√рош≥ ≥ кредит > ѕон¤тт¤ грошовоњ системи та њњ елементи

—учасн≥ висококомпТютеризован≥ банк≥вськ≥ технолог≥њ в≥дкрили можлив≥сть надати переважн≥й частин≥ грошовоњ маси депозитну форму ≥ обслуговувати грошовий оборот переважно в пор¤дку безгот≥вкових розрахунк≥в. “ому в грошових системах все б≥льшого значенн¤ набуваЇ державне регулюванн¤ безгот≥вкового грошового обороту. ѕоск≥льки безгот≥вковий оборот грошей зд≥йснютьс¤ по банк≥вських рахунках ≥ не виходить за меж≥ банк≥вськоњ системи, це спрощуЇ регулюванн¤ ≥ контроль за законн≥стю плат≥жних операц≥й, що створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ захисту загальносусп≥льних ≥нтерес≥в, а також ≥нтерес≥в учасник≥в грошового обороту.

–азом з тим депозитна форма не захищаЇ грош≥ в≥д знец≥ненн¤. јдже безпосередньо в≥дпов≥дальн≥сть за забезпеченн¤ депозитних грошей несе той банк, в ¤кому в≥дкрит≥ рахунки. ј банки, ¤к в≥домо мають схильн≥сть до банкрутства, ¤ке спричинюЇ повну чи часткову втрату вкладниками своњх кошт≥в. Ќав≥ть у високорозвинутих крањнах щор≥чно банкрутують дес¤тки банк≥в, не кажучи вже про молод≥ крањни, в ¤ких банк≥вськ≥ системи т≥льки формуютьс¤.

 р≥м того, депозитн≥ грош≥ привод¤тьс¤ в рух командами, ¤к≥ надход¤ть в банки ззовн≥ у паперов≥й чи електронн≥й форм≥. ÷е в≥дкриваЇ можливост≥ дл¤ несанкц≥онованого втручанн¤ у використанн¤ депозитних грошей ¤к з боку прац≥вник≥в банк≥в, так ≥ трет≥х ос≥б. —в≥това банк≥вська практика знаЇ неодноразове втручанн¤ посторонн≥х в компТютерн≥ мереж≥, завд¤ки чому були викраден≥ величезн≥ кошти.  ороткий досв≥д молодих незалежних крањн, зокрема –ос≥њ та ”крањни, св≥дчить про широк≥ можливост≥ розкраданн¤ депозитних грошей за допомогою фальшивих паперових нос≥њв банк≥вськоњ ≥нформац≥њ (фальшивих ав≥зо, чек≥в), про несанкц≥оноване використанн¤ самими банками депозитних кошт≥в до того, ¤к вони над≥йдуть на рахунки њх власник≥в (так зване Упрокручуванн¤ грошейФ). “ому дл¤ власник≥в депозитних грошей та банк≥в потенц≥йно ≥снуЇ не менша загроза њх витрати, н≥ж дл¤ власник≥в гот≥вки. Ќейтрал≥зувати цю загрозу можливо шл¤хом законодавчого урегулюванн¤ вс≥х цих питань на р≥вн≥ грошовоњ системи.

«окрема, законодавством держави та нормативними актами центрального банку вир≥шуютьс¤ так≥ питанн¤ формуванн¤ та використанн¤ депозитних грошей:

створенн¤ системи страхуванн¤ банк≥вських вклад≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б;

запровадженн¤ збер≥ганн¤ комерц≥йними банками своњх резерв≥в на рахунках в центральному банку з нормуванн¤м залишку кошт≥в на цих рахунках;

створенн¤ системи м≥жбанк≥вських розрахунк≥в, що п≥дл¤гаЇ контролю з боку центрального банку;

регламентац≥¤ принцип≥в орган≥зац≥њ безгот≥вкових розрахунк≥в м≥ж економ≥чними субТЇктами;

