њ ™Ѕ–– в ”крањн≥, принципового значенн¤ набуваЇ зд≥йсненн¤ крок≥в, спр¤мованих на б≥льш активний пошук нових можливостей б≥знесу в≥дпов≥дними п≥дрозд≥лами ™Ѕ–– та на найб≥льш енерг≥йне "проштовхуванн¤" украњнських проект≥в через кредитний ком≥тет Ѕанку.

ѕершочергову роль у цьому процес≥ в≥д≥граЇ ѕредставництво ™Ѕ–– в ”крањн≥. …ого активн≥сть у згаданому контекст≥ прот¤гом останн≥х двох рок≥в була дещо неадекватною на¤вним в ”крањн≥ можливост¤м. ” цьому зв'¤зку варто порушувати перед кер≥вництвом Ѕанку питанн¤ щодо необх≥дност≥ п≥двищенн¤ результативност≥ д≥¤льност≥ банк≥р≥в в ”крањн≥ щодо пошуку нових проект≥в, а також щодо забезпеченн¤ в≥дпов≥дност≥ за ¤к≥сть та обірунтован≥сть проект≥в, ¤к≥ пропонуютьс¤.

” —тратег≥њ також визначено перел≥к проект≥в Ѕанку в ”крањн≥ на найближчу перспективу. Ќа остаточних стад≥¤х п≥дготовки знаход¤тьс¤ проекти загальною варт≥стю близько 350 млн. Ївро.

—еред них найб≥льш значними Ї:

Ј        постприватизац≥йн≥ проекти у енергорозпод≥льчому сектор≥ (120 млн. Ївро);

Ј        ф≥нансуванн¤ приватного проекту у сфер≥ енергогенерац≥њ (57 млн. Ївро);

Ј        п≥дтримка програми ф≥нансуванн¤ у с≥льскогоподарському сектор≥ за складськими розписками (87 млн. Ївро).

ѕроблемними питанн¤ми сп≥вроб≥тництва ”крањни з ™Ѕ–– Ї:

- —тан ≥нвестиц≥йного середовища

”ход≥ ухваленн¤ на початку вересн¤ 2002 року новоњ стратег≥њ ™Ѕ–– в ”крањн≥ кер≥вництво та акц≥онери Ѕанку зазначили, що на сьогодн≥шн≥й день обс¤ги ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥ Ї надзвичайно низькими. “ому, ¤к було проголошено, р≥вень майбутн≥х ≥нвестиц≥й Ѕанку безпосередньо залежатиме в≥д того, ¤кою м≥рою наша держава зможе покращити ≥нвестиц≥йне середовище за рахунок реальних зрушень у напр¤мку посл≥довного пол≥пшенн¤ режиму оподаткуванн¤, належного управл≥нн¤ регул¤тивними процесами та створенн¤ д≥йсно незалежноњ судовоњ системи. “акож на сьогодн≥шн≥й день залишаЇтьс¤ проблема корупц≥њ, зокрема, п≥сл¤ допов≥д≥ орган≥зац≥њ "“рансперенс≥ ≤нтернешнл" та проблема нев≥дпов≥дност≥ украњнських компан≥й св≥товим стандартам корпоративного управл≥нн¤ та ф≥нансовоњ прозорост≥.

- ≈фективн≥сть актив≥в ™Ѕ–– в ”крањн≥

¬икликаЇ занепокоЇнн¤ той факт, що при загальному, досить динам≥чному зростанн≥ зобов'¤зань ™Ѕ–– по проектах в ”крањн≥, частка у портфел≥ так званих "працюючих актив≥в" (тобто вибраних ≥ реально розм≥щених у проектах) (менше 40%) Ї нижчою, н≥ж середн≥й показник по крањнам операц≥й Ѕанку (57%).

Ѕанк визначив основн≥ причини цього ¤вища, ¤к≥ притаманн≥, насамперед, дл¤ проект≥в у державному сектор≥, а саме:

а) затримки ≥з виконанн¤м украњнською стороною проектних умов, особливо, що стосуЇтьс¤ контрагентних ф≥нансових зобов'¤зань (—таробеш≥вська “≈—);

б) затримки ≥з ратиф≥кац≥Їю проект≥в ¬ерховною –адою;

в) адм≥н≥стративн≥ зм≥ни, що приводили до зм≥ни позичальника, обс¤гу, ≥нших параметр≥в проект≥в;

с) помилки у п≥дготовц≥ де¤ких проект≥в, особливо що стосувалос¤ вибору ≥ноземних спонсор≥в, тощо.

ќчевидно, що усп≥шна сп≥впрац¤ з ™Ѕ–– залежить в≥д прискоренн¤ темп≥в зростанн¤ "працюючих актив≥в" Ѕанку, що залежатиме в≥д усуненн¤ вищезазначених причин.

- —короченн¤ обс¤гу ф≥нансуванн¤ ™Ѕ–– проект≥в в ”крањн≥

ѕрот¤гом 2000-2002 рок≥в спостер≥галос¤ суттЇве скороченн¤ загального обс¤гу ф≥нансуванн¤ Ѕанком проект≥в в ”крањн≥ (2000 р≥к - 291 млн. Ївро, 2001 р≥к - 175 млн. Ївро, 8 м≥с¤ц≥в 2002 року 108 млн. Ївро). —еред основних причин такого стану можна назвати: пол≥тичний тиск з боку —Ўј та ™вросоюзу, що призв≥в до певного перерозпод≥лу поток≥в ф≥нансуванн¤ ™Ѕ––, в≥дм≥на проекту ѕаливного кредиту, ¤кий зб≥льшив на 100 млн. дол. —Ўј зобов'¤занн¤ ™Ѕ–– в ”крањн≥ у 2000 роц≥, в≥дкладенн¤ ухваленн¤ проекту добудови –≥вненськоњ та ’мельницькоњ ј≈—, ¤кий мав зб≥льшити украњнський портфель ™Ѕ–– на 215 млн. дол. —Ўј.

- ѕоверненн¤ ѕƒ¬

ўе одним проблемним питанн¤ сп≥вроб≥тництва ”крањни з ™Ѕ––, що ускладнюЇ виконанн¤ де¤ких проект≥в Ѕанку Ї несвоЇчасне поверненн¤ цим та ≥ншим п≥дприЇмствам податку на добавлену варт≥сть. ÷е питанн¤ ставилось ≥нвесторами та кер≥вництвом ™Ѕ–– при багатьох нагодах, зокрема, на зас≥данн≥ ƒорадчоњ ради по ≥ноземних ≥нвестиц≥¤х при ѕрезидентов≥ ”крањни, в ход≥ роботи над новою —тратег≥Їю ™Ѕ–– в ”крањн≥.

ќтже, ¤к бачимо ™Ѕ–– Ї одним з найб≥льших ≥нвестор≥в та кредитор≥в в ”крањн≥. “акож в≥н виконуЇ функц≥ю катал≥затора та амортизатора економ≥ки нашоњ крањни. ѕодальше сп≥вроб≥тництво з ним забезпечить ”крањн≥ стаб≥льне зростанн¤, приток ≥нвестиц≥й та визнанн¤ ”крањни ¤к держави з ринковою економ≥кою.

                                          ¬исновки

—писок використаних джерел

1	2	3	4	5

Ќазва: ™Ѕ––
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (3084 прочитано)