¬≥йськова справа, ƒѕё > ѕсихолог≥чна характеристика в≥йськовоњ служби та в≥йськового колективу

ѕсихолог≥чна характеристика в≥йськовоњ служби та в≥йськового колективу

ѕсихолог≥чна характеристика в≥йськовоњ служби та в≥йськового колективу

Ћюдина задовольн¤Ї своњ життЇв≥ потреби через актив≠ну взаЇмод≥ю з навколишн≥м середовищем. ќсновними ви≠дами людськоњ д≥¤льност≥ Ї прац¤ в њњ р≥зних ви¤вах ≥ сп≥лкуванн¤. ¬≥д них поход¤ть ус≥ ≥нш≥ види д≥¤ль≠ност≥: гра, навчанн¤, в≥йськова служба, спорт. —покон≠в≥чною потребою людини, сусп≥льства була потреба жити в мир≥, спокоњ. ¬она вимагала пошуку шл¤х≥в ≥ засоб≥в, у тому числ≥ й воЇнних, що гарантували б безпеку.

¬≥йськова служба у «бройних —илах Ч це дуже важливий вид д≥¤льност≥, покликаний гарантувати нац≥≠ональну безпеку ”крањни. «а своЇю суттю вона Ї д≥¤ль≠н≥стю в≥йськовослужбовц≥в з певними обмеженн¤ми: в≥дсутн≥сть звичних умов житт¤, на¤вн≥сть певного дис≠комфорту, особлива регламентован≥сть повед≥нки, звужен≠н¤ кола людей, з ¤кими сп≥лкуЇтьс¤ юнак, тощо.

¬≥йськова д≥¤льн≥сть Ї складовою в≥йськовоњ служ≠би. «а своњм зм≥стом в≥йськова д≥¤льн≥сть под≥л¤Їтьс¤ на два види: навчально-бойову та бойову. Ѕойова д≥¤льн≥сть проходить в умовах в≥йськовоњ сутички, бою, ≥ њњ к≥нце≠вою метою Ї перемога над ворогом. Ќавчально-бойова д≥¤льн≥сть готуЇ в≥йськовослужбовц≥в до можливих бо≠йових д≥й ≥ в≥дбуваЇтьс¤ безпосередньо у в≥йськових час≠тинах, навчальних в≥йськових п≥дрозд≥лах «бройних —ил ”крањни. ћета навчально-бойовоњ д≥¤льност≥ Ч п≥дготов≠ка в≥йськових фах≥вц≥в дл¤ р≥зних вид≥в ≥ род≥в в≥йськ.

«авданн¤ допризовноњ п≥дготовки Ч п≥дготувати юнак≥в до виконанн¤ вимог навчально-бойовоњ д≥¤ль≠ност≥, допомогти њм усп≥шно адаптуватис¤ до в≥йськовоњ служби на початковому етап≥.

Ќавчально-бойова д≥¤льн≥сть у свою чергу под≥л¤Їть≠с¤ на так≥ види: навчальна д≥¤льн≥сть (зан¤тт¤ з в≥йсько-

воњ, гуман≥тарноњ, спец≥альноњ п≥дготовки), бойова д≥¤ль≠н≥сть (бойове чергуванн¤, бойов≥ стр≥льби, несенн¤ варто-воњ служби тощо), повс¤кденна служба (внутр≥шн≥й на≠р¤д, чергуванн¤ в п≥дрозд≥л≥ та ≥н.); в≥йськов≥ навчанн¤, маневри, обслуговуванн¤ бойовоњ техн≥ки, в≥йськового обладнанн¤, зброњ; р≥зн≥ види самод≥¤льност≥ (спортивна, техн≥чна, художн¤) та ≥н.

¬≥йськова д≥¤льн≥сть, тобто строкова в≥йськова служ≠ба, пор≥вн¤но з ≥ншими видами соц≥альне значущоњ д≥≠¤льност≥ характеризуЇтьс¤ високою динам≥чн≥стю: швидким темпом, великими ф≥зичними ≥ псих≥чними на≠вантаженн¤ми, раптовими переходами з одного виду д≥≠¤льност≥ на ≥нший, а також строгою регламентац≥Їю, ч≥т≠кою орган≥зац≥Їю, суворою дисципл≥ною (на основ≥ вимог в≥йськових статут≥в, наказ≥в), що обумовлено необх≥д≠н≥стю п≥дтриманн¤ високоњ боЇготовност≥ в≥йськ.

