√рош≥ ≥ кредит > “ипи грошових систем

“ипи грошових систем

√рошов≥ системи можна класиф≥кувати за дек≥лькома критер≥¤ми.

¬ ≥сторичному план≥ важливе значенн¤ маЇ класиф≥кац≥¤ грошових ситем за характером њх функц≥онуванн¤. «а цим критер≥Їм вид≥л¤ютьс¤ саморегульован≥ та регульован≥ грошов≥ системи.

—аморегульованими були системи, що базувалис¤ на використанн≥ в рол≥ грошей благородних метал≥в та обслуговуванн≥ сфери об≥гу повноц≥нними монетами ≥ розм≥нними банкнотами. —аморегулюванн¤ пол¤гало в ому, що об≥г таких грошей н≥с у соб≥ передумову дл¤ вир≥внюванн¤ маси грошей в об≥гу з потребами об≥гу та п≥дтримуванн¤ сталост≥ грошовоњ одиниц≥. ÷¤ передумова пол¤гала в р≥вност≥ вартост≥, ¤ку виражали вказан≥ грош≥ в об≥гу, ≥ вартост≥ металу, ¤кий м≥стивс¤ в монетах чи м≥г бути одержаний в обм≥н на банкноти. ” звТ¤зку з цим в пер≥оди спаду виробництва та товарообороту, зменшувалас¤ потреба в засобах об≥гу, виникла загроза зниженн¤ м≥новоњ вартост≥ (куп≥вельноњ спроможност≥) грошей. ўоб уникнути втрат, власники таких грошей вилучали частину њх з об≥гу, перем≥щуючи в скарб. “ам вони збер≥галис¤ до покращенн¤ конТюнктури на ринку: при розширенн≥ товарооборота грош≥ перем≥щалис¤ з≥ скарбу в активний оборот. “ак через механ≥зм створенн¤ скарбу зд≥йснювалос¤ стих≥йне регулюванн¤ грошовоњ маси в об≥гу в≥дпов≥дно до потреб об≥гу в грошах.

—аморегульован≥ грошов≥ системи в≥дпов≥дали етапу раннього розвитку ринкових в≥дносин, коли державне втручанн¤ в х≥д економ≥чних процес≥в було м≥н≥мальним. ƒл¤ широкого втручанн¤ обТЇктивно не було начальноњ потреби та й можливост≥ державних орган≥в дл¤ цього були обмежен≥. “ому вир≥шальну роль держави за металевого об≥гу зводилась в основному до законодавчого встановленн¤ валового вм≥сту (золота чи ср≥бла) в грошов≥й одиниц≥. “им самим держава захищала ≥нтереси учасник≥в об≥гу в≥д псуванн¤ монет. якщо металевий вм≥ст монет внасл≥док зносу зменшувавс¤ пор≥вн¤но з оф≥ц≥йним б≥льше встановленоњ норми, так≥ монети вважалис¤ неповноц≥нними ≥ п≥дл¤гали перечеканц≥. ƒл¤ спрощенн¤ цього процесу вводилас¤ система в≥дкритоњ чеканки монет, за ¤коњ кожний власник неповноц≥нних монет чи просто дорогоц≥нного металу м≥г здати њх на монетний дв≥р, де з них за певну плату виготовл¤ли в≥дпов≥дну суму неповноц≥нних монет.

«аконодавчо встановлена в≥дкрита чеканка монет теж була авжливим елементом саморегульованих грошових систем. «годом, коли в об≥гу зТ¤вилас¤ значна маса паперових грошових знак≥в, розм≥нних на повноц≥нн≥ монети, особливо п≥сл¤ централ≥зац≥њ њх ем≥с≥њ, виникла потреба законодавчо гарантувати обм≥н паперових знак≥в на метал та встановити пор¤док ≥ механ≥зм такого обм≥ну.

—аморегульован≥ грошов≥ системи ≥сторично виступали у формах б≥метал≥зму та монометал≥зму.

Ќа ранн≥х етапах розвитку ринкового господарства грошов≥ системи, ¤к правило, мали форму б≥метал≥зму, за ¤кого роль загального екв≥валенту законодавчо закр≥плювалась за двома металами ¾ золотом ≥ ср≥блом. ѕеревагою б≥метал≥зму було те, що в≥н полегшував забезпеченн¤ потреб об≥гу в благородному метал≥ (дл¤ чеканки монет). јле в≥н мав ≥ серйозний недод≥л ¾ паралельно функц≥онували на ринку дв≥ валюти та ≥снували дв≥ системи ц≥н. ћ≥ж ними виникав пост≥йний антогон≥зм, що вимагало в≥д держави регул¤тивного втручанн¤ у сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж золотою ≥ ср≥бною валютами. ¬ залежност≥ в≥д м≥ри такого втручанн¤ вид≥л¤Їтьс¤ дек≥лька вид≥в б≥металевих грошових систем: система паралельних валют, система подв≥йноњ валюти ≥ система УкульгаючоњФ валюти.

