√рош≥ ≥ кредит >  редитна система япон≥њ

прийманн¤ на збер≥ганн¤ ц≥нностей, куп≥вл¤-продаж золота та ср≥бла у зливках.

Ѕанк япон≥њ ¤к ф≥нансовий агент ур¤ду управл¤Ї в≥д його ≥мен≥ державними фондами, проводить валютно-ф≥нансову д≥¤льн≥сть, спр¤мовану на стаб≥л≥зац≥ю валютного курсу Їни.  редити ур¤дов≥ надаютьс¤ шл¤хом п≥дписки та андеррайтингу випуск≥в державних позик ≥ короткострокових державних ц≥нних папер≥в.

” сфер≥ м≥жнародних ф≥нанс≥в Ѕанк япон≥њ за згодою м≥н≥стра ф≥нанс≥в може зд≥йснювати куп≥влю-продаж валюти, надавати кредити чи проводити операц≥њ в≥д ≥мен≥ закордонних центральних банк≥в та ≥нших ≥ноземних орган≥зац≥й з метою розвитку сп≥вроб≥тництва з ними, може приймати в≥д цих орган≥зац≥й вклади та вдаватис¤ до д≥й, що мають характер виправданих Їнових ≥нвестиц≥й.

ƒо функц≥й банку вход¤ть контроль за кредитною сферою та забезпеченн¤ безпереб≥йного функц≥онуванн¤ системи платеж≥в ≥ розрахунк≥в шл¤хом наданн¤ кредит≥в на обмежений строк кредитним орган≥зац≥¤м.

«асоби грошово-кредитноњ пол≥тики Ѕанку япон≥њ прот¤гом к≥лькох п≥сл¤воЇнних дес¤тил≥ть в≥др≥зн¤лис¤ в≥д тих, ¤к≥ використовувалис¤ центральними банками розвинутих кап≥тал≥стичних крањн. «окрема, коригуванн¤ обл≥ковоњ ставки, пол≥тика м≥н≥мальних резерв≥в та операц≥њ на в≥дкритому ринку мали незначний вплив на грошово-кредитний ринок, а головним ≥нструментом грошово-кредитноњ пол≥тики Ѕанку япон≥њ було к≥льк≥сне рац≥онуванн¤ кредиту ("кредитне в≥кно"), ¤ке в≥д≥гравало роль процентноњ ставки при регулюванн≥ поток≥в кап≥тал≥в.

ћетоди ≥ д≥йов≥сть грошово-кредитноњ пол≥тики визначалис¤ "ф≥нансовим голодом" ¤понських корпорац≥й неф≥нансового сектора, слабким ринком позичкового кап≥талу, дом≥нуванн¤м банк≥в у ф≥нансуванн≥ економ≥ки. ѕрот¤гом тривалого часу основн≥ ставки на ринку банк≥вського кредитуванн¤ жорстко регулювалис¤, в≥дкритого ринку ц≥нних папер≥в практично не ≥снувало.

¬одночас контроль з боку держави за д≥¤льн≥стю приватних банк≥в був досить значним ≥ базувавс¤ на специф≥чному ¤вищ≥ ¤понськоњ грошово-кредитноњ сфери - перекредитуванн≥. ”продовж 1960-1980-х рок≥в апогей перекредитуванн¤ припав на пер≥оди стаб≥льного економ≥чного розвитку япон≥њ.

Ќин≥ основними засобами грошово-кредитноњ пол≥тики Ѕанку япон≥њ Ї:

пол≥тика коригуванн¤ обл≥ковоњ ставки;

пол≥тика зм≥ни обс¤г≥в куп≥вл≥-продажу обл≥гац≥й та вексел≥в;

пол≥тика резервноњ норми.

”становленн¤, зм≥на або скасуванн¤ обов'¤зкових резервних норм провадитьс¤ Ѕанком япон≥њ п≥сл¤ затвердженн¤ в≥дпов≥дного р≥шенн¤ м≥н≥стром ф≥нанс≥в. «г≥дно ≥з законом максимальна резервна норма становить 20% (Їнов≥ пасиви нерезидент≥в та валютн≥ вклади резидент≥в резервуютьс¤ на 100%), ≥ њњ встановленн¤ допускаЇтьс¤ в цих межах окремо за категор≥¤ми рахунк≥в ≥ категор≥¤ми кредитно-ф≥нансових установ (табл. 5.2).

–езервуванн¤ поширюЇтьс¤: на депозити; банк≥вськ≥ позики; ном≥нальну варт≥сть дов≥рчоњ власност≥; валютн≥ склади резидент≥в; Їнов≥ пасиви нерезидент≥в та аналог≥чн≥ пасиви, визначен≥ розпор¤дженн¤м ур¤ду; суми, що перевод¤тьс¤ з≥ спец≥ального рахунку м≥жнародних ф≥нансових операц≥й на ≥нш≥ рахунки.