ƒ≥¤льн≥сть воњн≥в проходить в р≥зних умовах: про≠сторових (у пол≥, за пультом управл≥нн¤ бойовоњ машини чи установки, в бл≥ндаж≥), часових (удень, уноч≥, в будь-¤кий час), географ≥чних (у горах, в мор≥, на п≥вдн≥, на п≥вноч≥), кл≥матичних та ≥н.

¬≥йськова д≥¤льн≥сть Ї б≥льш напруженою, екстре≠мальною пор≥вн¤но з ≥ншими видами д≥¤льност≥, њй при≠таманн≥ неспод≥ван≥сть, раптов≥сть, незвичн≥сть, здат≠н≥сть руйнувати сформован≥ до призову стереотипи пове≠д≥нки, створювати негативн≥ псих≥чн≥ стани (тривож≠н≥сть, страх, афект, стрес, депрес≥¤). ”се це викликаЇ у юнака суттЇв≥ зм≥ни в орган≥зм≥, а саме: зм≥ни ф≥з≥оло≠г≥чн≥ (у вегетативн≥й нервов≥й систем≥ Ч в диханн≥, кро≠вооб≥гу, частот≥ серцевих скорочень, тиску та ≥н.); зм≥ни псих≥чних процес≥в (уваги, сприйманн¤, мисленн¤, па≠м'¤т≥, у¤ви, зсуви в емоц≥йно-вольов≥й сфер≥ особистос≠т≥); зм≥ни функц≥онального р≥вн¤ практичноњ д≥¤льност≥ (результативност≥, усп≥шност≥ в≥йськовоњ служби). ÷≥ зм≥ни певним чином взаЇмопов'¤зан≥ ≥ взаЇмообумовлю-ють одна одну.

¬≥йськова д≥¤льн≥сть Ї колективною д≥¤льн≥стю лю≠дей, ¤ким держава дов≥рила найнов≥шу зброю ≥ техн≥ку дл¤ забезпеченн¤ миру та спокою. ¬≥йськовий колектив Ч це соц≥альна група, головною метою д≥¤льност≥ ¤коњ Ї в≥йськовий захист, оборона держави. —пециф≥чн≥ особливост≥ в≥йськового колективу пол¤га≠ють у тому, що, по-перше, його д≥¤льн≥сть маЇ високу сусп≥льну значущ≥сть, ¤ка забезпечуЇ усп≥шне функц≥онуванн¤ ≥нших колектив≥в (трудових, навчальних, с≥мей≠них) ≥ сусп≥льства в ц≥лому; по-друге, ц¤ д≥¤льн≥сть де≠тально регламентована ≥ вимагаЇ в≥д воњн≥в ч≥ткост≥, точ≠ност≥, узгодженост≥ п≥д час виконанн¤ наказ≥в, розпо≠р¤джень; по-третЇ, стосунки м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми д≥л¤тьс¤ на ч≥тко обумовлен≥ Ч службов≥, або оф≥ц≥йн≥ (регламентуютьс¤ статутами «бройних —ил ”крањни), та неслужбов≥, або неоф≥ц≥йн≥, емоц≥йн≥ (виникають м≥ж в≥й≠ськовослужбовц¤ми сам≥ по соб≥, на основ≥ симпат≥й, сп≥ль≠них ≥нтерес≥в, нахил≥в, а не з вол≥ командир≥в, началь≠ник≥в).

« моменту утворенн¤ п≥дрозд≥лу молодих воњн≥в у ньому починаЇтьс¤ диференц≥ац≥¤, тобто под≥л колекти≠ву, внасл≥док ¤кого кожний юнак залежно в≥д своњх зд≥б≠ностей, моральних ¤костей, рис характеру займаЇ певне м≥сце в структур≥ колективу, отримуЇ в ньому певну со≠ц≥альну роль.  ритер≥њ такого под≥лу р≥зн≥. ѕроте у б≥ль≠шост≥ в≥йськових колектив≥в найчаст≥ше це Ч ф≥зичн≥ дан≥ (сила, спритн≥сть, витривал≥сть), моральн≥ ¤кост≥ (товариськ≥сть, чесн≥сть, над≥йн≥сть), вольов≥ риси (см≥≠лив≥сть, р≥шуч≥сть), вм≥нн¤ сп≥лкуватис¤, знаходити сп≥льну мову з ≥ншими. Ќа основ≥ цього встановлюютьс¤ емоц≥йн≥ (неоф≥ц≥йн≥) стосунки в колектив≥. Ќайвищу сходинку соц≥ального статусу у в≥йськовому п≥дрозд≥л≥ займаЇ неоф≥ц≥йний л≥дер, найнижчу Ч той, кого не виз≠наЇ, не сприймаЇ колектив. Ќайчаст≥ше останн≥ми стають т≥, хто слабо п≥дготовлений до в≥йськовоњ служби, не роз≠винений ф≥зично, не засвоњв основ допризовноњ п≥дго≠товки, маЇ хворобливу у¤ву, не вм≥Ї сп≥лкуватис¤, низь≠ко оц≥нюЇ своњ можливост≥.

