√рош≥ ≥ кредит > ѕон¤тт¤ кредитноњ системи
ѕон¤тт¤ кредитноњ системи—тор≥нка: 1/3
1.—”“№ ≤ —“–” “”–ј –≈ƒ»“Ќќѓ —»—“≈ћ» Ќеобх≥дною умовою ефективноњ орган≥зац≥њ кредиту ¤к форми економ≥чних в≥дносин ≥ нев≥дТЇмного елементу процесу розширеного в≥дтворенн¤ Ї функц≥онуванн¤ кредитноњ системи. —уть кредитноњ системи може бути виражена дво¤ко: 1) кредитна система ¾ це сукупн≥сть кредитних в≥дносин, форм кредиту, метод≥в кредитуванн¤ ≥ кредитних установ; кредитна система ¾ це сукупн≥сть кредитних установ крањни. „аст≥ше використовуЇтьс¤ друге визначенн¤, що Ї б≥льш вузьким та точн≥ше характризуЇ ≥нституц≥йну форму орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин в сусп≥льств≥ через кредитн≥ установи, ¤к≥ акумулюють в≥льн≥ грошов≥ кошти ≥ надають њх у позику. ѕроцес формуванн¤ ≥ розвитку кредитноњ системи визначаЇтьс¤ двома обТЇктивними економ≥чними передумовами: на певному етап≥ сусп≥льного розвитку зТ¤вл¤Їтьс¤ потреба у специф≥чн≥й форм≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, повТ¤заноњ з нагромадженн¤м та розпод≥лом тимчасово в≥льних кошт≥в субТЇкт≥в ринку; розвиток товарного виробництва ≥ розширенн¤ торг≥вл≥ обумовили зростанн¤ обс¤г≥в грошового обороту, що викликало необх≥дн≥сть його орган≥зац≥њ ≥ техн≥чного обслуговуванн¤. ѕерша передумова повТ¤зана з виникненн¤м власне кредитних в≥дносин, що визначаютьс¤ нер≥вном≥рн≥стю та асинхронн≥стю ≥ндив≥дуальних процес≥в в≥дтворенн¤. Ќезб≥г у час≥ м≥ж частиною зд≥йснюваних витрат ≥ надходженн¤м необх≥дних дл¤ цього доход≥в, викликаний обТЇктивними економ≥чними причинами, Ї характерним дл¤ переважноњ б≥льшост≥ субТЇкт≥в ринку. ” результат≥, з одного боку, нагромаджуютьс¤ значн≥ суми тимчасово в≥льних в≥д обороту кошт≥в, а з ≥ншого, ¾ в≥дчуваЇтьс¤ потреба у додаткових грошових ресурсах. –озвТ¤зуЇтьс¤ дане протир≥чч¤ за допомогою ≥нститут≥в кредитноњ системи, у ¤ких акумулюютьс¤ тимчасово в≥льн≥ кошти п≥дприЇмств, держави, населенн¤, що використовуютьс¤ на засадах поверненн¤ з метою задоволенн¤ економ≥чних та соц≥альних потреб сусп≥льства. р≥м того, у д≥¤льност≥ кредитних установ ¤к специф≥чн≥й форм≥ п≥дприЇмницькоњ активност≥ ви¤вл¤Їтьс¤ перевага обТЇднанн¤ багатьох ≥ндив≥дуальних ризик≥в, що призводить до њх загальноњ м≥н≥м≥зац≥њ та спри¤Ї оптимальному переливу кап≥тал≥в м≥ж субТЇктами господарюванн¤. ƒруга передумова формуванн¤ кредитноњ системи визначаЇтьс¤ особливост¤ми взаЇмод≥њ субТЇкт≥в ринку м≥ж собою, що зд≥йснюЇтьс¤ через кругооборот матер≥альних ц≥нностей ≥ грошових кошт≥в в економ≥ц≥. ѕотоки товар≥в ≥ послуг в господарств≥ повинн≥ вр≥вноважитись в≥дпов≥дними грошовими потоками, ¤к≥, кр≥м того, обслуговують ф≥нансову систему, маючи односторонн≥й характер, а також забезпечують рух кап≥тал≥в на грошовому й фондовому ринках. ЅезпосереднЇ спр¤муванн¤ грошових поток≥в в≥д одних субТЇкт≥в ринку до ≥нших Ї часто-густо економ≥чно недоц≥льним, а зростаюч≥ масштаби товарного виробництва ≥ об≥гу робл¤ть таку практику неможливою ≥з-за значних витрат. ƒан≥ обставини зумовили обТЇктивну потребу в упор¤дкуванн≥ й техн≥чн≥й орган≥зац≥њ руху грошових кошт≥в в економ≥ц≥, що ≥ зд≥йснюють ≥нститути кредитноњ системи, виконуючи роль основних посередник≥в у забезпеченн≥ руху грошових кошт≥в м≥ж р≥зними субТЇктами ринку. “им самим стоворюютьс¤ базов≥ передумови дл¤ орган≥зац≥њ економ≥чного циклу, оск≥льки