√рош≥ ≥ кредит > ѕон¤тт¤ грошовоњ системи та њњ елементи

Ќаведен≥ положенн¤ щодо природи масштабу ц≥н в сучасних умовах нагл¤дно про¤вивс¤ в украњнськ≥й економ≥ц≥ 1991-1996 рр. ѕ≥д д≥Їю р≥зних ≥нфл¤ц≥йних фактор≥в прот¤гом 1991-1993 рр. оптов≥ та роздр≥бн≥ ц≥ни в ”крањн≥ зросли приблизно в 9-10 тис¤ч раз≥в, точн≥ше ¾ роздр≥бн≥ ц≥ни на споживч≥ товари ¾ у 8435,7 раз≥в, а оптов≥ ц≥ни промисловост≥ ¾ в 10701,6 раз≥в (пор≥вн¤но з 1990 р.). ¬ так≥й же м≥р≥ зменшилас¤ величина грошовоњ одиниц≥ ¾ украњнського карбованц¤. ¬она стала м≥кроскоп≥чно малою, внасл≥док чого з об≥гу зникли не т≥льки монети, а й вс≥ купюри ном≥налом менше 10 000 крб. ¬ об≥гу широко використовувалис¤ купюри в 100 000 крб. ≥ нав≥ть в 1 млн.крб, поск≥льки ¤краз такий ном≥нал був адекватний новому масштабу ц≥н.

ѕочинаючи з 1994 р. ≥нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ п≥шла на спад. ѕрот¤гом дек≥лькох м≥с¤ц≥в 1995 р., а сособливо ¾ в 1996 р., ≥ндекс ц≥н залишавс¤ незм≥нним. ѕроте р≥вень вс≥х ц≥н був таким же високим ¤к ≥ ран≥ше ¾ на найпрост≥ш≥ товари ц≥ни виражалис¤ дес¤тками ≥ сотн¤ми тис¤ч карбованц≥в. ÷¤ обставина сама по соб≥ ≥стотно ускладнювала грошов≥ в≥дносини, пог≥ршувала розрахунковво-касове обслуговуванн¤ госплдарюючих субТЇкт≥в, п≥дтримувала недов≥ру до грошово-кредитноњ пол≥тики державаи, п≥дсилювала ≥нформац≥йн≥ оч≥куванн¤. ”сунути ц≥ недол≥ки можна було шл¤хом укрупненн¤ грошовоњ одиниц≥ (зб≥льшенн¤ масштабу ц≥н). ÷¤ задача була одн≥Їю з ключових при проведенн≥ грошовоњ реформи у вересн≥ 1996 р. ¬ир≥шили њњ шл¤хом деном≥нац≥њ (зменшенн¤) у 100 тис. раз≥в вс≥х грошових показник≥в, включаючи масу гот≥вки в об≥гу.

ћ≥ра укрупненн¤ масштабу ц≥н (100 000 раз) була вибрана не випадково. «давалос¤, що запроваджуючи принципово нову грошову одиницю, ”крањна могла вибрати будь-¤кий масштаб ц≥н, не ор≥Їнтуючись на той, ¤кий був за час≥в входженн¤ њњ до складу —–—–. јдже св≥това практика св≥дчить, що усп≥шно можуть функц≥онувати грошов≥ системи з в≥дносно малим масштабом ц≥н (наприклад, в япон≥њ та ≤тал≥њ) та з в≥дносно великим (наприклад, у ¬еликобритан≥њ,  анад≥, јвстрал≥њ).

¬ ход≥ п≥дготовки грошовоњ реформи в ”крањн≥ активно дискутувалос¤ питанн¤, ¤кий масштаб ц≥н вибрати. Ѕули пропозиц≥њ запровадити малий масштаб ц≥н, пров≥вши деном≥нац≥ю в 10,0 тис. раз≥в. ѕропонувалось також встановити величину гривн≥ на р≥вн≥ долара —Ўј, а це означало, що деном≥нац≥ю прийшлось би, проводити в значно б≥льш≥й м≥р≥. јле обидв≥ пропозиц≥њ не враховували ≥сторичноњ обумовленност≥ формуванн¤ масштабу ц≥н ≥ тому не були прийн¤т≥.

