ƒержавне регулюванн¤ > √уман≥тарн≥ аспекти ≥нформац≥йноњ безпеки

ќднак чекати в≥д держави визначенн¤ основи дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ сусп≥льства ≥ не обов'¤зково. ≤н≥ц≥ативу могло б ви¤вити громад¤нське сусп≥льство, а держава, шл¤хом мон≥торингу основних тенденц≥й ≥ врахуванн¤ њх у законодавств≥, могла б ненав'¤зливо спри¤ти урахуванню при творенн≥ нов≥тнього украњнського сусп≥льства нац≥ональних ≥нтерес≥в. јле держава ви¤вилас¤ неспроможною створити необх≥дн≥ умови дл¤ в≥льного розвитку сусп≥льноњ думки, в≥дкритого д≥алогу у цьому питанн≥.

„ерез високе оподаткуванн¤ видавничоњ д≥¤льност≥, нац≥ональне книгодрукуванн¤ перебуваЇ в стан≥ стагнац≥њ. «а даними ƒержком≥тету з питань ≥нформац≥йноњ пол≥тики, телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤, в ”крањн≥ на одного мешканц¤ виходить друком 0,4 книжки на р≥к, у той час ¤к у –ос≥њ (де режим оподаткуванн¤ видавничоњ д≥¤льност≥ значно л≥беральн≥ший) цей показник становить 3,2, ѕольщ≥ - 9,5, Ќ≥меччин≥ - 12 книжок17.

¬≥д високого оподаткуванн¤ потерпають ≥ украњнськ≥ «ћ≤.  р≥м пр¤мих ф≥нансових втрат, складне ≥ заплутане податкове ≥ адм≥н≥стративне законодавство робить пресу, рад≥о ≥ телебаченн¤ потенц≥йними жертвами державних контролюючих орган≥в, що дозвол¤Ї влад≥ зд≥йснювати непр¤му цензуру ≥ розправл¤тис¤ з тими «ћ≤, ¤к≥ мають незалежну позиц≥ю. Ѕ≥льше того, украњнськ≥ «ћ≤ Ї заручниками пол≥тики ≥ з'¤совуванн¤ стосунк≥в м≥ж њх патронами; це шкодить ¤к об'Їктивност≥ њх позиц≥њ, так ≥ ¤кост≥ матер≥ал≥в: головним може бути виконанн¤ замовленн¤, а не ірунтовний анал≥з проблеми. –азом ≥з цензурними обмеженн¤ми, так≥ умови суттЇво звужують прост≥р дл¤ творчого пошуку журнал≥ст≥в ≥ анал≥тик≥в [18]. ƒо того ж, дос≥ немаЇ реальних важел≥в захисту журнал≥ст≥в в≥д свав≥лл¤ можновладц≥в - зокрема не зазначено прав на доступ до ≥нформац≥њ, ¤ка пов'¤зана з виконанн¤м можновладц¤ми своњх посадових обов'¤зк≥в ≥ не Ї таЇмною, а також не обмежено можливост≥ впливу на «ћ≤ через суд у спос≥б "захисту чест≥ ≥ г≥дност≥" [19].

” цьому зв'¤зку зверненн¤ украњнськоњ аудитор≥њ (¤к широкого загалу, так ≥ профес≥онал≥в) до рос≥йських джерел пов'¤зане не з нездатн≥стю њх украњнських аналог≥в виробити ¤к≥сний продукт, а з в≥дсутностю дл¤ цього умов, що ставить украњнськ≥ «ћ≤, анал≥тик≥в ≥ творч≥ колективи у ¤вно невиг≥дне становище [20].

Ќе виправдав себе ≥ обмежувальний п≥дх≥д до регулюванн¤ доступу до ≤нтернету. Ќамаганн¤ зд≥йснювати, в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента в≥д 22 кв≥тн¤ 1998 року, п≥дключенн¤ до св≥товоњ мереж≥ лише через ”кртелеком, "≤нфоком" ≥ "”кркосмос" - з метою "захисту ≥нформац≥њ" - не дало спод≥ваних позитивних результат≥в. ќгл¤дач≥ багато говорили про загрозу монопол≥зац≥њ ≤нтернету, неефективн≥сть державних провайдер≥в тощо. ¬ реальност≥ ж комерц≥йн≥ провайдери знайшли дек≥лька способ≥в обходу вимог указу (вони були, ¤к завжди, розпливчатими ≥ не¤сними). ™диний в≥дчутний результат - висок≥ ц≥ни на ≤нтернет-послуги (повний доступ в  иЇв≥ коштуЇ $50/м≥с¤ць, в той час ¤к у ћоскв≥ - $32-35/м≥с¤ць) [21]. ” свою чергу, це суттЇво звужуЇ можливост≥ дл¤ колектив≥в, ¤к≥ працюють над розробкою украњнських ≤нтернет-стор≥нок.