в≥д своЇчасного отриманн¤ кошт≥в залежить ефективн≥сть господарюванн¤ не лише окремих економ≥чних субТЇкт≥в, але ≥ темпи економ≥чного росту крањни в ц≥лому. ‘ормуванн¤ кредитноњ системи ¤к сукупност≥ кредитних установ визначаЇтьс¤ характером ≥снуючих в крањн≥ кредитних в≥дносин та в≥дпов≥дних њм форм кредиту. Ќа р≥зних етапах сусп≥льного розвитку склад кредитних установ зазнавав зм≥н в≥дпов≥дно до еволюц≥њ кредитних в≥дносин, що Ї т≥Їю основою, ¤ка загалом визначаЇ к≥нцеву структуру кредитноњ системи. ≈тапи такого розвитку (еволюц≥њ) можна визначити наступним чином: 1. Ќайпрост≥ш≥ форми кредитних в≥дносин, що реал≥зуютьс¤ м≥ж кредитором ≥ позичальником без участ≥ посередник≥в. ” цих умовах кредитна система в≥дсутн¤. ќднак за такоњ форми стосунк≥в дом≥нуЇ елемент випадковост≥ в укладенн≥ кожноњ конкрентноњ кредитноњ угоди, а також ≥снують протир≥чч¤ м≥ж розм≥рами ≥ строками вив≥льненн¤ кошт≥в у кредитора та в≥дпов≥дними потребами у позичальника, що суттЇво гальмуЇ розвиток ¤к кредитних в≥дносин, так ≥ вс≥Їњ економ≥ки. 2. ¬иникненн¤ посередник≥в, що виконують банк≥вськ≥ функц≥њ, акумулюючи тимчасово в≥≥льн≥ кошти ≥ надаючи њх у позику, а також зд≥йснюючи розрахунки м≥ж р≥зними субТЇктами ринкових в≥дносин. ‘ункц≥онуванн¤ посередник≥в дозвол¤Ї поЇднати ≥нтереси кредитор≥в ≥ позичальник≥в у масштабах економ≥ки в ц≥лому, створити оптимальн≥ умови дл¤ руху кап≥тал≥в ≥ сусп≥льного прогресу. ƒом≥нуючою формою кредитних в≥дносин при цьому поступово стаЇ банк≥вський кредит. 3. ѕо¤ва ≥ розвиток спец≥ал≥зованих ф≥нансових посередник≥в, що зд≥йснюють обслуговуванн¤ тих сегмент≥в ринку, ¤к≥ не зайн¤т≥ банками. —пец≥ал≥зац≥¤ окремих посередник≥в на тих чи ≥нших операц≥¤х або обслуговуванн≥ певних субТЇкт≥в ринку виг≥дно доповнюЇ кредитну систему, зб≥льшуючи асортимент ф≥нансових послуг, що надаютьс¤ р≥зним учасникам процесу розширеного в≥дтворенн¤. 4. —творенн¤ Їдиного регулюючого органу кредитноњ системи ¾ центрального банку, що виконуЇ функц≥њ управл≥нн¤ процесами орган≥зац≥њ кредитно-розрахункового ≥ ф≥нансового обслуговуванн¤ господарства. ƒаний етап виводить кредитн≥ в≥дносини на ¤к≥сно новий ¾ регульований р≥вень, що дозвол¤Ї активно використовувати р≥зн≥ ≥нструменти ≥ важел≥ державного впливу на функц≥онуванн¤ кредитного механ≥зму з метою усуненн¤ диспропорц≥й в економ≥ц≥. –озгл¤нут≥ етапи розвитку кредитних в≥дносин ≥ кредитноњ системи визначили особливост≥ формуванн¤ њњ структури в нин≥шньому вид≥. ≤ хоча у р≥зних крањнах кредитн≥ системи в≥др≥зн¤ютьс¤ за конкретним складом ≥нститут≥в, њх функц≥ональною спец≥ал≥зац≥Їю в≥дпов≥дно до нац≥ональних особливостей, в ц≥лому можна визначити загальну структурну схему побудови кредитноњ системи та ≥Їрарх≥ю њњ елемент≥в, що Ї характерними дл¤ ринковоњ економ≥ки. ”с≥ ≥нститути кредитноњ системи под≥л¤ютьс¤ на три основн≥ групи: 1) центральний банк; 2) комерц≥йн≥ банки; 3) спец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути (парабанки). ѕри цьому перш≥ дв≥ групи складають окрему ланку орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин ≥ ¤вл¤ють собою банк≥вську систему крањни, тод≥ ¤к трет¤ група формуЇ в≥дносно в≥дособлену систему небанк≥вських установ, що спец≥ал≥зуютьс¤ на виконанн≥ окремих операц≥й (мал.1). ‘ункц≥ональне розмежуванн¤ р≥зних ланок кредитноњ системи обТЇктивно зумовлене в≥дм≥нност¤ми