≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика в ”крањн≥

јдм≥н≥стративне стримуванн¤ ц≥н ¤к ≥нструменту анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики може застосовуватис¤ в умовах перех≥дного пер≥оду, але лише ¤к тимчасовий елемент дл¤ подоланн¤ спекул¤тивних ≥ стих≥йних процес≥в. ” довгостроковому часовому ≥нтервал≥ такий напр¤м анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики неефективний, оск≥льки пр¤мий державний контроль над ц≥нами блокуЇ ринковий механ≥зм, порушуЇ систему зв'¤зк≥в м≥ж виробниками ≥ споживачами, стримуЇ процеси подоланн¤ диспропорц≥й, що в к≥нцевому п≥дсумку створюЇ умови дл¤ подальшого зростанн¤ ц≥н. “ому в сучасних умовах перевага в≥ддаЇтьс¤ б≥льш ефективним формам контролю: обмеженню р≥вн¤ ц≥н т≥льки в певних розм≥рах укладанню угод про ц≥нову пол≥тику з галуз¤ми; встановленню темп≥в п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати при укладанн≥ колективних угод; обмеженню зарплати за допомогою податк≥в. ќстанн≥й шл¤х передбачаЇ введенн¤ диференц≥йованих ставок податку на прибуток залежно в≥д темп≥в зростанн¤ ц≥н на вироблену продукц≥ю ≥ зароб≥тноњ плати.

ƒл¤ проведенн¤ пол≥тики доход≥в держава може створювати спец≥альн≥ тимчасов≥ органи або використовувати традиц≥йн≥ структури, наприклад ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни. ”важаЇтьс¤, що найб≥льшу результативн≥сть пол≥тика доход≥в приносить тод≥, коли в регулюючих органах беруть участь представники трьох зац≥кавлених стор≥н: держави, п≥дприЇмств ≥ профсп≥лок.

—еред заход≥в анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики певне м≥сце пос≥дають методи не ст≥льки боротьби з ≤нфл¤ц≥Їю, ск≥льки пристосуванн¤ до нењ. ƒо них, зокрема, належить адаптац≥йна пол≥тика, ¤ка реал≥зуЇтьс¤, в першу чергу, за рахунок ≥ндексац≥њ доход≥в. —причинене ≤нфл¤ц≥Їю п≥двищенн¤ ц≥н неминуче веде до зниженн¤ доход≥в населенн¤, особливо тих його верств, ¤к≥ не можуть захиститис¤ в≥д знец≥ненн¤ грошей. ” зв'¤зку з цим виникаЇ необх≥дн≥сть захисту ≥нтерес≥в населенн¤ через повну або часткову ≥ндексац≥ю доход≥в шл¤хом п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в бюджетних установ, пенс≥й, грошових виплат ≥ вклад≥в населенн¤ з урахуванн¤м зростанн¤ ц≥н. “ака ≥ндексац≥¤ може бути проведена ¤к одноразово - при окремому п≥двищенн≥ регульованих ≥ ф≥ксованих ц≥н на споживч≥ товари ≥ послуги, так ≥ пер≥одично - при безперервному њх зростанн≥. ѕер≥одичн≥сть ≥ндексац≥њ грошових доход≥в населенн¤ залежить в≥д ≥нфл¤ц≥йного порогу ¤кий у розвинених крањнах визначаЇтьс¤ ур¤дом за погодженн¤м з профсп≥лками. “ака ≥ндексац≥¤ не усуваЇ ≥нфл¤ц≥ю а лише пом'¤кшуЇ њњ негативний вплив, але вона сама може перетворитис¤ у потужний ≥нфл¤ц≥йний фактор, ¤кщо зд≥йснюЇтьс¤ в умовах бюджетного деф≥циту, ¤кий ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок грошовоњ ем≥с≥њ.

