ƒержавне регулюванн¤ > √уман≥тарн≥ аспекти ≥нформац≥йноњ безпеки

√уман≥тарн≥ аспекти ≥нформац≥йноњ безпеки

” св≥т≥ Ї т≥льки дв≥ сили: меч ≥ розум.
≤ з часом меч завжди зазнаЇ поразки в≥д розуму.
Ќаполеон Ѕонапарт

ѕон¤тт¤ ≥нформац≥йноњ безпеки в сучасному св≥т≥ надзвичайно широке. ¬оно включаЇ в себе ¤к контроль за непоширенн¤м ≥нформац≥њ, ¤ка вважаЇтьс¤ таЇмною, так ≥ м≥ркуванн¤ вчасного, повного та ¤к≥сного ≥нформуванн¤ громад¤н про под≥њ в крањн≥ ≥ св≥т≥, в≥льного доступу до р≥зних джерел ≥нформац≥њ - ≥ разом ≥з тим спри¤нн¤ ц≥л≥сност≥ сусп≥льства, п≥дтриманн¤ його морального добробуту, захисту в≥д неспри¤тливих ≥нформац≥йних вплив≥в.

ƒл¤ реал≥зац≥њ цього комплексного завданн¤ держав≥ необх≥дно в≥днайти динам≥чний баланс м≥ж свободою слова, забезпеченн¤м права на ≥нформац≥ю, ефективним використанн¤м ≥нформац≥њ ¤к засобу контролю громад¤нського сусп≥льства за д≥¤ми влади, обмеженн¤м поширенн¤ таЇмноњ ≥нформац≥њ та п≥дтриманн¤м моральноњ ≥ духовноњ стаб≥льност≥ у сусп≥льств≥.

«находженн¤ цього балансу дозволить ¤к захистити ≥нтереси сусп≥льства ≥ держави, так ≥ спри¤ти реал≥зац≥њ права громад¤н на отриманн¤ всеб≥чноњ ≥ ¤к≥сноњ ≥нформац≥њ. ÷е завданн¤ передбачаЇ зд≥йсненн¤ гнучкоњ ≥ активноњ державноњ пол≥тики у питанн¤х циркул¤ц≥њ ≥нформац≥њ, доступу до нењ, д≥¤льност≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, розвитку видавничоњ справи, осв≥ти ≥ масовоњ культури.

Ќайкраще забезпечити ≥нформац≥йну безпеку украњнська держава зможе, ¤кщо створить умови дл¤ всеб≥чного розвитку ≥нститут≥в громад¤нського сусп≥льства, заклад≥в осв≥ти ≥ культури, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

¬иклики ≥нформац≥йноњ ери

¬изначенн¤ сучасноњ епохи ≥стор≥њ людства ¤к "≥нформац≥йноњ ери" вже стало банальн≥стю, це словосполученн¤ ув≥йшло до повс¤кденноњ мови ≥ вживаЇтьс¤ фактично ¤к синон≥м пон¤тт¤ "тепер≥шн≥й час". ќднак вступ сусп≥льства в "≥нформац≥йну еру" передбачаЇ набутт¤ ним ц≥лком певних ознак, пов'¤заних ≥з значним поширенн¤м ≥нформац≥њ, множинн≥стю канал≥в њњ донесенн¤ до користувача, впливом њњ зм≥сту ≥ форми на ус≥ сфери житт¤ сусп≥льства, св≥тосприйн¤тт¤ людей ≥ ухваленн¤ р≥шень можновладц¤ми. ƒержава, прагнучи зберегти ц≥л≥сн≥сть сусп≥льства, ¤ке вона представл¤Ї, ≥ захистити його в≥д р≥знор≥дних загроз, повинна зважати на ц≥ реал≥њ.

