ультура > јнтична культура
Ќа багатьох р≥зних грецьких св¤тах в≥≥дбувалис¤ музичн≥ агони. ѕ≥д час п≥дготовки
до них з музикантами займалис¤ спец≥альн≥ вчител≥, чињ ≥мена збереглис¤ в списках
учасник≥в змагань. —еред них були й вих≥дц≥ з ѕ≥вн≥чного ѕричорноморТ¤, наприклад,
боспор¤нин ≤с≥¤ в ≤≤≤ ст. до н.е. готував музикант≥в до св¤та у ƒельфах.
¬исокого р≥вн¤ в грецьких пол≥сах дос¤гли художн≥ ремесла. “кацтво, виробництво
художньоњ керам≥ки, склоробне деревообробне, кестор≥зне, шк≥р¤не виробництва,
грошова ≥ в≥йськова справа оточували п≥вн≥чно-причорноморського громад¤нина
у ййййого поовс¤кденному житт≥.
” ѕант≥капењ в≥дкрито знар¤дд¤ прац≥ ювел≥р≥в Ц глин¤н≥ тигл≥ та чашки дл¤
виплавленн¤ золота. ѕ≥вн≥чнопричорноморськ≥ ювел≥ри виготовл¤ли справжн≥ шедеври:
золот≥ д≥адеми, прикрашен≥ в центр≥ геракловим вузлом, золот≥ намиста з р≥зноман≥тними
п≥дв≥сками к≥нц¤ми у вигл¤д≥ левТ¤чих гол≥вок (ѕант≥капей).
Ѕагатство вироб≥в р≥зних ремесел в античних державах ѕ≥вн≥чного ѕричорноморТ¤
не маЇ аналог≥в у побут≥ ≥нших народ≥в —х≥дноњ ™вропи. –≥вень розвитку художн≥х
ремесел справив значний вплив на сус≥дн≥ племена й народи, що насел¤ли територ≥ю
”крањни. ≈кспорт р≥зноман≥тних вироб≥в становив суттЇву частку в торг≥вл≥ античних
держав ≥з сус≥дами. Ќайвагом≥ш≥ прогресивн≥ дос¤гненн¤ в художн≥х ремеслах,
грошов≥й ≥ в≥йськов≥й справах отримали подальший розвиток у п≥зн≥ш≥ часи.
“ис¤чол≥тн¤ епоха античноњ цив≥л≥зац≥њ в ѕ≥вн≥чному ѕричорноморТњ безсл≥дно
не минула. —початку чуж≥ дл¤ навколишнього середовища античн≥ м≥ста ≥ поселенн¤
в ход≥ свого розвитку стали орган≥чною складовою всього п≥вн≥чнопричорноморського
св≥≥ту. «авд¤ки пост≥йн≥й взаЇмод≥њ античних м≥ст ≥з м≥сцевими племенами. ѓх
взаЇмовпливу утворивс¤ своЇр≥дний вар≥ант античноњ культури.
ѕрогресивна роль античних держав-пол≥с≥в пол¤гала насамперед у тому, що вони
вплинули на прискоренн¤ економ≥чного, пол≥тичного, культурного розвитку м≥сцевих
племен. Ўл¤хом т≥сних контакт≥в з античними м≥стами м≥сцеве населенн¤ було вт¤гнуте
в пост≥йн≥ взаЇмов≥дносини з найпередов≥шою на той час античною культурою. ÷ей
процес торкнувс¤ ск≥фо-сарматських та зарубинецьких племен, багатоетн≥чноњ черн¤х≥вськоњ
культури. Ѕагато реей античного походженн¤ (амфори, червонолаковий ≥ скл¤ний
посуд, прикраси тощо) знайдено п≥д час розкопок поселень предк≥в словТ¤н. ћодиф≥кован≥
п≥д впливом в≥зант≥йськоњ культури античн≥ традиц≥њ д≥йшли ≥ до ињвськоњ –ус≥.