‘≥нансовими проблемами також частково можна по¤снити ≥ недолугий стан в≥тчизн¤ноњ культури, насамперед масовоњ, ¤ка здеб≥льшого в≥дтворюЇ закордонн≥ ерзаци; спроби ж створити власний продукт (враховуючи горезв≥сн≥ сер≥али "–оксолана" ≥ "„орна рада") поки не мали усп≥ху ≥ негативно оц≥нюютьс¤ нав≥ть посадовими особами культурних ≥ ≥нформац≥йних в≥домств ”крањни [22]. ќднак тут справа не т≥льки у ф≥нансах, а й у в≥дсутност≥ належноњ орган≥зац≥њ виробництва культурного продукту, насамперед розрахованого на масову аудитор≥ю, але не прибуткового чи малоприбуткового. «ам≥сть в≥домчоњ творчост≥ у ц≥й галуз≥ була б б≥льш доречною розробка нац≥ональноњ програми, ¤ка передбачала б проведенн¤ державних конкурс≥в на виробництво конкретного продукту. “акий п≥дх≥д дозволив би б≥льш оптимально використовувати обмежен≥ ф≥нансов≥ ресурси ≥ поЇднувати орган≥зац≥йн≥ можливост≥ держави з творчим потенц≥алом громад¤нського сусп≥льства.

ѕод≥бний п≥дх≥д м≥г би бути доречним також у галуз¤х науки ≥ осв≥ти - сферах, завд¤ки ¤ким виховуютьс¤ смаки ≥ уподобанн¤ громад¤н, передаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤. Ќин≥ ж недоф≥нансуванн¤ й орган≥зац≥йн≥ проблеми (насамперед неефективне використанн¤ кошт≥в, ¤к≥ вдаЇтьс¤ залучити в≥д держави, а також ≥нших джерел - фонд≥в, спонсор≥в, платних послуг) фактично консервують означену вище проблему "чиновника, що займаЇтьс¤ творч≥стю": дос≥ не вироблено Їдиних зм≥стових ≥ методолог≥чних п≥дход≥в до викладанн¤ природничих, гуман≥тарних та сусп≥льних дисципл≥н [23]; написанн¤ п≥дручник≥в пущено на самоплив, що шкодить њх ¤кост≥ [24]; у науц≥ превалюють забюрократизован≥сть, обмеженн¤ пошуку, ор≥Їнтац≥¤ на винаходи ≥ методи ледь не ’≤’ стор≥чч¤ [25].

ѕ≥дсумовуючи, зазначимо, що головними проблемами на шл¤ху розвитку ≥нформац≥йноњ сфери в ”крањн≥ залишаютьс¤:

- надто велика варт≥сть ≥снуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ друкованих ≥ електронних «ћ≤, друкарських послуг, низький р≥вень оплати прац≥ в галуз≥ осв≥ти;

- в≥дсутн≥сть зац≥кавленост≥ у випуску ¤к≥сноњ нац≥ональноњ ≥нформац≥йноњ, анал≥тичноњ та творчоњ продукц≥њ, у тому числ≥ навчальних матер≥ал≥в, дит¤чоњ л≥тератури ≥ програм, науково-попул¤рних видань ≥ програм, розважальних програм ≥ т. ≥н.;

- незахищен≥сть видань, студ≥й, творчих колектив≥в в≥д пересл≥дувань державних контролюючих ≥ ф≥скальних орган≥в;

- загроза судових позов≥в можновладц≥в з метою "захисту чест≥ ≥ г≥дност≥" та упереджен≥сть суд≥в у цих процесах;

- в≥дсутн≥сть гарант≥й захисту прав журнал≥ст≥в та ос≥б, прир≥вн¤них до них (незалежних експерт≥в тощо).

Ѕез вир≥шенн¤ цих проблем будь-¤к≥ спроби "забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки" не дос¤гнуть мети.

ќптим≥зац≥¤ заход≥в ≥нформац≥йноњ безпеки у гуман≥тарн≥й сфер≥

–озв'¤занн¤ б≥льшост≥ проблем у галуз≥ ≥нформац≥йноњ безпеки ”крањни лежить у р≥чищ≥ б≥льш широких реформ, про необх≥дн≥сть ¤ких давно ведетьс¤ мова на р≥зних р≥вн¤х ≥ в р≥зних аудитор≥¤х. “ак, питанн¤ убезпеченн¤ «ћ≤, друкарень, провайдер≥в ≤нтернет-послуг в≥д пост≥йних невмотивованих перев≥рок ≥ зниженн¤ соб≥вартост≥ видавництва через п≥льгове оподаткуванн¤ видавничоњ д≥¤льност≥ та ≥нформац≥йних технолог≥й мають бути вир≥шен≥ в ход≥ комплексноњ реформи податковоњ системи, проведенн¤ ¤коњ Ї завданн¤м парламенту ≥ ур¤ду вже на найближчий час.

