√рош≥ ≥ кредит > ѕон¤тт¤ грошовоњ системи та њњ елементи

ѕон¤тт¤ грошовоњ системи та њњ елементи

√рошова система ¾ це форма орган≥зац≥њ грошового обороту в крањн≥, встановлена загальнодержавними законами. ¬казан≥ закони визначають основн≥ принципи, правила, нормативи та ≥нш≥ вимоги, що регламентуютьв≥дносини м≥ж субТЇктами грошового обороту. ¬раховуючи надзвичайно важливу роль грошових в≥дносин в економ≥чному житт≥ сусп≥льства, держави вс≥х крањн, незалежно в≥д њњ устрою, доручили формуванн¤ грошових систем центральним органам влади. ћ≥сцев≥ органи влади, нав≥ть у крањнах з федеративним утроЇм, по сут≥ усунен≥ не т≥льки в≥д формуванн¤ грошових ситем, а й в≥д контролю за функц≥онуванн¤м њх окремих елемент≥в.

ѕоск≥льки орган≥зац≥¤ грошового обороту зд≥йснюЇтьс¤ за участ≥ банк≥в, а забезпеченн¤ нормального функц≥онуванн¤ кредитних грошей Ї одн≥Їю з основних задач банк≥вськоњ системи, грошова система формуЇтьс¤ ≥ функц≥онуЇ на баз≥ банк≥вськоњ системи ≥ може розгл¤датис¤ ¤к складова частина останньоњ. “ому в багатьох крањнах правов≥ норми, що формують грошову систему, визначаютьс¤ безпосередньо в банк≥вському законодавств≥, перш за все в законах, що регламентують д≥¤льн≥сть центральних банк≥в. Ѕ≥льше того, вказаними законами центральним банкам надаютьс¤ широк≥ повноваженн¤ по регулюванню грошового обороту. “ому Ї вс≥ п≥дстави вважати центральний банк ≥нституц≥йним центром грошовоњ системи. …ому належить вир≥шальна роль в забезпеченн≥ ефективного функц≥онуванн¤ грошовоњ системи крањни.

«а сферою охвату економ≥чних в≥дносин грошова система ¾ ¤вище надзвичайно широке, адекватне всьому грощовому обороту. ¬с≥ грошов≥ потоки, незалежно в≥д сфйери економ≥ки, ¤ку обслуговують, та форми в ¤к≥й зд≥йснюютьс¤, Ї обТЇктами регул¤тивного впливу грошовоњ системи. “ому Ї п≥дстава дл¤ вид≥ленн¤ в склад≥ грошовоњ системи окремих, в≥дносно самост≥йних п≥дставин:

системи бехгот≥вкових розрахунк≥в;

валютноњ системи;

системи гот≥вкового об≥гу.

 ожна з вказаних п≥дсистем маЇ св≥й особливий обТЇкт регул¤тивного впливу, ¤кий обмежуЇтьс¤ певною формою чи сферою грошового обороту.  ожна з них буде розгл¤нута в наступних главах п≥дручника.

ѕоск≥льки грошова система кожноњ крањни визначаЇтьс¤ њњ внутр≥шн≥м законодавством, саме ¤вище грошовоњ системи виступаЇ на поверхн≥ ¤к суто нац≥ональне.  ожна держава формуЇ свою власну грошову систему, стараючись надати њй повну незалежн≥сть та здатн≥сть протисто¤ти зовн≥шн≥м впливам, коли вони загрожують ≥нтересам нац≥ональноњ економ≥ки. Ќа¤вн≥сть такоњ суверенноњ грошовоњ системи Ї одн≥Їю з ключових ознак пол≥тичноњ та економ≥чноњ самост≥йност≥ держави.

ќсобливо переконливо нац≥онально-державна зумовлен≥сть грошових систем про¤вилас¤ в пер≥од становленн¤ незалежних крањн, що виникли на терен≥ колишнього —–—–.  ожна з них, проголосивши свою пол≥тичну незалежн≥сть, по сут≥ одночасно за¤вила з Їдиного рубльового простору, ¤кий регулювавс¤ ≥ншою державою ¾ –ос≥йською ‘едерац≥Їю, та про створенн¤ власних грошей та грошовоњ системи. ќдн≥Їю з перших серед цих крањн стала на шл¤х побудови власноњ грошовоњ системи ”крањна.