ѕершою, найб≥льш посл≥довною формою б≥метал≥зму була система паралельноњ валюти, за ¤коњ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж золотими ≥ ср≥бними монетами однакового ном≥налу встановлювалос¤ на ринку стих≥йно ¾ п≥д впливом попиту ≥ пропозиц≥њ. ѕри в≥дкрит≥й чеканц≥ обох вид≥в монет це давало можлив≥сть п≥дтримувати сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж валютами на реальному р≥вн≥, тобто жодна з них не могла ви¤витис¤ б≥льш чи менш виг≥дною дл¤ субТЇкт≥в об≥гу. ѕроте ц¤ система створювала значн≥ техн≥чн≥ незручност≥ в орган≥зац≥њ обм≥ну, поск≥льки ринков≥ зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ валют спричинювали пост≥йн≥ коливанн¤ подв≥йноњ системи ц≥н.

ўоб усунути ц≥ незручност≥ об≥гу, вводили законодавчу ф≥ксац≥ю сп≥вв≥дношенн¤ золотих ≥ ср≥бних монет при њх в≥дкрит≥й чеканц≥. Ќаприклад, 1 рубль золотом дор≥внював 1,5 рубл¤м ср≥блом. ÷¤ система одержала назву подв≥йноњ валюти. ¬она внесла певну впор¤дкован≥сть в систему ц≥ноутворенн¤, поск≥льки р≥вень ц≥н одного виду автоматично перераховувавс¤ у другий по встановленому заф≥нансованому сп≥вв≥дношенню. јле незабаром у ц≥й систем≥ ви¤вивс¤ ≥нший недол≥к ¾ ринкове сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж золотом ≥ ср≥блом в≥дхил¤лос¤ в≥д оф≥ц≥йного заф≥ксованого. Ќаприклад, на ринку за 1 кг. золта можна було купити 2 кг. ср≥бла, а не 1,5 кг. ¤к це випливало з оф≥ц≥йного сп≥вв≥дношенн¤.

ќдин метал, в даному випадку золото, ви¤вл¤вс¤ переоц≥неним,ат другий ¾ ср≥бло ¾ недооц≥неним. ¬ ц≥й ситуац≥њ власнику 1 кг. золота ставало невиг≥дно чеканити з нього золот≥ монети. ¬иг≥дн≥ше було за 0,75 кг. золота купити 1,5 кг. ср≥бла ≥ в≥льно в≥дчеканити р≥вновелику к≥льк≥сть ср≥бних монет. √≥рш≥ грош≥, в нашому приклад≥ ¾ ср≥бн≥ монети, стали вит≥сн¤ти з об≥гу кращ≥ ¾ золот≥ монети. ÷е ¤вище паршим ви¤вив польський вчений  оперник, а згодом сформулював ¤к законом≥рн≥сть англ≥йський ф≥нансист √решек ≥ воно вв≥йшло в економ≥чну науку ≥ практику п≥д назвою Узакона  оперника-√решекаФ.

ƒе¤к≥ крањни зробили спроби запоб≥гти вит≥сненню золота ср≥блом шл¤хом введенн¤ закритоњ чеканки ср≥бних монет. “ака система б≥метал≥зму одержала назву УкульгаючоњФ валюти. јле й ц¤ спроба спасти б≥метал≥зм не ув≥нчалас¤ усп≥хом. —ама економ≥ка кап≥тал≥зму в≥льноњ конкуренц≥њњ уже не сприймала такоњ грошовоњ системи. «аборона в≥дкритоњ чеканки ср≥бних монет призвела до подальшого знец≥ненн¤ ср≥бла в≥дносно золота, посиливс¤ наплив дешевого ср≥бла в крањни, де ще збер≥галис¤ системи подв≥йноњ валюти, ≥ в≥дт≥к з них золота за кордон. ”р¤ди цих крањн змушен≥ були зовс≥м припинити карбуванн¤ ср≥бних монет, обТ¤вили золото Їдиним грошовим товаром, а ср≥бн≥ монети, що залишилис¤ в об≥гу, ¾ розм≥нною монетою.

ћонометал≥зм ¾ це грошова система, за ¤коњ т≥льки один благородний метал виконуЇ роль грошей. ѕоск≥льки за своњми ф≥зичними ≥ варт≥сними властивост¤ми золото краще пристосоване виконувати цю роль, найпоширен≥шим був золотий монометал≥зм. ѕроте ≥стор≥¤ знаЇ випадки ≥снуванн¤ ср≥бного монометал≥зму. ¬ ≤нд≥њ (1852-1893 рр.), в √оланд≥њ (1847-1875 рр.) та в –ос≥њ (1843-1852 рр.).

