√рош≥ ≥ кредит > “ипи грошових систем

держава збер≥гала ф≥ксац≥ю золотого вм≥сту нац≥ональноњ валюти;

курс нац≥ональноњ валюти до ≥ноземних формувавс¤ на основ≥ њх золотого паритету;

дозвол¤вс¤ в≥льний обм≥н нац≥ональноњ валюти на розм≥нну на золото ≥ноземну валюту (дев≥зу). “аким опосереднюваним способом п≥дтримувавс¤ звТ¤зок нац≥ональних валют цих крањн з золотом.

—в≥това економ≥чна криза 1929-1933 рр. влаштувала надзвичайно суров≥ випробуванн¤ дл¤ золотого монетал≥зму ≥ в≥н њх не витримав. ¬ 1933 р. були л≥кв≥дован≥ останн≥ форми ц≥Їњ грошовоњ системи ¤к так≥, що не в≥дпов≥дали задачам держав по виводу њх нац≥ональних економ≥к з глибокоњ кризи.

–озпочалас¤ епоха регульованих грошових систем. ¬они характеризуютьс¤ такими рисами:

об≥г обслуговують паперов≥ та металев≥ грошов≥ знаки, ¤к≥ не мають власноњ внутр≥шньоњ вартост≥;

поступова в≥дмова держав в≥д ф≥ксац≥њ золотого вм≥сту грошовоњ одиниц≥;

ем≥с≥¤ грошових знак≥в повн≥стю монопол≥зована державою;

прийн¤тт¤ державою на себе зобовТ¤занн¤ забезпечувати стал≥сть ем≥тованих в≥д њњ ≥мен≥ грошових знак≥в;

формуванн¤ курсу валют в≥дбуваЇтьс¤ ринковими методами на баз≥ паритету њх куп≥вельноњ сили;

формуванн¤ особливого механ≥зму регулюванн¤ пропозиц≥њ грошей в≥дпов≥дно до потреб обороту в засобах об≥гу.

–егульован≥ грошов≥ системи також пвдрозд≥л¤ютьс¤ на дек≥лька вид≥в. ¬ залежност≥ в≥д характеру механ≥зму регулюванн¤ пропозиц≥њ грошей вид≥л¤ють системи паперового та кредитного об≥гу.

—истема паперовогрошового об≥гу базуЇтьс¤ на використанн≥ ем≥с≥њ грошей дл¤ покритт¤ бюджетного деф≥циту. ¬оно може зд≥йснюватис¤ у двох формах: 1) ем≥с≥њ грошових знак≥в державним казначейством. ” цьому випадку грошов≥ знаки будуть мати форму казначейських б≥лет≥в (характеристика њх дана в І 4.1.); 2) пр¤мого використанн¤ кредитноњ ем≥с≥њ центрального банка дл¤ покритт¤ деф≥циту державного бюджету. ¬ цьому випадку по форм≥ грошов≥ знаки ем≥туютьс¤ ¤к банк≥вськ≥ б≥лети, а по сут≥ вони мало чим в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д казначейських б≥лет≥в. —п≥льне м≥ж ними те що випуск њх в об≥г, а отже ¾ зростанн¤ пропозиц≥њ грошей, визначаЇтьс¤ не попитом на грош≥, а величиною бюджетного деф≥циту. ÷¤ обставина створюЇ загрозу переповненн¤ об≥гу зайвими грошовими знаками ≥ њх знец≥ненн¤. ”никнути ц≥Їњ загрози можливо лише шл¤хом оздоровленн¤ державних ф≥нанс≥в ≥ в≥дновою в≥д пр¤мого ем≥с≥йного ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту. ¬ цьому звТ¤зку система паперогрошового об≥гу Ї неперспективною ≥ може використовуватис¤ ¤к тимчасова, перех≥дна.

—истема природного об≥гу базуЇтьс¤ на використанн≥ ≥ ем≥с≥њ грошей дл¤ кредитуванн¤ економ≥ки. як в≥домо, кредитний механ≥зм базуЇтьс¤ на певних, обТЇктивно зумовлених принципах, в тому числ≥ принципах забезпеченост≥ та поверненост≥ кошт≥в. ÷е створюЇ реальну можлив≥сть утримувати кредитну ем≥с≥ю на р≥вн≥ реального попиту на грош≥, що забезпечуЇ передумови дл¤ п≥дтримки сталост≥ грошей. Ѕ≥льше того, система кредитноњ ем≥с≥њ забезпечуЇ еластичн≥сть грошовоњ пропозиц≥њ, даЇ можлив≥сть, на в≥дм≥ну в≥д бюджетноњ ем≥с≥њ, не т≥льки зб≥льшувати пропозиц≥ю грошей, а й зменшувати њњ в≥дпов≥дно до зниженн¤ попиту на грош≥. «авд¤ки цим перевагам системи кредитного об≥гу неминуче приход¤ть на зм≥ну паперогрошовим системам ¤к т≥льки економ≥чна та ф≥нансова ситуац≥¤ в крањн≥ спри¤Ї цьому.