у методах д≥¤льност≥ на ф≥нансовому ринку, способах участ≥ у процес≥ перерозпод≥лу кап≥тал≥в та забезпеченн≥ руху кошт≥в м≥ж р≥зними субТЇктами ринкових в≥дносин. ќсновною ланкою кредитноњ системи Ї банки, ¤ким належить ключова роль у кредитно-ф≥нансовому обслуговуванн≥ економ≥ки. Ѕанк ¾ це особлива установа, що акумулюЇ тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти, надаЇ њх в кредит, зд≥йснюЇ розрахунки та ≥нш≥ ф≥нансов≥ операц≥њ. —укупн≥сть р≥зних банк≥в, що функц≥онують в крањн≥, утворюЇ банк≥вську систему, ¤ка Ї складовою частиною кредитноњ системи. Ѕанки ¾ нев≥дТЇмна риса сучасного ринкового господарства. ќпосередковуючи звТ¤зки м≥ж р≥зними галуз¤ми економ≥ки, вони перебувають в центр≥ д≥лового житт¤ сусп≥льства, зд≥йснюють найр≥зноман≥тн≥ш≥ види операц≥й, повТ¤заних з рухом кап≥тал≥в, орган≥зац≥Їю грошового об≥гу, ф≥нансуванн¤м господарства, валютно-кредитними в≥дносинами, посередницькими послугами, управл≥нн¤м майном та ≥н. Ѕанки ¤к п≥дприЇмства особливого роду забезпечують господарський оборот необх≥дними плат≥жними засобами, створюючи умови дл¤ орган≥зац≥њ д≥лового циклу. ќсобливост≥ розвитку кредитноњ системи в ц≥лому ≥ банк≥вськоњ системи зокрема ви¤вили необх≥дн≥сть у регульованому п≥дход≥ до орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин, що зумовило в к≥нцевому п≥дсумку под≥л ус≥х банк≥вських установ залежно в≥д рол≥ ≥ њх функц≥й на два р≥вн≥: 1. центральний банк, що реал≥зуЇ грошово-кредитну ≥ валютну пол≥тику ур¤ду, зд≥йснюЇ ем≥с≥ю, управл¤Ї оф≥ц≥йними валютними резервами, Ї банком держави та вс≥х ≥нших кредитних ≥нститут≥в; 2. комерц≥йн≥ банки, що безпосередньо забезпечують процес кредитно-розрахункового ≥ ф≥нансового обслуговуванн¤ економ≥ки. ”с≥ банк≥вськ≥ ≥нститути перебувають у т≥сному взаЇмозвТ¤зку м≥ж собою й утворюють ¤дро кредитноњ системи, на ¤ке припадаЇ основне навантаженн¤ ¾ ф≥нансово-кредитне обслуговуванн¤ економ≥ки. ” той же час в структур≥ кредитноњ системи важливе м≥сце належить спец≥ал≥зованим кредитно-ф≥нансовим ≥нститутам, що ¤вл¤ють собою окремий небанк≥вський вид кредитних орган≥зац≥й. —пец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути зосереджують свою д≥¤льн≥сть на окремих, ¤к правило невеликих, сегментах ринку ф≥нансових послуг, функц≥онуючи дл¤ певного типу кл≥Їнтури або пропонуючи в≥дносно вузький спектр можливих операц≥й. ƒ≥¤льн≥сть спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в дозвол¤Ї заповнити т≥ н≥ш≥ на ринку банк≥вських послуг, ¤к≥ з тих чи ≥нших економ≥чних або пол≥тико-правових причин залишаютьс¤ незаповненими банк≥вськими установами. ≈фективна д≥¤льн≥сть кредитноњ системи у будь-¤к≥й крањн≥ з ринковою економ≥кою передбачаЇ необх≥дн≥сть ≥Їрарх≥чноњ побудови њњ ≥нститут≥в за двор≥вневим принципом: перший р≥вень ¾ центральний банк крањни; другий р≥вень ¾ комерц≥йн≥ банки ≥ спец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥насов≥ ≥нститути. “ака структура дозвол¤Ї оптимально орган≥зувати в≥дносини м≥ж р≥зними ланками кредитноњ системи, забезпечуючи належний р≥вень координац≥њ та регулюванн¤ њх д≥¤льност≥ з метою найб≥льш повного задоволенн¤ потреб р≥зних учасник≥в господарського обороту у кредитно-ф≥нансових послугах.
Ќазва: ѕон¤тт¤ кредитноњ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2372 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
