омп'ютерн≥ науки > ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ
ƒецентрал≥зоване опрацюванн¤ ≥нформац≥њ пов'¤зане з по¤вою в 80-х рр. персональних
комп'ютер≥в ≥ розвитком засоб≥в телекомун≥кац≥й. ¬она дуже ≥стотно пот≥снила
попередню технолог≥ю, оск≥льки даЇ користувачу широк≥ можливост≥ в робот≥ з
≥нформац≥Їю ≥ не обмежуЇ його ≥н≥ц≥атив.
ѕеревагами такоњ методолог≥њ Ї:
Х гнучк≥сть структури, що забезпечуЇ прост≥р ≥н≥ц≥ативам користувача;
Х посиленн¤ в≥дпов≥дальност≥ нижчоњ ланки сп≥вроб≥тник≥в;
Х зменшенн¤ потреби в користуванн≥ центральним комп'ютером ≥ в≥дпов≥дно контрол≥
з боку обчислювального центру;
Х б≥льш повна реал≥зац≥¤ творчого потенц≥алу користувача завд¤ки використанню
засоб≥в комп'ютерного зв'¤зку.
ѕроте ц¤ методолог≥¤ маЇ ≥ своњ недол≥ки:
Х складн≥сть стандартизац≥њ через велику к≥льк≥сть ун≥кальних розробок;
Х психолог≥чне непри¤йн¤тт¤ користувачами що рекомендуютьс¤ обчислювальним
центром стандарт≥в у готових програмн≥ продукти;
Х нер≥вном≥рн≥сть розвитку р≥вн¤ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ на локальних м≥сц¤х,
що в першу чергу визначаЇтьс¤ р≥внем квал≥ф≥кац≥њ конкретного прац≥вника.
ќписан≥ переваги ≥ недол≥ки централ≥зованоњ ≥ децентрал≥зованоњ ≥нформац≥йноњ
технолог≥њ призвели до необх≥дност≥ притримуватис¤ л≥н≥њ розумного застосуванн¤
≥ того, ≥ ≥ншого п≥дходу.
“акий п≥дх≥д назвемо рац≥ональною методолог≥Їю ≥ покажемо, ¤к у цьому випадку
будуть розпод≥л¤тис¤ обов'¤зки:
Х обчислювальний центр повинен в≥дпов≥дати за створенн¤ загальноњ стратег≥њ
використанн¤ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ, допомагати користувачам ¤к у робот≥,
так ≥ у навчанн≥, установлювати стандарт ≥ визначати пол≥тику застосуванн¤ програмних
≥ техн≥чних засоб≥в;
Х персонал, ¤кий використовуЇ ≥нформац≥йну технолог≥ю, повинен дотримуватис¤
вказ≥вок обчислювального центру, зд≥йснювати розробку своњх локальних систем
≥ технолог≥й в≥дпов≥дно до загального плану орган≥зац≥њ.
–ац≥ональна методолог≥¤ використанн¤ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ дозволить дос¤гти
б≥льшоњ гнучкост≥, п≥дтримувати загальн≥ стандарти, зд≥йснити сум≥сн≥сть ≥нформац≥йних
локальних продукт≥в та знизити дублюванн¤ д≥¤льност≥.
3.3 Ќебезпека та труднощ≥ використанн¤ ≥нформац≥йних
технолог≥й
—кладне програмне забезпеченн¤ маЇ недол≥ки, ¤кими можуть скористатис¤ сторонн≥
особи (хакери) ≥ використати њх на свою користь. “ак, наприклад, один хакер
вкрав з кредитних карток ѕарекс банку б≥л¤ 7000 доллар≥в, з компТютерноњ бази
пол≥ц≥њ одного з м≥ст јмерики зникла вс¤ база по автомоб≥л¤м, що перебували
у розшуку. ƒл¤ попередженн¤ несанкц≥онованого доступу використовуютьс¤ дуже
дорог≥ системи захисту, а також вдосконалюЇтьс¤ програмне забезпеченн¤.
ѕри використанн≥ програмного забезпеченн¤ ≥снуЇ можлив≥сть втрати ≥нформац≥њ,
спричинена д≥Їю в≥рус≥в, ¤к≥ використовують його недол≥ки. ” зв¤зку з тим, що
варт≥сть ≥нформац≥њ росте, втрати можуть бути суттЇвими. ƒл¤ захисту доводитьс¤
використовувати спец≥альн≥ програми Ц антив≥руси. Ѕеручи до уваги те, що зараз
в≥дбуваЇтьс¤ концентрац≥¤ у сфер≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, перед користувачем
постаЇ дилема вибору платформи ≥нформац≥йноњ технолог≥њ, так ¤к в майбутньому
в≥н буде залежати в≥д свого постачальника програмного забезпеченн¤.