«олотий монометал≥зм теж пройшов дек≥лька стад≥й розвитку ≥ в≥дпов≥дно виступав у дек≥лькох видах: золотомонетного стандарту, золотозливкового стандарту ≥ золотодев≥зного стандарту.

«олотомонетний стандарт ¾ це найб≥льш зак≥нчена форма золотого монометал≥зму. ¬≥н характеризувавс¤ такими ознаками:

законодавча ф≥ксац≥¤ валового вм≥сту золота в грошов≥й одиниц≥;

безпосередн≥й об≥г золотих монет;

в≥дкрита чеканка монет з золота;

висока питома вага в мас≥ грошей паперових знак≥в ¾ банкнот;

в≥льний обм≥н банк≥вських б≥лет≥в на золот≥ монети;

централ≥зац≥¤ ем≥с≥њ банк≥вських б≥лет≥в;

формуванн¤ обм≥нних курс≥в валют на основ≥ њх золотих (монетних) паритет≥в.

«авд¤ки систем≥ в≥дкритоњ чеканки монет золотомонетний стандарт забезпечував в≥дносну стаб≥льн≥сть вартост≥ грошей при гнучкому забезпеченн≥ динам≥чно зростаючих потреб об≥гу в засобах платежу. ћаючи ц≥ властивост≥, система золотомонетного стандарту в≥д≥грала надзвичайно важливу роль в забезпеченн≥ перв≥сного нагромадженн¤ кап≥талу та швидкого зростанн¤ кап≥тал≥стичного виробництва в епоху в≥льноњ конкуренц≥њ.

«вичайно, золотомонетний стандарт вимагав в≥д держав значних витрат золота на забезпеченн¤ потреб об≥гу монетою. ƒл¤ зменшенн¤ њх широко ем≥тувалис¤ паперов≥ банк≥вськ≥ б≥лети, активно розвивалас¤ депозитна форма грошей та безгот≥вков≥ розрахунки. ¬насл≥док цього зменшувалас¤ дол¤ повноц≥нних монет в грошов≥й мас≥, п≥двищувалас¤ здатн≥сть грошовоњ системи гнучко зм≥нювати пропозиц≥ю грошей в≥дпов≥дно до зм≥ни попиту. –азом з посиленн¤м гнучкост≥ грошовоњ системи зростала загроза порушенн¤ р≥вноваги на грошовому ринку, що викликало необх≥дн≥сть посиленн¤ державного впливу на механ≥зм саморегулюванн¤; запроваджена монопол≥зац≥¤ банкнотноњ ем≥с≥њ в центральному банку, законодавча гарант≥¤ обм≥ну банкнот центрального банку на золото за њх ф≥ксованим вм≥стом, запровадженн¤ закритоњ чеканки монет та ≥нш≥. «олото поступово перетворювалос¤ з активно працюючого в об≥гу металу в своЇр≥дний ¤к≥р, ¤кий утримував у стан≥ р≥вноваги велетенську монетарну сферу, що обслуговувалас¤ переважно банк≥вськими зобовТ¤занн¤ми (банкнотними та депозитними).

«олотомонетний стандарт про≥снував у багатьох крањнах до першоњ св≥товоњ в≥йни. ѕ≥д час ц≥Їњ в≥йни випуск золотих монет в об≥г був зупинений, а на¤вна там золота монета була частково вилучена державами, а частково перетворилас¤ в скарби. ѕ≥сл¤ в≥йни золотомонетний стандарт був в≥дновлений лише в —Ўј. де в≥н про≥снував до 1993 року. ƒе¤к≥ ≥нш≥ крањни (зокрема јнгл≥¤ та ‘ранц≥¤) запровадили золотозливковий стандарт, за ¤ким золот≥ монети в об≥г не випускалис¤, але держава гарантувала обм≥н банкнот центрального банку на стандартн≥ зливки золота. “им самим закон проголошував р≥вн≥сть грошей центрального банку з золотом ≥ створював механ≥зм зебезпеченн¤ такоњ р≥вност≥. «олото остаточно перетворювалос¤ в ¤к≥р грошовоњ системи, не приймаючи безпосередньоњ участ≥ в об≥гу у форм≥ монет.

ѕроте б≥льш≥сть крањн не змогли п≥сл¤ в≥йни в≥дновити золотий монометал≥зм нав≥ть в так≥й ур≥зан≥й форм≥. ƒе¤к≥ з них запровадили систему золотодев≥зного стандарту, за ¤ким:

1	2	3

Ќазва: “ипи грошових систем
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2110 прочитано)