≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика в ”крањн≥

¬иб≥р конкретних шл¤х≥в анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики обумовлюютьс¤ впливом багатьох фактор≥в, у тому числ≥: характером ≥нфл¤ц≥йних процес≥в; загальногосподарською кон'юнктурою; особливост¤ми теоретичноњ бази економ≥чного розвитку крањни; пол≥тичними аспектами, оск≥льки треба визначити об'Їкт (сектори економ≥ки, верстви населенн¤), ¤кий нестиме головний т¤гар ≥нфл¤ц≥йних витрат.

Ќезважаючи на багатофакторн≥сть ≥нфл¤ц≥њ, заведено, що напр¤ми њњ подоланн¤ мають бути адекватними фактором, що викликали цю ≥нфл¤ц≥ю. “ому анти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика здеб≥льшого охоплюЇ пол≥тику управл≥нн¤ факторами попиту ≥ пропозиц≥њ, а також факторами, ¤к≥ регулюють живильне середовище ≥нфл¤ц≥њ - сферу грошового об≥гу.

” м≥жнародн≥й практиц≥ з метою боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю поширен≥ так≥ класичн≥ напр¤ми анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики:

дефл¤ц≥йна пол≥тика (регулюванн¤ попиту);

пол≥тика доход≥в (регулюванн¤ витрат);

адаптац≥йна пол≥тика.

—утн≥сть дефл¤ц≥йноњ пол≥тики пол¤гаЇ у вплив≥ на окрем≥ елементи платоспроможного попиту з метою його обмеженн¤ та формуванн¤ нового сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ ¤к иа товари, так ≥ на грош≥. Ќа практиц≥ з метою регулюванн¤ попиту використовуютьс¤ заходи грошово-кредитноњ, бюджетноњ та структурно-≥нвестиц≥йноњ пол≥тики.

«аходи грошово-кредитноњ пол≥тики передус≥м спр¤мован≥ на обмеженн¤ та стаб≥л≥зац≥ю грошового об≥гу. « ц≥Їю метою викостовуютьс¤ так≥ важел≥ впливу на грошову масу: обл≥кова ставка; норма обов'¤зкових резерв≥в; операц≥њ на в≥дкритому ринку.

√оловним важелем впливу на величину грошовоњ маси Ї наданн¤ центральним банком кредит≥в комерц≥йним банкам. ”становлюючи оф≥ц≥йну обл≥кову станку, центральний банк фактично визначаЇ ц≥ну кредит≥в, ¤к≥ продаютьс¤ комерц≥йним банкам, що значною м≥рою формуЇ варт≥сть грошей. “ак, при п≥двищенн≥ обл≥ковоњ ставки варт≥сть кредит≥в комерц≥йних банк≥в зростаЇ, що обумовлюЇ пад≥нн¤ попиту на сам≥ кредити, а через них ≥ на величину грошовоњ маси в об≥гу.

«м≥на норми обов'¤зкових резерв≥в, ¤к≥ комерц≥йн≥ банки повинн≥ тримати у форм≥ гот≥вки в себе або на безпроцентних рахунках у центральному банку, маЇ подв≥йний результат. ѕ≥двищенн¤ резервноњ норми, з одного боку, веде до пр¤мого вилученн¤ певних кошт≥в з об≥гу, що обмежуЇ њх пропозиц≥ю, з ≥ншого - викликаЇ подорожчанн¤ надаваних комерц≥йними банками кредит≥в ≥, ¤к насл≥док, спри¤Ї зменшенню попиту на грош≥.