Ћегк≥сть тиражуванн¤ ≥нформац≥йних продукт≥в надаЇ змогу з легк≥стю порушувати
авторск≥ права. ÷е стосуЇтьс¤, в першу чергу, програмного забезпеченн¤.
¬исновки
ќдним ≥з засоб≥в керуванн¤ розвитком ≥нтелекту ≥ п≥двищенн¤ його орган≥зованост≥
на сучасному етап≥ Ї ≥нформатизац≥¤ сусп≥льства, що ірунтуЇтьс¤ насамперед на
розвитку ≥нформац≥йних компТютерних технолог≥й. «наченн¤ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ
величезне - вона формуЇ передн≥й край науково-техн≥чного прогресу, створюЇ ≥нформац≥йний
фундамент розвитку науки ≥ вс≥х ≥нших технолог≥й. √оловними, визначальними стимулами
розвитку ≥нформац≥йноњ технолог≥њ, Ї соц≥ально-економ≥чн≥ потреби сусп≥льства,
≥ саме зараз сусп≥льство ¤к н≥коли зац≥кавлене в ¤комога швидш≥й ≥нформатизац≥њ
та комп'ютеризац≥њ вс≥х без вин¤тку сфер д≥¤льност≥.
ƒуже важливою властив≥стю ≥нформац≥йноњ технолог≥њ Ї те, що дл¤ нењ ≥нформац≥¤
Ї не т≥льки продуктом, але ≥ вих≥дною сировиною. ќсоблива роль прид≥л¤Їтьс¤
всьому комплексу ≥нформац≥йноњ технолог≥њ ≥ техн≥ки в структурн≥й перебудов≥
економ≥ки уб≥к наукоЇмност≥. Ѕ≥льш того, ≥нформац≥йна технолог≥¤ Ї свого роду
перетворювачем вс≥х ≥нших галузей господарства, ¤к виробничих, так ≥ невиробничих,
основним засобом њхньоњ автоматизац≥њ, ¤к≥сноњ зм≥ни продукц≥њ ≥, ¤к насл≥док,
њх переходу частково або ц≥лком у категор≥ю науком≥стких. ѕов'¤заний з цим ≥
працезаощаджувальний характер ≥нформац≥йноњ технолог≥њ, що реал≥зуЇтьс¤, зокрема,
у керуванн≥ багатьма видами роб≥т ≥ технолог≥чних операц≥й.
Ѕезсумн≥вною перевагою ≥нформац≥йноњ технолог≥њ Ї те, що вона сама створюЇ
засоби дл¤ своЇњ еволюц≥њ. ‘ормуванн¤ системи, що саморозвиваЇтьс¤ - найважлив≥ший
п≥дсумок, дос¤гнутий у сфер≥ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ.
“аким чином, ус≥ вищевикладен≥ риси ≥нформац≥йноњ технолог≥њ вказують на
те, що вона й у майбутньому залишитьс¤ самим перспективним видом технолог≥њ,
що допомагаЇ людин≥ впевнено крокувати шл¤хом прогресу.
—писок використаноњ л≥тератури
ћакарова Ќ. ¬., ћатвЇЇва Ћ. ј., Ѕройдо ¬. Ћ. ѕ≥дручник У≤нформатикаФ, ћ.:
Ђ‘≥нанси та статистикаї, 1997 р.
Ѕагриновський .ј., ’русталЇв ≈.ё. ЂЌов≥ информац≥йн≥ технолог≥њї, ћ.: УЁ ќФ,
1996 р.
рилов ≤. ¬. Ђ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ: теор≥¤ ≥ практикаї, ћ.: Ђ÷ентрї, 1996
р.
ћалиновський Ѕ.ћ. У≤стор≥¤ обчислювальноњ техн≥киФ, .: УЋотусФ, 1995 р.
ондрашова —.—. ”чбовий пос≥бник У»нформац≥йн≥ технолог≥њ в управл≥нн≥Ф,
.: ћј”ѕ. 1998 р.
Ќазва: ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (4006 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