визначенн¤ режиму використанн¤ грошових кошт≥в, що збер≥гаютьс¤ на банк≥вських рахунках (за повним розсудом власника; за певною чергов≥стю ¾ хронолог≥чною чи визначеною державою тощо);

визначенн¤ форм розрахунк≥в, стандарт≥в документ≥в та пор¤дку документооб≥гу;

визначенн¤ режиму в≥дпов≥дальност≥ стор≥н за порушенн¤ плат≥жних зобовТ¤зань;

встановленн¤ нормативного сроку дл¤ виконанн¤ банками операц≥й по рахунку кл≥Їнт≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥ банк≥в за порушенн¤ цих норм;

механ≥зм захисту банк≥вських компТютерних мереж в≥д несанкц≥онованого втручанн¤ тощо.

якщо вс≥ ц≥ питанн¤ в крањн≥ законодавчо врегульован≥ та практично вир≥шен≥, депозитн≥ грош≥ та безгот≥вков≥ розрахунки будуть з найб≥льшою ефективн≥стю обслуговувати ≥нтереси сусп≥льства вц≥ому та окремих економ≥чних субТЇкт≥в.

¬ гот≥вковому грошовому оборот≥ теж Ї багато питань, ¤к≥ не вир≥шуютьс¤ в межах розгл¤нутих вище елемент≥в грошовоњ системи (найменуванн¤ грошовоњ одиниц≥, види та купюрн≥сть грошових знак≥в). ѕоск≥льки гот≥вка обертаЇтьс¤ поза банками, це робить њњ дуже зручною дл¤ обслуговуванн¤ незаконних, антисусп≥льних операц≥й та вид≥в д≥¤льност≥. ћова йде про обслуговуванн¤ наркоб≥знесу, грального б≥знесу, сексб≥знесу, ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в, контрабанду тощо. ¬ ус≥х цих випадках грош≥ використовуютьс¤ т≥льки в гот≥вков≥й форм≥. √рошов≥ знаки п≥ддаютьс¤ також п≥дробц≥. ‘альшуванн¤ сьогодн≥ загрожуЇ багатьом валютам св≥ту, стало чи не найприбутков≥шим видом п≥дп≥льного б≥знесу, що т≥сно перепл≥таЇтьс¤ з ≥ншими його сферами ≥ набуваЇ м≥жнародного характеру.

«важаючи на вказан≥ обставини, держави не обмежуютьс¤ техн≥чними доходами по посиленню захисту купюр в≥д п≥дробки чи боротьб≥ з фальшивомонетниками, а ввод¤ть заходи по регламентац≥њ ≥ контролю операц≥й з гот≥вкою. ’оч ц≥ заходи в певн≥й м≥р≥ обмежують право валсност≥ особи на њњ грошов≥ кошти, законодавство змушене йти на так≥ обмеженн¤. ¬ ”крањн≥, зокрема, зараз д≥ють так≥ регламентуюч≥ вимоги щодо операц≥й з гот≥вкою:

субТЇкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ можуть зд≥йснювати платеж≥ гот≥вкою на невелик≥ суми, повТ¤зан≥ переважно з формуванн¤м та витрачанн¤м грошових доход≥в населенн¤;

вс≥ кл≥Їнти банк≥в ¾ юридичн≥ особи можуть тримати в своњх касах гот≥вку лише в межах л≥м≥ту, встановленого банком в≥дпов≥дно до визначених ЌЅ” правил;

субТЇкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зобовТ¤зан≥ здавати одержану гот≥вку виручку на своњ рахунки в банках; на власн≥ потреби можуть витрачати частину виручки в межах л≥м≥ту, встановленого обслуговуючим банком в≥дпов≥дно до правил, визначених ЌЅ”;

при одержан≥ гот≥вкових кошт≥в з≥ своњх рахунк≥в в банках юридичн≥ особи повинн≥ вказувати, на ¤к≥ ц≥л≥ вони њх одержують та зазначати суми по кожн≥й ц≥л≥;

витрачати одержану в банку гот≥вку юридичн≥ особи зобовТ¤зан≥ у в≥дсутност≥ з вказаними ц≥л¤ми та обс¤гами;

вс≥ кл≥Їнти банк≥в ¾ юридичн≥ особи зобовТ¤зан≥ розробл¤ти прогнози своњх касових оборот≥в ≥ представл¤ти њх в банки дл¤ розробки таких прогноз≥в по рег≥онах ≥ по крањн≥ в ц≥лому.