5. —в≥тове значенн¤ античноњ культури
ѕрот¤гом ≥сторичного розвитку стародавн≥ √рец≥¤ ≥ –им, при вс≥й р≥зноман≥тност≥
сусп≥льних в≥дносин та державного устрою в кожн≥й ≥з цих крањн, створили багатющу,
велику ≥ неповторну культурну спадщину. ¬ ≥стор≥њ св≥товоњ культури вона визначаЇтьс¤
¤к антична, греко-римська культура. ультури √рец≥њ та –иму Ц це дв≥ взаЇмоповТ¤зан≥,
хоч ≥ не тотожн≥ частини одного ц≥лого.
–оль античноњ спадщини в розвитку Ївропейськоњ культури неможливо переоц≥нити.
Ќедаремно античну культуру називають колискою Ївропейськоњ цив≥л≥зац≥њ. ѕ≥сл¤
пер≥оду середньов≥чного небутт¤ значноњ частини античних ц≥нностей вона немов
чар≥вний птах фен≥кс оживаЇ в переосмисленому вигл¤д≥ у творах митц≥в ¬≥дродженн¤.
Ќа основ≥ античноњ традиц≥њ в Ївропейськ≥й практиц≥ утверджуЇтьс¤ гуман≥стичний
св≥тогл¤д, ц≥нност≥ земного бутт¤, ≥деал досконалоњ гармон≥йноњ людини. —аме
поЇднанн¤ гуман≥зму, допитливост≥, рац≥онал≥зму з мистецькою довершен≥стю робить
культуру античного св≥ту одним з пров≥дних духовних надбань людства.
јнтична спадщина ≥ традиц≥њ, њх гуман≥стичний зм≥ст становили основу передус≥м
культури ≥ мистецтва ¬≥зант≥њ та Ѕлизького —ходу. “ак, в епоху елл≥н≥зму в ќлександр≥њ
склавс¤ просв≥тницький центр, у ¤кому перехрещувалис¤ шл¤хи грецькоњ ≥ давньосх≥дноњ
культурних традиц≥й, розвивалис¤ природнич≥ ≥ гуман≥тарн≥ науки, ф≥лософськ≥
школи, розкв≥тало високе мистецтво.
√рецька культура сприймалас¤ в наступн≥ стол≥тт¤ ¤к неповторний феномен,
≥сторичне чудо. ¬она створила таку силу-силенну пон¤ть ≥ терм≥н≥в, що досл≥дник
якуб Ѕурхарт мав п≥дстави сказати: Ући бачимо очимаааа грек≥в ≥ розмовл¤Їмо
зворотами њхньоњ мовиФ. —аме в —тародавн≥й √рец≥њ склалис¤ ≥ утвердились так≥
фундаментальн≥ соц≥ально-пол≥тичн≥ пон¤тт≥, ¤к громад¤нська свобода ≥ громад¤нський
обовТ¤зок, люд¤н≥сть, гармон≥йн≥сть розвитку особистост≥, усв≥домленн¤ сп≥вв≥дношенн¤
особистого ≥ сусп≥льного.
√рецьке мистецтво ≥ культура - памТ¤тки арх≥тектури, скульптури, живопису,
лтература, ф≥лософ≥¤, театр, музика, художн≥ ремесла Ц стали нев≥дТЇмною частиною
св≥тосприйн¤тт¤ ≥ життЇд≥¤льност≥ св≥тового соц≥уму. ќсь чому античне мистецтво
Ї дл¤ нас класикою. ¬оно в≥чне, не п≥двладне часов≥, тому що вт≥≥люЇ загальнолюдськ≥
ц≥нност≥. ≤ Ї людина, ¤ка здатна сприймати прекрасне.
јнтичн≥сть, њњ культура ≥ мистецтво Ц в≥чне, невичерпане джерело ≥дей, думок,
художн≥х в≥дкритт≥в. « нього людство в ус≥ часи черпало натхненн¤ до твор≥нн¤
прекрасного. Ѕез ц≥Їњ невмирущоњ спадщини неможливо у¤вити шл¤хи соц≥ального
≥ духовного прогресу людства, його майбутнЇ.
Ќазва: јнтична культура ƒата публ≥кац≥њ: 2006-05-04 (9744 прочитано) |