«а хараактером економ≥чноњ системи, в межах ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ грошовий оборот, регульован≥ грошов≥ системи под≥л¤ютьс¤ на системи ринкового ≥ неринкового типу.

Ќеринков≥ грошов≥ системи властив≥ неринковим, командно-адм≥н≥стративним економ≥чним системам, ¤к≥ ≥снували в крањнах колишнього соц≥ал≥стичного табору. ’арактерними рисами цих систем Ї переважанн¤ адм≥н≥стративних метод≥в регулюванн¤ грошогвого обороту, зокрема плануванн¤ та рац≥онуванн¤ видач≥ гот≥вки з банк≥вських рахунк≥в, плануванн¤ та л≥м≥туванн¤ видач≥ кредит≥в, пр¤мий банк≥вський контроль за видачею кошт≥в на оплату прац≥ тощо. ÷≥ системи виход¤ть з розмежуванн¤ грошового обороту на гот≥вкову ≥ безгот≥вкову сферу, з запереченн¤ њх внутр≥шньоњ Їдност≥, з запереченн¤ ≥снуванн¤ грошового ринку тощо. ѕо сут≥ принципов≥ грошов≥ систему заперечують специф≥чну природу самих грошей ¤к феномену ринковоњ економ≥ки.

–инков≥ грошов≥ системи властив≥ економ≥чним системам ринкового типу. ѓх характерними ознакакми Ї переважанн¤ економ≥чних метод≥в та ≥нструмент≥в регулюванн¤ грошового обороту. ÷≥ системи базуютьс¤ на визначенн≥ грошового ринку та врахуванн≥ законом≥рностей його функц≥онуванн¤. «окрема, в цих системах широко використовуютьс¤ державне регулюванн¤ процента ¤к ц≥ни грошей на грошовому ринку з метою впливу на попит на грош≥ ≥ дерпжавне регулюванн¤ операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в з метою впливу на пропозиц≥ю грошей тощо. ¬ ринкових грошових системах використовуютьс¤ ≥ адм≥н≥стративн≥ методи регулюванн¤, проте вони в≥д≥грають допом≥жну роль .

–егульован≥ грошов≥ системи за характером регулюванн¤ валютних в≥дносин в крањн≥ под≥л¤ютьс¤ на в≥дкрит≥ та закрит≥.

¬≥дкрит≥ грошов≥ системи характеризуютьс¤ м≥н≥мальними обмеженн¤ми на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й юридичними та ф≥зичними особами, повною конветованн≥стю нац≥ональноњ валюти, широкою л≥берал≥зац≥Їю та високою орган≥зованн≥стю валютного ринку, ринковим характером формуванн¤ валютного курсу тощо. “ак≥ грошов≥ системи спри¤ють взаЇмовиг≥дному розвитку економ≥чних в≥дносин м≥ж крањнами, орган≥чному включенню нац≥ональноњ економ≥ки в св≥товий економ≥чний прост≥р. ¬≥дкритими стають лише ринков≥ грошов≥ системи, та й то не вс≥, а найб≥льш розвинут≥. ѕроцес цей тривалий, характеризуЇтьс¤ поступовими ¤к≥сними перетворенн¤ми в напр¤мку послабленн¤ валютних обмежень та запровадженн¤ повноњ конвертованност≥ валюти.

«акрит≥ грошов≥ системи характеризуютьс¤ високим р≥внем валютних обмежень в крањн≥, неконвертован≥стю валюти, обмеженн¤ми ринкового механ≥зму формуванн¤ валютного курсу тощо. “ак≥ грошов≥ системи мають односторонню спр¤мован≥сть, захищають лише внутр≥шн≥й ринок нав≥ть ц≥ною ≥зол¤ц≥њ його в≥д зовн≥шнього, тому гальмують розвиток зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин, входженн¤ нац≥ональних економ≥к в≥дпов≥дних крањн в св≥тову. “ому так≥ грошов≥ системи властив≥ або крањнам з неринковими системами економ≥ки, або крањнам з недостатньо розвинутими ринковими економ≥ками.