Ќац≥онально-державна домовленн≥сть та призначенн¤ грошовоњ системи повинно враховуватис¤ ур¤дом крањн, коли коли вони приймають р≥шенн¤ про реконструкц≥ю своњх грошових систем в напр¤мку њх обТЇднанн¤. “аке обТЇднанн¤ неминуче означаЇ втрату ≥стотного захисного механ≥зму дл¤ нац≥ональноњ економ≥ки, ¤ким Ї грошова система. ¬≥дмова в≥д такого механ≥зму економ≥чно можлива лише за умови, що ц≥ крањни мають однаков≥ за р≥внем розвитку ≥ структурою економ≥ки, та високодемократичн≥ пол≥тичн≥ устроњ. ¬ противному випадку виникнуть загрози втрат, ¤к дл¤ економ≥чно слабких так ≥ економ≥чно сильних крањн, що обТЇднуютьс¤. ѕро це красномовно св≥дчать велик≥ труднощ≥, з ¤кими з≥ткнулис¤ крањни-члени ™— в спроб≥ обТЇднати своњ грошов≥ системи в одну з Їдиною валютою ™¬–ќ. ”св≥домивши значн≥ загрози в≥д обТЇднанн¤ грошових систем крањн з р≥зним р≥внем економ≥чного розвитку та неможлив≥сть у визначен≥ сроки (1999 р≥к) л≥кв≥дувати ц≥ в≥дм≥нност≥, кер≥вництво ™— всеб≥льше схил¤Їтьс¤ до думки про допуск до обТЇднаноњ грошовоњ системи т≥льки де¤ких крањн-член≥в, ¤к≥ мають найменш≥ в≥дм≥нност≥ в економ≥чному та ф≥нансовому становищ≥.

«агальнонац≥ональне призначенн¤ та особлива м≥с≥¤ грошовоњ системи у функц≥онуванн≥ держави зумовлюють важливу роль ≥сторичного фактору, традиц≥й, нац≥ональних особливостей, економ≥чного розвитку крањни в њњ формуванн≥. ÷е про¤вл¤Їтьс¤ не т≥льки в зовн≥шньому вигл¤д≥ грошових знак≥в та монет, що несуть на собу багато в≥дм≥нностей з ≥стор≥њ крањни, а й у б≥льш складних ≥ в≥дпов≥дальних елементах грошовоњ системи, таких ¤к масштаб ц≥н, купюрн≥сть грошових знак≥в, орган≥зац≥¤ розрахунк≥в тощо. «авд¤ки цьому грошова система кожноњ крањни маЇ своњ специф≥чн≥ ознаки, ¤к≥ в≥др≥зн¤ють њњ в≥д грошових систем ≥нших крањн, забезпечують њм ≥мунитет против зовн≥шнього втручанн¤.

–азом з тим в грошових системах р≥зних крањн Ї багато сп≥льного. ÷е про¤вл¤Їтьс¤ перш за все в однотипност≥ метод≥в регулюванн¤ грошових поток≥в та маси грошей в об≥гу, ≥дентичност≥ ≥нструмент≥в регулюванн¤ грошового ринку тощо. ÷¤ сп≥льн≥сть де¤ких рис грошових систем р≥зних крањн зумовлена однотипн≥стю њх економ≥чних систем, побудованих на риноквих засадах.  оли економ≥чний розвиток створив достатн≥ умови дл¤ демонетаризац≥њ золота, крањни з ринковою економ≥кою досить одностайно в≥дмовилис¤ в≥д системи золотого монометал≥зму ≥ запровадили грошов≥ системи, що базуютьс¤ на крелитних грошах. Ќин≥ ц≥ крањни також дружно запроваджують в своњх грошових системах об≥г електронних грошей у вигл¤д≥ платеж≥в на основ≥ сучасних електронних технолог≥й.

ѕри нормативно-правовому п≥дход≥ до грошовоњ системи в њњ склад≥ можна вид≥лити дек≥лька окремих елемент≥в, кожний з ¤ких законодавчо заф≥ксований. —тосовно до умов ”крањни можна вид≥лити так≥ елементи њњ грошовоњ системи:

найменуванн¤ грошовоњ одиниц≥;

масштаб ц≥н;

види та купюрн≥сть грошових знак≥в, ¤5к≥ мають статус законного плат≥жного засобу;

регментац≥¤ безгот≥вкових грошових розрахунк≥в;

регламентац≥¤ гот≥вкового грошового обороту;

регламентац≥¤ режиму валютного курсу та операц≥й з валютними ц≥нност¤ми;

регламентац≥¤ режиму банк≥вського процесу;

державн≥ органи, ¤к≥ зд≥йснюють регулюванн¤ грошового обороту та контроль за дотриманн¤м чинного законодавства.

Ќайменуванн¤ грошовоњ одиниц≥ виникаЇ, ¤к правило, ≥сторично. Ќав≥ть коли молод≥ держави створюють нов≥ грошов≥ системи, назви дл¤ своњх грошових одиниць (нац≥ональних валют) вони шукають в своњй ≥стор≥њ чи в ≥стор≥њ кор≥нноњ нац≥њ в≥дпов≥дноњ крањни. “ак, зокрема, поступила ”крањна. Ќову нац≥ональну валюту р≥шенн¤м ¬ерховноњ –ади ”крањни названо гривн¤. “аку назву мала грошова одиниц¤  ињвськоњ –ус≥ ¾ високорозвинутоњ держави, ¤ка ≥снувала на територ≥њ сучасноњ ”крањни в ’-’1 ст. “им самим проведена своЇр≥дна м≥с≥¤ звТ¤зку м≥ж сучасною ≥ колишньою украњнськими державами, що п≥дтверджуЇ законом≥рний характер в≥дновленн¤ держави ”крањна.