≤нформац≥¤ в≥д≥граЇ в житт≥ будь-¤коњ людини вин¤тково важливу роль. Ќа п≥дстав≥ в≥домостей про навколишн≥й св≥т, под≥њ, що в≥дбуваютьс¤ у ньому, д≥њ ≥нших ос≥б людина приймаЇ р≥шенн¤ щодо власноњ повед≥нки, робить припущенн¤ щодо можливого розвитку ситуац≥њ ≥ адаптац≥њ до нењ чи впливу на нењ. ÷е в≥рно дл¤ будь-¤ких час≥в, ≥ з цього погл¤ду будь-¤ке сусп≥льство можна назвати "≥нформац≥йним": р≥шенн¤ приймаютьс¤ на п≥дстав≥ вивченн¤ ≥ анал≥зу даних про навколишн≥й св≥т ≥ власний стан людини.

ќднак у друг≥й половин≥ ’’ стол≥тт¤ ставс¤ ¤к≥сний зсув у обс¤гах ≥ форм≥ подач≥ ≥нформац≥њ, ¤ка доноситьс¤ до людини: ур≥зноман≥тнилис¤ способи постачанн¤ ≥нформац≥Їю, ускладнилас¤ система прийн¤тт¤ р≥шень, полегшивс¤ доступ до альтернативних ≥нформац≥йних джерел.

« одного боку, це в≥дкриваЇ можливост≥ дл¤ б≥льш зваженого вибору, врахуванн¤ пор≥вн¤льного, ≥сторичного досв≥ду, р≥зних точок зору тощо. « ≥ншого боку, однак, зросли ≥ обс¤ги ≥нформац≥йного шуму - надлишковоњ дл¤ людини ≥нформац≥њ, - а то ≥ ≥нформац≥њ, покладанн¤ на ¤ку може завдати шкоди.

«б≥льшенн¤ к≥лькост≥ джерел ≥нформац≥њ, оперативност≥ њњ надхо-дженн¤ ≥ можливостей њњ первинноњ обробки висувають вимоги до вищоњ оперативност≥ в ухваленн≥ р≥шень: ситуац≥¤ може р≥зко зм≥нюватис¤, про це швидко стаЇ в≥домо, ≥ вчасний вплив на ситуац≥ю вимагаЇ швидкого реагуванн¤.

ќкр≥м п≥двищенн¤ вимог до ухваленн¤ р≥шень, значного зб≥льшенн¤ джерел ≥нформац≥њ, швидкост≥ њњ надходженн¤ та всеохопност≥ ¤к≥с- но зм≥нилис¤ й умови соц≥ал≥зац≥њ в сусп≥льств≥. ƒо таких традиц≥йних джерел передач≥ навичок, в≥рувань, сп≥льних традиц≥й, сусп≥льних м≥ф≥в, ¤к родина, школа, безпосереднЇ оточенн¤, додалос¤ розмањтт¤ ≥нших засоб≥в комун≥кац≥њ, перш за все масових. ƒоступн≥сть засоб≥в такоњ комун≥кац≥њ ≥ донесенн¤ ≥нформац≥њ до користувача (рад≥о, телебаченн¤, ≤нтернет, к≥но тощо) дозвол¤Ї охопити практично ус≥ в≥ков≥ та соц≥альн≥ верстви населенн¤, що робить неефективними традиц≥йн≥ заходи боротьби з небажаним дл¤ держави впливом через ц≥ канали.

« останн≥м пов'¤зана також характерна риса ≥нформац≥йноњ ери - глобал≥зац≥¤ ≥нформац≥йного простору. ≤накше кажучи, жодна держава техн≥чно не в змоз≥ ≥золювати св≥й ≥нформац≥йний прост≥р - сукупн≥сть доступних з територ≥њ крањни ≥нформац≥йних джерел та поток≥в [1] - в≥д надходженн¤ ≥нформац≥њ ззовн≥. ≤ навпаки, розмањтт¤ канал≥в зв'¤зку ускладнюЇ запоб≥ганн¤ витоку за меж≥ крањни небажаноњ дл¤ держави ≥нформац≥њ (в≥д державноњ таЇмниц≥ до подробиць зд≥йсненн¤ пол≥тики, укладанн¤ д≥лових ≥ пол≥тичних угод тощо).