ѕроцентна ставка ≥ норма обов'¤зкових резерв≥в - це важел≥, ¤к≥ в основному опосередковано регулюють к≥льк≥сть плат≥жних засоб≥в, що знаход¤тьс¤ в об≥гу. Ќайд≥йов≥шим напр¤мом анти≥нфл¤ц≥йного регулюванн¤, що пр¤мо впливаЇ на грошову масу, с проведенн¤ операц≥й з ц≥нними паперами на в≥дкритому ринку. “ак, центральний банк, маючи нам≥р зменшити пропозиц≥ю грошей, продаЇ комерц≥йним банкам ц≥нн≥ папери, що веде до вилученн¤ з об≥гу в≥дпов≥дноњ частини грошовоњ маси. ÷ей напр¤м грошово-кредитноњ пол≥тики хоча ≥ даЇ швидк≥ результати, але маЇ ≤ певн≥ перешкоди в ≥нтенсивному застосуванн≥. ” крањнах з перех≥дною економ≥кою до них належать слабка розвинен≥сть вторинного ринку ц≥нних папер≥в ≥ недостатн≥сть кошт≥в дл¤ проведенн¤ операц≥й в необх≥дних масштабах.

«аходи грошово-кредитноњ пол≥тики мають бути головними лише на початковому етап≥ реформуванн¤ економ≥ки. ѕ≥сл¤ дос¤гненн¤ первинноњ стаб≥л≥зац≥њ грошовоњ одиниц≥ необх≥дно перейти до другого етапу реал≥зац≥њ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики шл¤хом використанн¤ ф≥нансових (бюджетних) заход≥в. √рошово-кредитн≥ та ф≥нансов≥ елементи анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики мають р≥зн≥ об'Їкти впливу. якщо перш≥ мають справу з кредитом та грошовим об≥гом, то друг≥ - з в≥дносинами, що складаютьс¤ у сфер≥ формуванн¤, перерозпод≥лу та використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в. ѕроте ≥ грошово-кредитн≥, ≥ ф≥нансов≥ заходи в процес≥ боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю т≥сно пов'¤зан≥ та взаЇмод≥ють м≥ж собою.

‘≥нансовий механ≥зм анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики спр¤мований на забезпеченн¤ збалансованост≥ державних ф≥нанс≥в, та скороченн¤ бюджетного деф≥циту, що можна дос¤гти за рахунок зб≥льшенн¤ доход≥в ≥ скороченн¤ державних видатк≥в. «б≥льш надходжень до бюджету може бути зд≥йснено за рахунок п≥двищенн¤ податк≥в, що дасть позитивний результат у короткотерм≥новому пер≥од≥. јле в подальшому пол≥тика посиленн¤ податкового пресу приведе до приховуванн¤ прибутк≥в, п≥дриву стимул≥в до прац≥ та ≥нвестуванн¤, викличе гальмуванн¤ економ≥чного розвитку ≥, ¤к насл≥док, скороченн¤ надходжень до ƒержавного бюджету. “ому вважаЇтьс¤ б≥льш доц≥льним розвивати податкову систему у напр¤м≥ зниженн¤ ставок оподаткуванн¤, що може ста ти д≥йовим ≥нструментом анти≥нфл¤ц≥йпоњ пол≥тики. “ак, зниженн¤ ставок податку на прибуток заохочуЇ до ≥нвестуванн¤ ≥ пожвавленн¤ виробництва, що у перспектив≥ приведе до зб≥льшенн¤ доход≥в ≥, в≥дпов≥дно, до зростанн¤ надходжень до бюджету в≥д оподаткуванн¤.

«меншенн¤ податкових ставок викличе також зростанн¤ доход≥в населенн¤, ¤к≥ спр¤мовуютьс¤ на споживанн¤ та заощадженн¤. «б≥льшенн¤ споживанн¤ дасть новий ≥мпульс дл¤ виробництва, що у перспектив≥ обумовить розширенн¤ бази оподаткуванн¤. ѕрир≥ст заощаджень, у свою чергу, п≥де ¤к па ф≥нансуванн¤ економ≥чного розвитку, так ≥ на покритт¤ деф≥циту бюджету.

ќдним з напр¤м≥в зб≥льшенн¤ дох≥дноњ частини бюджету Ї залученн¤ не≥нфл¤ц≥йних ресурс≥в ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту передус≥м шл¤хом розвитку ринку ц≥нних папер≥в ≥ приватизац≥њ п≥дприЇмств. јле поповненн¤ державного бюджету за рахунок неподаткових надходжень може бути несуттЇвим, ¤кщо в≥дсутн≥ значн≥ реальн≥ джерела таких доход≥в.

