√рош≥ ≥ кредит >  ласична к≥льк≥сна теор≥¤ грошей ≥ сучасний монетаризм

ќдною ≥з переваг свого п≥дходу ћ.‘р≥дмен вважаЇ розгл¤д теор≥њ грошей ¤к Уособливоњ теми в теор≥њ кап≥тал≥змуФ. ” марксистськ≥й пол≥теконом≥њњ п≥д кап≥талом розум≥ють самозростаючу варт≥сть, тобто варт≥сть, що приносить додаткову варт≥сть на основ≥ експлуатац≥њ найманоњ прац≥. ћ.‘р≥дмен використовуЇ натурал≥стичне трактуванн¤ кап≥талу (що йде в≥д праць Ѕем-Ѕеверка), де п≥д кап≥талом розум≥ють будь-¤ку р≥ч, що приносить Упот≥к доходуФ у вигл¤д≥ грошей, товар≥в ≥ специф≥чних послуг. ¬≥дпов≥дно грош≥ у нього ¾ Укап≥тальний активФ, частина нагромадженого кап≥тального фонду на р≥вн≥ з обл≥гац≥¤ми, акц≥¤ми, нерухом≥стю, товарами народного споживанн¤ та ≥ншими активами.

ћонетаризм ≥ економ≥чне регулюванн¤. –озб≥жност≥ монетарист≥в ≥ кейнс≥анц≥в щодо питанн¤ про роль держави у господарському житт≥ вилилис¤ в к≥нцевому п≥дсумку у протиставленн¤ двох основних ≥нструмент≥в макроеконом≥чного контролю, ¤к≥ використовуютьс¤ ур¤дами дл¤ впливу на конТюнктуру, а саме: грошово-кредитноњ ≥ ф≥скальноњ пол≥тики. ѕерший вид пол≥тики, повТ¤заноњ з впливом центрального банку на величину грошовоњ маси, розц≥нюЇтьс¤ монетаристами ¤к найефективн≥ший. ƒругий же вид пол≥тики, що грунтуЇтьс¤ на зм≥н≥ податкових ставок ≥ управл≥нн¤ державним боргом, повТ¤зуЇтьс¤ з≥ свав≥лл¤м ур¤ду ≥ розц≥нюЇтьс¤ ¤к малоефективний дл¤ господарського розвитку.

«≥ставленн¤ ефекту двох головних метод≥в економ≥чноњ пол≥тики провели Ћ.јндерсен ≥ ƒж. ƒжордан ≥з федерального резервного банку —ант-Ћуњса. ¬они прагнули перев≥рити обгрунтован≥сть трьох важливих тверджень кейнс≥анськоњ школи, а саме:

1) ф≥скальн≥ заходи чин¤ть сильн≥ший вплив на стан економ≥чноњ активност≥, н≥ж грошов≥;

2) реакц≥¤ економ≥чноњ конТюнктури на ф≥скальн≥ заходи б≥льш передбачувана, н≥ж реакц≥¤ на грошову пол≥тику;

3) вплив ф≥скальних заход≥в на економ≥чну ситуац≥ю ви¤вл¤Їтьс¤ швидше, н≥ж вплив грошовоњ пол≥тики.

” результат≥ проведений розрахунк≥в ви¤вилос¤, що реакц≥¤ економ≥чноњ конТюнктури на заходи грошовоњ пол≥тики сильн≥ша, передбачувана, швидша, н≥ж на ф≥скальн≥ заходи. “им самим висновки кейнс≥анськоњ теор≥њ про роль бюджету були поставлен≥ п≥д сумн≥в. —ант-Ћуњська модель багато в чому спри¤ла зм≥цненню позиц≥й монетаризму ≥ росту його попул¤рност≥.