Ўирокий доступ ус≥х верств населенн¤ до засоб≥в поширенн¤ ≥нформац≥њ здатен також ¤к≥сно зм≥нити в≥дносини у самому сусп≥льств≥. ќск≥льки така "масова" ≥нформац≥¤ (в≥д преси, рад≥о ≥ телебаченн¤, к≥но, ≤нтернету, заклад≥в культури тощо) надходить пост≥йно, стосуЇтьс¤ ус≥х значимих под≥й, апелюЇ до ц≥нностей (або й пропонуЇ нов≥), враховуЇ (аби бути донесеною до користувача) психолог≥чн≥ особливост≥ людини, зрештою, представл¤Ї певн≥ модел≥ повед≥нки, - вона Ї вагомим фактором формуванн¤ ц≥нностей, св≥тогл¤дних ор≥Їнтац≥й, у¤влень про належну повед≥нку ≥ спос≥б мисленн¤ взагал≥.

¬плив чинитьс¤ ¤к через зм≥ст ≥нформац≥њ, так ≥ через њњ форму (мову, форму поданн¤, стиль викладу, апел¤ц≥ю до значимих факт≥в ≥ под≥й тощо). ”весь цей комплекс вплив≥в творить те, що можна назвати сп≥льним зм≥стовим простором сусп≥льства - системою в≥рувань, св≥тогл¤дних настанов, мовних конструкц≥й, стереотип≥в, способ≥в пов'¤занн¤ форми (знаку) ≥ зм≥сту та ≥нших ≥нтерсуб'Їктивних категор≥й, що визначають особливост≥ мисленн¤ ≥ комун≥кац≥њ в певному сусп≥льств≥ [2].

“аке значенн¤ ≥нформац≥йних поток≥в - вплив на св≥тосприйн¤тт¤ людини, њњ само≥дентиф≥кац≥ю - робить контроль над ними потужною ≥ небезпечною зброЇю.  райн≥й випадок такого контролю - монопол≥зац≥¤ ≥нформац≥йних канал≥в - даЇ монопол≥стов≥ необмежену владу над сусп≥льством: под≥бно до ћ≥н≥стерства правди у роман≥ ƒж.ќрвелла "1984", в≥н може в≥льно трактувати ≥стор≥ю, сучасн≥сть, базов≥ ц≥нност≥ ≥ св≥тогл¤д людини ≥ сусп≥льства; така влада набагато ефективн≥ша ≥ тривал≥ша за "традиц≥йну", базовану на примус≥ чи переконанн≥ [3].

≤нформац≥¤, њњ поширенн¤ ≥ масовий вплив набувають дедал≥ зростаючого значенн¤ у м≥жнародних в≥дносинах. “ак, наприклад, провал миротворчоњ операц≥њ у –уанд≥ в 1994 роц≥ американськ≥ досл≥дники схильн≥ по¤снювати тим, що силам ќќЌ не вдалос¤ блокувати "пропаганду ненавист≥", ¤ка спричинила масову р≥занину ≥ 800 тис. жертв [4]; з ≥ншого боку, спроба попередити повторенн¤ ц≥Їњ помилки в Ѕосн≥њ-√ерцеговин≥ у 1997 роц≥, коли сили Ќј“ќ захопили сербськ≥ теле- та рад≥оретрансл¤тори, мала лише частковий усп≥х: серби використовували моб≥льн≥ передавач≥, ≥ повн≥стю вит≥снити њх з ≥нформац≥йного простору не вдалос¤ [5].