” ход≥ судовоњ реформи, розробки ≥ прийн¤тт¤ нових цив≥льного, крим≥нального ≥ в≥дпов≥дних процесуальних кодекс≥в необх≥дно передбачити гарант≥њ в≥льного виконанн¤ журнал≥стами своњх обов'¤зк≥в. «окрема, йдетьс¤ про заборону подач≥ посадовими особами державних (чи самовр¤дних) орган≥в до суду позов≥в про образу журнал≥стами њх чест≥ ≥ г≥дност≥, ¤кщо журнал≥стськ≥ матер≥али стосуютьс¤ оц≥нки виконанн¤ цими посадовими особами своњх обов'¤зк≥в. ќчевидно, що забезпеченн¤ кадровоњ, матер≥ально-техн≥чноњ ≥ ф≥нансовоњ незалежност≥ судд≥в в≥дпов≥дно до рекомендац≥њ √енеральноњ асамблењ ќќЌ 1987 року маЇ гарантувати суди в≥д тиску з боку можновладц≥в ≥ спри¤ти справедливому розгл¤ду ус≥х справ, пов'¤заних зокрема з≥ «ћ≤. ќднак це Ї завданн¤м судовоњ реформи в ц≥лому.

“акож сл≥д наголосити на необх≥дност≥ внесенн¤ зм≥н у законодавство про статус журнал≥ста. ѕо-перше, надати журнал≥стам б≥льших прав щодо доступу до будь-¤коњ ≥нформац≥њ у органах влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤ка не становить державноњ чи в≥йськовоњ таЇмниц≥ (щодо комерц≥йних структур - комерц≥йноњ таЇмниц≥). ¬ичерпний перел≥к ≥нформац≥њ, що може бути в≥днесена до цих категор≥й, маЇ визначатис¤ в≥дпов≥дним законом. “акож сл≥д закласти механ≥зми захисту журнал≥ст≥в, зокрема встановивши в≥дпов≥дальн≥сть посадових ос≥б за утиски законних прав журнал≥ст≥в на доступ до ≥нформац≥њ, а також за пос¤ганн¤ на њх житт¤, свободу, майно ≥ за створенн¤ перешкод у њх робот≥ та вплив на нењ (зокрема шл¤хом цензури).

ќсобливо сл≥д п≥дкреслити неприпустим≥сть запровадженн¤ б≥льш жорстоких правил реЇстрац≥њ «ћ≤, нових збор≥в з них (¤к-от "за використанн¤ рад≥очастот"). ѕ≥дстави прит¤гненн¤ журнал≥ст≥в ≥ «ћ≤ до в≥дпов≥дальност≥ (за поширенн¤ ¤вно неправдивоњ ≥нформац≥њ, матер≥ал≥в, що шкод¤ть сусп≥льному здоров'ю ≥ морал≥, п≥дривають конституц≥йний лад чи розпалюють м≥жнац≥ональну ворожнечу) мають бути вичерпно визначен≥ у закон≥. Ќеприпустиме створенн¤ орган≥в пр¤моњ чи непр¤моњ цензури; повноваженн¤ ƒержавноњ ради з телебаченн¤ ≥ рад≥омовленн¤ - органу, передбаченого у  онституц≥њ, - мають бути максимально докладно визначен≥ законом.

÷≥ кроки можливо ≥ необх≥дно зд≥йснити вже у найближчий час. ¬они дозвол¤ть журнал≥стам ≥ «ћ≤ в ц≥лому почуватис¤ б≥льш безпечно, бути менш залежними в≥д ласки чиновника чи б≥знес-магната, що нормал≥зуЇ розвиток ринку масовоњ ≥нформац≥њ в ”крањн≥.

ѕ≥сл¤ зд≥йсненн¤ таких заход≥в "первинного цив≥л≥зуванн¤" цього ринку можна запроваджувати механ≥зми сп≥впрац≥ сусп≥льства, держави ≥ «ћ≤, що добре зарекомендували себе в крањнах ™—, зокрема громадського рад≥о ≥ телебаченн¤ та п≥дтримки «ћ≤ державою. Ћише у такому випадку створенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть цих ≥нститут≥в не стане додатковим важелем впливу близьких до влади ол≥гарх≥в на «ћ≤ чи год≥вничкою дл¤ чиновник≥в, що розпод≥л¤ють державн≥ ресурси, а держава д≥йсно виконуватиме своњ первинн≥ завданн¤ захисту в≥льноњ конкуренц≥њ на ≥нформац≥йному ринку, ¤к це в≥дбуваЇтьс¤ в Ївропейських крањнах.

 р≥м таких заход≥в ≥з св≥домоњ л≥берал≥зац≥њ ≥нформац≥йного ринку, держава може вжити активних заход≥в на п≥дтримку розвитку ≥ поширенн¤ т≥Їњ ≥нформац≥њ, пов≥домлень, образ≥в ≥ стереотип≥в, у ¤ких вона зац≥кавлена. “ак, можливе проведенн¤ широкомасштабних рекламних (чи п≥ар≥вських) акц≥й на п≥дтримку нац≥онального виробника ≥нформац≥йного продукту, украњнськоњ книжки, к≥но- ≥ телеф≥льм≥в.

1	2	3	4

Ќазва: √уман≥тарн≥ аспекти ≥нформац≥йноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1799 прочитано)