¬ ”крањн≥ ведетьс¤ активна боротьба за фальшуванн¤м грошових знак≥в. ”крањнська валюта маЇ високий р≥вень захисту.  асов≥ центри банк≥в забезпечуютьс¤ пристро¤ми дл¤ визначенн¤ фальшивих знак≥в, ведетьс¤ в≥дпов≥дна п≥дготовка касових прац≥вник≥в. јктив≥зуютьс¤ зусилл¤ по розкриттю злочинних груп, що займаютьс¤ п≥дробкою грошових знак≥в. “ак молода грошова система ”крањни формуЇ вс≥ засоби захисту своЇњ нац≥ональноњ валюти.

–егламентац≥¤ режиму валютного курсу та операц≥й з валютними ц≥нност¤ми надзвичайно важливий ≥ ефективний елемент грошовоњ системи. ¬ ус≥х крањнах в≥н активно використовуЇтьс¤ дл¤ захисту ≥ забезпеченн¤ сталост≥ нац≥ональноњ валюти. Ѕ≥льш детально цей елемент буде розгл¤нуто в розд≥л≥ 4 цього п≥дручника.

–егламентац≥¤ режиму банк≥вського проценту забезпечуЇ регулюванн¤ ц≥ни грошей на ф≥нансовому ринку з метою впливу на њх масу в об≥гу, а отже ¾ на стал≥сть грошей. ÷е важливий ≥нструмент грошово-кредитноњ пол≥тики центрального банку, ¤ка буде викладена в глав≥ 14.

ќрган≥зац≥¤ обороту грошей звичайно покладаЇтьс¤ чинним законодавством на банки. ÷е одна з важливих функц≥й банк≥в, ¤ку вони виконують в процес≥ розрахунково-касового обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в. ѕроте важлива роль грошового обороту, переплет≥нн¤ в ньому ≥нтерес≥в окремих економ≥чних субТЇкт≥в та сусп≥льства в ц≥лому вимагають державного нагл¤ду ≥ контролю за виконанн¤м банками сказаноњ функц≥њ.  ожна держава покладаЇ це завданн¤ на спец≥альн≥ органи регулюванн¤ грошового обороту та контролю за дотриманн¤м законодавства з монетарних питань. ¬ ”крањн≥ таким органом Ї Ќац≥ональний банк ”крањни, що передбачено конституц≥Їю та «коном Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ. ћехан≥зм виконанн¤ ЌЅ” цього завданн¤ буде розгл¤нуто конкретно в глав≥ 14. ≤нш≥ органи державного управл≥нн¤ економ≥кою ¾  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, ћ≥н≥стерство економ≥ки, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ¾ реал≥зуючи своњ заходи економ≥чноњ та ф≥нансовоњ пол≥тики, те ж впливають на грошовий оборот. ѕроте своњ регул¤тивн≥ д≥њ в монетарн≥й сфер≥ вони повинн≥ координувати з ЌЅ”.

[1]. Ѕагато автор≥в вважають невдалим обм≥н коп≥йки ¤к назви украњнськоњ монети. ÷¤ назва не проникаЇ своњм кор≥нн¤м в украњнську ≥стор≥ю, що спри¤Ї широкому застосуванню на побутовому р≥вн≥ до украњнських грошей назви рубль зам≥сть гривн¤, хоч уже пройшло б≥льше 5 рок≥в, ¤к рублева валюта вилучена з обороту.

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ грошовоњ системи та њњ елементи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2502 прочитано)