ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ™Ѕ––
Ј крањни ÷—™ 13 Ј решта Ївропейських крањн 11 Ј неЇвропейськ≥ крањни 24 ќтже, крањнам ™— належить вир≥шальний вплив в ™Ѕ––. ‘≥нансов≥ ресурси Ѕанку формуютьс¤ також за рахунок позичкових кошт≥в, кошт≥в одержаних в погашенн¤ позик, за рахунок виручки в≥д реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й в акц≥онерний кап≥тал. ™Ѕ–– заснував спец≥альн≥ фонди на кошти з доход≥в, одержаних в≥д ≥нвестиц≥й. ÷≥ фонди призначен≥ дл¤ п≥дготовки ≥нвестиц≥йних проект≥в ≥ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й в крањни Ц члени. ошти фонд≥в використовуютьс¤ дл¤ кредитуванн¤ низькорентабельних галузей соц≥альноњ ≥нфраструктури. ¬≥дпов≥дно з основними ц≥л¤ми Ѕанка його кредитно Ц ≥нвестиц≥йна пол≥тика спр¤мована, перш за все, на п≥дйом ≥ структурну перебудову крањн ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи. ƒ≥¤льн≥сть ™Ѕ–– в цьому напр¤мку досить р≥зноман≥тна ≥ перспективна. ¬она включаЇ: наданн¤ кредит≥в на розвиток виробництва; ≥нвестуванн¤ в кап≥тал; гарантоване розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в; наданн¤ позик п≥д реконструкц≥ю й розвиток ≥нфраструктури. ѕр≥оритетними сферами кредитуванн¤ Ї: ф≥нансовий сектор, енергетика, телекомун≥кац≥њ, транспорт ≥ агроб≥знес. ™Ѕ–– перетворивс¤ на значного ≥нвестора в крањнах ÷—™: на нього припадаЇ 15% вс≥х пр¤мих кап≥таловкладень в рег≥он≥; переважна њх б≥льш≥сть йде у приватний сектор. Ѕанк зд≥йснюЇ проектне ф≥нансуванн¤ банк≥в, п≥дприЇмств ≥ компан≥й, вкладаючи засоби ¤к у нов≥ виробництва, так ≥ в д≥юч≥ ф≥рми. ¬≥н також працюЇ з державними компан≥¤ми з метою п≥дтримки процес≥в приватизац≥њ структурноњ реорган≥зац≥њ на них, а також у удосконалюванн¤ комунального господарства. ™Ѕ–– використовуЇ стал≥ в нього т≥сн≥ зв'¤зки з ур¤дами крањн рег≥ону з метою реал≥зац≥њ курсу на створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ¬ ус≥х своњх ≥нвестиц≥йних операц≥¤х ™Ѕ–– повинний: - спри¤ти становленню в крањн≥ повноц≥нноњ ринковоњ економ≥ки, тобто забезпечувати ефект впливу на процес переходу; - брати на себе ризики з метою наданн¤ спри¤нн¤ приватним ≥нвесторам, але при цьому не вит≥сн¤ючи њх з ринку; - застосовувати рац≥ональн≥ принципи веденн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥. «а допомогою своњх ≥нвестиц≥й ™Ѕ–– спри¤Ї: - проведенню структурних ≥ галузевих реформ; - розвитку конкуренц≥њ, приватизац≥њ ≥ п≥дприЇмництва; - зм≥цненню ф≥нансових орган≥зац≥й ≥ правових систем; - розвитку необх≥дноњ ≥нфраструктури дл¤ п≥дтримки приватного сектора; - упровадженню над≥йно працюючоњ системи корпоративного керуванн¤, у тому числ≥ ≥з метою р≥шенн¤ природоохоронних проблем. ™Ѕ–– зд≥йснюЇ операц≥њ у вс≥х крањнах ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи ≥ —Ќƒ ≥ вкладаЇ кап≥тал у р≥зн≥ галуз≥. Ѕудучи найб≥льшим з ≥нвестор≥в у рег≥он≥, в≥н маЇ широку мережу з б≥льш н≥ж 30 представництв на м≥сц¤х у вс≥х своњх крањнах операц≥й. Ѕ≥льш≥сть сп≥вроб≥тник≥в ™Ѕ–– - вих≥дц≥ з приватного сектора ≥ пор¤д з досв≥дом роботи в конкретних галуз¤х вони мають глибоке знанн¤ соц≥ально-економ≥чних ≥ пол≥тичних умов, що склалис¤ в кожн≥й ≥з крањн. ≈Ѕ–– застосовуЇ гнучкий п≥дх≥д з урахуванн¤м потреб приватних ≥нвестор≥в. …ого операц≥њ нос¤ть довгостроковий характер, ≥ в≥н може брати на себе