… оф≥ц≥йн≥, й неоф≥ц≥йн≥ стосунки воњн≥в у в≥йсько≠вому колектив≥ ≥снують не в≥докремлено, а паралельно, одночасно ≥ певним чином впливають одн≥ на ≥нших.

” колектив≥ воњн≥в одного призову утворюютьс¤ де≠що менш≥ за к≥льк≥сним складом неоф≥ц≥йн≥ групи (м≥к-рогрупи). —початку вони складаютьс¤ за принципом зем≠л¤цтва ≥ п≥дтримуютьс¤ розмовами про своЇ село (м≥сто), м≥сцев≥ под≥њ, сп≥льних знайомих. ѕ≥зн≥ше приводом до орган≥зац≥њ та реорган≥зац≥њ груп стають сп≥льн≥ ≥нтереси, нахили, уподобанн¤ юнак≥в.

—еред воњн≥в одного призову стосунки здеб≥льшого складаютьс¤ безконфл≥ктно, спок≥йно, на основ≥ статут≠них вимог. «начно складн≥шими Ї взаЇмини м≥ж вошами р≥зних пер≥од≥в служби. якраз м≥ж ними ≥ виникають так зван≥ нестатутн≥ стосунки Ч горезв≥сна Ђд≥д≥вщинаї. ¬они характеризуютьс¤ тим, що окрем≥ воњни старших призов≥в (Ђд≥диї) ви¤вл¤ють у ставленн≥ до молодших зневагу, зарозум≥л≥сть, груб≥сть, нав≥ть жорсток≥сть, трапл¤ютьс¤ випадки ф≥зичного знущанн¤, утиск≥в, при≠ниженн¤ г≥дност≥. ѕричин, що призвод¤ть до цього, Ї де≠к≥лька. ” першу чергу це негативн≥ традиц≥њ, що склали≠с¤ в тому чи ≥ншому в≥йськовому колектив≥, де через байдуж≥сть, безпов≥дальн≥сть окремих командир≥в ство≠рюЇтьс¤ ситуац≥¤, коли за кожним пер≥одом служби зак≠р≥плюЇтьс¤ певний Ч неоф≥ц≥йний Ч соц≥альний статус: молодших ≥ старших. ќб'Їктами пересл≥дувань у старших воњн≥в стають воњни першого пер≥оду служби, ф≥зично й психолог≥чно не готов≥ до в≥йськовоњ служби. ≤ хоч б≥льш≥сть воњн≥в старших призов≥в сприймають фак≠ти нестатутних стосунк≥в негативно, але через традиц≥њ, що склалис¤ у колектив≥, змушен≥ виконувати Ђрольї, що њм в≥дводитьс¤. Ќестатутн≥ стосунки, кр≥м того, Ї нас≠л≥дком про¤ву в≥кових особливостей юнак≥в Ч бажанн¤ Ђстаршихї показати свою перевагу в знанн¤х, вм≥нн¤х, а також прагненн¤ компенсувати моральн≥ та ф≥зичн≥ збитки, що њх вони зазнавали у перший пер≥од своЇњ служби. „астина факт≥в нестатутних стосунк≥в у в≥йсь≠ковому колектив≥ зумовлюЇтьс¤ низькими моральними ¤кост¤ми окремих юнак≥в, њх навичками протиправноњ повед≥нки до призову в «бройн≥ —или. ≤нод≥ провокують воњн≥в старших пер≥од≥в служби на нестатутн≥ стосунки й сам≥ новобранц≥: т≥, у ¤ких висока самооц≥нка не зб≥га≠Їтьс¤ з њхн≥ми ум≥нн¤ми ≥ знанн¤ми, й т≥, хто не прислу-ховуЇтьс¤ до порад старших, ≥гноруЇ њхн≥й досв≥д у в≥йсь≠ков≥й справ≥. —л≥д визнати, що ≥нод≥ нестатутним стосун≠кам не надаЇтьс¤ належна оц≥нка командирами, на≠чальниками, активом.