јдаптац≥йна пол≥тика спр¤мована також на гас≥нн¤ ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань, тобто на подоланн¤ страху суб'Їкт≥в економ≥чноњ системи щодо безперервного подорожчанн¤ товар≥в ≥ знец≥ненн¤ заощаджень. —тикаючись ≥з пост≥йним зростанн¤м ц≥н ≥ намагаючись хоча б зберегти св≥й життЇвий р≥вень, населенн¤ зменшуЇ своњ заощадженн¤ ≥ зб≥льшуЇ поточний попит. ѕ≥двищенн¤ останнього викликаЇ чергове зростанн¤ ц≥н, ¤ке посилюЇ адаптивн≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤. “аким чином утворюЇтьс¤ надзвичайно небезпечний дл¤ економ≥ки самопродукуючий механ≥зм ≥нфл¤ц≥њ, ¤кий важко зупинити.

” таких умовах населенн¤ чекаЇ в≥д держави не ст≥льки компенсац≥њ знец≥нених доход≥в, ск≥льки приборканн¤ самоњ ≥нфл¤ц≥њ. —в≥товий досв≥д доводить, що проблема гас≥нн¤ адаптац≥йних оч≥кувань скор≥ше долаЇтьс¤ в умовах пост≥йного розвитку ≥ зм≥цненн¤ механ≥зму ринковоњ системи та дов≥ри населенн¤ крањни до ур¤ду, ¤кий веде непохитну боротьбу з ≥нфл¤ц≥Їю.

ќтже, проведенн¤ анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики залежить в≥д сп≥вв≥дношенн¤ багатьох економ≥чних процес≥в ≥ ступен¤ њхньоњ активност≥. “ому найб≥льша ефективн≥сть њњ застосуванн¤ може бути дос¤гнута лише за умов комплексного використанн¤ розгл¤нутих шл¤х≥в боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю.

2. јнал≥з особливостей ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥ за 2005 р≥к.

«а прогнозами експерт≥в, 2005 р≥к мав ознаменуватис¤ р¤дом економ≥чних ризик≥в, породжених передус≥м насл≥дками пол≥тичного протисто¤нн¤-2004 та ѕомаранчевою революц≥Їю. —еред них, зокрема, називались ц≥нове збудженн¤ споживчого ринку, ознаменоване значним зростанн¤м соц≥альних виплат, а також девальвац≥¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.

якщо говорити за один з базових показник≥в, а саме за ≥ндекс споживчих ц≥н, то р≥вень в≥дхиленн¤ фактичноњ ≥нфл¤ц≥њ-2005 в≥д нормативноњ становить лише 0,5 в≥дсотка. «а вс≥ма ≥ншими макропоказниками в≥дхиленн¤ Ї значно б≥льшим. Ќатом≥сть спробуЇмо проанал≥зувати проф≥л≥ минулор≥чноњ ≥нфл¤ц≥њ, щоб мати њй достойн≥ в≥дпов≥д≥ у поточному роц≥.

ѕ'¤тнадц¤ть особливостей

ѕор≥вн¤но ≥з прискоренн¤м ≥нфл¤ц≥њ у 2003 та 2004 рр. тор≥к в≥дбулос¤ њњ певне упов≥льненн¤ (дез≥нфл¤ц≥¤). Ќатом≥сть р≥чна ≥нфл¤ц≥¤ була на 2 в≥дсотки нижчою, н≥ж у 2004 роц≥. ѕри цьому у грудн≥ 2005 року њњ показник повторив ≥сторичний м≥н≥мум (0,9 в≥дсотка - у грудн≥1996 р.)

ѕоказники споживчоњ та виробничоњ ≥нфл¤ц≥њ р≥зко зблизилис¤: скаж≥мо 2004 року розрив м≥ж темпами зростанн¤ оптових та роздр≥бних ц≥н становив 11,8 в≥дсотка, тод≥ ¤к минулого року в≥н становив лише 0,8 в≥дсотка, але на користь не оптових, а роздр≥бних ц≥н.

Ќижча н≥ж у 2004 роц≥ ≥нфл¤ц≥¤ супроводжувалас¤ б≥льш динам≥чним - на 12 в≥дсотк≥в - зростанн¤м ном≥нальних ≥ реальних доход≥в у 2005 роц≥.