—уми обов'¤зкового резервуванн¤ за в≥дпов≥дними рахунками за будь-¤кий м≥с¤ць повинн≥ депонуватись у Ѕанку япон≥њ прот¤гом м≥с¤ц¤ (≥з 16 числа поточного м≥с¤ц¤ по 15 число наступного м≥с¤ц¤). Ўтраф ≥з недонарахованоњ суми (у розм≥р≥ обл≥ковоњ ставки комерц≥йних вексел≥в +3,75% р≥чних) перераховуЇтьс¤ Ѕанком япон≥њ у державну казну.

¬заЇмов≥дносини центрального банку ¤к "банку банк≥в" ≥з комерц≥йними ф≥нансово-кредитними ≥нституц≥¤ми про¤вл¤ютьс¤ у пост≥йному мон≥торингу банк≥вськоњ д≥¤льност≥. Ѕанк япон≥њ щоденно контролюЇ банк≥вськ≥ баланси та щом≥с¤чно отримуЇ зв≥ти з прогнозними розрахунками обс¤г≥в майбутн≥х кредит≥в та надходжень на депозити. як ≥ ран≥ше, Ѕанк япон≥њ виход¤чи ≥з загальноеконом≥чноњ ситуац≥њ у крањн≥ вносить своњ пропозиц≥њ у плани банк≥в або накладаЇ обмеженн¤ на обс¤г њх кредитноњ експанс≥њ. ѕозики центрального банку комерц≥йним також не Ї надзвичайним ¤вищем, бо ц≥ позики - найвиі≥дн≥ший зас≥б залученн¤ л≥кв≥дних ресурс≥в (виг≥дн≥ший нав≥ть, н≥ж депозити населенн¤).

ќбл≥кова ставка процент≥в за кредитами банку япон≥њ набагато нижча, н≥ж за онкольними короткостроковими м≥жбанк≥всь-кими позиками.

ƒругий р≥вень банк≥вськоњ системи

ƒл¤ япон≥њ характерн≥ дв≥ категор≥њ комерц≥йних банк≥в: м≥ськ≥ та рег≥ональн≥. ћ≥ськ≥ банки - дес¤ть найб≥льших монопол≥стичних банк≥в япон≥њ ≥ св≥ту (табл. 5.3).

÷е найб≥льш≥ банки ¤понських монопол≥стичних груп: Ѕенк оф “ок≥о-ћ≥цуб≥с≥, —ум≥томо, ‘удз≥ та ≥н. ¬они зосередили б≥льш ¤к 25% загального обс¤гу залучених депозит≥в, близько 30% позик надаютьс¤ цими банками (табл. 5.4). ÷≥ банки мають розгалужену мережу ф≥л≥й ¤к у япон≥њ, так ≥ за кордоном.  ожен з них маЇ т≥сн≥ контакти з промисловими ≥ торговельними компан≥¤ми, вони Ї основними учасниками валютного ринку. ѕ≥д контролем м≥ських банк≥в перебуваЇ д≥¤льн≥сть багатьох ≥нших кредитно-ф≥нансових установ, у тому числ≥ - рег≥ональн≥ комерц≥йн≥ банки. ÷≥ банки традиц≥йно Ї головними постачальниками кошт≥в у т≥ галуз≥ ¤понськоњ економ≥ки, що розвиваютьс¤ швидкими темпами, особливо - в експортн≥. ƒл¤ цих банк≥в характерна залежн≥сть в≥д Ѕанку япон≥њ (табл. 5.4).

–ег≥ональн≥ банки (64) - це здеб≥льшого др≥бн≥ та середн≥ за масштабом операц≥й банки, ¤к≥ можуть в≥дкривати ф≥л≥њ т≥льки в т≥й префектур≥, де розм≥щена њх головна контора. ƒе¤к≥ з цих банк≥в мають значн≥ за обс¤гом активи, хоча ≥ поступаютьс¤ активам м≥ських банк≥в.

 р≥м того, до групи комерц≥йних банк≥в статистика в≥дносить 93 ≥ноземн≥ банки, що працюють у япон≥њ.

ƒо приватних спец≥ал≥зованих банк≥в належать банки серед-ньо- та довгострокового кредитуванн¤ (3) та траст-банки (30). ”насл≥док того, що м≥ськ≥ банки спец≥ал≥зувалис¤ на короткостроковому кредитуванн≥, банки середньо- та довгострокового кредитуванн¤ - ≤ндастр≥ел Ѕенк оф ƒжапен, Ћонг “ерм  редит Ѕенк та Ќ≥ппон  редит Ѕенк - надавали, ¤к це й випливаЇ з њх назви, довгостроков≥ кредити г≥гантам промисловост≥.

„астка довгострокових кредит≥в трьох банк≥в-г≥гант≥в промисловост≥ становить приблизно 10% ус≥х кредит≥в банк≥вськоњ системи. ¬они мають значну м≥жнародну вагу упродовж останн≥х 20 рок≥в, тод≥ ¤к м≥ськ≥ банки лише нещодавно почали поширювати операц≥њ за кордоном.