ѕод≥бн≥ м≥ркуванн¤ наштовхують американських досл≥дник≥в на висновок про необх≥дн≥сть "розд≥л¤ти пол≥тичний ≥ в≥йськовий аспекти" безпеки ≥ особливу увагу (в тому числ≥ п≥д час миротворчих операц≥й) звертати на опануванн¤ ≥нформац≥йним простором [6]. “ак≥ настанови у пол≥тиц≥ Їдиноњ сьогодн≥ наддержави створюють додатков≥ п≥дстави дл¤ занепокоЇнн¤ ≥нших держав: пол≥тика "подв≥йних стандарт≥в", глобальн≥ "нац≥ональн≥ ≥нтереси" та ≥нш≥ атрибути наддержавност≥ робл¤ть ≥нформац≥йне втручанн¤ —Ўј у справи т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни залежним т≥льки в≥д суб'Їктивного р≥шенн¤ [7]. Ќав≥ть Ївропейськ≥ партнери —Ўј були обурен≥ зв≥сткою про ≥снуванн¤ системи глобального електронного стеженн¤ "≈шелон" з центром у ¬еликобритан≥њ, ¤ка дозвол¤Ї зд≥йснювати мон≥торинг електронних пов≥домлень; зах≥дн≥ Ївропейц≥ побоюютьс¤, що ц¤ система використовуЇтьс¤ дл¤ промислового шп≥онажу [8].

ѕоЇднуючи ус≥ зазначенн≥ чинники, доходимо висновку: "≥нформац≥йна ера" характеризуЇтьс¤ тим, що в сусп≥льств≥ широко розповсюджуЇтьс¤ ≥нформац≥¤, ¤ка впливаЇ на зв'¤зки м≥ж членами сусп≥льства, визначаЇ ¤к≥сть самого сусп≥льства - ≥ не може бути вилучена звичними методами.

ќднак завданн¤м держави й у ≥нформац≥йну еру залишаЇтьс¤ захист життЇвих ≥нтерес≥в њњ громад¤н ≥ сусп≥льства, ¤ке вона представл¤Ї. «важаючи на специф≥чн≥сть сфери регулюванн¤ - ≥нформац≥йн≥ в≥дносини, - такий захист Ї нелегким завданн¤м. ƒемократична держава повинна в≥днайти баланс м≥ж правом громад¤н "шукати, отримувати ≥ використовувати будь-¤ку ≥нформац≥ю та ≥дењ з будь-¤ких засоб≥в ≥нформац≥њ, незважаючи на кордони" [9] ≥ необх≥дн≥стю дотримуватис¤ вимог "нац≥ональноњ безпеки, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ або громадського пор¤дку з метою запоб≥ганн¤ заворушенн¤м чи злочинам, охорони здоров'¤ населенн¤, захисту репутац≥њ або прав ≥нших людей, запоб≥ганн¤ розголошенню ≥нформац≥њ, одержаноњ конф≥денц≥йно, п≥дтриманн¤ авторитету ≥ неупередженост≥ правосудд¤" [10].

Ѕ≥льше того, кожне сусп≥льство об'Їктивно зац≥кавлене у збереженн≥ своЇњ мовноњ та культурноњ самобутност≥, що в умовах глобального ≥нформац≥йного простору ≥ легкост≥ транскордонних вплив≥в Ї досить важким завданн¤м.

«рештою, держава покликана виконувати також традиц≥йн≥ завданн¤ п≥дтриманн¤ безпеки у галуз≥ ≥нформац≥њ: обмеженн¤ поширенн¤ таЇмноњ ≥ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ, боротьба з пропагандою ≥ спробами п≥д≥рвати державний лад, забезпеченн¤ ц≥л≥сност≥ сусп≥льства, п≥дтримка правопор¤дку, запоб≥ганн¤ ман≥пул¤ц≥¤м св≥дом≥стю громад¤н через ≥нформац≥йн≥ канали.

1	2	3	4

Ќазва: √уман≥тарн≥ аспекти ≥нформац≥йноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1799 прочитано)