«јѕ»“јЌЌя

1. „ому в≥йськова служба маЇ велике соц≥альне значенн¤?

2. „им в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥йськова служба в≥д ≥нших вид≥в д≥¤льност≥?

3. як≥ специф≥чн≥ соц≥ально-психолог≥чн≥ особливост≥ в≥йськового ко≠лективу?

4. ўо таке нестатутн≥ стосунки?

5. як≥ причини нестатутних стосунк≥в?

41.ѕсихолог≥чна п≥дготовка до служби у «бройних —илах ”крањни

ѕ≥дготовка до служби в «бройних —илах ”крањни Ч

це складна, тривала, ц≥леспр¤мована д≥¤льн≥сть сус≠п≥льства (с≥м'њ, школи, громадських орган≥зац≥й), ре≠зультатом ¤коњ маЇ стати готовн≥сть юнака до строковоњ в≥йськовоњ служби.

«алежно в≥д зм≥сту та мети у п≥дготовц≥ до служби в арм≥њ розр≥зн¤ють так≥ њњ види: ф≥з≥олог≥чна п≥дго≠товка Ч формуванн¤ готовност≥ вс≥х ф≥з≥олог≥чних сис≠тем орган≥зму юнака (диханн¤, кровооб≥гу, травленн¤) до витримуванн¤ великих ≥ складних навантажень, суво≠рих вимог в≥йськовоњ д≥¤льност≥; ф≥зична п≥дготов≠ка Ч розвиток необх≥дних воњну ф≥зичних ¤костей (си≠ли, витривалост≥, спритност≥, рухливост≥ та ≥н.); почат≠кова в≥йськова п≥дготовка, ¤ка проводитьс¤ на зан¤тт¤х з допризовноњ п≥дготовки ≥ формуЇ у юнак≥в по≠чатков≥ в≥йськов≥ знанн¤, практичн≥ навички та вм≥нн¤; психолог≥чна п≥дготовка.

”с≥ ц≥ види п≥дготовки взаЇмопов'¤зан≥ ≥ в сукупност≥ формують готовн≥сть особистост≥ до служби в арм≥њ.

ўоб краще зрозум≥ти суть психолог≥чноњ п≥дготовки, згадаймо значенн¤ пон¤ть Ђпсихолог≥¤ї ≥ Ђпсих≥каї. « дав≠ньогрецькоњ Ђпсюхеї Ч душа, Ђлогосї Ч наука, вченн¤; отже, психолог≥¤ Ч це наука про душу, про псих≥ку людини. ¬ пон¤тт¤ Ђпсих≥каї вчен≥ вкладають всю' су≠купн≥сть псих≥чних ¤вищ, ¤к≥ Ї результатом в≥дображен≠н¤ в мозку людини, в 'њњ нервов≥й систем≥ навколишнього св≥ту та анатомо-ф≥з≥олог≥чного стану власного орган≥зму. ѕсих≥ка Ч це псих≥чн≥ процеси (в≥дчутт¤, сприйманн¤, пам'¤ть, мисленн¤, у¤ва, почутт¤, увага, вол¤) ≥ псих≥чн≥ стани (настроњ, емоц≥њ, стрес, депрес≥¤, афекти). ѕсих≥ка людини також характеризуЇтьс¤ такими складними влас≠тивост¤ми особистост≥, ¤к спр¤мован≥сть, характер, зд≥б≠ност≥, темперамент. ¬они формуютьс¤ ¤к на основ≥ б≥оло≠г≥чно заданоњ програми (Ђв≥д природиї), так ≥ в процес≥ со≠ц≥ального впливу, розвитку людини. ќтже, псих≥ка Ч це внутр≥шн≥й св≥т людини, що формуЇтьс¤ внасл≥док вза≠Їмод≥њ з навколишн≥м середовищем (предметами, ¤вища≠ми, процесами), з ≥ншими людьми.

1	2	3

Ќазва: ѕсихолог≥чна характеристика в≥йськовоњ служби та в≥йськового колективу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-13 (1850 прочитано)