“раст-банки зд≥йснюють ≥нвестиц≥йн≥ та дов≥рч≥ операц≥њ, контроль за д≥¤льн≥стю брокерських компан≥й, що зд≥йснюють операц≥њ з ц≥нними паперами. Ѕ≥льш≥сть ≥з них т≥сно пов'¤зан≥ з м≥ськими банками через сп≥льне волод≥нн¤ акц≥¤ми.

 редитна кооперац≥¤ под≥л¤Їтьс¤ на с≥льськогосподарську та м≥ську. ¬она включаЇ 4,4 тис. с≥льськогосподарських кооператив≥в, 468 трудових кооператив≥в, њх федерац≥њ та центральн≥ кооперативн≥ банки, так≥ ¤к Ѕанк —≥нк≥н (416 кредитних операц≥й), ÷ентральний кооперативний банк торг≥вл≥ ≤ промисловост≥, ÷ентральний кооперативний банк с≥льського та л≥сового господарства та ≥н.

‘≥нансово-кредитн≥ корпорац≥њ спец≥ал≥зуютьс¤ на наданн≥ п≥льгових кредит≥в п≥дприЇмствам окремих галузей економ≥ки (с≥льського господарства, л≥совоњ промисловост≥, рибальства, житлового буд≥вництва тощо), економ≥чно в≥дсталим рег≥онам, п≥дприЇмствам м≥сцевих орган≥в влади, њх бюджети та щор≥чн≥ плани затверджуютьс¤ парламентом, а д≥¤льн≥сть контролюЇтьс¤ в≥дпов≥дними м≥н≥стерствами.

ƒержавн≥ банк≥вськ≥ установи пос≥дають важливе м≥сце в банк≥вськ≥й систем≥, бо вони ф≥нансують т≥льки т≥ сфери економ≥ки, де з певних причин не працюють комерц≥йн≥ банки.  редит цих установ традиц≥йно б≥льш п≥льговий завд¤ки тому, що вони отримують кошти в≥д бюро дов≥рчих фонд≥в, - установи, де концентруютьс¤ депозити населенн¤ у державних поштово-ощадних касах та державних пенс≥йних фондах, п≥д законодавче установлений низький процент ≥ сам≥ працюють ¤к органи пол≥тичного ф≥нансуванн¤.

японський банк розвитку заснований у кв≥тн≥ 1952 р. «д≥йснюЇ довгострокове кредитуванн¤ промисловост≥, здеб≥льшого тих галузей, ¤к≥ Ї ризикованими з точки зору приватних банк≥в.  редитн≥ ресурси цього банку складаютьс¤ з кап≥талу, наданого при створенн≥ банку, бюджетних асигнувань, кошт≥в ≥нших ур¤дових установ.

≈кспортно-≥мпортний банк заснований у 1950 р. —татутний кап≥тал повн≥стю належить держав≥, власн≥ кошти банку формуютьс¤ з його кап≥талу та бюджетних асигнувань. «алучен≥ кошти складаютьс¤ з позик, ¤к≥ ур¤дов≥ установи надають банку, та ≥но земних кредит≥в. ќбс¤г, структура пасив≥в та зм≥ст активних операц≥й банку щор≥чно ухвалюютьс¤ парламентом. «агальна д≥¤ль н≥сть банку в≥дбуваЇтьс¤ п≥д кер≥вництвом м≥н≥стерства ф≥нанс≥в Ѕанк надаЇ позики п≥дприЇмствам япон≥њ дл¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на строк в≥д шести м≥с¤ц≥в до п'¤ти рок≥в, в окремих випадках терм≥н позик зб≥льшуЇтьс¤ до 15-20 рок≥в. —п≥льно з комерц≥йними банками цей банк надаЇ також позики ≥мпортерам ¤понських товар≥в.

ѕоштов≥ ощадкаси функц≥онують при поштових в≥дд≥ленн¤х «алучен≥ на депозити кошти надход¤ть до Ѕюро дов≥рчих фонд≥в м≥н≥стерства ф≥нанс≥в ≥ становл¤ть головну частину його кошт≥в.

√рошово-кредитне регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ через Ѕанк япон≥њ, м≥н≥стерство ф≥нанс≥в, ‘едерац≥ю економ≥чних орган≥зац≥й (" ейданрен").

Ѕанк не маЇ права розпочати свою д≥¤льн≥сть без спец≥альноњ л≥ценз≥њ м≥н≥стерства ф≥нанс≥в. ƒл¤ отриманн¤ л≥ценз≥њ засновникам сл≥д забезпечити в≥дпов≥дн≥сть кап≥талу, актив≥в та пасив≥в банку встановленим нормативам, мати необх≥дний досв≥д та знанн¤, певний соц≥альний статус. Ѕанк маЇ бути орган≥зований у форм≥ акц≥онерного товариства ≥ мати статутний кап≥тал не менше 1 млрд Їн.

1	2	3	4

Ќазва:  редитна система япон≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2499 прочитано)