√рош≥ ≥ кредит > “ипи грошових систем
–≥зка нестача рублевоњ маси. ѕ≥д впливом цього чинника весь гот≥вковий об≥г було переведено на купонне обслуговуванн¤. Ќова грошова одиниц¤ була позбавоена механ≥зму, що мав п≥дтримувати њњ в≥дносну стаб≥льн≥сть. ” рублев≥й зон≥ за ≥н≥ц≥ативою –ос≥њ було запроваджено нову систему взаЇморозрахунк≥в ¾ зд≥йсненн¤ взаЇмних платеж≥в через кореспондентськ≥ рахунки, ¤к≥ проходили лише через розрахунковий центр у ÷Ѕ–‘. ¬ результат≥ рубель втратив функц≥ю Їдиноњ грошовоњ одиниц≥. ¬ результат≥ повноњ купон≥зац≥њ сфери гот≥вкового об≥гу в≥дбувс¤ њњ механ≥чний в≥дрив в≥д об≥гу безгот≥вкового, ¤кий продовжував обслуговуватис¤ рос≥йським рублем. ”творилас¤ спотворена ситуац≥¤, за ¤коњ валютний курс купона у процес≥ його використанн¤ в гот≥вковому та безгот≥вковому оборот≥ роздвоњвс¤. ј це спри¤ло зд≥йсненню масових ф≥нансових спекул¤ц≥й, пов¢¤заних з переведенн¤м грошей з одн≥Їњ форми об≥гу в ≥ншу, переведенн¤ грошових кап≥тал≥в з ”крањни в –ос≥ю. ≤ лише 12 листопада 1992 р. зг≥дно з ”казом ѕрезидента ”крањни Уѕро реформу грошовоњ системи ”крањниФ купоно-карбованець було впроваджено у сферу безгот≥вкового обороту. упоно-карбованець отримав статус тимчасовоњ нац≥ональноњ валюти ≥ став Їдиним на територ≥њ ”крањни оф≥ц≥йним засобом платежу. арбованець ¤к тимчасову грошову одиницю, з точки зору сьогодн≥шнього досв≥ду, було введено не в кращий спос≥б. ¬≥н прийн¤в на себе левову частку ф≥нансових негаразд≥в перех≥дного пер≥оду ≥ виконав цим свою ≥сторично-жертовну м≥с≥ю. Ќа ньому методом спроб та помилок будувалась нац≥ональна грошова система. “ак завершивс¤ перший етап грошовоњ реформи. ѕроте позитивний потенц≥ал купоно-карбованц¤ себе практично вичерпав ≥ його знец≥ненн¤ тривало. р≥м того, тимчасова грошова одиниц¤ не може виконувати одну з найважлив≥ших фунуц≥й ринкового господарства ¾ функц≥ю нагромадженн¤. ј без реал≥ац≥њ ц≥Їњ функц≥њ не можна подолати економ≥чну кризу, зупинити ≥нфл¤ц≥ю, вир≥шити складн≥ питанн¤ приватизац≥њ, проблеми плат≥жного балансу. ¬≥д звол≥канн¤ ≥з запровадженн¤м в об≥г власноњ грошовоњ одиниц≥ знижувавс¤ ≥ м≥жнародний престиж ”крањни. «а цих умов особливоњ гостроти набуло питанн¤ про р≥шуче прискоренн¤ другого етапу грошовоњ реформи ¾ запровадженн¤ в об≥г гривн≥. 25 серпн¤ 1996 року ѕрезидент ”крањни п≥дписав ”каз Уѕро грошову реформу в ”крањн≥Ф, за ¤ким: « 2 по 16 версн¤ 1996 року в об≥г введена нац≥ональна валюта ”крањни гривн¤ та њњ сота частина ¾ коп≥йка. ¬ об≥г були випущен≥ банкноти ном≥нальною варт≥стю 1, 2, 5, 10, 20, 50 ≥ 100 гривень та розм≥нна монета ном≥нальною варт≥стю 1, 2, 5, 10, 25 ≥ 50 коп≥йок. ≈м≥с≥¤ украњнських карбованц≥в була припинена. ”крањнськ≥ карбованц≥ п≥дл¤гали обм≥ну на гривн≥ за курсом 100000 карбованц≥в за 1 гривню, суми до 100 млн.укр.крб. обм≥нювалис¤ на гривн≥ гот≥вкою, а понад 100 млн.крб. ¾ зараховувались на вклади в банках з правом њх в≥льного використанн¤ в гривн¤х. ќтже, на п¢¤тому роц≥ незалежност≥ ”крањна отримала найважлив≥ший атрибут державност≥, стаб≥льну грошову одиницю ¾ гривню. Ќазва нац≥ональноњ валюти вибрана не випадково. «а час≥в ињвськњ –ус≥ наш≥ пращури створили першу власну грошову систему, в ¤к≥й грошовою одиницею була гривн¤, в≥длита з≥ ср≥бла або золота. ќтож наша сучасниц¤ знатного роду ¾ одна з найстар≥ших на планет≥ грошових одиниць.
Ќазва: “ипи грошових систем
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2110 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