пол≥тичн≥ ризики в кожн≥й ≥з крањн≥ галузей. ќтже, ™вропейський банк реконструкц≥њ ≥ розвитку (™Ѕ––) створений дл¤ спри¤нн¤ переходу до в≥дкритоњ, ор≥Їнтованоњ на ринок економ≥ки та розвитков≥ приватноњ ≥ п≥дприЇмницькоњ ≥н≥ц≥ативи в крањнах ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи ≥ —Ќƒ, котр≥ притримуютьс¤ принцип≥в багатопарт≥йноњ демократ≥њ, плюрал≥зму ≥ ринковоњ економ≥ки та вт≥люють њх в житт¤. –ќ«ƒ≤Ћ II. ™Ѕ–– в к≥нц≥ ’’ ст. на початку ’’≤ ст. 2.1. –оль ™Ѕ–– в економ≥чному сп≥вроб≥тництв≥ ™Ѕ–– на початку своЇњ д≥¤льност≥ був покликаний зг≥дно з його —татутом надавати потерп≥лим в≥д в≥йни крањнам довгостроков≥ кредити дл¤ в≥дбудови њх економ≥ки, а також гарантувати приватн≥ ≥нвестиц≥њ за кордоном. Ќин≥ Ѕанк надаЇ техн≥чну та ф≥нансову допомогу б≥льш н≥ж 100 крањнам св≥ту, ¤к≥ Ї членами ћ≥жнародного валют≠ного фонду. ќсновна маса кредит≥в направл¤Їтьс¤ на розвиток виробничоњ ≥нфраструктури та с≥льського господарства Ч галузей в≥дносно малорентабельних, з високим терм≥ном окупност≥ ≥ витрат, куди не досить охоче вкладаЇ своњ кошти приватний кап≥тал. як пр≥оритетн≥ ћЅ–– ф≥нансуЇ державн≥ програми в галуз≥ енергетики, ≥мпорту обладнанн¤ дл¤ роз≠витку г≥рничоњ промисловост≥, ≥нвестуванн¤ проект≥в дл¤ буд≥вництва нафто- ≥ газопровод≥в, модерн≥зац≥њ п≥дприЇмств тощо. —ьогодн≥ нал≥чуЇтьс¤ 180 держав Ч член≥в ћЅ––. —вою д≥¤льн≥сть Ѕанк будуЇ за стратег≥Їю керованого зростанн¤, на основ≥ жорсткого дотриманн¤ здорових банк≥вських принцип≥в. ™Ѕ–– працюЇ лише на комерц≥йних засадах. Ќа в≥дм≥ну в≥д ћ¬‘, надаЇ т≥льки ц≥льов≥ кредити п≥д конкретн≥ проекти приватним ≥ державним структурам на потреби розвитку економ≥ки. 60% позичкових засоб≥в спр¤мовуютьс¤ у приватний ≥ 40% - у державний сектор. р≥м ц≥льових кредит≥в ™Ѕ–– зд≥йснюЇ пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ, а також надаЇ техн≥чну допомогу (консультац≥њ, курси навчанн¤ банк≥р≥в та менеджер≥в, допомога в орган≥зац≥њ систем розпод≥лу продовольства). —пец≥альних кошт≥в дл¤ наданн¤ техн≥чноњ допомоги ™Ѕ–– не маЇ, а залучаЇ ≥нш≥ ресурси, в тому числ≥ ≥з створених у крањнах ™— спец≥альних фонд≥в, м≥жнародних орган≥зац≥й. ™Ѕ–– зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть у вигл¤д≥ наданн¤ довгострокових позик. як правило, кредити надаютьс¤ на терм≥н 15-25 рок≥в. ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку надаЇ позики в основному дл¤: - розвитку ≥нфраструктури; - зд≥йсненн¤ с≥льськогосподарських проект≥в; - розвитку промисловост≥, але не б≥льше 20% в≥д загальноњ суми позики ≥ то в основному на розвиток малого б≥знесу. ќсновними ц≥л¤ми ™вропейського банку реконструкц≥й та розвитку Ї: Ø спри¤нн¤ економ≥чному розвитку ≥ реконструкц≥њ крањн ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи ( ÷—™ ), ¤к≥ за¤вили про свою прихильн≥сть демократичним принципам; Ø наданн¤ допомоги крањнам ÷—™ в модерн≥зац≥њ виробничоњ бази, в орган≥зац≥њ конкурентоспроможноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в приватному сектор≥; Ø спри¤нн¤ в залученн≥ ≥нвестиц≥й у виробництво, сферу послуг ≥ ф≥нансовий сектор; Ø стимулюванн¤ великих економ≥чно обірунтованих проект≥в; Ø наданн¤ техн≥чноњ допомоги в реал≥зац≥њ проект≥в; Ø спри¤нн¤ формуванню ринку кап≥тал≥в;
Ќазва: ™Ѕ–– ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (3084 прочитано) |