Ќайб≥льш повно в≥дпов≥дав вказан≥й вимоз≥ масштаб ц≥н, що складувавс¤ при деном≥нац≥њ ц≥н в 100 тис¤ч раз≥в. ѕоск≥льке обвальне зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ почалос¤ з 1991 р., то масштаб ц≥н 1990 р. можна вважати к≥нцевою точкою в його ≥сторичному рус≥, перерваною полосою г≥пер≥нфл¤ц≥њ. “ому лог≥ка ≥сторичного п≥дходу вимагала визначенн¤ розм≥ру гривн≥ на р≥вн≥ масштабу ц≥н 1990 року. ѕоск≥льки ≥ндекс споживчих ц≥н на початок 1996 року зр≥с пор≥вн¤но з 1990 роком приблизно в 126 тис. раз≥в, а ≥ндекс оптових ц≥н промисловост≥ ¾ в 87 тис. раз≥в, деном≥нац≥¤ в 100 тис. раз≥в по сут≥ в≥дновлювала той р≥вень масштаба ц≥н, ¤кий в≥н був у 1990 роц≥.

ѕроте поверненн¤ до перед≥нфл¤ц≥йного масштабу ц≥н не означаЇ в≥дновленн¤ поточного р≥вн¤ ц≥н на окрем≥ товари. ¬ ”крањн≥ склалас¤ зовс≥м ≥нша система ц≥н ≥ зовс≥м ≥нший механ≥зм ц≥ноутворенн¤, внасл≥док чого сп≥вв≥дношенн¤ окремих ц≥н ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д того, ¤ким воно було до ≥нфл¤ц≥њ.

¬ проведен≥й в ”крањн≥ робот≥ по формуванню масштабу ц≥н ¤краз ≥ про¤вилась активна роль держави в формуванн≥ масштабу ц≥н в умовах функц≥онуванн¤ нерозм≥нних на золото кредитних грошей.

ƒл¤ зручност≥ користуванн¤ грошова одиниц¤ п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на певну к≥льк≥сть частин, ¤к правило на 100. «акон визначаЇ м≥ру точного под≥лу та назву кожноњ частини. “ак, гривн¤ ”крањни д≥литьс¤ на 100 частин, ¤к≥ називаютьс¤ коп≥йками.[1]

¬иди та купюрн≥сть грошових знак≥в визначаЇ вищий законодавчий орган, ¤кий надаЇ њм статус законного плат≥жного засобу, тобто накладаЇ на державу в≥дпов≥дальн≥сть за њх забезпеченн¤. ¬с≥ ≥нш≥ плат≥жн≥ засоби такого статусу не мають ≥ взагал≥ не повинн≥ поступати в оборот. ќргани державного контролю ретельно сл≥дкують за тим, щоб не допустити використанн¤ грошових сурогат≥в чи фальшивих грошових знак≥в. як правило, заборон¤Їтьс¤ також використанн¤ в ¤кост≥ плат≥жних засоб≥в в межах крањни ≥ноземних грошових знак≥в, поск≥льки це ускладнюЇ забезпеченн¤ нац≥ональних грошей.

якщо ж чинне законодавство дозвол¤Ї об≥г ≥нших плат≥жних засоб≥в, наприклад, вексел≥в, чек≥в, то воно визначаЇ умови њх об≥гу, в≥дпов≥дальн≥сть ем≥тент≥в цих засоб≥в та механ≥зм реал≥зац≥њ такоњ в≥дпов≥дальност≥. ƒержава не несе в≥дпов≥дальност≥ за њх забезпеченн¤.