ќднак розгл¤нут≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ резерви зб≥льшенн¤ надходжень до бюджету, ¤к правило, не дають швидкого результату розрахован≥ на перспективний пер≥од. “ому основним напр¤мом скороченн¤ бюджетного деф≥циту Ї зменшенн¤ державних видатк≥в, насамперед шл¤хом поступового обмеженн¤ ф≥нансуванн¤ тих вид≥в д≥¤льност≥ держави, ¤к≥ ц≥лком можна передати ринкв≥й систем≥.  онкретними шл¤хами вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми Ї зменшенн¤ обс¤г≥в бюджетних кап≥таловкладень, поступове скороченн¤ дотуванн¤ збиткових державних п≥дприЇмств, перегл¤д системи трансферт≥в

—короченн¤ бюджетних асигнувань - це складний процес, ≥ раптова в≥дмова в≥д них може завдати економ≥ц≥ значних витрат. “ак, з позиц≥њ ринковоњ економ≥ки, недоц≥льно п≥дтримувати д≥¤льн≥сть збиткових п≥дприЇмств за рахунок бюджету. јле одночасне припиненн¤ њх дотуванн¤ безумовно викличе масов≥ банкрутства ≥ зростанн¤ безроб≥тт¤, що може призвести до зб≥льшенн¤ державних видатк≥в на соц≥альне забезпеченн¤ додатковоњ к≥лькост≥ безроб≥тних, њх переквал≥ф≥кац≥ю, працевлаштуванн¤ тощо. Ќамагаючись швидко приборкати ≥нфл¤ц≥ю без урахуванн¤ довгострокових насл≥дк≥в зменшенн¤ державних видатк≥в, ур¤д може отримати зворотний ефект - зб≥льшенн¤ деф≥циту бюджету ≥ прискоренн¤ ≥нфл¤ц≥њ. “ому зд≥йсненн¤ зазначених заход≥в потребуЇ особливоњ обачност≥, попереднього оц≥нюванн¤ можливих негативних насл≥дк≥в та њх своЇчасноњ компенсац≥њ.

ќбмеженн¤ грошовоњ маси та дос¤гненн¤ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ Ї головними, але не Їдиними напр¤мами приборканн¤ ≥нфл¤ц≥њ попиту. ¬≥домо, що к≥льк≥сть грошей в об≥гу може бути великою або малою лише в≥дносно к≥лькост≥ товар≥в, тобто њх величина залежить в≥д товарного забезпеченн¤ грошовоњ маси. Ђ≥дей зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва при незм≥нному абсолютному розм≥р≥ грошовоњ маси веде до њњ в≥дносного зменшенн¤ ≥, в≥дпов≥дно, до спаду темп≥в ≥нфл¤ц≥њ.

 ласичним напр¤мом анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики Ї також пол≥тика доход≥в, сутн≥сть ¤коњ пол¤гаЇ у пр¤мому обмеженн≥ зростанн¤ ц≥н ≥ зароб≥тноњ плати, а також використанн¤ економ≥чних стимул≥в або санкц≥й з метою утриманн¤ њх зростанн¤ в певних межах.

ѕол≥тика доход≥в справл¤Ї подв≥йний вплив на ≥нфл¤ц≥ю ќбмежуючи розм≥ри п≥двищенн¤ ц≥н ≥ зароб≥тноњ плати, пол≥тика доход≥в зменшуЇ зростанн¤ витрат на виробництво товар≥в ц≥ни ¤ких включаютьс¤ так≥ величини. ÷е перешкоджаЇ саморозвитку ≥нфл¤ц≥йних процес≥в ≥ стримуЇ њхню ≥нтенсивн≥сть. ¬одночас отриманн¤ зростанн¤ ц≥н на товари ≥ зароб≥тноњ плати визначаЇ динам≥ку доход≥в населенн¤, що спри¤Ї обмеженню платоспроможного попиту. “ому пол≥тика доход≥в часто використовуЇтьс¤ в поЇднанн≥ з напр¤мами дефл¤ц≥йноњ пол≥тики.

1	2	3	4	5

Ќазва: јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (3928 прочитано)