ѕрот¤гом багатьох рок≥в монетаристи виступають з пропозиц≥¤ми про кардинальну перебудову традиц≥йних грошово-кредитних ≥ банк≥вських ≥нститут≥в, ¤к≥ у процес≥ еволюц≥њ пристосувалис¤ до кейнс≥анських метод≥в економ≥чного регулюванн¤. ¬они намагаютьс¤ скоротити до м≥н≥муму можливост≥ ур¤д≥в впливати на кредитну експанс≥ю ≥ в≥дпов≥дно на ем≥с≥ю плат≥жних засоб≥в. «в≥дси багатор≥чни пошуки способу поставити жорстк≥ меж≥ використанню ур¤дами ем≥с≥йного механ≥зму дл¤ ф≥нансуванн¤ бюджетних деф≥цит≥в.

ѕрограму кардинального реформуванн¤ кредитно-грошовоњ системи —Ўј розробив ћ.‘р≥дмен у книз≥ Уѕрограма дл¤ монетарноњ стаб≥льност≥Ф (1960). ќдин з найголовн≥ших елемент≥в ц≥Їњ реформи ¾ Угрошове правилоФ, зг≥дно з ¤ким центральний банк —Ўј повинен вз¤ти зобовТ¤занн¤ п≥дтримувати, наск≥льки це можливо, ст≥йк≥ темпи зростанн¤ к≥лькост≥ грошей, не припускаючи сезонних коливань грошового запасу.

ћ.‘р≥дмен вважав, що при вибор≥ темп≥в зростанн¤ к≥лькост≥ грошей необх≥дно ор≥Їнтуватис¤ на стаб≥льний р≥вень ц≥н к≥нцевого продукту прот¤гом тривалого пер≥оду. ¬≥н пропонував ввести правило механ≥чного приросту грошовоњ маси в середньому на 4% за р≥к. ÷¤ цифра складаЇтьс¤ ≥з 3% приросту реального продукту ≥ 1% довготривалого зниженн¤ швидкост≥ об≥гу грошей. Ѕагато економ≥ст≥в пропонували встановити УвилкуФ допустимих коливань р≥чних темп≥в приросту к≥лькост≥ грошей.

ѕроте жодна ≥з кап≥тал≥стичних крањн не застосувала правила ћ.‘р≥дмена у Учистому вигл¤д≥Ф.  ер≥вники грошовоњ пол≥тики намагалис¤ зберегти за собою свободу маневру, вважаючи, що в умовах вкрай нест≥йкоњ конТюнктури механ≥чний прир≥ст грошей в об≥гу може порушити нормальний х≥д платеж≥в ≥ викликати дезорган≥зац≥ю ринк≥в позичкового кап≥талу. “ому на практиц≥ таргетуванн¤ всюди поЇднувалос¤ ≥з принципом дискрец≥њ (тобто прийн¤тт¤ р≥шень залежно в≥д власних м≥ркувань).

ќбраний в 1979 р в јнгл≥њ консервативний ур¤д ћ.“етчер вз¤в на озброЇнн¤ монтаристськ≥ рецепти ≥ став проводити пол≥тику грошового гальмуванн¤, що незабаром дало повний оздоровчий ефект (зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ). Ѕуло п≥дготовлено грунт дл¤ р¤ду важливих структурних реформ, пол≥пшилис¤ зовн≥шн≥ позиц≥њ фунта стерл≥нг≥в.

–оботи монетарист≥в зайн¤ли почесне м≥сце у сучасн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ з питань грошей. —ьогодн≥ жоден п≥дручник з макроеконом≥чноњ теор≥њ або з проблем грошей ≥ кредиту не може пройти мимо монетариських досл≥джень грошового об≥гу, ≥нфл¤ц≥њ, метод≥в грошового прогнозуванн¤. ƒовгов≥чн≥сть ≥дей ≥ лозунг≥в монетарист≥в забезпечуютьс¤ посл≥довною боротьбою ц≥Їњ школи за Уздоров≥ грош≥Ф, проти пол≥тики державного ман≥пулюванн¤ грошима ≥ хрон≥чного дисбалансу грошовоњ сфери.

1	2	3

Ќазва:  ласична к≥льк≥сна теор≥¤ грошей ≥ сучасний монетаризм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3660 прочитано)