ѕраво ем≥с≥њ грошових знак≥в та в≥дпов≥дальн≥сть за њх забезпеченн¤ закон покладаЇ на певний державний орган. ¬ сучасних умовах њм, ¤к правило, Ї центральний банк крањни. ¬ цьому випадку грошов≥ знаки мають вид банк≥вських б≥лет≥в (банкнот). ¬ окремих, виключних випадках ем≥с≥¤ грошових знак≥в може доручатис¤ м≥н≥стерству ф≥нанс≥в (його скарбниц≥). ¬ такому випадку грошов≥ знаки називаютьс¤ скарбничими б≥летами. —уттЇва в≥дм≥нн≥сть м≥ж цими видами грошових знак≥в пол¤гаЇ у р≥зних механ≥змах њх ем≥с≥њ ¾ пор¤дку випуску в об≥г та вилученн¤ з об≥гу.

≈м≥с≥¤ скарбничих б≥лет≥в використовуЇтьс¤ безпосередньо дл¤ покритт¤ бюджетних витрат ≥ допускаЇтьс¤, ¤к правило, в умовах глибокоњ кризи державних знак≥в. ўоб зн¤ти будь-¤к≥ перепони щодо своЇчасного та повного покритт¤ бюджетних витрат, ем≥с≥йне право надаЇтьс¤ безпосередньо державн≥й скарбниц≥, ¤ка в≥льно використовуЇ це право в межах затвердженого бюджетного деф≥циту. ¬ цьому пол¤гаЇ перевага механ≥зму скарбничоњ ем≥с≥њ ¤к виду грошових знак≥в. ѕроте за ц≥Їю њх переагою криЇтьс¤ велика загроза дл¤ вс≥Їњ грошовоњ системи. ѕо перше, в≥льне розпор¤дженн¤ ем≥с≥йним доходом провокуЇ ур¤дов≥ структури на нарощуванн¤ бюджетних витрат. ѕо-друге, скарбнича ем≥с≥¤ не маЇ в соб≥ передумов дл¤ вилученн¤ з об≥гу випущених грошових знак≥в, поск≥льки бюджетн≥ витрати зд≥йснюютьс¤ безповоротно ≥ неекв≥валентно. “ому така ем≥с≥¤ рано чи п≥зно неминуче призводить до г≥пер≥нфл¤ц≥њ.

≈м≥с≥¤ банк≥вських б≥лет≥в використовуЇтьс¤ дл¤ кредитуванн¤ центральним банком комерц≥йних банк≥в та ур¤дових структур. ¬ першому випадку ем≥тован≥ банкноти спр¤мовуютьс¤ в реальний економ≥чний оборот, що створюЇ передумови дл¤ њх поверненн¤ до ем≥тенту внасл≥док погашенн¤ позичок та запоб≥ганн¤ зайвого накопиченн¤ банкнот в об≥гу. ¬ другому випадку ем≥тован≥ банкноти використовуютьс¤ дл¤ покритт¤ бюджетних витрат. јле поск≥льки ур¤дов≥ структури одержали њх в≥д центрального банку на кредитних засадах ц≥ структури так вести своЇ ф≥нансове господарство, щоб повернути одержан≥ кредити ≥ не допустити ос≥данн¤ зайвоњ маси грошових знак≥в в об≥гу та њх знец≥ненн¤. јле цей механ≥зм буде працювати усп≥шно лише за умови, що ур¤д д≥йсно буде повертати центральному банку одержан≥ позички. якщо цього не буде, то ем≥тован≥ центральним банком банкноти перетвор¤тьс¤ по сут≥ в звичайн≥ скарбнич≥ б≥лети ≥ неминуче знец≥н¤тьс¤. ѕро це красномовно св≥дчить ем≥с≥йний досв≥д Ќац≥онального банку ”крањни в 1992-1993 роках. ’оч ем≥с≥йне право збер≥галос¤ виключно за ЌЅ” ≥ в≥н ем≥тував карбованц≥ формально на кредитн≥й основ≥, проте переважна частина його ем≥с≥њ спр¤мовувалас¤ безпосередньо на покритт¤ бюджетного деф≥циту, назад не поверталас¤ ≥ списувалас¤ на зб≥льшенн¤ державного боргу. ¬ результат≥ ем≥тован≥ ЌЅ” грошов≥ знаки зазнали безпосереднього дл¤ мирних умов знец≥ненн¤ ¾ б≥льше 10000% т≥льки за один 1993 р≥к. ѕочинаючи з 1994 року, в ”крањн≥ проводитьс¤ велика кроп≥тка робота по переведенню ем≥с≥њ банк≥вських б≥лет≥в ЌЅ” викоючно на кредитну основу.