ћасштаб ц≥н представл¤Ї собою величину грошовоњ одиниц≥ даноњ крањни. ¬ епоху, коли грош≥ мали натурально-речову форму, зокрема золота та ср≥бла, масштаб ц≥н встановлювавс¤ державою шл¤хом визначенн¤ вагового вм≥сту металу в грошов≥й одиниц≥. ¬изначена таким чином величина грошовоњ одиниц≥ була важливим елементом системи ц≥ноутворенн¤. јдже куп≥вельна спроможн≥сть таких грошей не могла ≥стотно в≥дхил¤тис¤ в≥д вартост≥ њх оф≥ц≥йного металевого вм≥сту. “ому зм≥нюючи величину останнього, держава могла зм≥нювати загальний р≥вень творчих ц≥н.

¬ сучасних умовах, коли в об≥гу знаход¤тьс¤ нерозм≥нн≥ на золото кредитн≥ грош≥, ф≥ксац≥¤ державного металевого вм≥сту грошовоњ одиниц≥ втратила сенс ≥ в≥дм≥нена в ус≥х крањнах. ј масштаб ц≥н втратив форму вагового вм≥сту металу в грошов≥й одиниц≥. јле чи збер≥гс¤ взагал≥ масштаб ц≥н ¤к елемент грошовоњ системи? ≤ ¤кщо збер≥гс¤ , то в ¤к≥й форм≥ ≥ ¤к держава формуЇ ≥ використовуЇ його ¤кост≥ елемента грошовоњ системи?

ѕро на¤вн≥сть масштаба ц≥н ≥ в сучасних умовах св≥дчать ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ в р≥вн¤х ц≥н на одн≥ й т≥ ж товари, виражен≥ в грошових одиниц¤х р≥зних крањн. ÷е Ї пр¤мим св≥дченн¤м того, що ц≥ни визначен≥ в р≥зних масштабах, тобто в грошових одиниц¤х р≥зноњ величини. Ѕ≥льше того, ц≥ни в одн≥й ≥ т≥й же грошов≥й одиниц≥ можуть ≥стотно зм≥нюватис¤, ¤кщо останн¤ знец≥нюЇтьс¤, тобто зменшуЇтьс¤ њњ величина ¤к масштаб ц≥н.

¬ б≥льшост≥ випадк≥в масштаб ц≥н в сучасних умовах зм≥нюЇтьс¤ стих≥йно, незалежно в≥д вол≥ держави, п≥д впливом ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в економ≥ц≥. “обото, м≥сце ≥ роль масштабу ц≥н в процес≥ ц≥ноутворенн¤ ≥стотно зм≥нилис¤. ”же не держава св≥домо зм≥нюЇ масштаб ц≥н з метою впливу на р≥вень ц≥н, а стих≥йн≥ процеси в ц≥ноутворенн≥ зм≥нюють масштаб ц≥н, новий р≥вень ¤кого в подальшому впливаЇ на ц≥ноутворенн¤.

ѕоск≥льки ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси стали хрон≥чним ¤вищем, виникла загроза пост≥йного зменшенн¤ масштабу ц≥н, що негативно впливаЇ на функц≥онуванн¤ грошей ¤к м≥ри вартост≥ та д≥Їв≥сть системи ц≥н. “ому в довгостроковому план≥ п≥дтримуванн¤ масштабу ц≥н на певному, в≥дносно сталому р≥вн≥ Ї важливою задачею кожноњ держави.

¬ир≥шеню ц≥Їњ задач≥ спри¤ють перш за все державн≥ заходи анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики. ѕроте ц≥ заходи, пригн≥чуючи ≥нфл¤ц≥ю, можуть т≥льки зупинити подальше скороченн¤ масштабу ц≥н, але не можуть в≥дновити його попереднього ¾ до≥нфл¤ц≥йного р≥вн¤. ÷≥ни втрачають сп≥вставим≥сть в час≥, здатн≥сть в≥рно виражати динам≥ку економ≥чних процес≥в. ѕослабити ц≥ недол≥ки можливо шл¤хом в≥дновленн¤ попереднього масштабу ц≥н, що можна зд≥йснити шл¤хом деном≥нац≥њ, ¤ка проводитьс¤ ¤к елемент грошовоњ реформи. ќтже проблема масштабу ц≥н в сучасних умовах стала складовою б≥льш загальноњ проблеми забезпеченн¤ сталост≥ грошей ≥ вир≥шуЇтьс¤ одночасно з нею.

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ грошовоњ системи та њњ елементи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2502 прочитано)