√рошова система ”крањни, звичайно, Ї регульованою. јле за характером регулюванн¤ вона Ї перех≥дною в≥д паперово-грошовоњ, ¤кою вона була в чистому вигл¤д≥ прот¤гом 1991-1993 рр., до системи кредитного об≥гу, в≥д неринковоњ до ринковоњ, в≥д закритоњ до в≥дкритоњ. «а короткий срок, що минув п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањни, дос¤гнут≥ пом≥тн≥ усп≥хи в просуванн≥ по вказаному шл¤ху. ÷ьому спри¤ли ≥стотн≥ ринков≥ перетворенн¤ в економ≥чн≥й систем≥ ”крањни ¾ приватизац≥¤ засоб≥в виробництва, демонопол≥зац≥¤ економ≥ки та л≥берал≥зац≥¤ економ≥чних в≥дносин, зокрема ц≥ноутворенн¤, кредитних валютних та зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин тощо. јктивно розвиваЇтьс¤ грошовий ринок в ус≥х його складових ¾ ринок грошей, валютний ринок, ринок ц≥нних папер≥в, а також його ≥нфраструктура ¾ двохр≥внева банк≥вська система, мережа небанк≥вських ф≥нансово-кредитних установ, валютна та фондова б≥рж≥ тощо. « кожним роком зменшуЇтьс¤ частка деф≥циту державного бюджету, що покриваЇтьс¤ безпосередньо за рахунок кредитноњ ем≥с≥њ ЌЅ”. якщо в 1993 р. за рахунок кредит≥в ЌЅ” було проф≥нансовано 100 % бюджетного деф≥циту, то в 1995 р. ¾ 72,9 %, а в 1996 р. лише 37,2 %. ÷¤ тенденц≥¤ зебезпечена не т≥льки за рахунок поступового скороченн¤ обс¤г≥в кредитноњ ем≥с≥њ, а й посиленн¤ перерозпод≥лу њх на користь реальноњ економ≥ки. ќтже, не т≥льки загальн≥ процеси ринковоњ трансформац≥њ, а й конкретн≥ статистичн≥ дан≥ св≥дчать про поступове набутт¤ грошовою системою ”крањни кредитного характеру.

—тановленн¤ грошовоњ системи ”крањни.

¬ пер≥од становленн¤ державноњ незалежност≥ ”крањна першою почала в умовах економ≥чноњ та ф≥нансовоњ кризи будувати власну грошову систему, набувати досв≥ду ем≥с≥йноњ справи, опановувати складний механ≥зм грошово-кредитноњ пол≥тики. —тановище ускладнювала нескоординован≥сть економ≥чноњ пол≥тики незалежних республ≥к у сфер≥ виробництва, товарообм≥ну, грошових в≥дносин. Ќа початку 1992 р. у республ≥ц≥ панувала криза плат≥жних засоб≥в. «а цих умов з 10 с≥чн¤ 1992 р. в ”крањн≥ запролваджено в об≥г купони багаторазового користуванн¤ ¤к доповненн¤ до рублевоњ гот≥вковоњ маси з метою хоча б в≥дносного збалансуванн¤ грошовоњ маси в об≥гу та в≥дпов≥дного обслуговуванн¤ товарного ринку. Ќеобх≥дн≥сть цього акта була викликана тим, що:

з вересн¤ 1991 року ”крањна практично не отримувала в≥д ÷Ѕ–‘ нових рублевих надходжень;

напередодн≥ 1992 року ”крањна вимушена була сл≥дом за –ос≥Їю п≥ти на л≥берал≥зац≥ю ц≥н ¾ њх майже дес¤тикратне п≥двищенн¤.

ћета впровадженн¤ купоно-карбованц¤ в структуру грошового об≥гу пол¤гала:

використати систему паралельного об≥гу рубл¤ та купоно-карбованц¤, за ¤коњ частка виплати вс≥х вид≥в доход≥в населенн¤ у нов≥й грошов≥й одиниц≥ мала розшир¤тис¤ поступово в≥дпов≥дно до наповненн¤ товарного ринку;

передбачалос¤, що поетапне запровадженн¤ в об≥г купоно-карбованц¤ забезпечить йому не лише достатню куп≥вельну спроможн≥сть, а й певн≥ конкурентн≥ переваги пор≥вн¤но з рос≥йським рублем;

використати в об≥гу купоно-карбованець ¤к перех≥дну тимчасову грошову одиницю;

впровадити в об≥г нац≥ональну повноц≥нну банкноту ¾ гривню.

ѕроте оч≥куваного результату ц≥ заходи не дали ≥ нам≥тилось р≥зке знец≥ненн¤ купоно-карбованц¤. ѕричини:

√либокий спад виробництва. ” с≥чн≥ 1992 р. обс¤г промислового виробництва скоротивс¤ на 19,8%, в тому числ≥ товар≥в широкого вжитку ¾ на 28,1%, продукт≥в харчуванн¤ ¾ на 41,2%. –оздр≥бний товарооб≥г знизивс¤ на 61%.

1	2	3

Ќазва: “ипи грошових систем
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2110 прочитано)