¬перше за останн≥ в≥с≥м рок≥в у минулому роц≥ не було жодного дефл¤ц≥йного м≥с¤ц¤.

¬перше ≥нфл¤ц≥ю стримувало безпрецедентно р≥зке посиленн¤ обм≥нного курсу гривн≥: ¤кщо у 2001 роц≥ обм≥нний курс гривн≥ до валюти ≥мпл≥цитноњ прив'¤зки посиливс¤ на 2,5 в≥дсотка, то у 2005 роц≥ - на 4,8 в≥дсотка.

“радиц≥йного за останн≥ роки прискоренн¤ ≥нфл¤ц≥њ в останньому квартал≥ року вдалос¤ уникнути.

«аф≥ксована дез≥нфл¤ц≥¤, дос¤гнута при нарощуванн≥ темпом вищим н≥ж у 2004 роц≥ грошовоњ пропозиц≥њ (маси ≥ бази).

”пов≥льненн¤ ≥нфл¤ц≥њ в≥дбулос¤ при майже незм≥нн≥й обл≥ков≥й ставц≥, що зросла лише на 0,5 в≥дсотка пор≥вн¤но з 2,0 в≥дсотка у 2004 роц≥.

Ѕазова ≥нфл¤ц≥¤ (у вузькому вим≥р≥) зросла трохи нижчим темпом, н≥ж у 2004 роц≥.

„астина минулор≥чноњ ≥нфл¤ц≥њ була ре≥нкарнованою з останнього кварталу 2004 року п≥сл¤ розширенн¤ грошовоњ маси в процес≥ зворотного продажу населенн¤м валюти, перекупленоњ п≥д час передвиборчого аж≥отажу. “ому, ¤кщо виключити частину в≥дкладеноњ з 2004 року ≥нфл¤ц≥њ, у 2005 роц≥ вона вим≥рювалас¤ б однозначною цифрою.

ѕор≥вн¤но з попередн≥ми роками р≥зко зросли тарифи на послуги: у 2004 роц≥ ц≥ни на послуги зросли на 7,9 в≥дсотка, у 2005 роц≥ - на 15,8 в≥дсотка.

–екордно п≥дн¤лис¤ ц≥ни на здаванн¤ п≥д найм власноњ нерухомост≥ (у 2004 р. - на 7,7 в≥дсотка, у 2005 р. - на 38 в≥дсотк≥в).

”дв≥ч≥ вищим, н≥ж у попередньому роц≥, було минулор≥чне п≥двищенн¤ ц≥н на цукор.

¬перше з 2003 року почалос¤ зниженн¤ ц≥н на м'¤сопродукти, що тривало б≥льше одного м≥с¤ц¤.

«начно меншим став вплив зростанн¤ ц≥н на пальне на загальний показник ≥нфл¤ц≥њ.

ƒо основних фактор≥в зниженн¤ ≥нфл¤ц≥йного тиску сл≥д передус≥м в≥днести: зростанн¤ попиту на грош≥ дл¤ заощаджень; зб≥льшенн¤ обс¤г≥в анти≥нфл¤ц≥йного ≥мпорту; суттЇве послабленн¤ ем≥с≥йного потоку п≥сл¤ в≥дм≥ни обов'¤зкового продажу валютноњ виручки експортер≥в; зменшенн¤ проф≥циту поточного рахунку плат≥жного балансу; пом≥рковану бюджетну пол≥тику ћ≥нф≥ну, що була кращою, н≥ж у 2001-2004 рр., а також синхрон≥зовану з монетарною пол≥тикою Ќацбанку.

ƒо реч≥, "внесок" Ќацбанку у р≥чну ≥нфл¤ц≥ю становив лише третину загального показника. «ростанн¤ споживчих ц≥н, ¤ке безпосередньо залежить в≥д монетарноњ пол≥тики, становило 3,1 в≥дсотка (базова ≥нфл¤ц≥¤ вузька).

1	2	3	4	5

Ќазва: јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (3928 прочитано)