ќсобливе м≥сце в грошов≥й гот≥вц≥ займаЇ розм≥нна монета. «а характером ем≥с≥њ вона звичайно в≥дноситьс¤ до того ж виду грошових знак≥в, що й основна валюта. ¬она в≥д≥граЇ допом≥жну роль щодо основноњ валюти ¾ забезпечуЇ платеж≥ на суми, менш≥ в≥д розм≥ру прийн¤тоњ в крањн≥ грошовоњ одиниц≥. якщо величина грошовоњ одиниц≥ дуже мала, то потреба в розм≥нн≥й монет≥ знижуЇтьс¤ чи взагал≥ в≥дпадаЇ. “аке сталос¤ в ”крањн≥ в 1993 роц≥, коли у звТ¤зку з г≥первисоким знец≥ненн¤м карбованц¤ др≥бн≥ платеж≥ стали використовуватис¤ паперовими купюрами ≥ монета зникла з об≥гу. ѕотреба в монет≥ зТ¤вилас¤ лише п≥сл¤ зб≥льшенн¤ масштабу ц≥н в 100 тис. раз≥в п≥д час грошовоњ реформи 1996 року. якщо в крањн≥ встановлена велика грошова одиниц¤, то потреба в монет≥ зростаЇ, поск≥льки зб≥льшуЇтьс¤ питома вага платеж≥в на суми, менш≥ в≥д розм≥ру грошовоњ одиниц≥. ¬ цих крањнах б≥льша дол¤ монети в загальн≥й сум≥ гот≥вки, що робить њх системи б≥льш економ≥чними, поск≥льки монети зношуютьс¤ пов≥льн≥ше н≥ж паперов≥ банкноти. « ц≥Їњ причини пер≥одично випускаютьс¤ монети в одну чи дек≥лька грошових одиниць, ¤к≥ по сут≥ не Ї розм≥нними, а зам≥щають паперов≥ купюри в≥дпов≥дного ном≥налу.

 р≥м вид≥в грошових знак≥в законодавство держави визначаЇ також њх купюрн≥сть. ѕравильно встановлена розм≥рн≥сть ном≥нал≥в банкнот та розм≥нноњ монети перш за все створюЇ значн≥ зручност≥ учасникам плат≥жного обороту.  р≥м того, при досить висок≥й дол≥ великих купюр дос¤гаЇтьс¤ економ≥¤ на друкованн≥ грошових знак≥в. –азом з тим на¤вн≥сть великих купюр робить гот≥вку б≥льш вразливою дл¤ фальшуванн¤, б≥льш зручною дл¤ обслуговуванн¤ незаконних, т≥ньових операц≥й. якраз з ц≥Їњ причини держави уникають випуску купюр надто великих ном≥нал≥в.

¬ ”крањн≥ п≥сл¤ грошовоњ реформи 1996 р. в об≥г випускаютьс¤ банк≥вськ≥ б≥лети ном≥налом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 гривень, а також розм≥нна монета 1, 2, 5, 10, 25, 50 коп≥йок.

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ грошовоњ системи та њњ елементи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2502 прочитано)